Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №344/17853/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/17853/25

Провадження № 22-ц/4808/1284/26

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Пастернак І.А. 23 квітня 2026 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 04 травня 2026 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про повернення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог:

У жовтні 2025 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування»подано позов до ОСОБА_1 про повернення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.10.2022 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «Хортицькі лінії» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 211751245, відповідно до умов якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взято на себе зобов`язання у встановленому законом порядку здійснювати страхове відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час експлуатації транспортного засобу «Daf FT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

14.09.2023 року в м. Івано-Франківську по вул. Галицькій, 130, сталася дорожньо- транспортна пригода за участю транспортного засобу «Daf FT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Nissan Leaf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду від 14.09.2023 року, причиною ДТП зазначено порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортний засіб «Nissan Leaf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

02.10.2023 року до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся відповідач із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу «Nissan Leaf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно зі звітом про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу № 14620 від 22.10.2023 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan Leaf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 102 503,54 грн з урахуванням ПДВ та 89 055,45 грн без урахування ПДВ.

На підставі поданих документів ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 86 455,46 грн на рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією № 58732610 від 20.11.2023 року. Після здійснення зазначеної виплати ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», вважаючи, що у нього виникло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, звернулося до ОСОБА_2 із відповідною досудовою вимогою.

Разом із тим ОСОБА_2 повідомив позивача, що він не є особою, винною у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, на підтвердження чого надав постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08.11.2023 року у справі № 333/9201/23. Згідно із зазначеною постановою провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, судовим рішенням встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з обставинами дорожньо-транспортної пригоди. Відтак, відсутні правові підстави вважати ОСОБА_2 особою, відповідальною за заподіяння шкоди внаслідок зазначеної ДТП.

Здійснена ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплата страхового відшкодування у розмірі 86 455,46 грн отримана відповідачем за відсутності належних правових підстав, оскільки страховий випадок у розумінні договору страхування та законодавства не може покладати відповідальність на застраховану особу за відсутності встановленої вини останньої.

З огляду на викладене, позивач вважає, що у нього виникло право вимагати повернення відповідачем отриманих ним грошових коштів у розмірі 86 455,46 грн як таких, що були набуті та збережені без достатньої правової підстави.

29.01.2024 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» направлено відповідачу досудову вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 86 455,46 грн. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення, грошові кошти добровільно не повернуті, у зв`язку з чим ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 86455,46 грн як безпідставно отриманих ним коштів.

Короткий зміст оскаржуваного рішення:

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2026 року задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»про повернення страхового відшкодування та стягнено з ОСОБА_1 86455,46 грн безпідставно отриманих коштів та 3028 грн судового збору.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

ОСОБА_1 із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, істотним порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також неналежною оцінкою ним доказів, поданих відповідачем.

Зокрема, суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення, послався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 у справі № 910/21313/16, та фактично застосував його як підставу для висновку про відсутність у страховика обов`язку здійснити страхове відшкодування. Апелянт вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, оскільки фактичні обставини справи № 910/21313/16 істотно відрізняються від обставин цієї справи. Так, у справі № 910/21313/16 судами встановлено, що страхувальник не був винним у дорожньо-транспортній пригоді, а її причиною стали дії іншої особи. Саме встановлення іншої особи, відповідальної за заподіяння шкоди, стало визначальним для висновку Верховного Суду про відсутність цивільно-правової відповідальності страхувальника та, відповідно, обов`язку страховика здійснювати страхове відшкодування. Натомість у справі, яка розглядається обставини є принципово іншими. Зокрема, іншої встановленої особи, яка була б відповідальною за заподіяння шкоди автомобілю Nissan Leaf, немає. Навпаки, наявні докази свідчать про безпосередню причетність до дорожньо-транспортної пригоди автомобіля DAF FT 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричепа SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , якими керував ОСОБА_2 . За таких обставин правовий висновок Верховного Суду, викладений у справі № 910/21313/16, не може застосовуватися до правовідносин у цій справі без урахування істотної різниці у встановлених фактичних обставинах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.09.2023 у м. Івано-Франківську по вул. Галицькій, 130 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля DAF FT, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_4 . Водночас суд не надав належної оцінки тій обставині, що автомобіль DAF FT 105.410 на момент ДТП буксирував напівпричіп SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , який також застрахований ПАТ «СК «Арсенал Страхування» та, за доводами відповідача, безпосередньо контактував з автомобілем Nissan Leaf. Ця обставина має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки встановлення механізму ДТП неможливе без дослідження всіх транспортних засобів, які брали участь у відповідній події, характеру їх взаємодії, факту та механізму контакту, характеру пошкоджень, їх взаємного розташування, а також інших обставин, за яких сталася ДТП. Вважає, що суд першої інстанції мав встановити не лише факт страхування автомобіля DAF, а й повний механізм дорожньо-транспортної пригоди, зокрема встановити роль напівпричепа SOHMIIZ SCS 74, спосіб його з`єднання з тягачем, характер можливого контакту з автомобілем Nissan Leaf, відповідність пошкоджень транспортних засобів заявленому механізму ДТП та наявність причинного зв`язку між цією подією і заподіяною шкодою. На підтвердження своїх доводів відповідач подав до суду першої інстанції докази які підлягали оцінці судом. Зокрема, такими доказами є: пояснення ОСОБА_4 ; показання ОСОБА_4 , надані під час розгляду адміністративної справи № 333/9201/23; матеріали, складені працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області; інформація поліції щодо розшуку транспортних засобів DAF FT 105.410 та SOHMIIZ SCS 74; протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 612644, складений за ст. 124 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 612645, складений за ст. 122-4 КУпАП; схема дорожньо-транспортної пригоди від 14.09.2023; рапорт заступника командира взводу 1 роти 2 УПП в Івано-Франківській області від 14.09.2023; фотоматеріали з місця ДТП; фотоматеріали пошкоджень автомобіля Nissan Leaf; фотографії автомобіля DAF FT 105.410 та напівпричепа SOHMIIZ SCS 74; пояснення ОСОБА_2 ; інші матеріали, що містяться у справі. Проте зазначені докази суд першої інстанції належним чином не дослідив, не проаналізував їх взаємний зв`язок та не надав їм належної правової оцінки у їх сукупності.

Зокрема, судом не встановлено, чи відповідає характер пошкоджень автомобіля Nissan Leaf характеру пошкоджень DAF FT 105.410 та напівпричепа SOHMIIZ SCS 74, а також чи підтверджують наявні фотоматеріали, схема ДТП, матеріали поліції та інші докази факт безпосереднього контакту між транспортними засобами. Обставини самої ДТП також свідчать про необхідність такого дослідження.

Апелянт зазначив, що 14.09.2023р. приблизно о 21 год. 25 хв. у м. Івано-Франківську на вул. Галицькій, 130 автомобіль DAF FT 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , здійснюючи маневр випередження та перестроювання, допустив контакт із автомобілем Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 .

Після цього ОСОБА_2 продовжив рух та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_4 повідомив про ДТП працівників поліції та залишався на місці події до їх прибуття. Працівниками поліції зафіксовано місце ДТП, положення автомобіля Nissan Leaf, обставини події, напрямок руху транспортних засобів, а також уламки та частини деталей, виявлені на проїзній частині. Зокрема, після зіткнення на проїзній частині виявлені уламки пластмаси зеленого кольору. Зазначені об`єкти за своїми зовнішніми ознаками, на думку апелянта, можуть відповідати елементам конструкції напівпричепа SOHMIIZ SCS 74. Крім того, автомобіль Nissan Leaf отримав пошкодження переважно у лівій передній частині, зокрема в районі лівого переднього крила, лівої бокової частини капота, лівої бокової частини переднього бампера та лівої фари. На автомобілі також зафіксовані сліди тертя. Водночас на правій частині DAF та напівпричепа SOHMIIZ SCS 74 зафіксовані подряпини, потертості та інші пошкодження, а також елементи зеленого кольору.

Наведені обставини у сукупності з показаннями свідків, матеріалами поліції, схемою ДТП, фотоматеріалами, характером пошкоджень транспортних засобів та іншими доказами мають істотне значення для встановлення фактичного механізму ДТП та причетності зазначених транспортних засобів до заподіяння шкоди автомобілю Nissan Leaf. ОСОБА_2 не заперечував самої можливості контакту транспортних засобів, якими він керував, з автомобілем Nissan Leaf, хоча заперечував свою вину у ДТП. Такі пояснення суд мав оцінити у взаємозв`язку з іншими доказами у справі, а не розглядати їх окремо, проте суд першої інстанції цього не зробив.

Постановою Комунарського районного суду Запорізької області від 08.11.2023 у справі № 333/9201/23 провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постановою Запорізького апеляційного суду від 25.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Апелянт вважає, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не свідчить про відсутність цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду та не звільняє від необхідності вирішення питання про наявність підстав для її відшкодування в порядку цивільного судочинства. Питання наявності цивільно-правової відповідальності та причинного зв`язку між діями особи і заподіяною шкодою підлягає вирішенню судом у межах цивільної справи на підставі доказів, досліджених відповідно до вимог ЦПК України. Суд першої інстанції повинен був встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди, оцінити докази щодо механізму ДТП, встановити факт участі транспортних засобів DAF FT 105.410 та SOHMIIZ SCS 74 у заподіянні шкоди автомобілю Nissan Leaf, а також перевірити наявність причинного зв`язку між відповідними обставинами.

Крім того, у цій справі ПАТ «СК «Арсенал Страхування», отримавши заяву апелянта від 10.11.2023 року та відповідні документи, провів передбачену законодавством процедуру розгляду заяви, визнав заявлену подію страховим випадком, визнав майнові вимоги такими, що підлягають задоволенню, та прийняв рішення про здійснення страхового відшкодування. За результатами такого рішення страховиком складено страховий акт № 109.02392523-1 та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 86 455,46 грн за пошкодження автомобіля Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_4 . Таким чином, спірна виплата здійснена не помилково та не випадково, а на підставі рішення самого страховика, прийнятого після розгляду заяви, дослідження наданих документів та визнання події страховим випадком. Отже, на момент отримання коштів існувала конкретна правова підстава для їх виплати, що виключає можливість автоматичного визнання цих коштів безпідставно набутим майном лише на тій підставі, що в подальшому страховик змінив свою позицію щодо правомірності здійсненої виплати.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач, зокрема, посилається на закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_2 та вважає, що у зв`язку з цим відпали правові підстави для здійснення страхової виплати. Такий висновок апелянт вважає необґрунтованим оскільки відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України обов`язок повернути майно виникає у разі його набуття або збереження за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави або у разі, якщо така підстава згодом відпала. Тому для застосування положень статті 1212 ЦК України необхідно встановити відсутність правової підстави набуття майна або припинення такої підстави після його набуття. У цій справі позивач не довів жодної із зазначених обставин. Навпаки, на момент здійснення страхової виплати існувала сукупність юридичних та фактичних підстав для її проведення, а саме: наявність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, факт дорожньо-транспортної пригоди, звернення потерпілої особи із заявою про страхове відшкодування, проведення страховиком відповідної перевірки, визнання події страховим випадком, визнання майнових вимог заявника обґрунтованими та прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування.

Також вважає, що виникнення у страховика сумнівів щодо правомірності раніше прийнятого ним рішення не свідчить про автоматичне виникнення у відповідача обов`язку повернути отримані кошти. Страховик мав можливість перевірити обставини ДТП, дослідити надані документи, отримати необхідну інформацію та прийняти рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування. Проте за результатами проведеної перевірки позивач не відмовив у страховій виплаті, а навпаки - визнав подію страховим випадком, визнав майнові вимоги відповідача такими, що підлягають задоволенню, та здійснив виплату. Отже, звертаючись у подальшому до суду з вимогою про повернення цих коштів, позивач фактично змінив власну правову оцінку обставин, які вже були ним досліджені та покладені в основу рішення про здійснення страхової виплати. Така поведінка має оцінюватися судом крізь призму принципу добросовісності та доктрини заборони суперечливої поведінки, відповідно до якої особа не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, якщо інша сторона обґрунтовано покладалася на таку поведінку. Відповідач, отримавши рішення страховика про визнання події страховим випадком та здійснення страхового відшкодування, мав об`єктивні підстави вважати отримання коштів законним та правомірним.

Крім того, згідно положень статті 1215 ЦК України набуті фізичною особою грошові кошти, зокрема суми відшкодування шкоди, за загальним правилом не підлягають поверненню за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності набувача. У цій справі позивачем не доведено: наявності помилки у розрахунках при визначенні розміру страхового відшкодування; недобросовісності відповідача; навмисного введення страховика в оману; приховування відповідачем істотних для ухвалення рішення обставин; подання відповідачем недостовірної інформації; відсутності правової підстави для здійснення страхової виплати на момент її проведення. Тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку повернути отримане страхове відшкодування.

Вважає, що для задоволення позову ПАТ «СК «Арсенал Страхування» мало довести не лише факт здійснення страхової виплати, який сторонами не заперечується, а й конкретну передбачену законом правову підставу, яка після здійснення виплати надає страховику право вимагати від відповідача повернення отриманих коштів. Проте, такої правової підстави позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 23.04.2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «СК «Арсенал Страхування» про повернення ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 86455,46 грн.

Позиція інших учасників справи:

ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» подано відзив на апеляційну скаргу у якому позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 . Зазначив, що посилання відповідача на те, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки завжди настає незалежно від вини є помилковими, оскільки ґрунтуються на ототожненні ним деліктної та страхової відповідальності. У деліктному праві відповідальність може наставати незалежно від вини, проте, це не означає автоматичного виникнення обов`язку страховика здійснювати страхову виплату, бо такий обов`язок прямо пов`язаний спеціальним законом із настанням цивільно-правової відповідальності конкретної застрахованої особи.

У даному спорі належними та допустимими доказами не підтверджено, що саме ОСОБА_2 є особою, цивільно-правова відповідальність якої настала внаслідок спірної ДТП. Більше того, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2023 у справі № 333/9201/23 провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 122 та ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому судом встановлено, що працівниками поліції не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували причетність ОСОБА_2 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Тому позивач зазначає, що відсутність доказів цивільно-правової відповідальності застрахованої особи виключає можливість автоматичного визнання відповідної події страховим випадком та, відповідно, не породжує у страховика обов`язку здійснювати страхове відшкодування. Посилання на те, що цивільно-правова відповідальність може наставати незалежно від вини особи як джерела підвищеної небезпеки, не змінює зазначеного висновку, оскільки існування деліктної відповідальності не означає автоматичного виникнення обов`язку страховика здійснити страхову виплату. Такий обов`язок виникає лише за наявності передбачених законом умов страхування та встановленого страхового випадку.

Водночас предметом даного спору не є встановлення вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, оскільки ці обставини не входять до предмета доказування, а наявність або відсутність правової підстави для набуття та збереження страхового відшкодування після встановлення відсутності страхового випадку. Тому, на переконання апелянта, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1212 ЦК України, відповідно до яких особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути таке майно, у тому числі коли підстава його набуття відпала.

Позивач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та дійшов законного і обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять передбачених законом підстав для його скасування чи зміни.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:

Учасники справи у судове засідання не з`явився. Суд виконав свій обов`язок щодо їх повідомлення про день, місце та час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Встановлені обставини справи:

28.10.2022 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «Хортицькі лінії» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №211751245, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взято на себе зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок експлуатації транспортного засобу «Daf FT», державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпа SOHMIIZ SCS 74 державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.7, 12).

Згідно відповіді НПУ 14.09.2023 року м. Івано-Франківськ на вул. Галицька, 130, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю «Daf FT», державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіпа SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , та «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_3 , 1-й винуватець ДТП: ОСОБА_2 , порушення п.10.1ПДР, порушення правид перестроювання, зміни напрямку руху, п.2.3 б ПДР – порушення стеження за дорожною обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, техн., протокол за ст.124 КУпП серії ААД № 612644 (а.с.12-13,66. 80-81).

У матеріалах справи містяться пояснення водія «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_3 від 14.09.2023 року (а.с.77), схема ДТП, підписана водієм ОСОБА_3 та працівником патрульної поліції (а.с.78), рапорт заступника командира взводу №1 роти №2 БУПП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Дуппеци Т. від 14 вересня 2023 року (а.с82); фото таблиця (а.с.83-87), пояснення водія ОСОБА_2 від 07.10.2023 року, відповідно до яких він не заперечує керування транспортним засобом «Daf FT», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , 14.09.2023р.о 21.25 год в районі вул.Галицької в м.Івано-Франківську, факт знаходження у його полі зору у правій смузі руху автомобіля сірого кольору, який повернув у двір чи з`їхав на майданчик, після чого він перелаштувався у праву смугу руху. Заперечує зіткнення з цим автомобілем. Стверджує, що пошкоджень а автомобілі, яким він керував не було і він наступного дня відправив фотознімки працівнику поліції (а.с79)

Власником автомобіля «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_5 , є ОСОБА_1 (а.с.8).

02.10.2023 року ОСОБА_3 та 10.11.2023 року ОСОБА_1 подали заяву про страхове відшкодування (а.с.10-11).

Згідно звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 102 503,54 грн., крім того ПДВ 13 448,09 грн., коефіцієнт фізичного зносу 0,4816 (а.с.14-18).

У розрахунку суми страхового відшкодування розмір збитку становить 89 055,46 грн., при цьому франшиза 2600 грн., сума страхового відшкодування дорівнює розміру збитку за вирахуванням франшизи за договором 86 455,46 грн. (а.с.27)

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №58732610 від 20.11.2023 року підтверджено виплату ОСОБА_1 86 455,46 грн. страхової виплати згідно акту №109.02392523-1 від 17.11.2023 року (а.с.29).

24.11.2023 року ПАТ «СК «Арсенал Страхування» скеровано ОСОБА_2 претензію на суму 86 455,46 грн.(а.с.30).

За змістом постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2023 року у справі №333/9201/23 протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складено 07.10.2023 року. Справу про адміністративні правопорушення передбачені ст.122-4 та ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення). Постанова набрала законної сили 21.11.2023 року (а.с.32-34).

Згідно постанови Запорізького апеляційного суду у справі № 333/9201/23 від 25.10.2024 року, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень поновлено представнику власника транспортного засобу Nissan leaf ( ОСОБА_1 ) адвокату Корсіку Я.І., строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу представника власника транспортного засобу Nissan leaf ( ОСОБА_1 ) адвоката Корсіка Я.І. залишено без задоволення, а постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_2 за ст.ст.122-4, 124 КУпАП - без змін.

При цьому у цій постанові зазначено, що апеляційним судом перевірялись обставини справи, досліджувались такі докази: копії протоколів про адміністративне правопорушення ААД №612644 від 07 жовтня 2023 року, складеного щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП і ААД №612645 від 07 жовтня 2023 року, складеного щодо ОСОБА_2 за ст.122-4 КУпАП; схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 жовтня 2023 року; письмові пояснення ОСОБА_2 та іншого учасника ДТП ОСОБА_4 ; копія рапорту заступника командира взводу №1 роти №2 БУПП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Дуппеци Т. від 14 вересня 2023 року; письмова заява ОСОБА_2 від 09 жовтня 2023 року; фототаблиця.

Крім того, апеляційним судом допитувались як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 .

Так, у постанові викдадено, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) в ході апеляційного розгляду справи заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та додатково зазначив, що він того дня здійснював перевезення з Молдови на Львів. Десь близько 21 години вечора він заїжджав до м.Івано-Франківська з Калуського шосе на перехрестя вул.Галицької. Бачив, що стояв якісь сіро-білий автомобіль. Після світлофору дорога на вул.Галицьку йде на підйом. Швидкість його руху була не значна - приблизно 15-18 км./год, оскільки в нього був двадцяти двохтонний вантаж. Автомобіль, що їхав попереду, він не запам`ятав. Цей автомобіль відразу зупинився в трикутнику безпеки та не рухався. Він не міг ніяк його обганяти, оскільки автомобіль стояв. Права смуга руху була вільна. Він перелаштувався в праву смугу руху та поїхав далі. Наступного дня йому зателефонували з Івано-Франківська та повідомили, що він скоїв ДТП, та попросили надіслати фото правої сторони автомобіля. Він сфотографував та надіслав фото слідчому. Жодних пошкоджень на його транспортному засобі не було. Автомобіль не був ні на мийці, ні в ремонті. Після того, як він відправив фотографії автомобіля слідчому, його запросили до управління патрульної поліції для огляду автомобіля. Коли він приїхав, йому показали фотографію розірваної машини, але він не міг цього зробити. Працівники поліції не виявили жодних ушкоджень на його транспортному засобі. Він не заперечує того факту, що він в цей день та час рухався в м. Івано-Франківську по вул.Галицька, керуючи транспортним засобом DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 . Він бачив, що на перехресті стояв білий автомобіль. Чи міг це бути автомобіль під керуванням ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) , він не знає.

В ході апеляційного розгляду справи за клопотанням представника власника транспортного засобу Nissan leaf ( ОСОБА_1, ОСОБА_1 ) адвоката Корсіка Я.І. в якості свідка було заслухано іншого учасника ДТП ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 ) , який зазначив, що він їхав по Калуському шосе. На перехресті звернув на вул.Галицьку та перелаштувався в крайню праву смугу руху. Їхав прямо. Його на великій швидкості почала випереджувати вантажівка та різко перелаштувалась на його смугу руху. В момент маневру перестроювання вантажівки, він побачив у вікно, що вантажівка занадто близько до нього знаходиться. Як тільки проїхала голова фури, він почав сигналити йому та гальмував. Потім він побачив, що причеп вантажівки починає дуже різко скорочувати відстань між автомобілями, він почав моргати водію вантажівки фарами. Далі відбулось контактування автомобілів, летіла пластмаса з автомобілів і вантажівка задніми колесами і заднім виступом вирвала йому бампер, фару, ліве крило, капот. Після того, як цей автомобіль поїхав далі, він ( ОСОБА_3, ОСОБА_3 ) продовжував йому сигналити та моргати фарами. Зазначений автомобіль проїхав трішки далі, зупинився на червоному сигналі світлофору, а потім поїхав далі. Він зупинився, вийшов з автомобіля, оглянув його та викликав працівників поліції. Не розуміє, як водій вказаного автомобіля міг не бачити і чути. Далі, коли приїхали працівники поліції, вони оглянули автомобіль, запитали у нього, чи запам`ятав він номерні знаки іншого учасника ДТП, на що він відповів, що не запам`ятав. На наступний день після аварії на місці ДТП були виявлено уламки зеленої пластмаси. Після чого він поїхав до Управління патрульної поліції. Поліцейські провели моніторинг камер на ділянці дороги, де відбулось ДТП, та встановили іншого учасника ДТП - автомобіль вантажівку DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та оголосили її у розшук. Повний номер та марку автівки він не запам`ятав. Запам`ятав лише колір причепу вантажівки (сіро-зелений) та білий тягач. Поліцейські рештки уламків автомобілів не вилучали. На наступний день чистили дорогу та всі уламки вже знаходились на узбіччі дороги. Він знайшов ковпачки зеленого кольору від вантажівки, сфотографував їх та зняв на відео. На його думку, причиною ДТП стало те, що водій вантажного автомобіля його підрізав та не розрахував правильний інтервал під час перестроювання на його смугу руху. Він не був присутній при огляді автомобіля DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 . Йому лише прийшло повідомлення на пошту про те, що було знайдено вантажівку. На огляд його ніхто не запрошував. Перші літери номерного знаку вантажівки були АР. Цифри не запам`ятав. Чи були наліпки та додаткові знаки на вантажівці, він не пам`ятає. Після перегляду фотографії автомобіля ОСОБА_2 . ОСОБА_3 (Лісовський Є.О.) вказав, що це дуже схожий автомобіль на той, який його вдарив. В нього навіть є зелені ковпаки на причепі. Контактування автомобілів відбулось задніми колесами вантажівки (з правого боку причепу) і заднім бортом причепу. Він неодноразово подавав сигнали водію того автомобіля, але він не реагував. На його думку, звукових сигналів, які він подавав, неможливо було не почути. Автомобіль, яким він керував, на праві власності належить ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) .

Також, за клопотанням представника власника транспортного засобу Nissan leaf ( ОСОБА_1 ОСОБА_1 ) адвоката Корсіка Я.І. під час апеляційного розгляду справи з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області було витребувано інформацію щодо наявності відеозапису з камер спостереження з місця ДТП, яка відбулась 07 жовтня 2023 року о 21 год. 25 хв. за адресою: вул.Галицька, 130, м.Івано-Франківськ, та в разі наявності запитуваного відеозапису в запиті ставилося питання про направлення цього запису на адресу Запорізького апеляційного суду. Також, додатково апеляційний суд просив направити на адресу суду протокол огляду транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_7 .

На адресу Запорізького апеляційного суду 11 жовтня 2024 року надійшла відповідь начальника управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, у якій ідеться про те, що всі зібрані матеріали працівниками УПП в Івано-Франківській області по факту ДТП за ст.ст.124, 122-4 КУпАП щодо водія ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) за вихідним номером №13622/41/20-23 від 10 жовтня 2023 року направлені до Комунарського райнного суду м.Запоріжжя для розгляду, тому надати протокол огляду вищевказаного транспортного засобу не представляється за можливе. Щодо надання відео з камер спостереження, зазначено, що відеозапис ДТП відсутній, оскільки на ділянці, де мала місце ця пригода, відсутні камери спостереження.

Проаналізувавши досліджені докази, Запорізький апеляційний суд дійшов висновку, що з огляду на принцип презумпції невинуватості доводи, викладені в апеляційній скарзі представника власника транспортного засобу Nissan leaf ( ОСОБА_1 ОСОБА_1 ) адвоката Корсіка Я.І., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

24.01.2024 року ПАТ «СК «Арсенал Страхування» скеровано вимогу про повернення страхового відшкодування ОСОБА_1 (а.с.35).

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить апеляційний суд:

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про страхування» страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на день настання дорожньо-транспортної пригоди регулювались Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року

№ 1961-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодуванню визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Обов`язок страховика щодо здійснення страхової виплати особі, якій заподіяна шкода виникає у разі настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника. Тобто, за відсутності підстав для притягнення страхувальника до відповідальності, у страховика також не виникає зазначений обов`язок.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди.

Зокрема, згідно з положеннями статтями 1166, 1187 Цивільного кодексу України відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки покладається на особу, винну в заподіянні відповідної шкоди.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що не встановлено обставин про те, що 14 вересня 2023 року в місті Івано-Франківську на вул. Галицькій, 130 сталася дорожньо-транспортна пригода за саме участю автомобіля DAF FT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_1 , оскільки докази такого факту відсутні.

Так, безперечно, автомобіль Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_1 , мав механічні пошкодження станом на 14 вересня 2023 року о 21 год 25 хв., однак доказів того, що такі пошкодження виникли внаслідок зіткнення з автомобілем DAF FT, державний номерний знак НОМЕР_1 чи (і) з напівпричепом SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , з вини водія ОСОБА_2 відсутні.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не встановив повного механізму ДТП, не дослідив роль напівпричепа SOHMIIZ SCS 74, характер можливого контакту між ним та автомобілем Nissan Leaf, відповідність пошкоджень транспортних засобів заявленому механізму ДТП та причинний зв`язок між діями ОСОБА_2 і заподіяною шкодою.

Однак, для встановлення таких обставин, очевидно, необхідні були спеціальні знання. Позивач у цій справі під час перегляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у Запорізькому апеляційному суді не просив призначити судову авто-технічну експертизу (принаймні про таке клопотання не зазначено у постанові суду) на предмет встановлення характеру і походження пошкоджень автомобіля Nissan Leaf і чи могли ці пошкодження виникнути внаслідок взаємодії з транспортним засобом DAF FT, державний номерний знак НОМЕР_1 чи (і) з напівпричепом SOHMIIZ SCS 74, державний номерний знак НОМЕР_3 , за обставин, викладених водієм ОСОБА_3 .

Таке клопотання позивачем не заявляється і під час розгляду цієї цивільної справи, а усі докази подані у справу, яка розглядається у цивільному провадженні про повернення страхового відшкодування, уже досліджені у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 і їм надана належна оцінка. Тому наведені обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в результаті переоцінки доказів.

Суд першої інстанції правомірно врахував обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, статтею 124 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не свідчить про відсутність цивільно-правової відповідальності є правильними, проте має значення встановлення обставин, які впливають на правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Лише посилання апелянта на те, що DAF FT 105.410 та напівпричіп SOHMIIZ SCS 74 були безпосередньо причетними до ДТП не свідчать про наявність вини ОСОБА_2 у заподіянні шкоди та не встановлюють цивільно-правової відповідальності страхувальника.

Так само факт можливого контакту між транспортними засобами не є тотожним встановленню вини особи у заподіянні шкоди. Для покладення на особу цивільно-правової відповідальності необхідним є встановлення сукупності відповідних юридичних фактів, зокрема протиправності поведінки, шкоди, причинного зв`язку та вини у випадках, коли вона є необхідною умовою відповідальності. Така вина могла бути встановлена в межах справи про адміністративне правопорушення.

Не спростовує висновків суду першої інстанції й посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не заперечував можливості контакту транспортних засобів, оскільки не є достатнім доказом вини особи у завданні шкоди.

Разом із тим апеляційний суд погоджується з доводами апелянта в тій частині, що закриття адміністративного провадження не є самостійною та безумовною підставою для висновку про відсутність цивільно-правової відповідальності. Однак у цій справі висновок суду першої інстанції ґрунтується не на факті закриття адміністративного провадження, а на сукупності встановлених обставин, зокрема на відсутності встановленої вини ОСОБА_2 , яка є необхідною передумовою для покладення на страхувальника цивільно-правової відповідальності за обставин, встановлених у цій справі.

Тому для вирішення цього спору визначальним є встановлення того, чи виник у страховика обов`язок здійснити страхову виплату за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відтак чи існувала правова підстава для збереження відповідачем отриманих коштів.

Безпідставним є і твердження апелянта про те, що суд першої інстанції неправильно застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 910/21313/16.

Суд першої інстанції послався на зазначену постанову не як на доказ фактичних обставин цієї справи, а як на правову позицію щодо застосування норм матеріального права, яка полягає у тому, що обов`язок страховика здійснити страхову виплату пов`язаний із настанням цивільно-правової відповідальності страхувальника, а за відсутності такої відповідальності у страховика відсутній відповідний обов`язок.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави і безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, холи підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що на момент здійснення страхової виплати існувала правова підстава для отримання відповідачем коштів, оскільки страховик сам визнав подію страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування.

Дійсно, 20 листопада 2023 року позивач здійснив ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування у розмірі 86 455,46 грн. на підставі страхового акта № 109.02392523-1 від 17 листопада 2023 року. Проте прийняття страховиком рішення про здійснення виплати не може створювати передбачений законом обов`язок страховика у випадку, коли об`єктивно відсутні необхідні умови для виникнення такого обов`язку. Помилкова або така, що згодом виявилася необґрунтованою, оцінка страховиком обставин страхового випадку не позбавляє його права вимагати повернення коштів, якщо встановлено відсутність правової підстави для їх збереження набувачем.

Установивши, що цивільно-правова відповідальність страхувальника за наслідки спірної ДТП не настала, а тому у страховика не виникло обов`язку здійснювати відповідну страхову виплату, суд першої інстанції правильно застосував положення статті 1212 ЦК України.

Посилання апелянта на статтю 1215 ЦК України також не дає підстав для скасування рішення суду. За змістом статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню, зокрема, безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності з боку набувача. Отримане відповідачем страхове відшкодування не є тотожним виплатам, переліченим у статті 1215 ЦК України, які за встановлених законом умов не підлягають поверненню. Особа, яка подала апеляційну скаргу, власник транспортного засобу ОСОБА_1 претендував на відшкодування майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, яка йому відшкодована позивачем по справі. Майнова шкода не визначена у переліку платежів, які не підлягають поверненню у статті 1215 ЦК України. Тому посилання апелянта на відсутність рахункової помилки та недобросовісності не виключає застосування статті 1212 ЦК України у спірних правовідносинах. При цьому для застосування статті 1212 ЦК України визначальним є встановлення відсутності достатньої правової підстави для набуття або збереження майна, а не наявність рахункової помилки при визначенні його розміру.

Також не є підставою для скасування рішення посилання апелянта на принцип добросовісності та заборону суперечливої поведінки страховика. Той факт, що страховик спочатку здійснив страхову виплату, а після встановлення обставин, які свідчили про відсутність передбачених законом підстав для її здійснення, звернувся з вимогою про повернення коштів, не свідчить про недобросовісність його поведінки. Зміна правової оцінки обставин після отримання додаткової інформації та встановлення юридично значущих обставин не може позбавляти особу права на судовий захист.

Отже, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо правових наслідків установлених обставин та необхідності переоцінки доказів, та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права чи істотне порушення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2026 року в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, правильно встановив, що у зв`язку з відсутністю цивільно-правової відповідальності страхувальника ТОВ «Хортицькі лінії», працівником якого був ОСОБА_2 , у позивача не виник обов`язок зі здійснення спірної страхової виплати, а тому отримані ОСОБА_1 кошти у розмірі 86 455,46 грн є такими, що зберігаються ним без достатньої правової підстави та підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам матеріального і процесуального права.

Підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2026 року слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374,375, 381- 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 10 вересня 2026 року.