Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №595/908/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 595/908/26 пров. № А/857/41909/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року (суддя – Содомора Р.О., м. Бучач) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2026 року звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення №3078 прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3078, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що оскаржувана постанова № 3078 не містить дати її винесення, у зв`язку із чим неможливо встановити, коли саме уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відсутність у постанові дати її винесення є істотним порушенням вимог до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки дата постанови має обов`язкове значення для визначення моменту її прийняття, перевірки дотримання строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, обчислення строків її оскарження, встановлення моменту набрання постановою законної сили та можливості її подальшого виконання. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що нібито третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 невідомого числа було сформовано та направлено позивачу QR-повістку № 7318270, якою визначено дату явки - 22 травня 2026 року о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що позивач не отримував жодної повістки на 22 травня 2026 року о 09 год. 00 хв. Позивачу не було відомо про направлення йому такої повістки, оскільки він не отримував жодного поштового відправлення, поштового повідомлення, повідомлення про надходження рекомендованого листа, опису вкладення, SMS-інформування або будь-якого іншого повідомлення про необхідність отримання поштового відправлення чи явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У постанові відповідач лише формально зазначив, що позивачу було направлено QR-повістку № 7318270. Водночас у постанові не вказано, яким саме способом вона була направлена, коли саме вона була відправлена, на яку адресу, яким оператором поштового зв`язку, з яким трек-номером, чи було складено опис вкладення, чи було повідомлення про вручення, чи поверталося поштове відправлення, чи міститься відмітка про відмову позивача від отримання листа або про його відсутність за адресою. Саме лише посилання у постанові на факт формування або направлення QR-повістки не є доказом належного оповіщення особи. Формування повістки або внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не є тотожним фактичному врученню повістки або належному повідомленню особи про дату, час і місце явки. Відповідач у постанові не зазначив, на яку саме адресу було нібито направлено повістку, чи була це адреса проживання, повідомлена позивачем під час уточнення облікових даних, чи адреса зареєстрованого або задекларованого місця проживання. Також не зазначено, якими доказами підтверджується відповідність адреси направлення вимогам пункту 34 Порядку № 560. У постанові відповідач дійшов висновку про наявність у діях позивача прямого умислу. Однак такий висновок є припущенням, оскільки жодного доказу того, що позивач знав про повістку, отримував її, був ознайомлений з її змістом або свідомо ухилявся від явки, у постанові не наведено. Крім того, у позивача наявна чинна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. З військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+», вбачається, що ОСОБА_1 має відстрочку за п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - до завершення мобілізації. Наявність у позивача відстрочки свідчить про відсутність у нього наміру ухилятися від виконання вимог законодавства чи переховуватися від органів ТЦК та СП. Навпаки, військово-облікові дані позивача наявні у відповідному реєстрі, право на відстрочку відображене у військово-обліковому документі, а тому твердження відповідача про наявність у позивача умислу на порушення законодавства є необґрунтованим. На підставі наведеного просить скасувати постанову №3078, а провадження у справі закрити. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що інформація за трек-номером сама по собі не дає можливості встановити, що: поштове відправлення №R067168395164 було адресоване ОСОБА_1 ; доставлялося саме за адресою: АДРЕСА_1 та що всередині нього дійсно знаходилася повістка № 7318270.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Належно повідомлені сторони у судове засідання не з`явилися, заяв (клопотань) сторонами про відкладення апеляційного розгляду справи через причини, які можуть визнаватися поважними не подано.

За приписами ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до постанови №3078 від 17.06.2026 винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Зокрема, у постанові вказано, що 10 червня 2026 року приблизно о 11 год 00 хв ОСОБА_1 був доставлений у супроводі працівників Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . За матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) обліковується як такий, що порушив правила військового обліку. Користується правом на відстрочку до 01.08.2026. Під час звіряння військово-облікових даних Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було встановлено, що третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено QR-повістку №7318270 ОСОБА_1 на 22.05.2026 о 09 год. 00 хв. На визначену у повістці дату ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30.12.2022. Враховуючи, що правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. На підставі наведеного на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.

Оскаржувану постанову винесено на підставі протоколу №221 про адміністративне правопорушення від 10.06.2026, у якій ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. 17.06.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №1а.

Позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_3 ), що вбачається із витягу з «Резерв+», має відстрочку від мобілізації на підставі п.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 01.08.2026, дата уточнення даних 03.12.2024, причина звернення до Нацполіції – не прибули за повісткою до ТЦК та СП, дата звернення – 01.06.2026.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 22.05.2026. Відтак, постанова від №3078 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірною, такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

В силу ч.3 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, та діє по теперішній час.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII зі змінами (надалі - Закон №2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (п.29).

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п.30).

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 ).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 ).

Відповідно до п.34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

У п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У пункті 101 Правил 270 передбачено, що у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Відповідно до пункту 102 Правил № 270, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Позиція апелянта зводиться до того, що повістка йому вручена не була, а інформація за трек-номером сама по собі не дає можливості встановити, що поштове відправлення № R067168395164 було адресоване саме ОСОБА_1 , що воно доставлялося саме за адресою: АДРЕСА_1 , та що всередині нього дійсно знаходилася повістка № 7318270.

Отже, в даному випадку для з`ясування факту того, чи повідомлений належним чином позивач про виклик його за повісткою, необхідно дослідити дотримання ІНФОРМАЦІЯ_4 порядку направлення повістки та дотримання умов її вручення засобами поштового зв`язку.

Згідно з матеріалами справи, на ім`я ОСОБА_1 було сформовано повістку №7318270. З копії повістки встановлено, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 22.05.2026 для уточнення даних. Вказану повістку направлено засобами поштового зв`язку (номер відправлення R067168395164) на адресу АДРЕСА_1 , що стверджується долученим до відзиву описом вкладення до рекомендованого відправлення АТ «Укрпошта».

Згідно трекінгу поштового відправлення №R067168395164, поштове відправлення 21.05.2026 повернуто відправнику із зазначенням причини «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Як вбачається з відомостей військово-облікового документа у додатку «Резерв+», що є електронним кабінетом військовозобов`язаного, позивач при оновленні даних зазначив адресу свого місця проживання яка співпадає із адресою направлення повістки.

За приписами п.34 Порядку № 560, у разі уточнення військовозобов`язаним своїх облікових даних повістка йому повинна надсилатися за адресою місця проживання, зазначеною під час уточнення облікових даних; у разі не уточнення за адресою зареєстрованого місця проживання.

Разом з тим, матеріали справи містять Опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №R067168395164 (а.с. 28), де зазначено інформацію про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису, згідно з вимогами п. 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560.

Наведене спростовує доводи апелянта про те, що відсутня інформація, що поштове відправлення № R067168395164 було адресоване саме ОСОБА_1 та що воно доставлялося саме за адресою: АДРЕСА_1 , а всередині нього дійсно знаходилася повістка № 7318270.

Як правильно вказує суд першої інстанції, той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на адресу місця проживання, вказану ним в ході уточнення облікових даних, сам по собі не є достатнім аргументом для скасування оскаржуваної постанови, а один лише факт неотримання поштового відправлення, що містить повістку про виклик, без наявності поважних причин неотримання такої повістки та неявки на виклик, не може ставати підґрунтям для уникнення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 22.05.2026.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи відповідач довів правомірність винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення №3078 від 17.06.2026, яка прийнята уповноваженою посадовою особою в межах наданих законом повноважень, а також в порядку та у спосіб, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини. Підстав для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено, а тому у задоволенні позову належить відмовити.

Доводи апелянта є безпідставними та спрямовані лише на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, винуватість в якому повністю доведена.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 10.09.26