Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №380/5146/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/5146/26 пров. № А/857/37440/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Заверухи О. Б.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року у справі № 380/5146/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, (головуючий суддя першої інстанції Гулкевич І.З., час ухвалення не вказано, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 03 червня 2026 року),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №913130149224 від 15.01.2026, про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України “Про державну службу” 10.12.2015 №889-VIII, починаючи з 05.03.2025, з визначенням розміру пенсії згідно наданих довідок за №18 від 04.03.2025, №19 від 04.03.2025, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 05 березня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перехід на пенсію державного службовця.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №380/5848/25, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2025, позов задоволено частково, зокрема: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 06.05.1976 по 17.05.1978, з 16.04.2002 по 01.12.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком державного службовця, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. Рішенням від 15.01.2026 відповідач повідомив про виконання рішення суду, зокрема, що при переведенні на пенсію по віку згідно Закону №889-VIII без врахування доданих ним до заяви довідок про заробітну плату державного службовця розмір пенсії зменшується.

З такими діями відповідача позивач не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15 січня 2026 року № 913130149224.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 щодо призначення та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”, згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/5848/25 від 12.06.2025 з урахуванням довідки від 04.03.2025 №18 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду, якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби та довідки від 05.03.2025 №19 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби виданих Меденицькою селищною радою Львівської області, з урахуванням правової оцінки наведеної у судовому рішенні.

В задоволенні решти частини позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у рішенні суду у справі №380/5848/25 висновку про зобов`язання пенсійний орган врахувати спірні довідки не може бути підставою для відмови у їх прийнятті.

Таким чином, суд першої інстанції вказав, що беручи до уваги те, що на момент звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії останній мав більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, то позивач набув право на призначення пенсії з заробітної плати, зазначеної у довідках від 04.03.2025 за №18, №19, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції виснував, що відповідач протиправно не врахував під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII довідки від 04.03.2025 за №18, №19, видані Меденицькою селищною радою Львівської області, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Крім того, відповідач не надав доказів того, що довідки оформлені в порушення норм законодавства. Належних обґрунтувань неприйняття поданих довідок відзив відповідача не містить.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову частково.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 по справі №380/5146/26 не згоден, оскільки вважає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права у зв`язку з неправильним тлумаченням закону, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначає, що суд першої інстанції з помилкових міркувань відхилив доводи відповідача, про те, що при переході на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” оклад державного службовця визначено “ 0”, оскільки судовим рішенням не було покладено на відповідача зобов`язання щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з урахуванням довідки від 04.03.2025 №18 та довідки від 04.03.2025 №19.

Таким чином, відповідач вказує, що розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про державну службу” із розрахунку 60% від заробітку дорівнює нулю грн.

З огляду на вищенаведене, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не подав. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №380/5848/25, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2025, позов задоволено частково, зокрема:

визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 18.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу”;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 06.05.1976 по 17.05.1978, з 16.04.2002 по 01.12.2020;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком державного службовця, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання судового рішення у справі №380/5848/25, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

При здійсненні розрахунку пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”, стаж державної служби ОСОБА_1 на посадах державної служби станом на 01.05.2016, з урахуванням рішення суду, становить 16 років 00 місяців 29 днів (періоди роботи з 06.05.1976 по 17.05.1978, з 16.04.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.05.2016).

Рішенням від 15.01.2026 № 913130149224 ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовлено у перерахунку пенсії через недоцільність.

В рішенні зазначено, що при проведенні перерахунку з 05.03.2025, а саме: при переході на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” оклад державного службовця визначено “0”, оскільки судовим рішенням не було покладено на відповідача зобов`язання щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з урахуванням довідки, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданої Виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області від 04.03.2025 №18 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої Виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області від 04.03.2025 №19. Таким чином, розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про державну службу” із розрахунку 60% від заробітку дорівнює нулю грн. Розмір пенсії з урахуванням висновків суду згідно з Законом України “Про державну службу” зменшується та становить з 05.03.2025 — 2361,00 грн, а розмір пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 складає 6449,91 грн.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, то апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першоі статті 28 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, зазначеними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Із матеріалів справи встановлено, що наявність у позивача права на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено рішенням суду, що набрало законної сили (справа №380/5848/25).

Спірні правовідносини у даній справі виникли стосовно обчислення позивача з урахуванням складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, зазначених у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Меденицькою селищною радою Львівської області від 04.03.2025 №18, №19.

Відповідно до частини восьмої статті 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі Порядок №622, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024, які набули чинності з 01.01.2024), встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому – п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

За змістом пункту 4 Порядку № 622 умовами визначення пенсії державного службовця із врахуванням норм абзацу шостого пункту 4 є: висловлене особою бажання здійснення розрахунку пенсійних виплат у такий спосіб; наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; особа на час виходу на пенсію не перебуває на державній службі.

У пункті 5 Порядку № 622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Водночас, 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (далі - Постанова №823).

Згідно з пунктом 3 цієї Постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024.

Постановою № 823 доповнено Порядок № 622 пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням: посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом); розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому – п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому – п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Також, Постановою № 823 доповнено Порядок № 622 пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому – п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 5 Порядку № 622, у редакції Постанови № 823, передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу” та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Апеляційний суд встановив, що до заяви від 05.03.2025 позивач надав, окрім іншого:

- довідку від 04.03.2025 № 18 (по формі Додаток 4 до Порядку) “Про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду, якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби”, у який зафіксовано заробітну плату станом на грудень 2023 року в сумі 20475,00 грн;

-довідку від 04.03.2025 № 19 (по формі Додаток 6 до Порядку) “Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби”, яка видана позивачці для призначення згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ про те, що середні розміри надбавок, премій та інші виплати за грудень 2023 року становлять 10237,50 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені вище довідки складені за формою, передбаченою додатками 4 та 6 Порядку №622 (в редакції Постанови № 823), містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дані про розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

Всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому такі довідки мають бути враховані при розрахунку розміру пенсії позивача як державного службовця.

Апеляційний суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що довідки оформлені з порушенням норм законодавства, а відповідач належних обґрунтувань неприйняття поданих довідок не вказав.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії останній мав більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців.

Отже, з урахуванням викладених вище обставин та висновків, позивач набув право на призначення пенсії з заробітної плати, зазначеної у довідках від 04.03.2025 за №18, №19, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутність у рішенні суду у справі № 380/5848/25 висновку про зобов`язання пенсійний орган врахувати спірні довідки не може бути підставою для відмови у їх прийнятті.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що неврахування відповідачем під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII довідок від 04.03.2025 за № 18, № 19, видані Меденицькою селищною радою Львівської області, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця протиправним.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач неналежним чином розглянув заяву позивача, чим не забезпечив повне і всебічне з`ясування обставин, які мають значення для виконання рішення суду з урахуванням довідок виданих Меденицькою селищною радою Львівської області від 04.03.2025 за №18, №19.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення №913130149224 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 щодо призначення та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”, згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі від 12.06.2025 №380/5848/25 з урахуванням довідки від 04.03.2025 № 18 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду, якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби та довідки від 04.03.2025 № 19 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби виданих Меденицькою селищною радою Львівської області.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно із п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року у справі № 380/5146/26 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха