Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №260/8851/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Справа № 260/8851/25 пров. № А/857/19221/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р. М., суддів Димарчук Т. М.,Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року (головуючий суддя Скраль Т.В., м. Ужгород) у адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скр-Лекс” про стягнення податкового боргу, -

Короткий зміст позовних вимог

До Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скр-Лекс» (далі – відповідач, ТОВ «СКР-Лекс») з вимогою про стягнення податкового боргу у розмірі 54098,11 грн за платежем 14021900 “Акцизний податок на пальне” за рахунок коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих ТОВ “Скр-Лекс”, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Суд першої інстанції 03.03.2026 постановив рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково, а саме: - стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скр-Лекс” на користь Головного управління ДПС у Закарпатській області податковий борг у розмірі 54098,11 грн. за платежем 85 14021900 “Акцизний податок на пальне” за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податку. Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції врахував, що відповідач не сплатив узгоджені грошові зобов`язання у встановлені законом строки, тому такі набули статусу податкового боргу, який обліковується за платником податків у сумі 54098,11 грн. З метою погашення відповідачем податкового боргу ГУ ДПС у Закарпатській області надсилало у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПК України) порядку та строки податкову вимогу, котра відповідачем не виконана та не оскаржувалася. Відповідно до положень пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Щодо позовних вимог в частині, що стосується стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, то суд першої інстанції відмовив у їх задоволенні з тих мотивів, що стягнення готівкових коштів з боржника здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Позивач оскаржив до Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення від 03.03.2026 в частині, що стосується відмови у задоволені його позовних вимог, покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт просить скасувати оскаржене рішення в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове - задовольнити позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Скр-Лекс» податкового боргу у розмірі 54098,11 грн. за платежем 85 14021900 «Акцизний податок на пальне» за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликається на те, що відповідно до пункту 95.1. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.4 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Апелянт наполягає, що підставою для стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівки є рішення суду, що передбачено в т.ч. Порядком №1244, котрий визначає послідовність дій органу стягнення при вилученні готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення податкового боргу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, які встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції

ТОВ «Скр-Лекс» (ідентифікаційний код 45204826) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.07.2023, перебуває на обліку у відповідача як платник податків.

Контролюючий орган за наслідками камеральної перевірки відповідача щодо дотримання порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних склав акт від 25.12.2024 №18396/07 16-09-05/45204826, на підставі якого прийняв податкове повідомлення – рішення №000/705/0905 від 29.01.2025 про застосування до відповідача штрафу у сумі 54098,11 грн.; це рішення скеровувалось на податкову адресу платника податків у визначеному ПК України порядку та не оскаржувались ним в адміністративному/судовому порядку, тому визначені цим рішенням грошові зобов`язання набули статусу узгоджених. Оскільки відповідач не сплатив визначені йому контролюючим органом та узгоджені грошові зобов`язання у встановлені ПК України строки, такі набули статусу податкового боргу.

З метою спонукати платника податків сплатити податковий борг, що існував станом на 09.10.2024, контролюючий орган рекомендованим листом скерував йому податкову вимогу форми «Ю» № 0009548-1305-0716 від 10.10.2024. Сума податкового боргу, яка заявлена до стягнення в межах цієї справи, становить 54098,11 грн. Відомості про актуальний стан податкового боргу ТОВ “Скр-Лекс” підтверджуються розрахунком суми податкового боргу, а також обліковою карткою платника податків. Позов про стягнення податкового боргу подано до суду після спливу 30 днів з дати надіслання платнику податків податкової вимоги.

Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України). Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України - джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 95.1.статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 95.3 статті 95).

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: - рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; - рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010р. “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України” (далі – Порядок №1244).

Згідно з пункту 2 Порядку №1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 ПК України. У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.

Позиція суду апеляційної інстанції

Аналіз положень статті 95 ПК України та Порядку №1244 дозволяє зробити висновок, що орган стягнення має повноваження стягнути з платника податків - боржника його податковий борг такими способами:

1) стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, за умови, що податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки (за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість) - за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду,

2) стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, за умови, що податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених в інший спосіб (напр., контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення – рішення) - за рішенням суду,

3) продаж активів боржника, що перебуває в податковій заставі, за рішенням суду про надання відповідного дозволу;

4) стягнення на підставі рішення суду з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

5) інші – для окремих категорій платників податків, як-от державні/комунальні підприємства тощо.

При цьому Порядок №1244 визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу контролюючим органом, як за наявності відповідного рішення суду, так і в ситуації, коли дозвіл суду не потрібний.

Суд встановив, що спірний податковий борг в сумі 54098,11 грн. виник у зв`язку із несплатою ТОВ «Скр-Лекс» у встановлені ПК України строки грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення – рішення, тому стягнення готівки для погашення цього боргу може відбуватися лише на підставі рішення суду. З огляду на це колегія суддів погоджується з аргументами скаржника, що суд першої інстанції безпідставно відмовив контролюючому органу в стягненні готівки для погашення податкового боргу відповідача.

Оцінюючи встановлені обставини справи через призму наведених норм права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, а також про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні спору, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС про стягнення з ТОВ «Скр-Лекс» податкового боргу у розмірі у розмірі 54098,11 грн. за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Щодо цієї частини позовних вимог апеляційний суд постановляє нове судове рішення – про задоволення позову Головного управління ДПС у Закарпатській області.

В частині позовних вимог ГУ ДПС, котрі суд першої інстанції задовольнив, рішення не оскаржувалося. Оскільки апеляційний суд в цій частині не встановив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 КАС України), то рішення в цій частині слід залишити без змін.

Питання про розподіл судового збору за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243,308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 у справі №260/8851/25 скасувати в частині, що стосується відмови в задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скр-Лекс» (ідентифікаційний код 45204826; 89600, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська, буд. 53 кв. 19) податковий борг за платежем 14021900 «Акцизний податок на пальне» у розмірі 54098,11 грн. (п`ятдесят чотири тисячі дев`яносто вісім гривень 11 копійок) за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03березня 2026 у справі № 260/8851/25 - залишити без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Т. М. Димарчук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 11.09.26