Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №346/6342/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/6342/25

Провадження № 22-ц/4808/1522/26

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Баркова В.М.

за участю секретаря - Кузів А.В.

учасники справи

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Махно Н.В.,

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ПАТ «Страхова компанія «Перша» звернулось до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.07.2025 о 14 год 25 хв на А/дорога Н-09 – Мукачеве-Рахів Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів, 31 км, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки FORD TRANSIT 125T350 д.н.з. НОМЕР_1 .

На момент скоєння ДТП вказаний автомобіль був застрахований в ПрАТ «СК «Перша» згідно договору страхування № 06-11.48.25.00089 від 8 травня 2025 року.

У результаті настання страхового випадку ПАТ «СК «Перша» виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 276 542,33 грн. Розрахунок страхового відшкодування було зроблено на підставі рахунку №00122 від 22.07.2025 року.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.2.3.б Правил дорожнього руху.

Згідно з постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 березня 2025 року у справі № 346/530/25 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст. 124 КУпАП).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (поліс 5342404). ПрАТ «СК «Перша» звернулось до АТ «СГ «ТАС» з претензією щодо суми виплаченого страхового відшкодування № 03.062-25-03003. 06.10.2025 року.

АТ «СГ «ТАС» було сплачено на користь ПрАТ «СК «Перша» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 156 800,00 грн.

З огляду на обов`язок повного відшкодування завданої майнової шкоди (ч. 1 ст. 1166 ЦК України) розмір заборгованості відповідача складає 119 742,33 грн (276 542,33 грн - 156 800,00 грн).

Позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Перша» частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 119 742,33 грн та понесені судові витрати.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Перша» частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 119 742,33 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач не додав належних і допустимих доказів, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому автомобілю Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_3 було завдано шкоди в більшому розмірі, ніж виплачене ПАТ «СГ «ТАС» відшкодування в сумі 156 800 грн.

Так, позивачем не було надано суду доказів про характер пошкоджень, які отримав автомобіль Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_4 .

Позивачем на підтвердження розміру заявлених збитків надано лише рахунок №00122 від 22.07.2025, виписаний ФОП ОСОБА_2 , у якому вказано тільки загальну вартість ремонтних робіт, матеріалів і запчастин.

У позивача Позивач не було права здійснювати страхову виплату на підставі даного рахунку, так як він не відповідає умовам договору страхування наземного транспорту «Каско PRO» № 06-11.48.25.00089 від 08.05.2025 року, укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «Перша» та ПІК «Віртген-Україна», застрахований транспортний засіб Ford Transit, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно п.п. 8.1.6, 8.1.7 частини два договору страхування для визнання події страховим випадком страхувальник зобов`язаний подати документи, в тому числі: рахунок СТО, у якому платником є ПАТ «Страхова компанія «Перша» із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їхньої вартості, вартості деталей, що підлягають заміні, вартості витратних матеріалів - у випадку, коли страхувальник має намір отримати страхову виплату шляхом перерахунку коштів безпосередньо на рахунок такого СТО; банківські документи, що підтверджують оплату страхувальником ремонтно-відновлювальних робіт та акти виконаних робіт СТО.

Відповідно до п.9.1.3 частини 2 договору розмір страхової виплати визначається виходячи із розміру прямих збитків, завданих страхувальнику в результаті настання страхового випадку, відповідно до умов договору на підставі рахунку СТО зазначеному (обраному) у п. 12.1 частини 1 договору, який сформовано відповідно до п. 8.1.6 частини 2 договору.

Суд першої інстанції не з`ясував перелік пошкоджень автомобіля Ford Transit (2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ), характер виконаних ремонтних робіт і використаних матеріалів та запчастин.

Відповідач посилається на те, що з наданих позивачем документів неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між заявленими пошкодженнями транспортного засобу та дорожньо-транспортною пригодою за участю відповідача, оскільки відсутній опис пошкоджень, їх характер, локалізація та механізм утворення.

Крім того судом першої інстанції було безпідставно взято до уваги копію додаткового договору №1 від 21.06.2025 року до договору страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» № 06-11.48.25.00089 від 08.05.2025 року, згідно якого страховик та страхувальник підписали вказаний договір про наступне: пункт 12.3 викласти в наступній редакції: 12.3 Урахування зносу - HI. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що при поданні даного доказу до суду представником позивача допущено порушення цивільно-процесуального законодавства.

До копії позовної заяви з додатками, які направлялись йому з описом відправлення позивачем 01.12.2025 року, і на підставі яких було подано відзив на позовну заяву, долучено копію договору страхування наземного транспорту «Каско PRO» №06-11.48.25.00089 від 09.05.2025 року, копія додаткового договору відсутня.

Посилається на те, що страхове відшкодування виплачено без врахування зносу транспортного засобу.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та роз`яснено ПАТ «СК «Перша» подати відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «СК «Перша» зазначила, що апеляційна скарга не містить належних доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права, а її доводи спрямовані виключно на переоцінку доказів, що всебічно досліджені судом першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року без змін. Суд першої інстанції дослідив усі письмові докази, надані позивачем, а їх сукупність підтверджує як факт здійснення страхової виплати, так і її розмір. Скаржником не надано будь-які нові докази, надані на спростування фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції.

Скаржник не надав жодного альтернативного розрахунку вартості ремонту, експертного висновку або іншого належного доказу, який би спростовував визначений позивачем розмір збитків.

Посилання скаржника ОСОБА_1 на те, що він нібито не отримав частину договору страхування, є безпідставними та спрямованими виключно на викривлення фактичних обставин справи. Будь-які додаткові договори, додаткові угоди, додатки чи інші документи, укладені сторонами в межах виконання основного договору, є його невід`ємною частиною та мають однакову юридичну силу. Саме тому відсутність окремого зазначення додаткового договору в описі вкладення не свідчить про його не існування чи необов`язковість для сторін.

Договір страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» на відміну від договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, не передбачає імперативного застосування коефіцієнта фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування. Додатковий договір, яким сторони погодили відповідні умови страхування укладений ще до настання дорожньо-транспортної пригоди, а відтак був чинним на момент виникнення страхового випадку та є невід`ємною складовою договору страхування. Законодавство не містить вимоги щодо обов`язкового дублювання змісту додаткового договору в окремому розділі чи описі основного договору, оскільки його положення є складовою частиною договірних відносин між сторонами. Таким чином, доводи скаржника про те, що він не отримав якусь частину договору або не був ознайомлений із його умовами, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, суперечать правовій природі додаткових договорів як невід`ємних частин основного договору та фактично є спробою спотворити фактичні обставини справи з метою уникнення правових наслідків належним чином укладеного договору страхування.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином,що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Від представника скаржника - Бежука С.М. до апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі скаржника та його представника.

У судове засідання представник ПАТ «СК «Перша» не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ПАТ «СК «Перша» є належно обґрунтованими та підтверджені належними доказами.суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Страхова компанія «Перша» частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 119 742,33 грн.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Частина 6 статті 19 ЦПК України визначає, що малозначними справами зокрема є: 1) справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частин першої, другої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ «Страхова компанія «Перша» звернувся в суд із позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 частини несплаченого страхового відшкодування у розмірі - 119742,33 грн. Ціна позову перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028*30=90840). Тобто, справа не є малозначною.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі. Суд ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У пункті 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням зазначеного, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.7 ч.3 ст.376 ЦПК України.

Що стосується заявлених позовних вимог,колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 17.07.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 01 липня 2025 року близько 14 годин 25 хвилин ОСОБА_1 , на автодорозі Н-09 31 км в с. Кам`янське, керуючи транспортним засобом Мерседес Спрінтер державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення із транспортним засобом марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілих не має.

Згідно договору страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» №06-11.48.25.00089 від 08.05.2025 року, який укладено між ПАТ «Страхова компанія «Перша» та Віртген Україна підприємство зі стопроцентовим іноземним капіталом, застраховано транспортний засіб FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно вищевказаного договору загальна страхова сума за ТЗ та ДО становить 640 000,00 грн.

Відповідно до додаткового договору № 1 від 21.06.2025 року до договору страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» № 06-11, 48.25.00089 від 08.05.2025 року, сторони дійшли згоди викласти пункт 12.3 у новій редакції: «12.3 Урахування зносу — НІ».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу «Віртген Україна» звернулося до страховика ПАТ «Страхова компанія «Перша»з заявою про виплату відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю Ford Transit (державний номер НОМЕР_4 ), та надало повідомлення про настання страхової події.

Згідно страхового акта № 03.062-25-03003 від 07.08.2025 року визначено розмір страхового відшкодування в сумі 276 542,33 грн.

СК «Перша» ПАТ перерахувало кошти у розмірі 276 542, 33 грн, згідно призначення платежу зазначено: страхова виплата згідно з розрахунком № 03.062-25-03003 без ПДВ, FORD TRANSIT FF9571PO, власник Віртген Україна Пік, що підтверджується платіжною інструкцією № 19462 від 08.08.2025 року.

Згідно з рахунком № 00122 від 22.07.2025 року загальна сума до сплати замовником становить 276 542,33 грн.

АТ «СГ «ТАС (Приватне)» перерахувало на користь ПАТ «СК «Перша» кошти в сумі 156 800,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 84552 від 06.10.2025 року.

Частиною першою ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.15 ЦК України, ч.1 ст.16 ЦК України).

Страхування – це вид цивільно- правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (п.69 ст.1 Закону України «Про страхування»).

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов`язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку (п. 54 ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Згідно з ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за задані збитки.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2024 року у справі №175/4710/16-ц зазначено, що у разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Тобто, у разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року близько 14 годин 25 хвилин ОСОБА_1 , на автодорозі Н-09 31 км в с. Кам`янське, керуючи транспортним засобом Мерседес Спрінтер державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення із транспортним засобом марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілих не має.

Постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 17.07.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з договором страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» № 06-11.48.25.00089 від 08.05.2025 року транспортний засіб FORD TRANSIT (держ. номер НОМЕР_1 ), власником якого є ПІІ «Віртген Україна» застраховано. Загальна страхова сума за цим договором становить 640 000,00 грн.

Договір страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» №06-11.48.25.00089 від 08.05.2025 року укладено між ПАТ «Страхова компанія «Перша» та Віртген Україна.

Підприємство «Віртген Україна» звернулося до страховика ПАТ «Страхова компанія «Перша» з заявою про виплату відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю Ford Transit (державний номер НОМЕР_4 ).

Згідно страхового акта № 03.062-25-03003 від 07.08.2025 року визначено розмір страхового відшкодування в сумі 276 542,33 грн.

СК «Перша» ПАТ перерахувало кошти у розмірі 276 542, 33 грн на ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно з розрахунком № 03.062-25-03003 FORD TRANSIT АА9571PO, власник Віртген Україна Пік, що підтверджується платіжною інструкцією № 19462 від 08.08.2025 року.

АТ «СГ «ТАС (Приватне)» страхова компанія в якій було застраховано автомобіль винуватці ДТП) перерахувало на користь ПАТ «СК «Перша» кошти в сумі 156 800,00 грн.

Невідшкодована позивачу сума збитків складає 119742, 33 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рахунок №00122 від 22.07.2025 року виписаний ФОП, у якому вказано тільки загальну вартість ремонтних робіт, матеріалів і запчастин не відповідає вимогам договору страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» № 06-11.48.25.00089 від 08.05.2025 та не підтверджує розмір шкоди, з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у цій справі є факт настання страхового випадку, розмір завданої шкоди, виконання страховиком (страхувальником) зобов`язання щодо виплати відшкодування за проведений ремонт пошкодженого автомобіля потерпілому.

Позивачем на підтвердження розміру страхового відшкодування надано рахунок №-00122 від 22.07.2025 року, заяву про страхове відшкодування, повідомлення про настання події, страховий акт №03.062-25-03003 від 07.05.2025 року.

Рахунок №-00122 від 22.07.2025 року, страховий акт №03.062-25-03003 від 07.05.2025року містять інформацію щодо розміру завданої шкоди транспортному засобу FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

В даному випадку, доказами вартості відновлювального ремонту ТЗ та фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є рахунок СТО рахунок №-00122 від 22.07.2025 року та докази його оплати позивачем платіжна інструкція №19462 від 08.08.2025 року.

Належних доказів на підтвердження завдання пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо транспортної пригоди матеріальної шкоди в іншому розмірі відповідачем не надано і матеріали справи не містять.

Стаття 75 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Колегія суддів звертає увагу, що заперечуючи проти суми майнового відшкодування, виявлених пошкоджень, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт необхідних для відновлення пошкодженого майна, клопотань про призначення експертизи з приводу того, що встановлена вартість матеріального збитку суперечить дійсності, відповідач не заявляв. Більш того скарга не містить посилань на конкретні ремонтні роботи, які відповідач вважає не пов`язаними з ДТП.

Згідно додаткового договору №1 до договору страхування наземного транспорту «КАСКО PRO» №06-11.48.25.00089 від 08.05.2025 року укладено між ПАТ «Страхова компанія «Перша» та Віртген Україна не передбачено врахування зносу при визначені розміру страхового відшкодування, тому доводи апеляційної скарги, що при визначені розміру страхового відшкодування не враховано знос транспортного засобу не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У пункті 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, відповідно п.7 ч.3 ст. 376 ЦПК України рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша страхового відшкодування у розмірі 119 742, 33 грн, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422, 40 грн.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга задоволена частково, судовий збір не підлягає перерозподілу між сторонами, оскільки у задоволенні позовних вимог скаржнику відмовлено.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», код ЄДРПОУ 31681672, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30 страхове відшкодування у розмірі 119 742, 33 грн, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422, 40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

В.М. Барков