Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №420/847/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №420/847/26

Суддя: Шляхтицький О.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/847/26

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

секретар – Божко А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоп-Південь" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 420/847/26 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоп-Південь" про стягнення податкового боргу, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом , у якому просило:

- стягнути з ТОВ “ЕКОП-ПІВДЕНЬ” , а саме з усіх відкритих рахунків у банках суму заборгованості: - по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі - 937 949,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про наявність у ТОВ “Екоп-Південь” податкового боргу у сумі 937 949,82 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача податковим органом направлено податкову вимогу форми “Ю” №4-23 від 11.01.2016, однак сума податкового боргу ТОВ “Екоп-Південь” самостійно не сплачена.

Відповідач до суду відзив на адміністративний позов не подавав.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25 березня 2026 року позов задовольнив.

Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоп-Південь” суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 937 949,82 грн (дев`ятсот тридцять сім тисяч дев`ятсот сорок де`ять гривень, вісімдесят дві копійки) на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ:37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/14060100.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що сума податкового боргу в розмірі 937 949,82 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Екоп-Південь” подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовну заяву про стягнення податкового боргу у частині нарахування заборгованості у сумі 822 489,32 грн - скасувати.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення податкового боргу, формально поклався на дані інтегрованої картки платника та довідку про заборгованість, не перевіривши їх достовірність та правову природу складових боргу;

- суд першої інстанції не перевірив правомірність нарахування пені. Суд не встановив чи існувало узгоджене грошове зобов`язання, на яке нарахована пеня, чи не були відповідні податкові повідомлення-рішення скасовані судами, або оскаржені (тобто неузгоджені), чи відповідає нарахування пені вимогам ст. 129 ПК України. Водночас матеріали справи свідчать, що податкове повідомлення-рішення № 0015751502 від 2015— скасоване судом, податкове повідомлення-рішення № 0100001404 від 2016 року — скасоване апеляційною інстанцією, відповідно, пеня на такі суми не підлягає нарахуванню взагалі.

- суд першої інстанції не врахував факт судового оскарження податкових зобов`язань, адже відповідно до п. 56.18 ПК України грошове зобов`язання є неузгодженим до моменту набрання законної сили рішенням суду та у цей період відсутні підстави для нарахування пені, формування податкового боргу.

- суд першої інстанції не перевірив факт фактичної сплати зобов`язань;

- суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінку тому, що податкові зобов`язання за деклараціями з ПДВ (2016, 2018, 2019 роки), окремі податкові повідомлення -рішення (2019, 2023 роки) були повністю сплачені у встановлені строки, що підтверджується платіжними документами .Отже податковий борг у цих частинах фактично відсутній та нарахування пені є безпідставним.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином до судового засідання не з`явились. Від ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вмотивоване необхідністю надання додаткових доказів.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів зазначає, що позов про стягнення податкового боргу був ініційований ГУ ДПС в Одеській області. Враховуючи необхідність надання додаткових доказів та контраргументів на доводи апеляційної скарги розгляд справи тричі відкладався, відповідно у сторін було достатньо часу, щоб обгрунтувати свою позицію та надати додаткові пояснення.

Враховуючи строки розгляду апеляційний скарг унормовані ч. 1 ст.309 КАС України клопотання податкового органу про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Фіксація судового розгляду не здійснювалась.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що станом на 13.01.2026 відповідно до довідки про податкову заборгованість з розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (IКП), податкова заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ “Екоп-Південь” перед бюджетом становить 937 949,82 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (б/к -14010100), складає 937 949,82 грн та виникла на підставі:

- податкового повідомлення - рішення (форма “Ш”) № 0120935106 від 23.09.2019 у сумі -156 331,04 грн. (штрафна санкція);

- податкового повідомлення - рішення (форма “Р”) № 0007911407 від 06.12.2019 у сумі - 230 833,00 грн. (основний платіж) + 115 417 грн. (штрафна санкція) + 128 188,89 грн. (пеня);

- нарахованої пені ІКП на податкове повідомлення-рішення (форма “Р”) №0100001404 від 08.09.2016 у сумі - 51 642,17 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість №9220100374 від 16.11.2016 у сумі - 17 999,85 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0015751502 від 24.11.2015 у сумі - 108 578,09 грн. (пеня);

- податкового повідомлення - рішення (форма “Н”) №0048741407 від 07.11.2018 по рішенню суду про підтвердження донарахованих сум №420/458/19 від 30.10.2019 у сумі - 115 460,50 грн. (штрафна санкція);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9283106704 від 18.12.2018 у сумі - 1 156,42 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9283106704 від 18.12.2018 у сумі - 51,57 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9283106704 від 18.12.2018 у сумі - 1762,22 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі -2 304,53 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05:2019 у сумі – 178,36 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі - 5,90 грн. (пеня); -

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі – 196,81 грн.;

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі - 2 615,02 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі – 1 043,03 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0120935106 від 23.09.2019 у сумі - 736,42 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0120935106 від 23.09.2019 у сумі – 115,25 грн. (пеня);

- податкового повідомлення - рішення (форма "Р") №6075/15-32-04-06 від 12.04.2023 у сумі - 2 667,00 грн. (основний платіж) + 666,75 грн. (штрафна санкція).

При цьому, ТОВ “Екоп-Південь” борг не погашено.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За приписами пунктів 36.1, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1 статті 54 України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пунктів 56.17, 56.18 статті 56 ПК процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За змістом пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 59.1 та 59.3 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пунктів 59.4 та 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За змістом пунктів 95.3, 95.4 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, викладено в постановах від 21 березня 2024 року у справі № 300/2859/22, від 12 вересня 2024 року у справі №240/41812/21, від 22 травня 2025 року у справі № 320/23543/24, від 23 квітня 2025 року у справі № 240/9272/23), за якої предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

В постановах 12 вересня 2024 року у справі №240/41812/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 320/31761/23, від 11 листопада 2025 року у справі № 320/659/23 колегія суддів Верховного Суду наголосила, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених Податковим кодексом України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.

В зазначених постановах Верховний Суд також вказав, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

За змістом підпункту 60.1.5 пункту 60.1. статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4. статті 60 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, передумовою звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу у цій справі є податкова вимога форми “Ю” №4-23 від 11.01.2016 на суму податкового боргу 728 859,35 грн (станом на 11.01.2016).

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Звертаючись до суду із цим позовом податковий орган вказав, що станом на 13.01.2026 відповідно до довідки про податкову заборгованість з розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (IКП), податкова заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ “Екоп-Південь” перед бюджетом становить 937 949,82 грн.

- податкового повідомлення - рішення (форма “Ш”) № 0120935106 від 23.09.2019 року у сумі -156 331,04 грн. (штрафна санкція);

- податкового повідомлення - рішення (форма “Р”) № 0007911407 від 06.12.2019 року у сумі - 230 833,00 грн. (основний платіж) + 115 417 грн. (штрафна санкція) + 128 188,89 грн. (пеня);

- податкового повідомлення - рішення (форма “Н”) №0048741407 від 07.11.2018 року по рішенню суду про підтвердження донарахованих сум №420/458/19 від 30.10.2019 року у сумі - 115 460,50 грн. (штрафна санкція);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9283106704 від 18.12.2018 у сумі - 1 156,42 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі – 196,81 грн.;

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0120935106 від 23.09.2019 у сумі - 736,42 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0120935106 від 23.09.2019 у сумі – 115,25 грн. (пеня);

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що сума податкового боргу в розмірі 937 949,82 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, вирішуючи питання щодо правильності застосування судом норм чинного законодавства, а також щодо обґрунтованості поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до відомостей, які зазначені у апеляційній скарзі ТОВ «ЕКОП -ПІВДЕНЬ» щодо нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0015751502 від 24.11.2015 у сумі - 108 578,09 грн. повомило, що зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку (справа № 815/380/16).

19.04.2016 Окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0015741502 від 19 листопада 2015 року Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0015751502 від 19 листопада 2015 року Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

12.08.2016 Одеський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області повернув ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Постанова набрала законної сили 12.08.2016.

Щодо нарахованої пені ІКП на податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0100001404 від 08.09.2016 у сумі - 51 642,17 грн. (пеня)

Також, 14.11.2016 в ІКП ГУ ДПС в Одеській області проведено нарахування грошових зобов`язань на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.09.2016 № 0100001404 у сумі 169 148,00 грн. (основний платіж) та 84 574,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення також було оскаржене в судовому порядку (справа № 815/5277/16).

Податкове повідомлення-рішення № 0100001404 від 08.09.2016 у сумі - 51 642,17 грн. (пеня) 15.06.2017 визнано протиправним та скасовано в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» податку на додану вартість на суму 166 648,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 83 324,00 грн постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017. Дата набрання законної сили- 18.02.2021.

Враховуючи викладене, під час нарахування пені на податкове повідомлення- рішення (форма «Р») №0100001404 від 08.09.2016 у сумі - 51 642,17 грн., пені на податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0015751502 від 24.11.2015 у сумі - 108 578,09 грн. (пеня) не враховано той факт, що в ІКП відображено нарахування оскаржених сум по ППР ГУ ДПС в Одеській області, які скасовані за наслідками судового оскарження.

З урахуванням нведеного, нарахування пені на податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0015751502 від 24.11.2015 у сумі – 108 578,09 грн. , нарахованої пені ІКП на податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0100001404 від 08.09.2016 у сумі - 51 642,17 грн. (пеня) - є необґрунтованим та незаконним.

Щодо податкового повідомлення - рішення (форма «Р») № 0007911407 від 06.12.2019 у сумі - 230 833,00 грн. (основний платіж) + 115 417 грн. (штрафна санкція) + 128 188,89 грн. (пеня) та податкового повідомлення - рішення (форма «Н») №0048741407 від 07.11.2018 по рішенню суду про підтвердження донарахованих сум № 420/458/19 від 30.10.2019 у сумі - 115 460,50 грн. (штрафна санкція) апелянт надав докази, що дані податкові повідомлення-рішення було також оскаржено в судовому порядку ( справа 420/458/19).

В січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2018 року № 0048741407 та № 0048811407.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16.07.2019 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2018 № № 0048741407, 0048811407 – відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» оскаржило дане рішення до суду апеляційної інстанції.

П`ятий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» - задовольнив частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року – скасував та ухвалив по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» - задовольнив частково.

Скасував податкове повідомлення-рішення № 0048811407 від 07 листопада 2019 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 19 879 грн. та штрафних санкцій в сумі 9939 грн.

В іншій частині позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоп- Південь» залишив без задоволення.

Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоп- Південь» за податковим повідомленням-рішенням № 0007911407 від 06.12.2019 склала у сумі - 230 833,00 грн. (основний платіж) + 115 417 грн. (штрафна санкція).

Враховуючи, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили: 30.10.2019, ТОВ «Екоп-Південь» сплачено заборгованість у сумі - 230 833,00 грн. (основний платіж) + 115 417 грн. (штрафна санкція), що підтверджується платіжною інструкцією від 17.01.2020 №3 (а.с.132).

Надаючи оцінку нарахуванню пені у розмірі 128 188,89 грн колегія суддів зазначає про таке.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених Податковим кодексом України ) або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

Пунктом 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України встановлено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених Податкового Кодексу України випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із Податкового Кодексу України (п.п. 129.1.1 п. 129.1ст. 129 Податкового Кодексу України);

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 Податкового Кодексу України, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України);

- при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного Податкового Кодексу України (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України);

Отже, аналізуючи норми п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України, слід зазначити, що нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України) закінчується: - у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України);

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України);

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України).

Абзацом другим п.п. 129.3.4 прим. 1 п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України унормовано, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов`язань – у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов`язань.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 Податкового Кодексу України).

Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 Податкового Кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Податкового Кодексу України, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 Податкового Кодексу України).

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст. 129 Податкового Кодексу України).

Наведене дає підстави для висновку, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Податкового Кодексу України).

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що нарахування пені у розмірі 128 188,89 грн є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та контролюючим органом не здійснено належний обґрунтований розрахунок.

Натомість податковий орган зазначені обставини не спростував та не навів жодних важливих аргументів з цього приводу.

Отже, заборгованість за податковим повідомленням - рішенням (форма «Р») №0007911407 від 06.12.2019 року у сумі - 230 833,00 грн. (основний платіж) + 115 417грн. (штрафна санкція) + 128 188,89 грн. (пеня). – основний платіж та штрафна санкція сплачена у повному обсязі, а заборгованість зі сплати пені у розмірі 128 188,89 грн не є обґрунтованою та такою що здійснена у відповідності до норм податкового законодавства.

Натомість, податкове повідомлення - рішення (форма «Н») №0048741407 від 07.11.2018 по рішенню суду про підтвердження донарахованих сум №420/458/19 від 30.10.2019 у сумі - 115 460,50 грн. (штрафна санкція) – платником податку не оскаржується.

Щодо нарахування пені на податкову декларацію з податку на додану вартість.

Слід зазначити, що порядок нарахування пені на податкову декларацію з податку на додану вартість регламентується Главою 12 Податкового кодексу України.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із Податкового кодексу України (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Пунктом 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України);

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п.129.3 ст. 129 Податкового кодексу України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України)

Щодо нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9220100374 від 16.11.2016 у сумі - 17 999,85 грн. (пеня).

Під час розгляду справи встановлено, що платником податку подано Декларацію з ПДВ №9220100374 від 16.11.2016, відповідно до якої нараховано податкове зобов`язання у сумі 39 405 грн., та здійснено оплату даного податкового зобов`язання 28.11.2016, що підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2016 року за №327 (а.с.134).

Отже, у платника податку була відсутня заборгованість перед бюджетом у зв`язку із повною сплатою зобов`язань у строк встановлений п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а отже нарахування пені не відповідає вимогам Глави 12 Податкового кодексу України.

Щодо нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9283106704 від 18.12.2018 у сумі - 1 156,42 грн. (пеня); нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9283106704 від 18.12.2018 у сумі - 51,57 грн. (пеня); нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9283106704 від 18.12.2018 у сумі - 1762,22 грн. (пеня).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач подав Декларацію з ПДВ № 9283106704 від 18.12.2018, відповідно до якої нараховано податкове зобов`язання у сумі 60 379 грн., та здійснив оплату даного податкового зобов`язання 20.12.2018, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2018 № 369 (а.с.135).

Отже, у відповідача була відсутня заборгованість перед бюджетом у зв`язку із повною сплатою зобов`язань у строк встановлений п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а отже нарахування пені не відповідає вимогам Глави 12 Податкового кодексу України.

Щодо нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9102180083 від 16.05.2019 у сумі -2 304,53 грн. (пеня); нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05:2019 у сумі 178,36 грн. (пеня); нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9102180083 від 16.05.2019 у сумі - 5,90 грн. (пеня); нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9102180083 від 16.05.2019 у сумі 196,81 грн.; нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі - 2 615,02 грн. (пеня); нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9102180083 від 16.05.2019 у сумі 1 043,03 грн. (пеня).

Згідно із матеріалами справи, відповідач подав Декларацію з ПДВ № 9102180083 від 16.05.2019 відповідно до якої нараховано Податкове зобов`язання у сумі 85 964 грн., та здійснив оплату даного податкового зобов`язання 17.05.2019, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.05.2019 №432 (а.с.133).

Таким чином, у ТОВ «ЕКОП-ПІВДЕНЬ» була відсутня заборгованість перед бюджетом у зв`язку із повною сплатою зобов`язань у строк встановлений п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а отже нарахування пені не відповідає вимогам Глави 12 Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення - рішення (форма "Р") №6075/15-32-04-06 від 12.04.2023 у сумі - 2 667,00 грн. (основний платіж) + 666,75 грн. (штрафна санкція).

Відповідно до рахунку податкового боргу станом на 09.01.2026 (а.с.6) дата нарахування 17.05.2023.

Проте, платником податку 08.05.2023 здійснено оплату у сумі - 2 667,00 грн.(основний платіж) + 666,75 грн. (штрафна санкція) на загальну суму 3333, 75, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.05.2023 №227 (а.с.131).

Отже, ТОВ «Екоп-Південь» здійснено оплату та дана заборгованість вважається погашеною.

Відтак наведені у апеляційній скарзі доводи про незаконність нарахування штрафних санкцій, пені за наступними податковими- повідомленнями-рішеннями та нарахування пені на податкові декларації з податку на додану вартість знайшли своє підтвердження у зв`язку із їх повною сплатою:

- податкового повідомлення - рішення (форма «Р») № 0007911407 від 06.12.2019 у сумі - 230 833,00 грн. (основний платіж) + 115 417 грн.

- нарахованої пені ІКП на податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0100001404 від 08.09.2016 у сумі - 51 642,17 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 9220100374 від 16.11.2016 у сумі - 17 999,85 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05:2019 у сумі 178,36 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі - 5,90 грн. (пеня);

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі 196,81 грн.;

- нарахованої пені на податкову декларацію з податку на додану вартість №9102180083 від 16.05.2019 у сумі 1 043,03 грн. (пеня);

- податкового повідомлення - рішення (форма "Р") №6075/15-32-04-06 від 12.04.2023 року у сумі - 2 667,00 грн. (основний платіж) + 666,75 грн. (штрафна санкція).

Також що до складу податкового боргу включено: податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0120935106 від 23.09.2019 у сумі 156 331,04 грн (штрафна санкція); нараховану пеню на вказане податкове повідомлення-рішення у сумі 736,42 грн; нараховану пеню на вказане податкове повідомлення-рішення у сумі 115,25 грн.

Апелянт звернув увагу суду на те, ТОВ «Екоп-Південь» не відомо, на підставі яких саме обставин, документів та розрахунків контролюючим органом сформовано зазначені нарахування, зокрема: не встановлено, за яке саме порушення застосовано штрафну санкцію; відсутні відомості щодо підстав прийняття податкового повідомлення-рішення, періоду, за який здійснено нарахування, розрахунку суми штрафу та пені, не надано доказів вручення відповідного податкового повідомлення-рішення платнику податків, набуття ним статусу узгодженого грошового зобов`язання.

Вирішуючи спірне питання колегія суддів зазначає, що в копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення до конверту з штрих кодовими ідентифікаторами № 6504409857051 відсутні будь-які відмітки, які б свідчили про вручення чи не вручення поштового відправлення, підписи працівників поштового зв`язку, а також не зазначена дата їх подання.

Окрім того, жодних пояснень щодо зазначених вище претензій до податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0120935106 від 23.09.2019 у сумі 156 331,04 грн до податковий орган щодо суду не надав.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0120935106 від 23.09.2019 не може вважатись узгодженим , а включення вказаних сум до складу податкового боргу є необґрунтованим та таким, що не підтверджено належними доказами.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Зокрема, суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення податкового боргу, формально поклався на дані інтегрованої картки платника та довідку про заборгованість, не перевіривши їх достовірність та правову природу складових боргу .

Судом не перевірено правомірність нарахування пені. Суд не встановив чи існувало узгоджене грошове зобов`язання, на яке нарахована пеня, чи не були відповідні податкові повідомлення-рішення скасовані судами, або оскаржені (тобто неузгоджені), чи відповідає нарахування пені вимогам ст. 129 ПК України.

Суд не врахував факт судового оскарження податкових зобов`язань, адже відповідно до п. 56.18 ПК України грошове зобов`язання є неузгодженим до моменту набрання законної сили рішенням суду та у цей період відсутні підстави для нарахування пені, формування податкового боргу.

Окрім того, суд не перевірив факт сплати зобов`язань. Судом не досліджено та не надано оцінку тому, що податкові зобов`язання за деклараціями з ПДВ були повністю сплачені у встановлені строки, що підтверджується платіжними документами.

Отже податковий борг у цих частинах фактично відсутній та нарахування пені є безпідставним.

У результаті такого неповного дослідження доказів суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність податкового боргу у розмірі 937 949,82 грн, тоді як фактично значна частина нарахувань скасована судами або сплачена платником, або нарахована з порушенням ПК України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність податкового боргу у розмірі 937 949,82 грн є необґрунтованим, не підтвердженим належними доказами, таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Водночас, враховуючи те, що апелянт не оскаржує заборгованість, що виникла на підставі податкового повідомлення - рішення (форма «Н») №0048741407 від 07.11.2018 по рішенню суду про підтвердження донарахованих сум № 420/458/19 від 30.10.2019 у сумі - 115 460,50 грн. (штрафна санкція), позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» про стягнення податкового боргу слід задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоп-Південь” суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 115 460, 50 грн.

В частині стягнення податкового боргу у сумі 822 489,32 грн слід відмовити.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоп-Південь" про стягнення податкового боргу у сумі 822 489,32 грн слід відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення податкового боргу на суму 822 489,32 грн відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоп-Південь” з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає сплачений судовий збір на суму: 14 804,80 грн - пропорційно до задоволених позовних вимог. Оскільки відповідач відповідно до платіжної інструкції № 645 від 04.05.2026 (а.с. 154) за звернення до суду із апеляційною скаргою про скасування рішення в частині стягнення податкового боргу 937 949,82 грн сплатив судовий збір у розмірі 16 883, 10 коп (з урахуванням коєфіцієнта 0,8) .

Керуючись статтями 308, 309, 315,317, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоп-Південь" - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 420/847/26 – скасувати.

Ухвалити по справі № 420/847/26 нову постанову , якою позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоп-Південь» про стягнення податкового боргу – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоп-Південь” (65017, м. Одеса, вул. Поїздна, буд. 1, код ЄДРПОУ 32580620) суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 115 460 грн (сто п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят гривень) 50 копійок на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ:37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/14060100.

В частині стягнення податкового боргу у сумі 822 489 грн (вісімсот двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять гривень) 32 копійки – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоп-Південь” (65017, м. Одеса, вул. Поїздна, буд. 1, код ЄДРПОУ 32580620) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 804 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот чотири гривні) 80 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення – 11 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua