Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №343/1502/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1502/26

Провадження №: 2/343/1104/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/1502/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом (а.с. 1-3), до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить:

- зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки із його заробітку (доходу) на 1/6 частку його заробітку (доходу);

- стягнути з відповідачки на його користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що на підставі рішення Долинського районного суду Івано – Франківської області від 26.11.2025, з нього, на користь відповідачки ОСОБА_2 , на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу).

Як на підставу для зменшення розміру аліментів послався на зміну його матеріального та сімейного стану.

Так, обґрунтовуючи зміну свого сімейного стану позивач ОСОБА_1 зазначив, що 03.04.2026 у нього із ОСОБА_4 , із якою він перебуває у зареєстрованому шлюбі, народилось двоє дітей: ОСОБА_5 і ОСОБА_5 .

Стосовно зміни матеріального стану вказав, що перебування дружини ОСОБА_4 у відпустці по догляду за дітьми і саме народження дітей, вплинуло на зміну його матеріального стану, оскільки останні потребують коштів на утримання.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. У надісланих на адресу суду заявах (а.с. 34-35, 45-46), просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про місце, дату і час проведення таких була належним чином повідомленою, що підтверджується рекомендованими повідомленнями із відмітками про відмову від отримання та про вручення особисто (а.с. 37, 40, 43).

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

02 липня 2026 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків такої.

Позивач ОСОБА_1 06.07.2026 подав заяву на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

07 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 13.07.2026 та 10.08.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про місце, дату і час судового засідання в таке повторно не з`явилася.

14 вересня 2026 року ухвалою суду постановлено провести заочний розгляд даної справи.

Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, враховуючи, що відповідачка про місце, дату і час судового засідання була повідомленою у встановленому законом порядку, позивач щодо ухвалення заочного рішення заперечень не заявляв суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано – Франківської області від 26.11.2025, яке набрало законної сили 29.12.2025, справа №343/2186/25 (а.с. 7-9), із позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу).

Як на підставу для зменшення розміру стягуваних на користь відповідачки ОСОБА_2 аліментів, на утримання сина ОСОБА_3 , позивач посилається на такі докази:

- перебування у іншому шлюбі із ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 10);

- народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у новому шлюбі двох дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с. 11-12);

- розмір його доходу за період з травня 2025 року до травня 2026 року, який є стабільним та зростаючим, що підтверджується копією відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (а.с. 13-14).

Отже, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З позивача на користь відповідачки, на утримання сина ОСОБА_3 , за судовим рішенням, щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу). Позивач ОСОБА_1 посилаючись на те, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, які він сплачує, змінився його матеріальний та сімейний стан, просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із наявністю/відсутністю підстав для зменшення розміру аліментів.

ІV. Оцінка суду:

дослідивши письмові докази в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить такого висновку.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» передбачено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років встановлюється в розмірі 3 512 грн.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з роз`ясненнями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, зокрема ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, особа, яка сплачує аліменти – платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Аналіз ст. 192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 та від 08 січня 2025 року у справі № 567/1462/23.

Під зміною сімейного стану, в розумінні статті 192 СК України, слід вважати появу у платника чи одержувача аліментів нових осіб, яких вони за законом зобов`язані утримувати, зокрема, народження дитини, поява непрацездатних членів сім`ї, тощо, що фактично перебувають на їхньому утриманні та впливають на матеріальну спроможність.

Так, суд встановив, що у позивача ОСОБА_1 03.04.2026, тобто вже після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в іншому шлюбі з ОСОБА_4 , народилось двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_5 .

Дана обставина свідчить про зміну його сімейного стану, що безумовно є підставою для вирішення питання про зміну розміру аліментів.

Водночас, доводи позивача про зміну його матеріального стану суд відхиляє оскільки, у даному випадку, суд обов`язково повинен встановити, зокрема, реальний майновий стан сторін на даний час та, відповідно, можливість позивача чи його об`єктивну неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Як встановив суд із довідки про доходи позивача, його річний дохід (2025 – 2026 роки) є стабільним і такий лише збільшувався протягом року, що свідчить про відсутність перешкоди сплати ним аліментів на утримання сина у встановленому судом розмірі.

Окрім того, позивач не надав відомостей та доказів щодо витрат на утримання дітей від другого шлюбу, зокрема, яку частку його доходу становлять такі витрати, в тому числі для порівняння таких витрат із сумами аліментів, які він сплачує чи які йому нараховуються на утримання сина від попереднього шлюбу.

Таким чином, враховуючи інтереси всіх дітей позивача ОСОБА_1 , які всі мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд вважає, що вимоги позивача про зменшення розміру аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме слід зменшити розмір аліментів з 1/4 частки до 1/5 частки.

V. Розподіл судових витрат:

частина 1 статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем ОСОБА_1 було сплачено 1 331,20 грн судового збору, що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с. 22), а тому, оскільки позовні вимоги задоволені частково (на 80%), беручи до уваги п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 064,96 грн (1 331,20 грн х 80% : 100%), тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 4, 13, 80, 81 ЦПК України, ст. 141, 183, 192 СК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області від 26.11.2025, справа №343/2186/25, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), на стягнення їх у розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області від 26.11.2025, справа №343/2186/25.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: І.М.Андрусів