Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №560/3144/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3144/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

11 вересня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно не зарахував до вислуги років у поліції вислугу років у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу службу в поліції період служби у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012.

Зобов`язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу службу в поліції період служби у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012.

Зобов`язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції з моменту прийняття на службу до Національної поліції України з урахуванням періоду служби у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1 з 01.09.2004 по 01.06.2012 проходив службу на різних посадах в органах податкової міліції України.

Відповідно до наказу від 31.08.2020 N 282 о/с позивач працював старшим оперуповноваженим 1-го відділу боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Рішенням від 05.07.2021 у справі N 560/5194/21 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012.

Відповідно до наказу від 24.01.2024 N 22 о/с позивач працює старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу моніторингу та зонального контролю Хмельницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України не зарахував позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин колегія суду враховує наступне.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтями 1, 2 указаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Законом України від 05 липня 2012 року № 5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні", який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено ПК України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).

Зокрема, пунктом 348.1 статті 348 ПК України (ту і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).

Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (надалі - Закон № 509-XII), який був чинний у період служби позивача у податковій міліції і до 20 листопада 2012 року, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

Аналогічного змісту правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, який у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 280/8419/20 зробив такі висновки щодо застосування наведених положень нормативно-правових актів до спірних правовідносин, які в силу припису частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають урахуванню судом у цій справі.

Вирішуючи спір у тотожному спорі, який виник у зв`язку із незарахуванням відповідачем стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, Верховний Суд виходив з того, що за змістом частини першої у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Водночас, статями 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачалося також частиною першою статті 24 Закону № 509-XII.

У вказаній постанові Верховний Суд врахував, що питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 07 жовтня 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову в справі № 826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.

У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Зрештою, у контексті спірних правовідносин у справі № 380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 13 серпня 2021 року у справі № 440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі № 280/1546/21, та у згаданій постанові від 02 червня 2022 року у справі № 280/8419/20 Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від цих висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив службу в податковій міліції в період з 01.09.2004 по 01.06.2012 на різних посадах.

За результатом розгляду цієї справи, з урахуванням правозастосовчої практики Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу його служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Крім того, враховуючи наявність підстав для зарахування позивачу до стажу служби в поліції періоду служби у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012, колегія суддів вважає, що такий період підлягає врахуванню також при визначенні розміру надбавки за стаж служби в поліції.

Враховуючи, що розмір зазначеної надбавки безпосередньо залежить від тривалості стажу служби в поліції, а відповідачем цей стаж був визначений без урахування періоду служби в податковій міліції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції з урахуванням періоду служби позивача у податковій міліції з 01.09.2004 по 01.06.2012.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.