Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №140/7485/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/7485/25 пров. № А/857/21557/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ,

на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року з вирішення питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання (суддя – Ксензюк А.Я., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Луцьк, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №140/7485/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 ,

про відшкодування шкоди,

встановив:

У липні 2025 року позивач Військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача вартість завданої державі шкоди у розмірі 331393,93 грн..

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 вартість завданої державі шкоди у розмірі 331393,93 гривні.

08 січня 2026 року Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №212/2026р.

19.03.2026 до Волинського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 із заявою про поновлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодилася Військова частина НОМЕР_1 та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що заявником не доведено поважність причин пропуску строку, а сам пропуск відбувся з вини стягувача. Фактичні обставини справи свідчать, що Військова частина НОМЕР_1 здійснила всі необхідні дії для реалізації права на примусове виконання судового рішення у межах установленого строку. Зокрема, після отримання виконавчого листа, який був виданий 08.01.2026, апелянт у межах строку, визначеного законом, направив його разом із заявою до органу державної виконавчої служби. Однак орган державної виконавчої служби, до якого було направлено документи, на момент їх надходження вже припинив діяльність у зв`язку з реорганізацією, а його функції перейшли до правонаступника. Зауважує скаржник, що направлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби засобами поштового зв`язку у межах встановленого строку є належним способом його пред`явлення до виконання та має наслідком переривання строку пред`явлення такого документа. Саме з моменту здачі виконавчого документа до установи поштового зв`язку стягувач вважається таким, що реалізував своє право на звернення до примусового виконання, оскільки подальший рух кореспонденції, строки її доставки, а також дії чи бездіяльність адресата перебувають поза межами його контролю.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою визнати причини пропуску строку поважними і поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити.

Так, судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 вартість завданої державі шкоди у розмірі 331393,93 грн.

08 січня 2026 року Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №212/2026р.

У межах встановленого законом строку, а саме 13 лютого 2026 року, військовою частиною НОМЕР_1 було направлено до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заяву про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом виконавчого листа.

Однак зазначений орган державної виконавчої служби на момент надходження документів припинив діяльність як юридична особа, у зв`язку з чим подані документи фактично не були розглянуті по суті.

Лише після спливу строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме 11 березня 2026 року, виконавчий лист разом із заявою було повернуто стягувачу — Військовій частині НОМЕР_1 поштовим відправленням.

Апеляційний суд враховує, що за приписами частин 1-4 статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На виконавчий лист, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії). Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.

Підпункт 18.1 пункту 18 розділу VII «Перехідні положення» встановлює, що оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до частини 6 цієї ж статті Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 9901/408/19, наведено наступний висновок:

«Правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути виключно наявність поважних причин його пропуску. Такі причини мають створювати об`єктивні, непереборні та незалежні від волі особи перешкоди, які унеможливили реалізацію нею процесуальних прав та обов`язків у встановлені законом строки. У разі звернення із заявою про поновлення строку, на заявника покладається обов`язок доведення таких непереборних обставин».

Досліджуючи обставини даної справи, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення суду першої інстанції, на підставі якого видано виконавчий лист, набрало законної сили 05.12.2025.

Отже, з цієї дати почав свій відлік тримісячний строк протягом якого може бути звернено рішення до примусового виконання. Закінчився відповідний строк 05.03.2026.

Також у самому виконавчому листі зазначено строк предявлення до виконання – до 06.03.2026.

Суд встановив, що 13 лютого 2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заяву про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом виконавчого листа. Однак зазначений орган державної виконавчої служби на момент надходження документів припинив діяльність як юридична особа, у зв`язку з чим подані документи фактично не були розглянуті по суті.

Лише після спливу строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме 11.03.2026 року, виконавчий лист разом із заявою було повернуто стягувачу — військовій частині НОМЕР_1 поштовим відправленням.

До суду із розглядуваною заявою про поновлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого листа Військова частина НОМЕР_1 звернулась 19.03.2026.

Таким чином, пропуск строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відбувся не з вини стягувача, а з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а саме — припинення діяльності відповідного органу державної виконавчої служби, до якого було своєчасно направлено документи.

Як встановлено судом, орган державної виконавчої служби, до якого було направлено документи, на момент їх надходження вже припинив діяльність у зв`язку з реорганізацією, а його функції перейшли до правонаступника.

Сам факт подальшої реорганізації або припинення діяльності відповідного органу не може бути поставлений у вину заявнику, оскільки такі обставини перебувають поза межами його контролю та можливостей впливу. Реорганізація державного органу, яка призвела до фактичної неможливості розгляду поданих документів, відповідає всім критеріям поважної причини: вона є незалежною від волі особи, непередбачуваною. Реорганізація державного органу, яка призвела до фактичної неможливості розгляду поданих документів, відповідає всім критеріям поважної причини: вона є незалежною від волі особи, непередбачуваною.

Отже, ситуація, коли документи були направлені у межах строку, але не були розглянуті через обставини, що не залежать від стягувана, не можуть автоматично кваліфікуватися як пропуск строку з його вини.

Окремо слід зазначити, що направлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби засобами поштового зв`язку у межах встановленого строку є належним способом його пред`явлення до виконання та має наслідком переривання строку пред`явлення такого документа. Саме з моменту здачі виконавчого документа до установи поштового зв`язку стягувач вважається таким, що реалізував своє право на звернення до примусового виконання. Натомість повернення виконавчого документа або його фактичне неприйняття органом державної виконавчої служби з причин, що не залежать від стягувана, не може нівелювати факт своєчасного пред`явлення та не може розцінюватися як пропуск строку.

У контексті викладеного, звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є обґрунтованим, позаяк термін пред`явлення такого до виконання пропущено не внаслідок тривалого зволікання позивача чи допущення невиправданої бездіяльності.

Встановлені у справі обставини свідчать про наявність об`єктивних причин, які незалежалі від волі Військової частини НОМЕР_1 і були перешкодою для своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання, і, у наслідку, звернення із цією заявою до суду.

Тому, являються обґрунтованими доводи апелянта у відповідній частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду та ухвалення постанови, якою слід задоволити заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 376 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – задоволити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року з вирішення питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, в адміністративній справі №140/7485/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – скасувати та ухвалити постанову, якою задоволити заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа від 08.01.2026 у справі №140/7485/25, виданого Волинським окружним адміністративним судом.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір