Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №626/1322/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1322/26

Провадження № 1-кп/626/243/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

10 вересня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Берестин об`єднане кримінальне провадження №12026221090000528 та №12026226080000034 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Ленінське, Красноградського району, Харківської області, українець, громадянин України, який має середню освіту, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 16.10.2025 року вироком Берестинського районного суду Харківської області від за ч.4 ст.185 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі, звільнений на підставі ст.75 КК України із іспитовим строком на 1 (один) рік,

- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162, ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09.03.2026 року близько 12:30год. ОСОБА_5 , перебував поблизу території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник умисел на порушення недоторканності іншого володіння особи, шляхом незаконного проникнення до гаражу, який знаходиться на території домоволодіння та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел на порушення недоторканності іншого володіння особи, а саме: на незаконне проникнення до іншого володіння особи, ОСОБА_5 , в той же день, тобто 09 березня 2026 року, всупереч волі володаря ОСОБА_6 та без його дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, за відсутність будь-яких причин для порушення недоторканості іншого володіння, діючи умисно, незаконно, протиправно, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов через хвіртку, огороджена територія домоволодіння парканом, котра знаходиться на задньому дворі домоволодіння, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 , після чого підійшов до гаражу, котрий знаходиться на території домоволодіння, і встановивши, що володар відсутній, послідовно продовжуючи свій злочинний умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, усвідомлюючи, що порушує її недоторканність, незаконно проник до гаражу вказаного домоволодіння.

Крім того, на початку червня 2026 року близько 17:00 год. ОСОБА_5 , з метою крадіжки чужого майна прийшов до території домоволодіння ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 та через отвір в паркані проник до вказаної території домоволодіння.

Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, діючи повторно, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, в умовах воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введений на території України та діяв на той день, шляхом відчинення дверцят проник до господарчої споруди на вказаній території домоволодіння та вчинив звідти крадіжку легкосплавних колісних дисків «Кик Статус 61/2Jxl4H2 ЕТ32 RC 408 R14» у кількості 2 штук, де вартість 1 штуки становить 1833,33 грн., які були обладнані пневматичною шиною марки «Powertrac Citymarch» 175/65 R14, 82Н та пневматичною шиною марки «Kama Breeze» 175/65 R14, 82Н, що не становлять вартості та належать ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнових збитків на загальну суму 3666,66 грн.

Допитаний в судовому обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, свою вину за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, як викладено вище, а саме що прокурором всі обставини викладені вірно та пояснив, що дійсно він 09.03.2026 року близько 12:30год., він перебував поблизу території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 , після чого він зайшов на огороджену територію даного подвір`я, де незаконно проник до гаражу вказаного домоволодіння.

Крім цього, на початку червня 2026 року близько 17:00 год. він з метою крадіжки чужого майна прийшов до території домоволодіння ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 та через отвір в паркані проник до вказаної території домоволодіння, де шляхом відчинення дверцят проник до господарчої споруди на вказаній території домоволодіння та вчинив звідти крадіжку 3-х легкосплавних колісних дисків з шинами, які належать ОСОБА_6 .

У скоєному розкаюється, усвідомив свою протиправну поведінку та просить призначити йому мінімальне покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_6 до суду не з`явився, при цьому від нього надійшла заява, що будь яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого він не має, покарання призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються, а обмежився дослідженням даних про особу обвинуваченого, які можуть вплинути на призначення останньому міри та виду покарання.

За таких обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю і кваліфікує його дії:

- за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи;

- за ч.4 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне вчинення викрадення чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також ст.65 КК України передбачає, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що останній раніше судимий, має постійне місце мешкання, де характеризується посередньо, працює по найму, на обліку у лікаря психіатра та нарколога, не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 суд визнає повне визнання провини, каяття, відсутність претензій з боку потерпілого.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає скоєння кримінального правопорушення, щодо особи похилого віку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про його особу, викладені вище; обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, факт відшкодування шкоди, і вважає, що покарання ОСОБА_7 , яке необхідно і достатньо для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено в межах санкції інкримінованих йому крмінальних правопорушень за ч.1 ст.162 КК України у вигляді обмеження волі, а за ч.4 ст.185 КК Укрїни, у виді позбавлення волі.

Крім того, оскільки ОСОБА_7 скоїв кілька кримінальних правопорушень, то суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.70, 72 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим.

Поряд з цим, відповідно до положень ст.71 КК України та п.25 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст.71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин.

При застосуванні правил ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 раніше був засуджений 16.10.2025 року Берестинським районним судом Харківської області за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік - вирок набрав чинності 17.11.2025 року.

При цьому дані інкриміновані кримінальні правопорушення, ОСОБА_5 скоїв 09.03.2026 та на початку червня 2026 року, тобто в період іспитового строку за попереднім вироком від 16.10.2025 року, в зв`язку з чим остаточне покарання йому необхідно призначити з застосуванням положень ст.71 КК України, шляхом часткового складання покарань.

Що стосується міри запобіжного заходу та початку строку відбування покарання обвинуваченому, то суд виходить з наступного.

Оскільки відповідно до матеріалів справи міра запобіжного заходу у ОСОБА_5 на час ухвалення вироку - відсутня, а в судовому засіданні ніхто з учасників процесу не заявляв клопотання про обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком чинності, то суд її не обирає.

Після набрання вироком чинності, ОСОБА_5 необхідно взяти під варту та направити для відбування покарання у кримінально-виконавчу установу.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , необхідно рахувати з моменту його фактичного затримання.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Документально підтверджені судові витрати, відповідно до ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого. Цивільний позов по справі, відсутній.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 та ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.162 КК України у вигляді 1(одного) року обмеження волі;

- за ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70, 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 5(п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Берестинського районного суду Харківської області від 16.10.2025 року і остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 5(п`яти) років 1(одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком чинності не обирати, а після набрання вироком чинності в порядку виконання вироку, обрати у вигляді тримання під вартою та направити його до установи виконання покарань для відбування покарання.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази по справі: 2 легкосплавних колісних дисків «Кик Статус 61/2Jxl4H2 ЕТ32 RC 408 R14» з шинами, що передані потерпілому ОСОБА_6 на зберігання під розписку – залишити у власності останнього.

Витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/121 -26/18419-АВ від 29.06.2026, вартістю 2888,16 грн. – стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя