Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №160/25731/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25731/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року (суддя Ремез К.І.)

у справі № 160/25731/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 22.08.2025 №38094-28592/Ч-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати позивачу з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою (з 11.03.2022 по 27.07.2022), оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу встановлена третя група інвалідності та 65% стійкої втрати працездатності внаслідок професійного захворювання. Позивач вважає, що при розрахунку суми страхової виплати протиправно не виключено із розрахунку середньої заробітної плати період, за який позивач фактично не працював з поважних причин, а саме: з 11.03.2022 по 27.07.2022 у зв`язку із введенням простою на підприємстві обумовленого введенням воєнного стану в Україні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 22.08.2025 №38094-28592/Ч-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати позивачу з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою (з 11.03.2022 по 27.07.2022), оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Суд першої інстанції виходив з положень до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», зазначив, що у зв`язку із введенням воєнного стану на території України оголошений ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» простій є для позивача тимчасовим невиконанням роботи та вимушеним невиходом на роботу у період з 11.03.2022 по 11.08.2022, що є поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Тому, період з 11.03.2022 по 11.08.2022 має бути виключений з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що у п.3 Порядку №1266 визначено, що місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Вважає, що перелік поважних причин є вичерпним, до нього така причина як простій не належить. Наполягає, що для розрахунку позивачу щомісячних страхових виплат внаслідок професійного захворювання правомірно включено період з 01.08.2021 по 31.07.2022, а отже в спірному випадку дії пенсійного органу є правомірними.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач працював на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у шкідливих умовах праці водієм автотранспортних засобів в кар`єрі, що підтверджується трудовою книжкою.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 343 від 09.03.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 10.03.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 397 від 31.03.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.04.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла у зв`язку зі збройною агресією проти України, та введенням в країні правового режиму воєнного стану, через зниження фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 490 від 28.04.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.05.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 603 від 30.05.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.06.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні через військову агресією Російської Федерації проти України та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 709 від 29.06.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.07.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні через військову агресією Російської Федерації проти України та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Розпорядженнями підприємства №118, №120, №129, №136, №148 передбачено, що працівники на період простою перебувають вдома, але у робочі дні за графіком їх роботи їм необхідно бути готовими розпочати роботу у разі отримання відповідних комунікацій від прямого керівника після закінчення простою.

Відповідно до довідок МСЕК від 15.04.2024 серії 12 ААА № 144447 та серії 12 ААГ №573579 позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 65% та третя група інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання, інвалідність встановлена безстроково.

24.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячної страхової виплати з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період з 11.03.2022 по 11.08.2022 у зв`язку із простоєм, оголошеним на підприємстві, розрахунок середньої заробітної плати провести виходячи із періоду, який передував простою, оголошеному на підприємстві.

Відповідач листом №38094-28592Ч-01/8-0400/25 від 22.08.2025 повідомив позивача, що жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або вини працівника). Щомісячні страхові виплати нараховані позивачу у повному обсязі та перераховуються на особистий рахунок позивача, відкритий в АТ «ПУМБ» своєчасно.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 22.08.2025 №38094-28592/Ч-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі- Закон № 1105-XIV).

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 30 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються, в тому числі із щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).

Частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці), визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року (далі - Порядок № 1266).

Пунктом 3 Порядку № 1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Частиною першою статті 34 КЗпП України встановлено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (стаття 113 КЗпП України).

Як правильно з`ясував суд першої інстанції, наказами ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» №343, №397, №490, №603, №709 та розпорядженнями №118, №120, №129, №136, №148 підтверджено, що з 11.03.2022 по 11.08.2022 на підприємстві встановлений простій в роботі та відповідальні особи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану на період простою перебувають вдома, але у робочі дні за графіком їх роботи їм необхідно бути готовими розпочати роботу у разі отримання відповідних комунікацій від прямого керівника після закінчення простою.

Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», визначає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі - Закон № 2136-ІХ).

Відповідно до статті 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Як вказано вище, пунктом 3 Порядку № 1266 призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України визнається поважною причиною, за наявності якої невідпрацьовані календарні дні виключаються із розрахунку середньої заробітної плати для обчислення розміру страхових виплат.

У спірному випадку у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, в період з 11.03.2022 по 27.07.2022 позивач не виконував роботу саме з підстав оголошення простою на підприємстві на ініціативою роботодавця, тому суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оголошення простою роботодавцем є поважною причиною. Відповідно, цей період простою має бути виключений із розрахункового періоду для цілей розрахунку середньої заробітної плати для обчислення страхових виплат.

Доводи відповідача, що пунктом 3 Порядку № 1266 встановлений вичерпний перелік поважних причин, в яких відсутній простій, спростовані приведеними висновками суду.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Водночас, у спірному випадку алгоритм дій чітко зазначений законодавчо. Відтак, Суд апеляційної інстанції не приймає аргументи апеляційної скарги про втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 160/25731/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко