Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №200/4798/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року справа №200/4798/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 200/4798/25 (головуючий І інстанції Волгіна Н.П. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Приходька Андрія Анатолійовича, звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати позивачу пенсії з 1 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деякими категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу з 1 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності, призначену йому на підставі норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Після отриманої відповіді від відповідача на адвокатський запит щодо пенсійного забезпечення, позивачу стало відомо, що розмір призначеної йому пенсії (з надбавками та доплатами) складає 76 097,11 грн, але внаслідок здійснення відповідачем перерахунку розміру пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з урахуванням максимального розміру пенсії пенсійна виплата склала 34 052,91 грн.

Також у позові зазначено, що приписи ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024.

10 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 1 січня 2025 року без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1, але листом від 25 червня 2025 року № 16331-17884/Х-02/8-1000/25 отримав відмову у здійсненні такого перерахунку.

Позивач вважає, що обмеження розміру його пенсії шляхом застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2025 року є протиправним, так як порушує його права на належний соціальний захист.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 200/4798/25 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при розрахунку ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2025 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

В задоволенні інших позовних вимог – відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 (далі – позивач ), є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, І категорія; особою з ІІ групою інвалідності відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 12 лютого 2013 року, по захворюванню, пов`язаному з виконанням обов`язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), код ЄДРПОУ 22933548, зареєстроване місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10; є суб`єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.

Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області як отримувач пенсії по інвалідності (ІІ група), призначеної йому з 1 грудня 2014 року відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії; розмір пенсії при призначенні склав 9 490,00 грн.

Рішенням відповідача від 28 лютого 2024 року «про перерахунок пенсії» здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії (вид перерахунку: у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, масовий), за наслідком якого позивачу з 1 березня 2024 року розмір пенсії встановлений виходячи з наступного:

% втрати працездатності - 70.00;

основний розмір пенсії від середнього заробітку – 90 748,06 грн;

підвищення інвалідам війни 2 групи (1 кат) (40% від 2361 грн) - 944.40 грн;

цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50.00 грн;

додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, Пост. № 112 п. 5 - 379.60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2024 року;

обмеження в індексації з 01.03.2023 року - -12334,01 грн;

обмеження в індексації з 01.03.2024 року - -5190.94 грн;

розмір пенсії з надбавками - 74597.11 грн;

максимальний розмір пенсії - 23610.00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 200/7222/24, яке набрало законної сили 16 квітня 2025 року, визнано протиправною відмову ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами ст. 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року; зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами ст. 54 Закону України № 796-XII, без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123173229).

29 травня 2025 року представник позивача, адвокат Приходько А.А., звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо отримання інформації про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 .

Листом від 5 червня 2025 року (вих. № 1000-0202-В/75817) ГУ ПФУ у Київській області у відповідь на адвокатський запит повідомило, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року по справі № 200/7222/24 проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат з 21 березня 2024 року. За результатом проведеного перерахунку розмір пенсії з 21 березня 2024 року склав 74 597,11 грн. Кошти на виконання рішення суду нараховані за період з 21 березня 2024 року по 28 лютого 2025 року в сумі 497 562,01 грн.

З 1 березня 2025 року проведено перерахунок пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та її розмір складає 76 097,11 грн. З урахуванням ст. 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів від 3 січня 2025 року № 1 «Про порядок виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» розмір пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2025 року склав 33 902,91 грн, а з 1 березня 2025 року складає 34 052,91 грн.

10 червня 2025 року позивач через свого представника, адвоката Приходька А.А., звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період венного стану», з урахуванням проведених виплат.

Листом від 25 червня 2025 року (вих. № 16331-17884/Х-02/8-100025) ГУ ПФУ у Київській області повідомило адвокатові, що з 1 березня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22 березня 2024 року у справі № 2-р(ІІ)/2024 стосовно невідповідності Конституції України приписів ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, першого речення ч. 3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ, розмір пенсії становить 76 097,11 грн.

Статтею 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема відповідно до Закону № 796-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів від 3 січня 2025 року № 1 «Про порядок виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» встановлено, що пенсії призначені, зокрема відповідно до Закону № 796-ХІІ, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

З 1 березня 2025 року розмір пенсії позивача до виплати з урахуванням Закону № 4059-ХІ та Постанови № 1 становить 34 052,91 грн.

Як вбачається з розпорядження ГУ ПФУ у Київській області про перерахунок пенсії від 18 серпня 2025 року (підстава перерахунку: уточнення даних в ЕСП, 01 січня 2025 року) (% втрати працездатності - 70.00):

з 1 січня 2025 року розмір пенсії позивача склав:

основний розмір пенсії від середнього заробітку - 90 748,06 грн;

підвищення інвалідам армії 2 групи (1 кат) (40% від 2361 грн) - 944.40 грн;

цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50.00 грн;

додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, Пост. № 112 п. 5 - 379.60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2024 року;

обмеження в індексації з 01.03.2023 року - -12 334,01 грн;

обмеження в індексації з 01.03.2024 року - -5 190.94 грн;

розмір пенсії з надбавками – 74 597.11 грн;

максимальний розмір пенсії – 74 597.11 грн;

з 1 березня 2025 року розмір пенсії позивача склав:

основний розмір пенсії від середнього заробітку - 90 748,06 грн;

підвищення інвалідам армії 2 групи (1 кат) (40% від 2361 грн) - 944.40 грн;

цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50.00 грн;

додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, Пост. № 112 п. 5 - 379.60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2024 року;

обмеження в індексації з 01.03.2023 року - -12 334,01 грн;

обмеження в індексації з 01.03.2025 року - -8 935.98 грн;

обмеження в індексації з 01.03.2024 року - -5 190.94 грн;

розмір пенсії з надбавками – 65 661.13 грн.

Розшифровка сум на виплату згідно ПКМУ № 1 від 03.01.2025:

розрахунок пониження по діапазону 1: 1,0 * 23610 = 23 610.00 грн;

розрахунок пониження по діапазону 2: 0,5 * 2361 = 1 180.50 грн;

розрахунок пониження по діапазону 3: 0,4 * 4722 = 1 888.80 грн;

розрахунок пониження по діапазону 4: 0,3 * 9444 = 2 833.20 грн;

розрахунок пониження по діапазону 5: 0,2 * 9444 = 1 888.80 грн;

розрахунок пониження по діапазону 6: 0,1 * 25016.11 = 2 501.61 грн;

виплачується з пониженням на 40694.20 грн згідно ПКМУ № 1 від 03.01.2025 – 33 902.91 грн.

Будучи не згодним із обмеженням з 1 січня 2025 року розміру призначеної йому пенсії, із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру, є Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 9 квітня 1992 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-XII).

Згідно зі ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Частиною 1 ст. 60-2 Закону № 796-ХІ встановлено, що призначення пенсій провадиться відповідно до законодавства, чинного на час звернення особи за призначенням пенсії. Перерахунок пенсій проводиться відповідно до законодавства, чинного на час проведення перерахунку пенсії.

Частиною 2 ст. 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ “Про правовий режим воєнного стану” (далі - Закон № 389-VІІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не підлягають обмеженню конституційні права і свободи людини і громадянина, які гарантовані ст. 46 Конституції України.

Статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” № 4059-IX, який набрав чинності 1 січня 2025 року (далі - Закон - № 4059-IX), встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 46 Закону № 4059-IX 3 січня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” (далі – Постанова № 1), якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Відповідно до п. 1 Постанови № 1 у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 796-XII (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Таким чином, положеннями ст. 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 796-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом № 796-ХІІ.

Застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб коефіцієнтів зменшення пенсії згідно із ст. 46 Закону № 4059-IX та п. 1 Постанови № 1 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом, а також порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України. Поширення дії Закону № 4059-IX та Постанови № 1 на пенсії, що призначені відповідно до Закону України № 796-XII, є грубим порушенням норм Конституції України, зокрема ст.ст. 8, 19 та 92.

Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території та деяких інших осіб, можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону № 796-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.

Зміни до Закону № 796-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою № 1), не вносилися.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): “закон пізніший має перевагу над давнішим” (lex posterior derogat priori), “закон спеціальний має перевагу над загальним” (lex specialis derogat generali), “закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим” (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

У Рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) Конституційний Суд України вказав, що при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis) (даному випадку - Закону № 796-ХІI), а положення Закону № 4059-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

У рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 130 Конституції України.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір нарахованої позивачу пенсії з 1 січня 2025 року, застосувавши при встановленні розміру пенсії до виплати коефіцієнти, передбачені Постановою № 1.

Отже, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування з 1 січня 2025 року при розрахунку розміру призначеної позивачу пенсії понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1 - підлягають задоволенню.

Виходячи з приписів ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 1 січня 2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, та виплатити позивачу перераховану суму пенсії із врахуванням раніше проведених виплат.

Як наслідок, позовні вимоги позивача і в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити йому з 1 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року.

Відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду), призначених (перерахованих) відповідно до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 п. 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до ст. 67 Закону 796-XII, а саме: ч. 3 цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

20 березня 2024 року Конституційний Суд України прийняв Рішення № 2-р (II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, зокрема припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII (зі змінами).

Як встановлено судом, питання встановлення відповідачем обмеження розміру призначеної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у період з 21 березня 2024 року було предметом спору в межах адміністративної справи № 200/4222/24.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 200/7222/24, яке набрало законної сили 16 квітня 2025 року, визнано протиправною відмову ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами ст. 54 Закону № 796-XII, без обмеження її максимального розміру з 21 березня 2024 року; зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами ст. 54 Закону України № 796-XII, без обмеження її максимального розміру з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123173229).

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії за період з 21 березня 2024 року по 28 лютого 2025 року, за наслідком якого розмір пенсії позивача склав 74 597,11 грн, що підтверджується рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 18 серпня 2025 року (а.с. 74).

З 1 березня 2025 року розмір призначеної позивачу пенсії не обмежувався відповідачем десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що також підтверджується рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 18 серпня 2025 року.

Крім цього, суд зазначає, що в межах даної справи позивачем не оскаржувались дії/рішення відповідача стосовно застосування до розміру пенсії позивача обмеження максимальним розміром пенсії.

Отже, позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають внаслідок їх необґрунтованості.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 200/4798/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 200/4798/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко