Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №727/2496/24 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року місто Чернівці справа №727/2496/24

провадження №22-ц/822/1592/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача Височанської Н.К.,

Суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І.М.

за участю секретаря судових засідань Паучек І.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Орган опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради Чернівецької області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 26 червня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Терещенко О.Є.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в участі у вихованні та вільному спілкуванні із внуком, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Орган опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради Чернівецької області.

Просила суд: - зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своїм онуком – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі: надати можливість ОСОБА_1 спілкуватися з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку; встановити можливість систематичних побачень ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з можливим відвідуванням дитиною місця проживання баби; - надати можливість на спільне дозвілля ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на всі державні свята в Україні, а також на день народження самого онука – ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день народження баби – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 26 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у участі у вихованні та вільному спілкуванні із внуком, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Органи опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради Чернівецької області – залишено без розгляду.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лука Т.М. сформував в системі «Електронний Суд» апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, в якій просив скасувати ухвалу про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду.

Посилався на те, що як вбачається з протоколу судового засідання представника позивачки адвоката Луки Т.М. ніхто до участі у справі в режимі відеоконференції не запрошував, незважаючи на той факт, що він очікував у підсистемі ВКЗ, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 17 липня 2025 року у справі №520/2563/25, адміністративне провадження №К/990/22849/25.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Доводи та мотиви апеляційного суду та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду виходив з того, що належним чином повідомлений позивач та її представник повторно не з`явилися в судове засідання, а саме 15 червня 2026 року та повторно 26 червня 2026 року, про день та час розгляду справи останні повідомлялись завчасно та належним чином судовими повістками та повідомленнями (в тому числі, через систему «Електронний суд»), а також враховуючи, що останні завчасно причин своєї неявки суду не повідомили, суд визнав повторну неявку сторони позивача в судове засідання такою, що здійснена без поважних причин та вважав за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не може з таких підстав.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз цієї норми свідчить, що вирішальним для її застосування є фактор «повторності» неявки належним чином повідомленого позивача без поважних причин, яка перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів звертає увагу, що «повторною» є друга поспіль неявка позивача у судове засідання, якщо перша неявка також була без поважних причин, або суд не визнав їх поважними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 523/15493/18 наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-який стадії розгляду справи.

Верховний Суд зазначив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки судового засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Право на доступ до правосуддя це фундаментальне право кожної особи (фізичної чи юридичної) безперешкодно звернутися до суду для захисту своїх прав, свобод чи законних інтересів. Воно гарантується Конституцією України та Європейською конвенцією про права людини, включаючи право на справедливий розгляд у розумні строки.

Аналіз матеріалів справи свідчить про помилковість висновку суду щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Апеляційним судом встановлено, що в березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.

Інтереси позивачки ОСОБА_1 представляє адвокат Лука Т.М.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 19 квітня 2024 року (суддя Калмикова Ю.В.). відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (том 1 а.с.111-112).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Лука Т.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 неодноразово звертався до Шевченківського районного суду м.Чернівців із клопотаннями про призначення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

Зокрема, 03 травня 2024 року адвокат Лука Т.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівців в системі «Електронний Суд» із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів (том 1 а.с.130).

16 травня 2024 року адвокат Лука Т.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівців в системі «Електронний Суд» із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів (том 1 а.с.251).

07 серпня 2024 року адвокат Лука Т.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівців в системі «Електронний Суд» із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів. У разі відсутності технічної змоги провести засідання у режимі відеоконференції (у зв`язку з відсутністю світла, тощо), просив розгляд справи проводити за відсутності повноваженого представника позивача адвоката Луки Т.М. на підставі наявних документів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (том 3 а.с.161).

10 березня 2025 року адвокат Лука Т.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівців в системі «Електронний Суд» із заявою, в якій вказав, що у разі неможливості проведення відеоконференції за участю представника позивача, розгляд справи просив проводити за відсутності позивача та повноваженого представника позивача адвоката Луки Т.М. на підставі наявних документів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі вимоги задовольнити згідно доводів позовної заяви та доказів здобутих у межах даної справи (том 3 а.с.245).

Згідно із пунктами 2, 4 та 7 частини третьої статті 2 ЦПК України одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, обов`язковість судового рішення. Перше також випливає із положень частини першої статті 24 Конституції України.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

Право учасників справи брати участь у судових засіданнях по цій справі передбачене пунктом 2 частини першої статті 43 ЦПК України.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частини перша, друга статті 58 ЦПК України).

Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою (частина перша статті 212 ЦПК України).

Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення (частина друга статті 212 ЦПК України).

Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції (частина третій статті 212 ЦПК України).

Верховний Суд неодноразово вказував, що при призначенні усного слухання справи суд зобов`язаний забезпечити право учасників справи брати участь в судових засіданнях, що є елементом гласності і відкритості судового процесу як однією із основних засад судочинства. Складовою забезпечення цього права є участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити лише за відсутності у суді відповідної технічної можливості, таке право учасника справи є безумовним, у тому числі з використанням власних технічних засобів (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року в справі № 161/10117/21 (провадження № 61-3239св22), від 14 січня 2026 року в справі №243/4506/24 (провадження №61-11981св25)).

У справі, що переглядається, представник позивача через Електронний суд чотири рази подавав клопотання про прийняття участі в розгляді справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EazyCon».

Проте матеріали справи не містять ухвали про вирішення даних клопотань, що є порушенням вимог ст.212 ЦПК України.

Разом з тим, як вбачається з журналів судових засідань, адвокат Лука Т.М. періодично приймав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що позивач та його представник в судові засідання, призначені на 15 червня 2026 року та 26 червня 2026 року не з`явились (том 4 а.с.218, 235).

Як вбачається з протоколів судових засідань від 15 червня та від 26 червня 2026 року, такі проходили в режимі відеоконференції за участю відповідачки, однак представника позивача до відеоконференції суд не запрошував.

В своєму листі від 26 червня 2026 року представник позивача повідомляв суд, що 15 та 26 червня 2026 року він перебував в підсистемі ВКЗ та очікував відповідного запрошення, проте суд його не запросив до відеоконференції і він просив виправити відповідні технічні несправності з метою належного проведення судових засідань у межах даної справи в режимі відеоконференції з представником адвокатом Лука Т.М. (т.4 а.с.239).

Є безпідставними посилання представника відповідачки про те, що змінився склад суду і представнику позивача потрібно було звертатися заново з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Колегія суддів зазначає, що представник позивача в рамках цієї справи чотири рази звертався до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Зміна складу суду не дає підстав для недотримання та не вирішення тих клопотань, які були надані раніше в рамках цієї справи і адресованих до суду, а не до конкретного судді. Крім цього, колегія суддів вважає, що незважаючи на відсутність відповідної ухвали в матеріалах справи, клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відео конференції фактично судом було вирішено, оскільки його допускали до участі в справі в режимі відео конференції у всі рази, коли суд проводив судові засідання.

Колегія суддів вважає, що якщо раніше Шевченківський районний суд м.Чернівців фактично задовольнив клопотання учасника справи про його участь у розгляді справи у режимі відео конференції, то відкладення розгляду справи або зміна складу суду не означає анулювання задоволення цього клопотання. Якщо відповідний учасник не звернувся з новим клопотанням щодо порядку його участі у розгляді справи, яке відміняє його попереднє клопотання щодо участі у режимі відео конференції, то призначення знятої з розгляду/відкладної справи на нову дату передбачає участь відповідного учасника справи в режимі відео конференції.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у пункті 64 постанови від 16 серпня 2023 року у справі №753/19205/21 (провадження №61-7320св22), від 19 березня 2025 року у справі №2602/5125/12 (провадження №61-10476св24).

Однак, Шевченківський районний суд м.Чернівці проігнорував вищезазначене власне судове рішення про участь особи у розгляді справи у режимі відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що адвокату Лука Т.М. надано 15 та 26 червня 2026 року можливість участі у розгляді справи у режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON або, що він не здійснив таку участь у режимі відеоконференції із власної ініціативи. Секретар судового засідання у протоколі судового засідання від 15 та 26 червня 2026 року зазначив лише про неявку сторони позивача у судове засідання, а не про відсутність учасника у режимі відеоконференції.

За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення представника позивача - адвоката Луки Т.М. про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у вказаних осіб об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли прийняти участь при розгляді справи, з огляду на невід`ємне право особи на судовий захист і право бути почутим у суді, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони позивача на участь у розгляді справи призвели до порушення права на справедливий суд і ухвалення незаконного рішення.

Крім цього, суд першої інстанції не звернув увагу на заяву представника позивача від 07 серпня 2024 року, а також на заяву від 10 березня 2025 року, в якій адвокат Лука Т.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівців в системі «Електронний Суд» із проханням у разі неможливості проведення відеоконференції за участю представника позивача, розгляд справи просив проводити за відсутності позивача та повноваженого представника позивача адвоката Луки Т.М. на підставі наявних документів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі вимоги задовольнити згідно доводів позовної заяви та доказів здобутих у межах даної справи (т.3 а.с.161, 245).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 9901/437/21 звернула увагу, що прохання позивача здійснити подальший судовий розгляд за його відсутності, визначені процесуальним законом, а тому підстави для залишення позову без розгляду були відсутні, а тому розгляд цієї справи, навіть у разі неявки позивача у судове засідання, мав би продовжуватись відповідно до частини першої статті 205 КАС України за наявними у ній матеріалами та відповідно до заявлених у позові підстав, з урахуванням доводів сторін, наданих у заявах по суті, поясненнях й інших документах.

Таким чином, оскільки суд не вжив заходів щодо запрошення представника позивача в судові засідання на 15 червня та 26 червня 2026 року в режимі відеоконференції, неявку позивача в судові засідання не можна вважати такою, що свідчить про втрату інтересу до справи, адже сторона виявила бажання брати участь у засіданні у визначений законом спосіб.

Також суд не звернув уваги на заяви представника позивача про те, що в разі відсутності можливості проводити судові засідання в режимі відео конференції, він просив розглянути справи на підставі наявних в справі доказах, позовну заяву підтримує і просив позов задовольнити.

При таких обставинах, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність безумовних підстав для залишення позову без розгляду є передчасним. Допущені судом процесуальні порушення (зокрема, ст. ст. 212, 247 ЦПК України) призвели до помилкового застосування ст. 257 ЦПК України та обмеження права позивача на доступ до правосуддя.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи виявлені порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів на підставі ст. 379 ЦПК України дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 368, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 26 червня 2026 року – скасувати, та матеріали цивільної справи направити до Шевченківського районного суду м.Чернівців для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена судом 14 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач: Н.К. Височанська

Судді: М.І. Кулянда

І.М. Литвинюк