Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №380/4369/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4369/26 пров. № А/857/34558/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Сала П.І., Судової-Хомюк Н. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року (суддя – Гулик А.Г., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у березні 2026 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУПФУ у Львівській області), в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до належної ОСОБА_1 пенсії обмежень (максимальним розміром, понижуючих коефіцієнтів) не передбачених нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026, перерахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», здійснювати однією сумою в розмірі 42027,18 грн, без застосування до її розміру будь-яких обмежень (обмеження максимальним розміром, застосування понижуючих коефіцієнтів, поділу пенсійної виплати на частини, тощо) непередбачених нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб», з урахуванням уже виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування з 01.03.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та виплати з 01.03.2026 пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 25.02.2026 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області здійснити з 01.03.2026 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 25.02.2026 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», з урахуванням виплачених сум.

19.05.2026 позивач подала до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення. В обгрунтування заяви вказала, що під час ухвалення рішення суд не вирішив питання щодо зобов`язання відповідача виплатити перераховану пенсію у конкретному розмірі - 42027,18 грн, визначеному самим відповідачем, без поділу пенсійної виплати на частини (без застосування до її виплати положень Порядку № 821).

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії у частині позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії у конкретному розмірі - 42027,18 грн, без поділу пенсійної виплати на частини (без застосування до її виплати положень Порядку № 821) відмовлено повністю.

Не погодившись із ухваленим додатковим судовим рішенням його оскаржила позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що невідповідність розмірів встановленої і фактично виплаченої пенсії є наслідком застосування відповідачем до неї обмежень (максимального розміру, понижуючих коефіцієнтів), не передбачених нормами Закону №2262. При цьому скасування судовим рішенням вищенаведених обмежень не породжує підстав для проведення нового перерахунку її пенсії, а лише відновлює її порушене право на отримання пенсії у раніше встановленому розмірі - 42027,18 грн.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції – без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд першої інстанції встановив, що приймаючи рішення у справі залишилась не вирішеною позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу перерахованої пенсії у конкретному розмірі - 42027,18 грн, без поділу пенсійної виплати на частини (без застосування до її виплати положень Порядку № 821). Отже, суд не ухвалив рішення щодо усіх позовних вимог, з приводу яких досліджувалися докази, що стало підставою для прийняття додаткового судового рішення.

Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу перерахованої пенсії у конкретному розмірі - 42027,18 грн, без поділу пенсійної виплати на частини (без застосування до її виплати положень Порядку № 821) слід відмовити, оскільки на час судового розгляду пенсія позивача без застосування понижуючих коефіцієнтів та максимального розміру не перерахована, а тому визначення конкретного розміру пенсії та питання її можливої виплати частинами (застосування до її виплати положень Порядку №821) є передчасними. Судовому захисту підлягають лише порушені права. При цьому захист права на майбутнє законодавством не передбачений.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх підставними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі - Постанова № 821).

Згідно з п.2 Порядку КМУ № 821 судові рішення – рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці).

перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Водночас, ГУ ПФ України у Львівській області не проводило перерахунку та виплату пенсії позивачу на виконання рішення у цій справі, а відтак права позивача не порушені.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в частині вказаних позовних вимог.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що Постанова КМУ № 821 від 14.07.2025 визнана протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, яке залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, відтак така постанова і не може бути застосована пенсійним органом при виплаті пенсії на виконання судового рішення у цій справі.

Таким чином доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі №380/4369/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді П. І. Сало

Н. М. Судова-Хомюк