Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №496/2987/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2987/26

Провадження № 3/496/1281/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

адвоката - Протченко Г.В.

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ),

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

24.03.2026 року о 17:30 год. за адресою: с. Дачне, траса М05 Київ-Одеса 452 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився в медичному закладі КНП «ООМЦПЗ ООР», що підтверджується висновком лікаря на стан наркотичного сп`яніння №000579 від 28.03.2026 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Протченко Г.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 та підтримав надані письмові пояснення.

Адвокат Протченко Г.В. надав письмові пояснення, в яких просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування письмових поясненнях, адвокат Протченко Г.В. зазначив, що у відповіді від 19.06.2026 року на адвокатський запит було надано результат імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 10 наркотиків №550 від 24.03.2026 року, в якому в п.10 «Результат дослідження» лікар, який проводив виконання тесту - ОСОБА_2 підкреслив, що результат дослідження - негативний, а також у самій відповіді на адвокатський запит вказано, що у ОСОБА_1 наркотичних речовин за цим дослідженням не виявлено. Це означає, що жодної з десяти основних груп наркотичних або психотропних речовин в організмі ОСОБА_1 не виявлено.

З юридичної та медичної точок зору негативний результат тесту повністю нівелює будь-які суб`єктивні візуальні ознаки (такі як «поведінка, міміка, реакція зіниць»), що були вказані поліцейськими у протоколі. Обвинувачення не може базуватися на припущеннях чи особистому сприйнятті працівників поліції, якщо воно прямо спростоване сертифікованим медичним тестом. Адвокат вважає, що висновки про стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 є передчасними, необґрунтованими та такими, що зроблені з грубим порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735. Дослідження проведено не в повному обсязі та з порушенням вимог Інструкції №1452/735. Відповідно до п.7 розділу 2 Інструкції №1452/735, для проведення дослідження на стан наркотичного сп`яніння відбираються зразки сечі та крові. З наданої медичним центром відповіді вбачається, що для дослідження у ОСОБА_1 було відібрано лише сечу. Дослідження крові не проводилось та кров не було відібрано у ОСОБА_1 . Таким чином, медичний заклад не виконав імперативну вимогу нормативно-правового акту, провівши огляд не в повному обсязі, що ставить під сумнів об`єктивність підсумкового висновку. Використаний метод тонкошарової хроматографії (ТШХ) не є підтверджуючим згідно з чинним законодавством та не може бути підставою для юридичних висновків, тим більше, враховуючи факт того, що результат імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 10 наркотиків №550 від 24.03.2026 року показав, що результат негативний та що у ОСОБА_1 наркотичні речовини не виявлено. Пункт 7 розділу 2 Інструкції №1452/735 та додатки до неї чітко визначають, що єдиним методом, який має доказову силу та є підтверджуючим, є газова хромато-мас-спектрометфія (ГХ/МС). А так як газова хромато-мас-спектрометрія (ГХ/МС) не проводилась, то висновок про виявлення трициклічних антидепресантів, кетаміну, фенілалкіламіну попереднім методом тонкошарової хроматографії ОСОБА_1 № 253 від 26.03.2026 року - є хибним та не підтверджує наявність у ОСОБА_1 наркотичного сп`яніння. У своїй відповіді медичний центр зазначає, що провів «підтверджуюче токсикологічне дослідження сечі методом тонкошарової хроматографії». Однак, це твердження є таким, що суперечить самій Інструкції №1452/735, яка не відносить ТШХ до підтверджуючих методів. Крім того, метод ТШХ є лише попереднім, який дозволяє визначити лише групу речовин, а не конкретну речовину, та має високу ймовірність хибно-позитивних результатів через перехресні реакції (тобто цей метод не є якісним методом, як зазначалось у відповіді від КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» на поданий адвокатський запит). Отже, посилання медичного центру на ТШХ як на «підтверджуючий та якісний» метод є юридично неспроможним.

Також у своїй відповіді на адвокатський запит КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» повідомили, що на даний час проводиться установка та налаштування в роботу газорідинного хромато-мас-спектрометру. На результати дослідження могли вплинути сторонні фактори, що виключають їх достовірність. Метод ТШХ є вкрай чутливим. В інструкціях до тест-систем (в даному випадку використовувались тести («CITO TEST») та в самій методиці ТШХ зазначається про можливість хибно-позитивних результатів. Зокрема, можливі перехресні реакції з іншими, не наркотичними, препаратами, а також на результат може впливати їжа, продукти харчування та інші речовини, що містяться в організмі. Оскільки дослідження методом газової хромато-мас- спектрометрії проведено не було, категорично стверджувати, що виявлена група канабіноїдів є саме наслідком вживання наркотичних засобів, а не реакцією на ліки чи їжу, неможливо. Таким чином, висновок про стан наркотичного сп`яніння не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Оскільки дослідження проведено з порушенням встановленої процедури (не досліджено кров), із застосуванням методу, який не є підтверджуючим згідно з Інструкцією (ТШХ замість ГХ/МС) за відсутності об`єктивного підтвердження результатів іншим, незалежним методом та враховуючи те, що, результат імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 10 наркотиків №550 від 24.03.2026 року показав, що результат негативний та що у ОСОБА_1 наркотичні речовини не виявлено, адвокат вважає, що акт медичного огляду та висновок щодо результатів огляду не можуть бути визнані судом як належні, допустимі та достовірні докази у розумінні ст. 251 КУпАП.

Також адвокатом зазначається, що у відповіді №4043 від 19.06.2026 року від КПП «ООМЦПЗ OOP» було вказано, що метод тонкошарової хроматографії є якісним та допущеним до використання відповідно до Наказу МОЗ України від 28.11.2024 року №1982 «Про внесення змін до переліку медичного обладнання для забезпечення потреб сфери охорони здоров`я в умовах воєнного стану», проте в цьому Наказі йдеться зовсім про інші обставини, а саме про: «Внесення до переліку медичного обладнання для забезпечення потреб сфери охорони здоров`я в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.05.2022 року №761 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.12.2022 року № 2263) такі зміни: в розділі 3. Закупівлі за рахунок коштів бюджетних програм КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" та КПКВК 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» доповнити такими позиціями: далі надається перелік різних обладнань та йдеться про Систему для тонкошарової хроматографії, у комплекті. 57844», проте як було вказано вище, в цьому Наказі йдеться лише про закупівлю обладнання для тонкошарової хроматографії за рахунок коштів бюджетних програм КПКВК 2301400 та КПКВК 2301220. Таким чином в Наказі МОЗ від 28.11.2024 року №1982 окремо не зазначається дозвіл використання даного методу тонкошарової хроматографії. Відповідно у відповіді №4043 від 19.06.2026 року від КНП «ООМЦПЗ OOP» посилання на даний Наказ МОЗ від 28.11.2024 року № 1982 не відноситься до Інструкції №1452/735, якою повинен керуватись лікар-фельдшер. Відповідно до п.21 розділу 2 Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан наркотичного сп`яніння (або іншого сп`яніння), складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Враховуючи суворість санкції ч.1 ст. 130 КУпАП (штраф 17 000 грн та позбавлення водійських прав на 1 рік), ця категорія справ у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прирівнюється до «кримінального обвинувачення». Відтак, щодо ОСОБА_1 у повній мірі діють гарантії статті 6 Конвенції та статті 62 Конституції України, а саме презумпція невинуватості. Він не зобов`язаний доводити свою невинуватість, оскільки тягар доведення вини повністю покладено на державу в особі поліції. У справі ОСОБА_1 мова йде навіть не про «сумнів», а про прямий і беззаперечний доказ його тверезості - негативний імунохроматографічний тест. Оскільки факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння повністю спростовано офіційним результатом імунохроматографічного дослідження, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення адвоката Протченко Г.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події і складу правопорушення, зазначеного у ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані сп`яніння або у неї були явні ознаки сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

За змістом п.п.1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У пункті 1.10 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.9а. Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вини ОСОБА_1 увчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626582 від 28.03.2026 року;

- витяг з бази «Адмінпрактика»;

- довідку старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області І. Саютіна, відповідно до якої, на ім`я ОСОБА_1 видавалося посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- довідку старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області І. Саютіна, відповідно до якої, ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.03.2026 року №000579, виданий КНП «ООМЦПЗ» ООР, відповідно до якого, 24.03.2026 року о 17:35 год. лікарем ОСОБА_2 проведено огляд ОСОБА_1 та встановлено, що останній на час огляду перебував у стані сп`яніння, викликаним поєднанням вживання психоактивної речовини - б-PVP та лікарських речовин - триціаліти і антидепресанти фенілалкіламіни - кетамін;

- диск з відеозаписом.

Адвокат Протченко Г.В. до матеріалів справи долучив:

- лист КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» №3466 від 01.06.2026 року, відповідно до якого, медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 проводив лікар-нарколог ОСОБА_2 згідно спільного наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Для дослідження на наявність наркотичних речовин у ОСОБА_1 була відібрана сеча у дві ємності по 60 мл. кожна. Для скринінгового дослідження сечі були використані (CITO TEST) на 10 видів наркотиків та проведено підтверджуюче токсикологічне дослідження сечі методом тонкошарової хроматографії. Метод тонкошарової хроматографії базується на багатостадійній процедурі розділення речовини у тонкому шарі сорбенту, являється якісним методом дослідження та не потребує використання вимірювальної техніки. Даний метод дозволений до використання наказом МОЗ України від 28.11.2024 року №1982 «Про внесення змін до переліку медичного обладнання для забезпечення потреб сфери охорони здоров`я в умовах воєнного стану»;

- лист КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» №4043 від 19.06.2026 року, відповідно до якого, у направленні на медичний огляд ОСОБА_1 співробітником патрульної поліції було зазначено проведення огляду тільки на стан наркотичного сп`яніння. В токсикологічний лабораторії згідно методик дослідження біологічних середовищ на вміст наркотичних речовин проводяться виключно по аналізам сечі, оскільки на даний час проводиться установка та налаштування в роботу газорідинного хромато-мас-спектрометру. Метод тонкошарової хроматографії базується на багатостадійній процедурі розділення речовини у тонкому шарі сорбенту, являється якісним методом дослідження та не потребує використання вимірювальної техніки. Метод тонкошарової хроматографії являється фізико-хімічним методом розділення, виявлення та визначення речовин, заснований на відмінності їх поведінки у системі з двох незмішуючих фаз (рухомій та нерухомій); включає в себе термодинамічний та кінетичний процес; базується на багатостадійній процедурі розділення речовини у тонкому шарі сорбенту, являється якісним методом дослідження та не потребує використання вимірювальної техніки. Зазначений метод допущений до використання наказом МОЗ України від 28.11.2024 року №1982 «Про внесення змін до переліку медичного обладнанню для забезпечення потреб сфери охорони здоров`я в умовах воєнного стану»;

- результат токсикологічного дослідження №253 від 26.03.2026 року, відповідно до якого, при токсикологічному дослідженні сечі ОСОБА_1 виявлено триціаліти і антидепресанти фенілалкіламіни - кетамін;

- результат імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на 10 видів наркотиків №550 від 24.03.2026 року, в якому в п.10 «Результат дослідження» лікар, який проводив виконання тесту - ОСОБА_2 підкреслив, що результат дослідження - негативний;

- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000579, виданий КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради», відповідно до якого, ОСОБА_1 на час огляду перебував у стані сп`яніння, викликаним поєднанням вживання психоактивної речовини - б-PVP та лікарських речовин - триціаліти і антидепресанти фенілалкіламіни - кетамін;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 24.03.2026 року;

- форму рецептуарного бланка №1 для виписування лікарських засобів і медичних виробів, що відпускаються за повну вартість, безоплатно або з доплатою від 09.03.2026 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 виписано лікарський препарат - амітриптилін.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

У відповідності до списку №2 таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770, PVP - речовина, виявлена у ОСОБА_1 , є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» психотропні речовини - речовини природні чи синтетичні, препарати, природні матеріали, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Матеріалами справи встановлено, що 24.03.2026 року о 17:35 год. лікарем ОСОБА_2 проведено огляд ОСОБА_1 та встановлено, що останній на час огляду перебував у стані сп`яніння, викликаним поєднанням вживання психоактивної речовини - б-PVP, тобто речовини, обіг якої обмежено, та лікарських речовин - триціаліти і антидепресанти фенілалкіламіни - кетамін.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі визначена Розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (п.2 розділу ІІІ Інстуркції).

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, тощо.

Тобто, огляд водія на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів на вміст наркотичного засобу.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП вид та кількість наркотичних, в даному випадку психоактивних, речовин у організмі особи значення не має.

Крім того, судом встановлено, що для скринінгового дослідження сечі ОСОБА_1 були використані (CITO TEST) на 10 видів наркотиків та проведено підтверджуюче токсикологічне дослідження сечі методом тонкошарової хроматографії.

Наказом МОЗ України від 28.11.2024 року №1982 «Про внесення змін до переліку медичного обладнання для забезпечення потреб сфери охорони здоров`я в умовах воєнного стану» дозволений до використання даний метод дослідження.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння.

Отже, оскільки у ОСОБА_1 за результатами огляду лікаря виявлений стан сп`яніння, викликаний поєднанням вживання психоактивної речовини - б-PVP, обіг якої обмежено, та лікарських речовин - триціаліти і антидепресанти фенілалкіламіни - кетамін, що підтверджено проведеними лабораторними тестами, про що складений акт, на підставі якого виданий висновок, підстави вважати такий висновок неналежним доказом немає.

Крім того, право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року (із змінами).

Стороною захисту не надано доказів оскарження вищевказаного висновку лікаря №000579 із підстав його неповноти або неправильності, на момент розгляду протоколу в суді висновок не скасований, не визнано дії лікаря щодо його складання незаконними.

Таким чином, доводи захисника про те, що докази, які є в матеріалах справи є неналежними і недопустимими, суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 проходив огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, за результатами якого лікарем ОСОБА_2 встановлено наявність психоактивних (б-PVP) речовин.

Ставити під сумнів достовірність даних, зазначених у висновку №000579 від 24.03.2026 року, у суду відсутні.

Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор, який оформлював протокол, має упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 при складанні протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, або що в нього були підстави для фальсифікації протоколу, або що він зацікавлений у результатах розгляду справи.

Надану форму рецептурного бланка №1 для виписування лікарських засобів і медичних виробів, що відпускаються за повну вартість, безоплатно або з доплатою від 09.03.2026 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 виписано лікарський препарат - амітриптилін, суд не приймає до уваги, оскільки останньому інкримінується керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а не під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2020 року по справі № 496/4315/16-а зазначив, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повну подію правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини, що дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У справах «Тейксейра де Кастро проти Поругалії» від 09 червня 1988 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів сум має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

У справах «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21.04.2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

У відповідності до роз`яснень, які містяться в абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Отже, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою у стані наркотичного сп`яніння.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 40-1, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 11.09.2026 року.

Суддя М.Л. Пасечник