Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №600/4202/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4202/25-а

Головуюча у 1-й інстанції: Сіжук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

10 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Криворучко А.C,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сварог-Буковина” на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15046/ж10/24-13-07-06, №00000/15045/ж10/24-13-07-06, №00000/15047/ж10/24-13-07-06 та №00000/15058/ж10/24-13-23-07.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стали результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сварог-Буковина», проведеної Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на підставі наказу від 16 грудня 2024 року №2274-п з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та законодавства щодо єдиного внеску за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2024 року, за результатами якої складено акт від 22 квітня 2025 року №15784/Ж5/24-13-07-06/35125900.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам діяльності товариства та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства.

Зокрема, позивач заперечував правомірність визначення податкових наслідків проведеної у 2021 році реорганізації шляхом виділу, посилаючись на те, що передача майна, прав та обов`язків новоствореній юридичній особі оформлена рішеннями учасників товариства, розподільчим балансом та актом приймання-передачі, а розподіл зобов`язань у процесі виділу не є їх списанням та сам по собі не зумовлює виникнення доходу.

Позивач також не погоджувався з висновками контролюючого органу щодо господарських операцій з ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма «НК АВА-ТРЕЙД», посилаючись на їх документальне оформлення та фактичне використання придбаного скрапленого газу у господарській діяльності товариства.

Крім того, ТОВ «Сварог-Буковина» заперечувало правомірність застосування пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України до процентів, нарахованих за кредитним договором з АТ «Регіональний Інвестиційний Банк», а також висновки контролюючого органу щодо визнання відповідних операцій контрольованими та застосування відповідальності за порушення вимог статті 39 цього Кодексу.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині податкових наслідків реорганізації, суд першої інстанції погодився з оцінкою контролюючого органу щодо формального характеру відображеної передачі активів та зобов`язань. Суд урахував відсутність у новоствореної юридичної особи податкової та фінансової звітності, найманих працівників, розрахункових рахунків, відомостей про об`єкти оподаткування та основні фонди, а також відсутність доведеного економічного ефекту проведеної реорганізації.

У частині господарських операцій з ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» суд першої інстанції виходив із недостатності наданих позивачем документів для підтвердження правомірності сформованого податкового кредиту. Суд дійшов висновку, що надані документи не підтверджують у достатній мірі фактичне здійснення господарських операцій, у зв`язку з чим визнав формування податкового кредиту неправомірним.

Щодо кредитних відносин з АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про наявність підстав для застосування пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України до нарахованих процентів та визнав правомірним визначення податкового зобов`язання у сумі 2 482 753 грн.

Суд також визнав обґрунтованим висновок контролюючого органу про віднесення операцій з нарахування процентів зазначеному нерезиденту до контрольованих операцій та правомірність застосування штрафних санкцій за порушення вимог статті 39 Податкового кодексу України. При цьому суд виходив із того, що річний дохід ТОВ «Сварог-Буковина» за 2018 рік перевищував 150 млн грн, обсяг операцій із нерезидентом становив 11 427 747 грн та ці операції не були задекларовані у звіті про контрольовані операції за 2018 рік.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року, ТОВ «Сварог-Буковина» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове — про задоволення позову в повному обсязі.

Апелянт посилається на неповне з`ясування обставин справи, неналежну оцінку доказів та неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо реорганізації шляхом виділу позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував правової природи виділу та помилково пов`язав відсутність подальшої господарської активності ТОВ «Сіхая» з податковими наслідками для ТОВ «Сварог-Буковина». Наголошує, що передача активів і зобов`язань оформлена розподільчим балансом та актом приймання-передачі від 07 липня 2021 року і відображена у бухгалтерському обліку.

Апелянт також заперечує правомірність нарахування ПДВ за операціями, пов`язаними з виділом, та посилається на висновки науково-правової і судово-економічних експертиз.

Щодо операцій із ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» позивач наполягає на їх реальності, посилаючись на первинні документи, дані бухгалтерського обліку та документи щодо використання скрапленого газу у виробничій діяльності. Відомості системи «Рубіж» та відповідь ТОВ «Маршал Транс», на його думку, не є достатніми для висновку про відсутність поставок.

Щодо кредитних відносин з АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» апелянт заперечує висновок про пов`язаність сторін, посилаючись, зокрема, на забезпечення кредиту кількома особами, а відтак вважає безпідставним застосування пункту 140.2 статті 140 та статті 39 Податкового кодексу України.

Головне управління ДПС у Чернівецькій області у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Щодо реорганізації відповідач наполягає на формальному характері передачі активів і зобов`язань до новоствореного товариства.

Щодо операцій із ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» ДПС посилається на відповідь ТОВ «Маршал Транс», дані системи «Рубіж», ненадання документів щодо походження газу та відсутність розрахунків із постачальником.

Відповідач також підтримує висновки щодо застосування пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України та вважає операції з АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» за 2018 рік контрольованими, оскільки річний дохід товариства перевищував 150 млн грн, а обсяг операцій із нерезидентом становив 11 427 747 грн.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 16 грудня 2024 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сварог-Буковина» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та законодавства про єдиний внесок за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2024 року, за результатами якої складено акт від 22 квітня 2025 року №15784/Ж5/24-13-07-06/35125900.

На підставі акта перевірки 10 червня 2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №00000/15045/ж10/24-13-07-06 на суму 47 258 696 грн; №00000/15046/ж10/24-13-07-06 на суму 21 150 141,25 грн; №00000/15047/ж10/24-13-07-06 на суму 3 400 грн; №00000/15058/ж10/24-13-23-07 на суму 116 198,47 грн.

У межах податкового повідомлення-рішення №00000/15045/ж10/24-13-07-06 визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 44 775 943 грн за наслідками операцій, пов`язаних із реорганізацією шляхом виділу, та 2 482 753 грн — у зв`язку із застосуванням пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України до процентів за кредитним договором №А-04/1017 від 02 червня 2017 року.

Податковим повідомленням-рішенням №00000/15046/ж10/24-13-07-06 визначено 14 900 166,25 грн грошового зобов`язання з ПДВ за операціями, пов`язаними з виділом, з яких 11 920 133 грн — основний платіж, 2 980 033,25 грн — штрафні санкції, та 6 249 975 грн за операціями з ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД», з яких 4 999 980 грн — основний платіж, 1 249 995 грн — штрафні санкції.

Податковим повідомленням-рішенням №00000/15047/ж10/24-13-07-06 застосовано штраф у сумі 3 400 грн за нереєстрацію податкових накладних, обов`язок складання яких контролюючий орган пов`язував з операціями реорганізації шляхом виділу.

Податковим повідомленням-рішенням №00000/15058/ж10/24-13-23-07 застосовано штрафні санкції у загальній сумі 116 198,47 грн, з яких 114 277,47 грн — за невключення до звіту про контрольовані операції за 2018 рік операцій з АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» на суму 11 427 747 грн, а 1 921 грн — за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік. Розмір штрафу 114 277,47 грн становить один відсоток від суми незадекларованих операцій.

У 2021 році учасниками ТОВ «Сварог-Буковина» прийнято рішення про реорганізацію товариства шляхом виділу ТОВ «Сварог-Буковина 2021». Відповідно до розподільчого балансу від 23 червня 2021 року, складеного станом на 31 березня 2021 року, та акта приймання-передачі від 07 липня 2021 року новоствореному товариству передано майно, дебіторську та кредиторську заборгованість на загальну суму 257 394 027,25 грн.

10 вересня 2018 року між ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма «НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «Сварог-Буковина» укладено договір №2018/09/1001 поставки скрапленого газу, а 11 вересня 2018 року — додаткову угоду до нього. На оформлення операцій складено видаткові та товарно-транспортні накладні.

Загальна вартість відображених у первинних документах та бухгалтерському обліку операцій становила 29 999 879,35 грн, у тому числі 4 999 979,89 грн ПДВ. За цими операціями у ТОВ «Сварог-Буковина» обліковувалася кредиторська заборгованість у такому ж розмірі.

02 червня 2017 року між ТОВ «Сварог-Буковина» та АТ «Регіональний Інвестиційний Банк», Латвійська Республіка, укладено кредитний договір №А-04/1017 на суму 5 000 000 доларів США. 23 серпня 2017 року банк перерахував позивачу зазначену суму кредитних коштів.

У 2018 році ТОВ «Сварог-Буковина» нараховано проценти за користування кредитними коштами у загальній сумі 11 427 747 грн.

Річний дохід ТОВ «Сварог-Буковина» за 2018 рік становив 182 296 000 грн, а обсяг операцій з АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» — 11 427 747 грн. Зазначені операції не відображено у звіті про контрольовані операції за 2018 рік.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Сварог-Буковина» оскаржило їх в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 15 серпня 2025 року №23909/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу — без задоволення, після чого товариство звернулося до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статті 242 КАС України судове рішення має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими судом, з наданням оцінки аргументам учасників справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, перевірка правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень передбачає оцінку не окремих відомостей чи формальних ознак господарських операцій, а всієї сукупності встановлених у справі обставин у взаємозв`язку з нормами матеріального права, які регулювали відповідні правовідносини у спірних податкових періодах.

При цьому предметом судового контролю є правомірність конкретних грошових зобов`язань та штрафних санкцій, визначених контролюючим органом, з огляду на фактичні та правові підстави, покладені в основу відповідних податкових повідомлень-рішень. Наявність сумнівів щодо окремих аспектів діяльності платника податків, його контрагентів чи оформлення господарських операцій сама по собі не може замінювати встановлення тих юридично значущих обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкового обов`язку, право на податковий кредит або застосування фінансової відповідальності.

Оскільки оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками декількох самостійних епізодів перевірки, кожен з яких має окремі фактичні та правові підстави, колегія суддів перевіряє висновки суду першої інстанції та доводи учасників справи послідовно щодо кожного такого епізоду.

Щодо податкових наслідків реорганізації шляхом виділу в частині податку на прибуток

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10 червня 2025 року №00000/15045/ж10/24-13-07-06 в частині визначення ТОВ «Сварог-Буковина» грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 44 775 943 грн, колегія суддів виходить з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що учасниками ТОВ «Сварог-Буковина» прийнято рішення про виділ з товариства нової юридичної особи — ТОВ «Сварог-Буковина 2021», у подальшому перейменованого на ТОВ «Сіхая». У межах цієї процедури складено та затверджено розподільчий баланс, проведено державну реєстрацію новоствореного товариства та оформлено передачу визначених розподільчим балансом активів і зобов`язань. Відповідно до акта приймання-передачі від 07 липня 2021 року загальна вартість переданих активів та зобов`язань становила 257 394 027,25 грн.

Контролюючий орган не заперечував факту прийняття корпоративних рішень про виділ, державної реєстрації новоствореної юридичної особи та оформлення розподільчого балансу. Підставою для донарахування податку на прибуток став висновок відповідача про те, що передача активів і зобов`язань, оформлена у межах процедури виділу, фактично не відбулася. Такий висновок контролюючий орган обґрунтував, зокрема, неподанням ТОВ «Сіхая» податкової та фінансової звітності, відсутністю у нього працівників, банківських рахунків та ознак активної господарської діяльності.

Із матеріалів перевірки вбачається, що наслідком такої кваліфікації контролюючий орган визначив заниження ТОВ «Сварог-Буковина» доходу за 2021 рік на 248 755 239 грн внаслідок невідображення у складі інших операційних доходів сум кредиторської заборгованості та додаткового капіталу, які, на думку відповідача, після оформлення операцій з виділу не підлягали погашенню. Саме з цієї суми було визначено спірне податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 44 775 943 грн.

Відповідно до частини першої статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Частина третя цієї статті передбачає субсидіарну відповідальність юридичної особи, з якої здійснено виділ, за зобов`язаннями, які за розподільчим балансом перейшли до новоствореної юридичної особи. Стаття 47 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у редакції, чинній у 2021 році, також визначала виділ як створення одного або більше товариств із переданням йому або їм згідно з розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

Отже, за своєю правовою природою виділ передбачає часткове правонаступництво щодо визначених розподільчим балансом майна, прав та обов`язків, при цьому юридична особа, з якої здійснюється виділ, не припиняється. Передача кредиторської заборгованості за розподільчим балансом у межах виділу не є тотожною припиненню відповідного зобов`язання та сама по собі не свідчить про виникнення доходу у юридичної особи, з якої здійснюється виділ.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 29 вересня 2025 року у справі №160/32652/24. У зазначеній справі Верховний Суд, оцінюючи податкові наслідки реорганізації шляхом виділу, виходив із того, що передача у межах виділу активів та кредиторської заборгованості не призводить сама по собі до зростання власного капіталу юридичної особи, з якої здійснюється виділ, а відтак не утворює підстав для включення переданої кредиторської заборгованості до складу її доходів.

Аналогічний підхід щодо правової природи виділу та необхідності оцінювати саме юридичні й економічні наслідки такої операції, а не лише подальшу господарську активність новоствореної юридичної особи, викладено Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2025 року у справі №160/29715/23.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, сформованого у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, для включення спірної суми до доходу ТОВ «Сварог-Буковина» контролюючий орган повинен був установити конкретну господарську подію, внаслідок якої відбулося збільшення активів або зменшення зобов`язань позивача, що спричинило зростання його власного капіталу.

Разом із тим матеріали перевірки таких обставин не підтверджують.

Сам по собі висновок контролюючого органу про те, що передача активів за розподільчим балансом фактично не відбулася, не свідчить про виникнення у ТОВ «Сварог-Буковина» нового активу чи іншого збільшення економічних вигод порівняно зі станом, що існував до проведення виділу. Якщо, за позицією відповідача, відповідні активи фактично не перейшли до новоствореної юридичної особи, це означало б їх збереження у складі активів позивача, однак така обставина сама по собі не утворює доходу.

Так само невизнання контролюючим органом переходу кредиторської заборгованості до ТОВ «Сіхая» не є тотожним припиненню відповідних зобов`язань ТОВ «Сварог-Буковина». Для виникнення доходу за правилами бухгалтерського обліку має бути встановлено саме зменшення зобов`язання, яке спричинило зростання власного капіталу.

Матеріалами перевірки не встановлено конкретної юридичної події, внаслідок якої відповідні зобов`язання позивача припинилися та спричинили зростання його власного капіталу. Не встановлено, зокрема, припинення таких зобов`язань у зв`язку з їх виконанням, прощенням боргу або з іншої передбаченої законом підстави, а також не визначено дату виникнення доходу, яку можна було б пов`язати з такою подією.

Отже, зроблений відповідачем висновок про формальний характер проведеного виділу сам по собі не встановлює тієї обставини, з якою правила бухгалтерського обліку пов`язують виникнення доходу, — збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Обставини щодо неподання ТОВ «Сіхая» податкової та фінансової звітності, відсутності працівників, банківських рахунків та подальшої господарської діяльності характеризують діяльність новоствореної юридичної особи після проведення виділу. Вони можуть оцінюватися у сукупності з іншими доказами, однак самі по собі не підтверджують виникнення у ТОВ «Сварог-Буковина» доходу в сумі 248 755 239 грн та не визначають розміру його фінансового результату.

Суд першої інстанції, погодившись із висновками контролюючого органу, наведеного не врахував та не встановив, яка саме господарська подія відповідно до правил бухгалтерського обліку спричинила виникнення у ТОВ «Сварог-Буковина» доходу, покладеного в основу визначення 44 775 943 грн податку на прибуток.

За таких обставин контролюючим органом не доведено наявності передбачених правилами бухгалтерського та податкового обліку підстав для збільшення доходу та фінансового результату ТОВ «Сварог-Буковина» за цим епізодом.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10 червня 2025 року №00000/15045/ж10/24-13-07-06 в частині визначення ТОВ «Сварог-Буковина» грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 44 775 943 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визначення податкових зобов`язань з ПДВ за операціями, пов`язаними з виділом

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15046/ж10/24-13-07-06 в частині визначення ТОВ «Сварог-Буковина» грошового зобов`язання з податку на додану вартість за операціями, пов`язаними з виділом, колегія суддів виходить з такого.

За результатами перевірки контролюючим органом визначено податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 11 920 133 грн, з яких 1 655 632 грн пов`язано з вибуттям основних засобів, запасів та товарів, 8 820 751 грн — з дебіторською заборгованістю за попередніми оплатами, 1 443 750 грн — з кредиторською заборгованістю.

Відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України операції з реорганізації юридичних осіб, зокрема шляхом виділення, не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Верховний Суд у постановах від 25 травня 2021 року у справі №822/2434/16, від 29 вересня 2025 року у справі №160/32652/24, від 13 жовтня 2025 року у справі №160/29715/23 та від 23 червня 2026 року у справі №520/23186/24 виходив із того, що передача за розподільчим балансом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів і зобов`язань при виділі не є постачанням товарів у розумінні податкового законодавства.

У цій справі контролюючий орган пов`язав виникнення податкових зобов`язань не із самою передачею майна за розподільчим балансом, а з висновком про те, що така передача фактично не відбулася, у зв`язку з чим відображене в бухгалтерському обліку вибуття активів і зобов`язань кваліфіковано як їх списання.

Щодо суми 1 655 632 грн контролюючий орган послався на пункти 189.9 та 198.5 ПК України.

Пункт 189.9 статті 189 ПК України визначає податкові наслідки ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку. Пункт 198.5 статті 198 ПК України передбачає нарахування податкових зобов`язань, зокрема, у разі якщо придбані з ПДВ товари, послуги чи необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника.

За даними бухгалтерського обліку в межах виділу відображено передачу основних засобів на суму 346 688,19 грн, капітальних інвестицій — 814 566,18 грн, запасів — 2 659 235,12 грн та товарів — 4 390 521,91 грн.

Водночас перевіркою не встановлено ліквідації конкретних основних засобів за самостійним рішенням позивача або використання відповідних товарів, запасів чи інших активів поза межами його господарської діяльності. Відображення їх вибуття з обліку у зв`язку з передачею за розподільчим балансом саме по собі таких обставин не підтверджує.

Тому підстави для нарахування 1 655 632 грн ПДВ за пунктами 189.9 та 198.5 ПК України відсутні.

Щодо суми 8 820 751 грн перевіркою встановлено, що станом на 01 червня 2021 року на рахунку 631 обліковувалася дебіторська заборгованість за попередніми оплатами у сумі 52 924 503,89 грн, яка виникла за договорами 2014–2017 років. Контролюючий орган, посилаючись на закінчення строку позовної давності, відсутність поставки товарів, робіт чи послуг та бухгалтерське проведення від 23 червня 2021 року, визнав цю заборгованість безнадійною і дійшов висновку про необхідність нарахування податкових зобов`язань за пунктом 198.5 ПК України.

Разом з тим зазначене бухгалтерське проведення здійснене в межах оформлення виділу, а дебіторська заборгованість включена до активів, переданих за розподільчим балансом новоствореній юридичній особі.

За таких обставин саме відображення вибуття дебіторської заборгованості з обліку ТОВ «Сварог-Буковина» не є достатнім для висновку про її списання внаслідок припинення права вимоги. Контролюючий орган, не визнавши передачу цього активу правонаступнику, фактично прирівняв бухгалтерське проведення, здійснене у зв`язку з виділом, до списання безнадійної заборгованості.

Водночас матеріали перевірки не встановлюють, що 23 червня 2021 року право вимоги за відповідними попередніми оплатами припинилося саме внаслідок обставин, з якими закон пов`язує його припинення, та що у зв`язку з цим виникла передбачена пунктом 198.5 ПК України підстава для нарахування податкових зобов`язань.

Отже, визначення 8 820 751 грн ПДВ ґрунтується на кваліфікації передачі дебіторської заборгованості за розподільчим балансом як її списання, правові підстави для якої контролюючим органом не доведені.

Щодо суми 1 443 750 грн контролюючий орган виходив із того, що 23 червня 2021 року кредиторську заборгованість у сумі 8 662 500,10 грн виключено з обліку ТОВ «Сварог-Буковина» без оплати відповідних товарів, унаслідок чого такі товари визнано безоплатно отриманими, а сформований за ними податковий кредит — таким, що підлягає коригуванню.

Однак ця кредиторська заборгованість також була включена до розподільчого балансу. Її вибуття з обліку особи, з якої здійснено виділ, у зв`язку з передачею правонаступнику не є тотожним припиненню самого зобов`язання перед кредитором.

Матеріали перевірки не містять відомостей про виконання відповідного зобов`язання, прощення боргу чи іншу обставину, внаслідок якої обов`язок з оплати товарів припинився. Навпаки, за правилами статті 109 Цивільного кодексу України передача зобов`язання за розподільчим балансом у межах виділу не усуває відповідальності за ним, а юридична особа, з якої здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, що перейшли до новоствореної юридичної особи.

Тому висновок про безоплатне отримання товарів, а відтак і про необхідність нарахування 1 443 750 грн ПДВ, не підтверджений установленими під час перевірки обставинами.

Посилання контролюючого органу на неподання ТОВ «Сіхая» податкової та фінансової звітності, відсутність у нього працівників, банківських рахунків, основних засобів та інших ознак активної господарської діяльності наведених висновків не спростовує. Такі обставини характеризують діяльність новоствореної юридичної особи після виділу, однак самі по собі не доводять ліквідації переданих активів, припинення дебіторських чи кредиторських зобов`язань або їх використання у негосподарській діяльності позивача.

Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду у справах №160/32652/24, №160/29715/23 та №520/23186/24, згідно з якими виділ полягає у перерозподілі активів і зобов`язань за розподільчим балансом, а відомості про відсутність у новоствореної юридичної особи звітності, активів чи працівників самі по собі не є достатньою підставою для невизнання юридичних наслідків реорганізації.

Отже, контролюючим органом не доведено наявності передбачених ПК України підстав для нарахування ТОВ «Сварог-Буковина» податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 11 920 133 грн.

Суд першої інстанції, погодившись із висновком контролюючого органу про формальний характер виділу, не надав належної оцінки правовій природі відображених у бухгалтерському обліку операцій та наявності передбачених податковим законодавством підстав для кожної складової донарахування.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15046/ж10/24-13-07-06 в частині визначення грошового зобов`язання з ПДВ за операціями, пов`язаними з виділом, у загальній сумі 14 900 166,25 грн, у тому числі 11 920 133 грн основного платежу та 2 980 033,25 грн штрафних санкцій, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15047/ж10/24-13-07-06 встановлено, що штраф у сумі 3 400 грн застосовано у зв`язку з нереєстрацією податкових накладних на суму ПДВ 11 920 133 грн, обов`язок зі складання яких контролюючий орган пов`язував із нарахуванням зазначених вище податкових зобов`язань за пунктом 198.5 ПК України.

Оскільки правові підстави для нарахування цих податкових зобов`язань не підтвердилися, відсутні й підстави для застосування штрафу за нереєстрацію відповідних податкових накладних.

Отже, податкове повідомлення-рішення №00000/15047/ж10/24-13-07-06 на суму 3 400 грн також є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Торгово-інвестиційна фірма «НК АВА-ТРЕЙД»

За змістом пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України у редакції, чинній на час спірних правовідносин, право на податковий кредит виникає у зв`язку з фактичним придбанням товарів або послуг за наявності передбаченого законом документального підтвердження.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» показники податкового та бухгалтерського обліку мають ґрунтуватися на документах, які відображають фактично здійснені господарські операції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначила, що правові наслідки у вигляді права на податковий кредит виникають у разі реального здійснення операцій з придбання товарів, робіт чи послуг для використання у господарській діяльності, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному у первинних документах. Аналіз реальності операцій здійснюється на підставі сукупності даних податкового і бухгалтерського обліку та їх відповідності фактичному економічному змісту.

Матеріалами справи підтверджено відображення у вересні 2018 року операцій з придбання ТОВ «Сварог-Буковина» у ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» скрапленого газу загальною вартістю 29 999 879,35 грн, у тому числі ПДВ 4 999 979,89 грн. В акті перевірки зазначено, що ці операції відображено за дебетом рахунку 203 «Паливо» на суму 24 999 899,46 грн, за дебетом рахунку 641 — на суму 4 999 979,89 грн та з подальшим віднесенням вартості газу на рахунок 23 «Виробництво».

Поставки оформлено видатковими та податковими накладними, а також товарно-транспортними накладними. У товарно-транспортних накладних ТОВ «Сварог-Буковина» зазначено вантажоодержувачем, пунктами розвантаження — виробничі об`єкти товариства у ст. Васкауци та ст. Романківці. Суми ПДВ за відповідними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту.

Відповідно до бухгалтерського обліку за ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» обліковувалася кредиторська заборгованість у сумі 29 999 879,35 грн. Надалі право вимоги за цією заборгованістю було передано ТОВ «Центр-СД-Груп» за договорами відступлення права вимоги.

Матеріали справи містять також акти за вересень 2018 року, якими відображено використання скрапленого газу для сушіння сільськогосподарської продукції на зерносушарках у ст. Романківці та ст. Васкауци. Зокрема, актом від 18 вересня 2018 року зафіксовано використання 69,95 т скрапленого газу та 19 420 кг пропанової фракції для сушіння сої на зерносушарці SUKUP у ст. Романківці. Іншими актами відображено використання скрапленого газу на зерносушарці RV-6000 у ст. Васкауци.

Позивач під час розгляду справи пояснював, що зерносушарки SUKUP TE 2082E та FR-6000 використовувалися на Романківецькому та Васкауцькому виробничих об`єктах і технологічно могли працювати на зрідженому газі без додаткового переобладнання. У матеріалах також наведені відомості про оренду чотирьох газгольдерів та двох газових насосів.

Таким чином, надані позивачем докази відображають не лише документальне оформлення придбання товару, а й його оприбуткування, виникнення відповідного зобов`язання, віднесення вартості на виробництво та використання такого виду палива у виробничому процесі.

Заперечуючи фактичність поставок, контролюючий орган послався на відповідь ТОВ «Маршал Транс», відомості системи відеоконтролю «Рубіж», ненадання документів щодо походження газу, відсутність безпосередньої оплати постачальнику, а також податкову інформацію щодо діяльності ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД».

Так, ТОВ «Маршал Транс» повідомило, що ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» не було його контрагентом або замовником автотранспортних перевезень. Однак наведена відповідь підтверджує відсутність безпосередніх договірних відносин між цими особами, але не містить відомостей про те, що транспортні засоби, зазначені у товарно-транспортних накладних, відповідних перевезень не здійснювали. З матеріалів перевірки не встановлено інших обставин використання зазначених транспортних засобів або осіб, які фактично організовували відповідні перевезення.

Щодо системи «Рубіж» в акті перевірки зазначено про відсутність відомостей щодо перевезення відповідними транспортними засобами за маршрутом «смт Калинівка — ст. Васкауци». Водночас наведені контролюючим органом відомості не містять даних, які давали б підстави вважати відсутність фіксації відповідних транспортних засобів достатнім підтвердженням того, що вони не могли здійснювати перевезення до зазначених у товарно-транспортних накладних місць розвантаження.

Посилання контролюючого органу на ненадання документів щодо походження газу у попередніх ланках постачання та податкову інформацію стосовно ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» також не спростовує встановлених щодо позивача обставин руху товару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 виходила з того, що порушення податкової дисципліни контрагентом або негативна інформація щодо його діяльності самі по собі не є достатніми для позбавлення платника податкових наслідків реально здійсненої господарської операції. Визначальним є встановлення фактичного руху активу та оцінка всієї сукупності доказів, у тому числі поведінки самого платника податків.

При цьому в акті перевірки наведено відомості про можливі порушення у ланцюгах формування податкового кредиту ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД», зокрема про ознаки підміни номенклатури товару та діяльність пов`язаних із ним суб`єктів. Однак таких відомостей без встановлення їх безпосереднього зв`язку з операціями ТОВ «Сварог-Буковина» недостатньо для висновку про відсутність фактичного придбання ним газу.

Не свідчить про відсутність поставки й те, що ТОВ «Сварог-Буковина» безпосередньо не розрахувалося з ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД». Факт неоплати сам по собі не виключає придбання товару, а в обліку позивача була сформована кредиторська заборгованість на повну вартість поставки, право вимоги за якою надалі передано іншій особі.

Отже, наведені контролюючим органом обставини ставлять під сумнів окремі елементи організації поставок та діяльності постачальника, однак у сукупності не спростовують документально відображених обставин надходження позивачу скрапленого газу, його оприбуткування та використання у господарській діяльності.

Суд першої інстанції, погодившись із висновком про нереальність господарських операцій, надав визначальне значення обставинам, пов`язаним із перевезенням та діяльністю постачальника, без належного співставлення їх з доказами руху та виробничого використання товару.

За таких обставин контролюючим органом не доведено відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Сварог-Буковина» та ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД», а тому підстави для виключення сформованого за ними податкового кредиту відсутні, а відтак визначення ТОВ «Сварог-Буковина» грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 4 999 980 грн та застосування штрафної санкції у сумі 1 249 995 грн є протиправними.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15046/ж10/24-13-07-06 в частині визначення грошового зобов`язання за операціями з ТОВ «НК АВА-ТРЕЙД» у загальній сумі 6 249 975 грн підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 №00000/15045/ж10/24-13-07-06 в частині 2 482 753,00 грн

Матеріалами справи встановлено, що 02 червня 2017 року між ТОВ «Сварог-Буковина» та АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» (Латвійська Республіка) укладено кредитний договір №А-04/1017, за умовами якого банк надав позивачу кредит у розмірі 5 000 000 доларів США.

На виконання зазначеного договору 23 серпня 2017 року АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» перерахувало ТОВ «Сварог-Буковина» 5 000 000 доларів США. У 2018–2019 роках позивач нараховував проценти за користування кредитними коштами. За 2018 рік загальна сума нарахованих процентів становила 11 427 747 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що у спірних звітних періодах ТОВ «Сварог-Буковина» та АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» відповідали критерію пов`язаних осіб, установленому підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, у зв`язку з чим до процентів, нарахованих за кредитним договором, підлягало застосуванню обмеження, передбачене пунктом 140.2 статті 140 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України у редакції, чинній у 2018–2019 роках, одним із критеріїв пов`язаності юридичних осіб було перевищення суми всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи над сумою її власного капіталу більше ніж у 3,5 раза. Сума таких кредитів та власного капіталу визначалася як середнє арифметичне значення на початок та кінець звітного періоду.

Доводи позивача про те, що критерій пов`язаності не підлягає застосуванню через забезпечення виконання кредитного договору кількома особами, не ґрунтуються на змісті наведеної норми. Кредит за договором №А-04/1017 був наданий ТОВ «Сварог-Буковина» безпосередньо однією юридичною особою — АТ «Регіональний Інвестиційний Банк». Кількість осіб, які забезпечували виконання зобов`язань позичальника, цього факту не змінює.

Редакція підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, чинна у 2018–2019 роках, не містила винятку для кредитів, отриманих від банків. Такий виняток був запроваджений Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

За даними балансу ТОВ «Сварог-Буковина» станом на 01 січня 2018 року власний капітал товариства становив 12 334 тис. грн, а станом на 31 грудня 2018 року — мінус 12 303 тис. грн. Середнє арифметичне значення власного капіталу за 2018 рік становило 15,5 тис. грн.

Боргові зобов`язання перед АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» станом на 01 січня 2018 року становили 4 800 000 доларів США, або 140 336,1 тис. грн, а станом на 31 грудня 2018 року — 3 600 000 доларів США, або 99 677,8 тис. грн. Середнє арифметичне значення боргових зобов`язань становило 120 006,95 тис. грн.

Таким чином, у 2018 році визначене законом співвідношення боргових зобов`язань та власного капіталу було перевищено.

За 2019 рік власний капітал товариства становив мінус 12 303 тис. грн на початок року та мінус 30 663 тис. грн на його кінець. Середнє арифметичне значення власного капіталу становило мінус 21 483 тис. грн. Боргові зобов`язання перед нерезидентом становили 99 677,8 тис. грн на початок року та були відсутні на кінець року.

Від`ємне значення власного капіталу саме по собі не виключає застосування критерію, передбаченого підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Такий підхід узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №816/1415/18, у якій при від`ємному середньому значенні власного капіталу Суд не визнав від`ємне значення власного капіталу самостійною обставиною, яка виключає застосування відповідного критерію.

Пунктом 140.2 статті 140 ПК України у редакції, чинній у спірних періодах, передбачалося збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення нарахованих процентів за борговими зобов`язаннями перед пов`язаними особами — нерезидентами над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та амортизаційних відрахувань відповідного звітного періоду.

Для розрахунку коригування за 2018 рік контролюючим органом враховано проценти, нараховані за липень–грудень 2018 року, у сумі 4 973 316,77 грн, а за 2019 рік — 7 458 645,64 грн. На підставі показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності контролюючим органом визначено збільшення фінансового результату до оподаткування на 7 011 550 грн за 2018 рік та на 6 781 522 грн за 2019 рік, усього на 13 793 072 грн.

Сума податку на прибуток із зазначеного коригування за ставкою 18 відсотків становить 2 482 752,96 грн, що після округлення відповідає 2 482 753 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують застосованого контролюючим органом критерію пов`язаності та не містять заперечень щодо вихідних показників бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які давали б підстави для іншого розрахунку податкової різниці.

За таких обставин підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 №00000/15045/ж10/24-13-07-06 у частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 2 482 753 грн немає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 №00000/15058/ж10/24-13-23-07

Встановлено, що у 2018 році ТОВ «Сварог-Буковина» нарахувало на користь АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» проценти за кредитним договором №А-04/1017 у загальній сумі 11 427 747 грн.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України у редакції, чинній у 2018 році, контрольованими визнавалися господарські операції платника податків із пов`язаними особами — нерезидентами, якщо виконувалися встановлені законом умови.

Підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПК України передбачалося, що такі операції визнаються контрольованими за умови одночасного перевищення річного доходу платника податків понад 150 млн грн та обсягу господарських операцій з кожним контрагентом понад 10 млн грн за відповідний податковий рік.

Річний дохід ТОВ «Сварог-Буковина» за 2018 рік становив 182 296 000 грн, а обсяг операцій з нарахування процентів на користь АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» — 11 427 747 грн.

Оскільки, як установлено вище, у 2018 році АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» відповідало критерію пов`язаної особи, передбаченому підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а визначені підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПК України вартісні критерії були перевищені, операції з нарахування процентів підлягали відображенню у звіті про контрольовані операції за 2018 рік.

Операції на суму 11 427 747 грн до звіту про контрольовані операції за 2018 рік позивачем не включені. Їх також не було відображено в уточнюючому звіті від 12 травня 2020 року №9312117289.

Отже, уточнюючий звіт не усунув допущеного при декларуванні контрольованих операцій за 2018 рік порушення.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішення щодо застосування таких санкцій.

На час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідальність за невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції передбачалася пунктом 120.4 статті 120 ПК України у розмірі одного відсотка суми незадекларованих контрольованих операцій у межах установленого цією нормою граничного розміру.

Один відсоток від 11 427 747 грн становить 114 277,47 грн.

Тому застосування до ТОВ «Сварог-Буковина» штрафної санкції у сумі 114 277,47 грн за невключення до звіту про контрольовані операції за 2018 рік операцій з АТ «Регіональний Інвестиційний Банк» є правомірним.

При цьому у рішенні суду першої інстанції при відтворенні розрахунку податкового повідомлення-рішення зазначено суму 1 144 277,47 грн. З огляду на загальну суму штрафних санкцій за цим податковим повідомленням-рішенням — 116 198,47 грн, суму незадекларованих операцій — 11 427 747 грн та ставку штрафу один відсоток, зазначення 1 144 277,47 грн є очевидною опискою. Правильна сума становить 114 277,47 грн.

Іншої правової оцінки потребує штраф у сумі 1 921 грн, застосований за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік.

Підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України у редакції, чинній на час виконання цього обов`язку, передбачав подання звіту про контрольовані операції до 1 жовтня року, що настає за звітним.

ТОВ «Сварог-Буковина» подало звіт за 2019 рік №9335899213 01 жовтня 2020 року, тобто із затримкою на один календарний день.

Пунктом 120.6 статті 120 ПК України за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції передбачалася штрафна санкція у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за кожний календарний день прострочення. Для звітного 2019 року такий розмір становив 1 921 грн.

Разом із тим 01 жовтня 2020 року діяв пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, штрафні санкції не застосовувалися, крім прямо передбачених цією нормою випадків.

Несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції до переліку таких винятків не належало.

Порушення строку подання звіту за 2019 рік виникло та було припинене 01 жовтня 2020 року його фактичним поданням. Отже, воно повністю відбулося у період, протягом якого пункт 52-1 передбачав незастосування відповідної штрафної санкції.

Подальша зміна правового регулювання, якою з 27 травня 2022 року на період воєнного стану було припинено застосування законодавчих положень щодо мораторію на штрафні санкції, не змінює правових наслідків порушення, завершеного 01 жовтня 2020 року.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23, щодо розмежування періоду дії карантинного мораторію та правового режиму, запровадженого з 27 травня 2022 року.

Отже, правові підстави для застосування до ТОВ «Сварог-Буковина» штрафної санкції у сумі 1 921 грн відсутні.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково визнав податкове повідомлення-рішення №00000/15058/ж10/24-13-23-07 правомірним у повному обсязі.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 №00000/15058/ж10/24-13-23-07 підлягає скасуванню в частині штрафної санкції у сумі 1 921 грн. У частині штрафної санкції у сумі 114 277,47 грн підстав для його скасування немає.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

З урахуванням наведених вище висновків податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15045/ж10/24-13-07-06 підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 44 775 943 грн. У частині визначення грошового зобов`язання у сумі 2 482 753 грн підстав для його скасування немає.

Податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15046/ж10/24-13-07-06 на суму 21 150 141,25 грн та №00000/15047/ж10/24-13-07-06 на суму 3 400 грн підлягають скасуванню повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15058/ж10/24-13-23-07 підлягає скасуванню в частині штрафної санкції у сумі 1 921 грн. У частині штрафної санкції у сумі 114 277,47 грн підстав для його скасування немає.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 317 КАС України рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, які за результатами апеляційного перегляду підлягають задоволенню, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

VI. СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати, понесені стороною, яка не є суб`єктом владних повноважень, відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи справу на новий розгляд, змінює судове рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви ТОВ «Сварог-Буковина» сплачено судовий збір у сумі 53 292,80 грн, а за подання апеляційної скарги — 39 936 грн.

Загальний розмір оскаржених грошових зобов`язань та штрафних санкцій становить 68 528 435,72 грн, з яких позовні вимоги задоволено на суму 65 931 405,25 грн, що становить 96,21 відсотка.

З огляду на часткове задоволення позову та апеляційної скарги на користь ТОВ «Сварог-Буковина» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області підлягає стягненню судовий збір, сплачений за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 147410 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сварог-Буковина” задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сварог-Буковина” до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10 червня 2025 року №00000/15045/ж10/24-13-07-06 на суму 44 775 943 грн, податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15046/ж10/24-13-07-06 на суму 21 150 141,25 грн, податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15047/ж10/24-13-07-06 на суму 3 400 грн та податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2025 року №00000/15058/ж10/24-13-23-07 на суму 1 921 грн та ухвалити в цій частині нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10 червня 2025 року №00000/15045/ж10/24-13-07-06 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 44 775 943 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10 червня 2025 року №00000/15046/ж10/24-13-07-06 на суму 21 150 141,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10 червня 2025 року №00000/15047/ж10/24-13-07-06 на суму 3 400 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10 червня 2025 року №00000/15058/ж10/24-13-23-07 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 921 грн.

В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати в сумі 147 410 (сто сорок сім тисяч чотириста десять) гривень.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 вересня 2026 року

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.