Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №380/6142/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/6142/26 пров. № А/857/34404/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Валюха В.М.,

суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,

розглянувши без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року про залишення позову без розгляду у справі № 380/6142/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії (суддя Хома О.П.; час і місце постановлення ухвали - 02 червня 2026 року, м. Львів; дата складання повного рішення - 05 червня 2026 року),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» (далі - ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюнш») 01.04.2026 звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, відповідно до якого просить: визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №651 від 15.01.2024 та № 22354 від 30.05.2024 про відповідність критеріям ризиковості платника податків ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс»; зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 позовну заяву ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюнш», не погодившись із вказаною ухвалою, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про залишення позову без розгляду від 02.06.2026 у справі №380/6142/26 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при здійсненні оцінки поважності підстав для поновлення строку на звернення до суду суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував зазначені позивачем обставини, зокрема й ті, які містились у заяві про усунення недоліків від 15.04.2026 та додаткових поясненнях від 12.05.2026. Зі змісту оскаржуваної ухвали видно, що суд першої інстанції застосував формальний підхід та без врахування підстав позову (фактичних обставин) та змісту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Звернення до суду відбулося після того, як стало очевидним, що адміністративний порядок виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, було вичерпано (02.03.2026) та його застосування не призвело до поновлення порушених прав.

Суд застосував формальний підхід та обрахував тримісячний строк для звернення до суду з моменту отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги, тобто з 13.06.2024, та відповідно встановив відсутність поважних причин такого пропуску. Тобто, судом не враховано, що вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень заявлені не в порядку загального порядку оскарження, а з урахуванням фактичних обставин справи та специфіки правовідносин, як ефективний спосіб захисту, при триваючому порушенні прав. Суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини, які свідчать про добросовісну поведінку позивача та використання всіх можливих способів досудового врегулювання та відновлення порушених прав. Вчинена відповідачем бездіяльність фактично є триваючим правопорушенням, оскільки відсутність дій щодо розгляду відповідних пояснень триває з 02.03.2026.

Скаржник також наголошує на тому, що оскаржуваною ухвалою позовну заяву залишено без розгляду повністю. Проте, позивач не допустив пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогами про зобов`язання відповідача виключити Товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Оцінку додержання строку звернення до суду відповідачем із зобов`язальною вимогою судом не наведено.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі № 380/6142/26 про залишення позовної заяви без розгляду - без змін.

Вказує також, що повторне або системне подання платником податків пояснень чи звернень після вичерпання процедур оскарження та закінчення процесуальних строків не зупиняє, не перериває і не відновлює перебіг строків звернення до суду, а також не свідчить про наявність поважних причин для їх поновлення.

Вимога про виключення платника з переліку ризикових не є самостійною чи незалежною матеріально-правовою вимогою. Вона має похідний характер від первинної вимоги - визнання протиправним та скасування рішення про відповідність критеріям ризиковості (№ 22354 від 30.05.2024). Оскільки в задоволенні основної вимоги (оскарження рішення) позивачу фактично відмовлено шляхом залишення позову без розгляду через пропуск строку, похідна вимога про зобов`язання вчинити дії не може бути розглянута окремо. Автоматичне чи примусове виключення відомостей з баз даних ДПС можливе виключно як спосіб відновлення порушеного права у разі визнання протиправним самого рішення підстави.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, з урахуванням пункту 1 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що 30.05.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийняте рішення №22354 про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» критеріям ризиковості платника податку. Позивач оскаржив рішення від 30.05.2024 № 22354 до ДПС України. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ДПС України 13.06.2024 прийнято рішення №14045, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2024 №22354 - без змін. Позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору шляхом подання скарги до ДПС України на про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2024 №22354, тому для звернення до адміністративного суду встановлюється передбачений абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення. Таким чином, 13.06.2024 є датою, з якої необхідно розпочинати відлік строку звернення до суду із цим позовом. До суду через систему «Електронний суд» позовна заява у цій справі надійшла 01.06.2026. Тобто, звернувшись з цим позовом до суду 01.06.2026, позивач пропустив встановлений в абзаці другому частини другої статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду.

Крім того, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку вже було предметом оскарження в адміністративній справі №380/24626/24. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №380/24624/24 позовну заяву ТзОВ «ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС» до ГУ ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України разом з усіма доданими до неї документами позивачу, в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повернуто позивачу у зв`язку з порушенням строків звернення до суду. Позивачем не надано доказів оскарження в апеляційному порядку ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №380/24624/24 про повернення в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Встановлені фактичні обставини свідчать як про своєчасну обізнаність позивача із оскаржуваним рішенням від 31.12.2024 у справі №380/24624/24, так і про використану ним можливість і адміністративного, і судового оскарження цього рішення.

Суд першої інстанції вказав, що будь-яких обставин, які могли б бути оцінені судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем та його представниками ані у заяві про поновлення строку звернення до суду, ані в судовому засіданні не наведено. Доводи позивача про триваюче порушення прав ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» не пояснюють причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Вказане в сукупності дає підстави стверджувати, що позивачем пропущено строк звернення до суду щодо оскарження рішень рішення від 15.01.2024 №651 та від 30.05.2024 № 22354.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Процедура розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку врегульована пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Так, згідно із пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б” і “в” підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із пунктом 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пунктів 1, 17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, цей Порядок визначає механізм розгляду скарг, зокрема, щодо рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у пункті 11-1 цього Порядку, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін. Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття. Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Пунктом 56.10 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо порядку обчислення строків адміністративного та судового оскарження рішень комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, та стосовно пропуску позивачем строку на судове оскарження рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2024 № 22354.

Водночас, оскаржувана ухвала від 02.06.2026 про залишення позову без розгляду мотивована виключно недотриманням позивачем строку звернення до суду стосовно оскарження рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2024 № 22354 та відсутністю поважних причин для поновлення такого строку.

Проте, зазначена ухвала не містить мотивів залишення позову без розгляду в частині позовних вимог зобов`язального характеру.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме предмета і підстави позову.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна правова позиція щодо визначення предмета спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права й обов`язку. Визначаючи підстави позову як складові елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 990/300/24, від 13.11.2025 у справі № 990/70/25, від 21.05.2026 у справі № 990/31/26).

Зміст позовної заяви свідчить про те, що фактичними підставами заявленого позову є не лише протиправність рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2024 № 651, від 30.05.2024 № 22354, прийнятих з позиції позивача без наявності підстав та з порушенням встановленої процедури, а й неможливість платником податку подати до контролюючого органу пояснень, фактична відмова податкових органів у прийнятті нових пояснень та їх не розгляді, що позбавляє права на виключення з переліку ризикових платників податку.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що з травня 2025 року позивач перебуває на податковому обліку в іншому контролюючому органі (Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області), та за позовною вимогою зобов`язального характеру необхідно було вирішити питання щодо належного відповідача у порядку статті 48 КАС України.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, є самостійною позовною вимогою, стосовно якої суд першої інстанції повинен був надати окрему оцінку на предмет дотримання строку звернення до суду (а у випадку дотримання строку звернення до суду - вирішити її по суті).

Отже, суд першої інстанції належним чином не перевірив, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права, не вирішив у порядку статті 48 КАС України питання щодо належного відповідача за самостійною позовною вимогою зобов`язального характеру, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду позовної заяви стосовно всіх заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду позовної заяви стосовно всіх заявлених позовних вимог, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 про залишення позову без розгляду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 292, 308, 312, 320, 321, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року про залишення позову без розгляду у справі № 380/6142/26 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Валюх

судді Н. В. Бруновська

Р. Б. Хобор