Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №149/3824/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3824/25

Провадження №2/149/278/26

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Робак М.В.

за участю секретаря Поліщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтівецької ОТГ Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Війтівецької ОТГ Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, після його смерті залишилось спадкове майно, яке позивачка прийняла у встановлений законом строк, однак в ході оформлення спадщини останній стало відомо, що за життя її батько прийняв спадщину після смерті своєї сестри ОСОБА_2 , проте права власності на майно за життя не оформив, а саме не оформив право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, проте нотаріус не може видати свідоцтво , оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів. За таких обставин, позивачка вимушена звернутися із вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі. Відповідачу надано строк для подачі відзиву.

03.03.2026 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, додавши вимогу про встановлення факту спільного проживання, на день відкриття спадщини ОСОБА_3 після смерті його сестри ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18.06.2026 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог задоволено та прийнято її до розгляду як заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 22.07.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, подали заяву, в якій просять розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача - Війтівецької ОТГ Хмільницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 13) підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 ., який являвся батьком позивачки (а.с. 12)

Відповідно до свідоцтва про шлюб (а.с.11) встановлено, що 03.12.1988 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 .

Згідно Свідоцтва про право на спадщину та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.15-16) встановлено, що ОСОБА_1 як дочка є спадкоємцем земельної ділянки, яка належала на праві власності ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть (а.с.18) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про одруження (а.с.19) встановлено, що 16.01.1949 було укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 , тобто померла була рідною сестрою батька позивачки.

Факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 на час її смерті підтверджується нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які являлися сусідами останніх (а.с. 73-74).

Згідно Витягу з Спадкового реєстру (а.с.64) встановлено, що інформація про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи викладене, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори в межах 6-місячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК). Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Разом з тим встановлено, що ОСОБА_3 за життя прийняв спадщину після смерті сестри ОСОБА_2 , з якою вони спільно проживали, однак не оформив спадкових прав. За таких обставин, встановлення факту спільного проживання батька позивачки та його сестри надасть право позивачці, яка є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті рідної тітки та відповідно, реалізацію її спадкових прав. Проте, оскільки у позивачки відсутні оригінали документів на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2 та яку прийняв у спадщину її батько ОСОБА_3 , тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно.

На підставі статті 264 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати залишити за сторонами.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 10.08.2008 Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 3.2046 га. з кадастровим номером 0524887200:05:001:0145, яка належала на праві власності ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марина РОБАК