Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №644/1511/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/1511/26

Провадження № 2-а/644/45/26

14.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Зайцевої М.С., за участю секретаря – Селіхової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Шевченківської селищної ради Харківської області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову № 5 від 28 січня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 13600 грн. за ч. 2 ст. 156 КУпАП, прийняту адміністративною комісією виконавчого комітету Шевченківської селищної ради Куп`янського району, Харківської області, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 153 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позову зазначила, що 28 січня 2026 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області винесено Постанову № 5 від 28.01.2026 про накладення адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова № 5 від 28.01.2026 про накладення адміністративного стягнення, прийнята Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області є незаконною, протиправною, прийнятою внаслідок неправильного встановлення обставин по справі, надання невірної оцінки поданим доказам та без належного їх дослідження, а тому підлягає скасуванню. Інспектором ЮП СП Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Лізонець В.І. 13.01.2026 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 700121, відповідно до якого зазначено, що 13.01.2026 о 13:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи продавцем в магазині «Домашній» порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснила продаж алкогольного напою пиво «Львівське» 1,35 л особі, яка не досягла 18 років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вину у вчиненні правопорушення не визнає, вона не працює продавцем в магазині «Домашній», як не працює у жодної фізичної чи юридичної особи, вона є безробітною. Даний факт працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення жодним чином не перевірявся і, навіть, не уточнювався. Матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП не містять жодного доказу, що підтверджує факт її працевлаштування як продавця чи реєстрацію як фізичної особи-підприємця. 13.01.2026 року близько 13.00 год до приміщення магазину «Домашній» зайшов дідусь, який попросив продати йому пиво. Вона продала йому пиво, дідусь розрахувався, вона дала йому здачу та особисто йому в руки віддала пиво. Дідусь взяв пиво та віддав пакет з пивом руки якомусь хлопцю. Покупець дідусь залишився в магазині, а хлопець вийшов магазину. Відразу, після того як хлопець покинув магазин, до нього зайшли три чоловіка в поліцейській формі, в грубій формі почали вимагати у неї документи, наполягати на продаж пива неповнолітньому. Зазначає, що ОСОБА_3 пиво у неї не покупав, а вона йому алкогольні напої не продавала. За наведених підстав, протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом у справі. Єдиним доказом порушення є пояснення неповнолітнього. Інших доказів, які би підтверджували факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі, в матеріалах справи немає. На підставі викладеного, постанова № 5 від 28.01.2026 про накладення адміністративного стягнення, прийнята Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради Харківської області у відношенні неї є незаконною, протиправною, прийнятою внаслідок неправильного встановлення обставин по справі, надання невірної оцінки поданим доказам та без належного їх дослідження, а тому підлягає скасуванню.

В судове засідання позивачка не прибула, просила справу розглянути без її участі за наявними в справі доказами.

Представник відповідача- Адміністративної комісії виконавчого комітету Шевченківської селищної ради Харківської областів судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив. На виконання ухвали суду від 21.05.2026 року надав матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 13.01.2026 року інспектором ЮПСП Куп`янського РВП в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначено, що 13.01.2026 року о 13.20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи продавцем в магазині «Домашній» порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснила продаж алкогольного напою пиво «Львівське» 2,35 л особі, яка не досягла 18 років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису. Відповідно до протоколу засідання комісії від 28.01.2026 року, на засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що заперечує факт продажу пива неповнолітньому, повідомила, що дійсно працює продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і 13.01.2026 року вона не продавала пиво неповнолітньому ОСОБА_4 , а продала якомусь невідомому чоловіку, який потім віддав це пиво невідомому їй хлопцю прямо в магазині.

На засіданні комісії від 28.01.2026 року ОСОБА_5 надав пояснення про те, що 13.01.2026 року о 13.30 год. він знаходився в магазині «Домашній» в с. Шевченкове і в його присутності продавчиня ОСОБА_1 продала пиво невідомому хлопцю, якому на вид було16-17 років, вказав на присутнього ОСОБА_3 . Крім того, на засіданні комісії був присутній неповнолітній ОСОБА_3 , який пояснив що 13.01.2026 року о 13.30 год. він зайшов до магазину «Домашній» в с. Шевченкове з метою купити пива. В магазині він за 85 гривень придбав пляшку пива «Львівське» ємністю 2,35 л., яку поклав у пакет та вийшов з магазину. На вулиці він перетнувся з працівниками поліції під час бесіди з якими розповів, що придбав пиво у магазині.

Також на засіданні комісії інспектор ЮП СП Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області Гришаєв А.І. надав пояснення про те, що 13.01.2026 року під час патрулювання вулиць с. Шевченкове він зустрів неповнолітнього ОСОБА_6 . Під час бесіди з ОСОБА_7 було встановлено, що він придбав пляшку пива в магазині «Домашній». З метою реєстрації факту правопорушення вони направились в магазин для складання адміністративного протоколу. В магазині продавчиня заперечувала факт продажу ОСОБА_8 пива, хоча останній наполягав, що пиво він купив саме у неї.

Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради №5 від 28.01.2026 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 165 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 13600 грн.

Частиною першою статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Згідно із частиною першою статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено притягнення до відповідальності за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, продаж працівником підприємства торгівлі пива особі, яка не досягла 18-річного віку, є складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 156 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 частин першої статті 71 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 3817-IX) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: особам, які не досягли 18-річного віку.

Відповідно до частини п`ятої статті 71 Закону № 3817-IX якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або в особи, яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов`язані звернутися до покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

На підтвердження правомірності прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення №5 від 28.01.2026 року, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шевченківської селищної ради до матеріалів справи надано копію рапорту від 13.01.2026 року, згідно якого 13.01.2026 року було отримано заяву та зареєстровано ЄО за №258 від 13.01.2026 року про те, що за адресою: Куп`янський район, с. Шевченкове в магазині «Домашній» неповнолітній особі продали алкогольні напої; копію протоколу № 2 засідання адміністративної комісії від 28.01.2026 року; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2026 року Серії ВАД №700121; письмові пояснення ОСОБА_5 від 13.01.2026 року; письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 , 2009 року народження з доданою копією паспорту на його ім`я; письмові пояснення ОСОБА_1 .

Посилання позивачки на те, що при кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 156 КУпАП належним чином не встановлено чи дійсно вона є суб`єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення, суд відхиляє та зазначає, що ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, зокрема, особам, які не досягли 18-річного віку.

Як вбачається з протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці у магазині «Домашній» здійснила продаж неповнолітньому ОСОБА_3 пляшки пива «Львівське» 2,35 л.

Крім того, той факт, що позивачка перебувала на робочому місці підтверджується і поясненнями самої ОСОБА_1 від 13.01.2026 року та відеозаписом події від 13.01.2026 року, під час виклику працівників поліції, ОСОБА_1 повідомила, що вона є продавцем в магазині «Домашній», повідомила своє прізвище, ім`я та по батькові.

Також суд зауважує, що враховуючи встановлені обставини ОСОБА_1 перебувала у приміщенні магазину, здійснювала передачу товару покупцеві, а отже фактично була працівником магазину та була допущена до роботи, тому вона є суб`єктом, який підлягає притягненню до відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Щодо посилань позивачки про відсутність розрахункових документів, відомостей щодо отримання грошових коштів від продажу пива, суд зауважує, що з пояснень неповнолітнього ОСОБА_3 вбачається, що він передав продавцю гроші в розмірі 85 гривень та купив пляшку пива, яку поклав у пакет.

Крім того, враховуючи встановлені обставини справи судом надається оцінка діям позивачки, які передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП, а не щодо дотримання нею вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Обов`язком продавця є видача споживачеві розрахункового документу встановленої форми, який засвідчує факт купівлі товару із відповідною позначкою про дату здійснення такої операції, однак недотримання цієї вимоги та відсутність розрахункового документу не є однозначним підтвердженням непроведення відповідної касової операції із продажу товару, а може свідчити про інші обставини, зокрема недотримання суб`єктом господарювання положень статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що не стосується предмету спору та не може спростувати факт реалізації неповнолітній особі тютюнових виробів. Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.03.2021 у справі №804/8054/17.

При цьому суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі № 735/1246/15-а висловив правову позицію, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення.

Долучений до матеріалів справи та досліджений під час судового засідання диск містить відеозаписи, з яких можливо встановити перебування ОСОБА_1 на робочому місці в приміщенні магазину «Домашній».

Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують обґрунтування позивачки про її невинуватість, а надані стороною відповідача докази підтверджують правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими, в той час як відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами законність оскарженої постанови, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати позивача відносяться на її рахунок і відшкодуванню позивачу не підлягають, так як суд відмовляє в задоволені позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 105,139, ч.4 ст.229, ст.ст.241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Шевченківської селищної ради Харківської області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М. С. Зайцева