Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №520/30340/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 р. Справа № 520/30340/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/30340/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення №2000-0202-8/162431 від 20.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та в зарахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

-зобов`язати ГУПФУ в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», призначивши ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723- ХІІ від 16 грудня 1993 року з 10.10.2022 року на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.14.22.02/60 - №7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення №2000-0202-8/162431 від 20.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та в зарахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.206 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлене листом №2000-0202-8/162431 від 20.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та в зарахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», призначивши ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723- ХІІ від 16 грудня 1993 року з 11.10.2022 року на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.14.22.02/60 - №7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивачем надана довідка Харківської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 7.14.22.02/60 від 30.05.2023 року станом на 10.10.2022 року, а звернення про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відбулося 16.06.2023 року, що суперечить абзацу 2 п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, а саме: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років враховується у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби)

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.06.2023 року позивач - ОСОБА_1 , через підсистему Веб-портал звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу”. До заяви було надано копію трудової книжки, довідки про складові заробітної плати.

Рішенням №963080149953 від 22.06.2023 року, позивачу було відмовлено у такому переведенні через відсутність стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та тим, що станом на 01.05.2016 він не перебував на державній службі.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року по справі № 520/20492/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №963080149953 від 22.06.2023 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 р. по справі №520/20492/23 Головним управлінням було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 16.06.2023 року, щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України про «Про державну службу».

За результатом розгляду Головним управлінням було повторно винесено рішення №963080149953 від 26.04.2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії, а саме переході на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

В обґрунтування оскаржуваного рішення зазначено, що відповідно до поданих документів та матеріалів електронної пенсійної справи, станом на 01.05.2016 р. ОСОБА_2 не перебував на державній службі. Періоди з 15.04.1997 по 08.07.1998 у Куп`янській митниці, з 09.07.1998 по 18.04.2000 у Східній регіональній митниці, з 07.06.2000 по 30.03.2005 у Куп`янській митниці, з 31.03.2005 по 27.05.2010 у Харківській митниці, з 28.05.2010 по 01.06.2013 у Харківській обласній митниці, з 01.06.2013 р. по 25.12.2014 р. у Харківській митниці Міндоходів, з 25.12.2014 по 01.05.2016 у Харківській митниці ДФС, не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику відповідно до частини другої статті 573 Митного кодексу України присвоювалися спеціальні звання. Положення про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів, порядок присвоєння цих звань та їх співвідношення з рангами державних службовців, а також розміри надбавок до посадового окладу за спеціальні звання затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723. Статтею 573 Митного кодексу України передбачено, що спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суд.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року по справі № 520/19880/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963080149953 від 26.04.2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.04.1994 року на посадах, на яких були присвоєні спеціальні звання: - з 15.04.1997 по 08.07.1998 у Куп`янській митниці; - з 09.07.1998 по 18.04.2000 у Східній регіональній митниці; - з 07.06.2000 по 30.03.2005 у Куп`янській митниці; - з 31.03.2005 по 27.05.2010 у Харківській митниці; - з 28.05.2010 по 01.06.2013 у Харківській обласній митниці; - з 01.06.2013 по 25.12.2014 у Харківській митниці Міндоходів; - з 25.12.2014 по 01.05.2016 у Харківській митниці ДФС.

Зобов`язано Головне правління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058- IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, призначивши ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року з 16.06.2023 року;

На виконання рішення суду від 02.10.2024 року №520/19880/24 відповідачем до стажу державної служби ОСОБА_1 було зараховано періоди роботи згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.04.1994 року, а саме: з 15.04.1997 по 08.07.1998 у Куп`янській митниці; з 09.07.1998 по 18.04.2000 у Східній регіональній митниці; з 07.06.2000 по 30.03.2005 у Куп`янській митниці; з 31.03.2005 по 27.05.2010 у Харківській митниці; з 28.05.2010 по 01.06.2013 у Харківській обласній митниці; з 01.06.2013 по 25.12.2014 у Харківській митниці Міндоходів; з 25.12.2014 по 01.05.2016 у Харківській митниці ДФС.

Стаж на посаді держслужбовця складає: 20 років 04 місяця 09 днів.

Представником позивача до відповідача був направлений адвокатський запит щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме 10.10.2022 р. на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

Відповідач листом від 20.10.2025 року № 2000-0202-8/162431 повідомив зокрема, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 7.14.22.02/60 від 30.05.2023 року видана станом на 10.10.2022 року, а звернення про перехід на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" відбулося 16.06.2023 року, що суперечить абзацу 2 п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622, а саме посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років враховується у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною посадою до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлене листом №2000-0202-8/162431 від 20.10.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та в зарахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», призначивши ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723- ХІІ від 16 грудня 1993 року з 11.10.2022 року на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.14.22.02/60 - №7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

В решті позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.10.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пункти 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17, від 27.01.2023 у справі №340/4184/21.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно, для обрахунку стажу державної служби за строк, що передує дню набрання чинності Законом №889-VIII, застосовується Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283) та додаток до нього (були чинними до 01.05.2016).

Згідно з пунктом 1 Порядку №283 передбачалось, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року по справі № 520/20492/23 було встановлено зокрема, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.04.1994 ОСОБА_1 працював більше 20 років, як посадова особа Державної митної служби па посадах, на яких відповідно до вимог законодавства присвоювалися персональні звання та ранги державного службовця.

Згідно довідки Харківської митниці ДМС України від 30.05.2023 № 7.14.22.02/60 ОСОБА_1 отримував надбавку за вислугу років (50 %) за стаж державної служби 28 роки 04 місяців 03 днів та надбавку за спеціальне звання (РМС-ІІ рангу) відповідно до ПКМУ від 17.06.2020 р. №501.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року по справі № 520/19880/24 було зазначено, що на час звернення до відповідача з заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”, позивач мав достатній стаж державної служби (понад 20 років), окрім того, станом на 01.05.2016 він мав стаж роботи на посадах державної служби більше 10 років, та займав посаду державної служби.

Крім того відповідачем на виконання рішення суду від 02.10.2024 року №520/19880/24 до стажу державної служби ОСОБА_1 було зараховано періоди роботи згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.04.1994 року, а саме: з 15.04.1997 по 08.07.1998 у Куп`янській митниці; з 09.07.1998 по 18.04.2000 у Східній регіональній митниці; з 07.06.2000 по 30.03.2005 у Куп`янській митниці; з 31.03.2005 по 27.05.2010 у Харківській митниці; з 28.05.2010 по 01.06.2013 у Харківській обласній митниці; з 01.06.2013 по 25.12.2014 у Харківській митниці Міндоходів; з 25.12.2014 по 01.05.2016 у Харківській митниці ДФС.

Стаж на посаді держслужбовця складає: 20 років 04 місяця 09 днів.

Таким чином, що станом на 10.10.2022 року позивач мав право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

14.09.2016 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622). Відповідно до пункту 5 Порядку №622 дана постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 травня 2016 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку №622 на призначення пенсії мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII:

мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Постанова №823) внесено зміни до Порядку №622, зокрема, згідно пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Отже у спірному випадку обчислення позивачу пенсії державного службовця повинно здійснюватися на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.14.22.02/60 - №7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

При цьому посилання представника відповідача на те, що позивачем надана Харківською митницею довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 7.14.22.02/60 від 30.05.2023 року станом на 10.10.2022 року, а звернення про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відбулося 16.06.2023 року, що суперечить абзацу 2 п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, а саме: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років враховується у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пт. 14-6.2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:

за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв`язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.04.1994 року ОСОБА_1 звільнився з Харківської митниці 10.10.2022 з відповідним записом – Звільнено з займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до пт. 4, ч.12, ст. 31-1, пт.7, ч.1 та ч.3 ст.83 Закону України «Про державну службу», ст.38 КЗПУ.

Таким чином, позивач має право на переведення із пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.2016 № 3723-XII, на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.14.22.02/60 - № 7.14.22.02/62 від 30.05.2023 виданих станом на 10.10.2022 року.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивачки, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/30340/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва