Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №460/17193/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №460/17193/25

Суддя: Сало Павло Ігорович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/17193/25 пров. № А/857/24505/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сала П. І.,

суддів: Димарчук Т. М., Москаля Р. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року (суддя Дуляницька С. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо непереведення позивача з пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 на пенсію за віком на підставі заяви від 04.06.2025, та перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Наголошує, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначає, що з 17.07.2021 йому призначено пенсію на пільгових умовах, за роботу з шкідлими та важкими умовами праці, а тому він має право на переведення з цього виду пенсії на пенсію за віком, а також на обчислення її розміру із застосуванням показника середньої заробітної плати за три останніх роки, що передуються року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 17.07.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку (за Списком № 2) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

04.06.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки.

Листом від 04.07.2025 № 12769-11980/В-02/8-1700/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за віком, оскільки право на призначення пенсії за віком позивач реалізував при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка є різновидом пенсії за віком, підстав для призначення чи переведення позивача на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки немає.

Судова колегія погоджується з вказаними висновками та вважає їх правильними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 Закону № 1788-ХІІ за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно зі статтею 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

З 01.01.2004 набув чинності Закон № 1058-IV, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Суд звертає увагу на те, що особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками №№ 1, 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з положеннями пенсійного законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності із Законом № 1058-ІV.

При цьому особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 1, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з положеннями пенсійного законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності із Законом № 1058-ІV.

Положеннями статті 27 Закону № 1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп - Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В силу пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), що враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 17.07.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку (за Списком № 2) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком за віком на загальних підставах згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На думку позивача, при зверненні із заявою до відповідача, після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, він набув право саме на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.

Разом з тим колегія суддів зауважує, що статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Такий вид пенсії призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 від 04.06.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області стосувалася призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постанові від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, в якій судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 334/917/17, від 17 червня 2021 року у справі № 336/7438/16-а, та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, та сформувала наступні:

1) статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому особи, які отримують таку пенсію не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" після досягнення ними пенсійного віку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 560/19837/24.

Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

Відтак відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні та виплаті позивачу пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статтею 2 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи результат апеляційного перегляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 460/17193/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П. І. Сало

судді Т. М. Димарчук

Р. М. Москаль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua