Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №752/20500/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20500/26

Провадження №: 3/752/5892/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, ідентифікаційний номер не відомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

відповідно до протоколу серії ЕПР1 №727388 від 23.07.2026 року, ОСОБА_1 23.07.2026 року о 21 годині 25 хвилин за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 24, не пред"явив посвідчення водія на право керування тз відповідної категорії, чим повторно протягом року відповідно до постанови ЕНА №7568437 від 18.07.2026 року порушив п. 2.1.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №735589 від 02.08.2026 року, ОСОБА_1 02.08.2026 року о 21 годині 35 хвилин за адресою: м. Київ, Наддніпрянське шосе, не пред"явив посвідчення водія на право керування тз відповідної категорії, чим повторно протягом року порушив п. 2.1.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Вказав, що на момент керування, його посвідка на тимчасове проживання в Україні була дійсна, а отже і посвідчення водія, видане його країною також було дійсне. Посвідчення водія має лише у виді фото, оскільки його передано для проведення експертизи на дійсність і органи чекають відповідь з Туркменістану. На підтвердження своєї позиції надав копію посвідки на тимчасове проживання та посвідченння водія, видане Республікою Туркменістан.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що необхідно закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, частиною 5 ст. 126 КУпАП, відповідальність передбачена за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Разом з цим, в протоколах вказано, що ОСОБА_1 не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом, що не узгоджується з диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 згідно протоколів не вчиняв дії, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, а редагувати самостійно фабулу протоколів суд не вправі, а також враховуючи те, що всі сумніви тлумачаться на користь особи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення додатково свідчить наступне.

Так, згідно наданої посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , остання дійсна до 01.10.2023 року.

Згідно копії посвідчення водія видане Республікою Туркменістан, посвідчення водія ОСОБА_1 діє до 21.01.2027 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 р. № 1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану» встановлено, що посвідки на постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам рф, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для постійного проживання в Україні та право на в`їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування; іноземці або особи без громадянства, крім громадян рф, зобов`язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05 лютого 2026 року №141 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 р. №1202", згідно цих змін іноземці та особи без громадянства, які документовані посвідками на тимчасове проживання, строк обміну яких настав після 24 лютого 2022 року, зобов`язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок з 07 травня по 04 серпня 2026 року.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що на момент складання протоколів відносно ОСОБА_1 , а саме 23.07.2026 року та 02.08.2026 року, посвідка на тимчасове проживання була діючою.

Так, Україна та Республіка Туркменістан є державами-учасницями Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року (Віденська конвенція). Відповідно до Розділу IV («Водії транспортних засобів») та Статті 41 цієї Конвенції, Договірні Сторони зобов`язані визнавати будь-яке національне посвідчення водія, що відповідає вимогам Додатка 6 до цієї Конвенції, дійсним для керування на своїй території транспортним засобом відповідної категорії.

Суду було надано копію посвідчення водія Республіки Туркменістан, яке містить усі обов`язкові відомості (ПІБ, дату народження, категорії, дату видачі та строк дії), що повністю відповідає вимогам Додатка 6 до Конвенції про дорожній рух 1968 року.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій має право керувати транспортним засобом за наявності дійсного національного посвідчення водія, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року. Також відповідно до пункту 2.2-1 Правил дорожнього руху України, водій-іноземець, який перебуває в Україні, має право керувати ТЗ на підставі національного посвідчення водія, що відповідає міжнародним стандартам.

Термін тимчасового проживання/перебування громадянина Туркменістану в Україні на момент зупинки не був порушений, обов`язку замінити посвідчення на українське (що виникає лише після отримання постійної посвідки на проживання та закінчення 60-денного строку) у нього не виникло.

Таким чином, на момент зупинки поліцією громадянин Туркменістану ОСОБА_1 мав законне право на керування транспортним засобом. За таких обставин у діях особи повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тому провадження відносно нього на підставі вказаного протоколу слід закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.

Суддя Г.В. Бондаренко