Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №520/23423/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року № 520/23423/26

Харківській окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанської Яни Володимирівни від 23 липня 2026 року у ВП № 80160377 про накладення штрафу на боржника (Військову частину НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 7 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 31 серпня 2026 року на 31 серпня 2026 року о 10-00 год в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позов, зобов`язано відповідача надати додаткові докази по справі.

21 серпня 2026 року від Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду надійшли відзив на позов та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі третьої особи.

24 серпня 2026 року судом отримано від позивача відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 31 вересня 2026 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України; запропоновано другому відповідачу надати суду відзив на позов; відкладено розгляд справи на 10-30 год 7 вересня 2026 року.

3 вересня 2026 року від Харківське міжрегіональне управління МЮ України надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 3 вересня 2026 року оголошено перерву у розгляді справи до 10 вересня 2026 року о 10-30 год; запропоновано позивачу надати суду додаткові пояснення та докази по справі; зобов`язано першого відповідача надати суду додаткові докази по справі.

9 вересня 2026 року від відповідача та позивача надійшли додаткові пояснення та докази по справі.

10 вересня 2026 року у судове засідання представники сторін не з`явились; про місце, день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про розгляд справи без участі представника військової частини.

Згідно із ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України у справах, визначених ст. […] 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанською Я.В. винесено постанову про накладення штрафу від 23 липня 2026 у ВП № 80160377 за невиконання рішення суду в повному обсязі, якою на боржника, Військову частину НОМЕР_1 , накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає зазначену постанову неправомірною, так накладення на боржника штрафу може мати місце лише у випадку, якщо рішення суду не виконується з поважних причин.

Судове рішення, яке виконується в межах виконавчого провадження № 80160377, військовою частиною частково не виконано з поважних причин - у зв`язку із відсутністю фінансування на виконання судових рішень.

Зазначає, що військовою частиною були сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) та замовлено фінансування для виконання рішення суду у повному обсязі, але відповідного фінансування не отримано.

Отже, військова частина виконала рішення суду в частині нарахування до виплати стягувачу коштів.

Зазначає, що рішення суду в частині виплати стягувачу нарахованих коштів буде виконано одразу після надходження відповідного фінансування.

На підтвердження зазначеного у позові позивач посилається на постанови Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17, відповідно до яких невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Також у позові зазначено, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та надзвичайного фінансового навантаження на оборонний сектор держави, тимчасова відсутність коштів на рахунках установи є форс-мажорною обставиною, про що вказано, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 804/2076/17.

Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.

На примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі – ВПВР) перебуває виконавче провадження № 80160377 з примусового виконання виконавчого листа № 520/10438/24, виданого 9 січня 2026 року Харківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 (надалі – в/ч НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

4 лютого 2026 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття зазначеного виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправлення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», а також до електронних кабінетів сторін із зобов`язанням боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповіді на постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення суду або відповіді щодо неможливості виконання рішення суду з наданням відповідних доказів боржником державному виконавцю не надано.

14 липня 2026 року державним виконавцем направлено вимогу до в/ч НОМЕР_1 з метою отримання інформації щодо виконання рішення суду у зазначеній частині.

Листом від 7 липня 2026 року в/ч НОМЕР_1 повідомила про те, що фінансування залежить від надходження бюджетного фінансування.

Однак, боржником не додано жодних доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду або ускладнюють його виконання.

Зокрема, станом на момент винесення спірної постанови військовою частиною:

- не надано державному виконавцю доказів доведення розпорядження фінансово-економічного управління КПС ЗСУ перерахунку грошового забезпечення стягувача до органу-розпорядника бюджетними коштами;

- не надано державному виконавцю копії листа-погодження КПС ЗСУ на виплату для виконання рішення суду;

- не надано державному виконавцю протягом періоду перебування виконавчого листа на виконанні у Відділі (з дня відкриття виконавчого провадження до моменту винесення першого штрафу, накладеного державним виконавцем), копій поточних щомісячних заявок на фінансування відповідно розрахунку до ФЕУ КПС ЗСУ як доказу систематичного вжиття усіх можливих заходів виконання рішення суду;

- не надано державному виконавцю розрахунку нарахованої ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

Таким чином, постанова від 23 липня 2026 року про накладення в межах ВП 80160377 на в/ч НОМЕР_1 штрафу в розмірі 5100,00 грн є правомірною.

Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

23 серпня 2026 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває велика кількість виконавчих документів, якими зобов`язано в/ч НОМЕР_1 виплатити на користь відповідних осіб грошове забезпечення.

Державним виконавцем на адресу позивача (як боржника у межах виконавчого провадження) було надіслано вимоги про надання інформації щодо виконання рішень суду і в/ч надавала обґрунтовані відповіді з долученням відповідних доказів на підтвердження поважності причин не виконання рішення суду в повному обсязі, зокрема у зв`язку із відсутності відповідного фінансового забезпечення.

Наполягає на задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року № 520/10438/24, яке набрало законної сили 9 жовтня 2025 року:

- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 травня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 травня 2022 року – 31 грудня 2022 року - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та здійснити його виплату з урахуванням раніше сплачених сум;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 січня 2023 року – 19 травня 2023 року - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та здійснити його виплату з урахуванням раніше сплачених сум;

- визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;

- визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

9 січня 2026 року на виконання зазначеного рішення суду Харківським окружним адміністративним судом були видані виконавчі листи, в тому числі виконавчий лист про зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

4 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до першого відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 520/10438/24 від 9 січня 2026 року, про зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

4 лютого 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління МЮ України (ВПВР) Пересічанською Яною Володимирівною (надалі – державний виконавець Пересічанська Я.В.) була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 80160377 на виконання зазначеного вище виконавчого листа та постановлено боржнику добровільно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Зазначена постанова була направлена боржнику (в/ч НОМЕР_1 ) рекомендованим поштовим відправленням (згрупованим) засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» трек-номер R067095156298), а також до електронних кабінетів сторін у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) (а.с. 22-24 т. 2).

Станом на час розгляду справи офіційний сайт АТ «Укрпошта» не містить відомостей про дату вручення позивачу поштового відправлення R067095156298 (сплив шестимісячного строку).

Разом із цим відповідно до наявних у справі матеріалів, зокрема Повідомлення про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС за № 11800462, а також пояснень позивача, постанова про відкриття виконавчого провадження № 80160377 була отримана позивачем у електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 4 лютого 2026 року (а.с. 26, 36, 40 т. 2).

За поясненням позивача, на виконання рішення суду військовою частиною були сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) та замовлено фінансування задоволених позовних вимог.

Доказів здійснення позивачем розрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, протягом десяти робочих днів (як про це зазначено у постанові про відкриття ВП № 80160377) - позивачем суду не надано.

Також суду не надано доказів на підтвердження повідомлення позивачем першого відповідача протягом десяти робочих днів після отримання постанови про відкриття ВП № 80160377 про здійснення розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік ОСОБА_1 та направлення відповідного запиту щодо фінансування нарахованої суми до органів управління, які здійснюють відповідне фінансування.

Відповідно до матеріалів справи, 7 липня 2026 року за вих. № 26/1/4751 позивачем була складена «основна заявка-розрахунок» (вих. № в підсистемі «Електронний суд» 937/9064 від 8 липня 2026 року) на липень 2026 року за КЕКВ 2112/2250/2800; 2120 на загальну суму 1 073 721 228 грн (а.с. 10).

До заява-розрахунку додано письмовий «Розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А0501» на липень 2026 року (№ 937/9064 від 8 липня 2026 року), відповідно до якого у суму розрахунку включено суму в розмірі 95935 грн (потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення) щодо ОСОБА_1 за судовим рішенням № 520/10438/24 (а.с. 16-18).

Детального розрахунку суми у розмірі 95935 грн (зокрема, включення/невключення у зазначену суму розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та розмір грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік) - матеріали справи не містять.

Доказів на підтвердження надання державному виконавцю разом із листом від 7 липня 2026 року доказів на підтвердження здійснення в/ч НОМЕР_1 розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік ОСОБА_1 та направлення відповідного запиту щодо фінансування нарахованої суми до органів управління, які здійснюють відповідне фінансування – суду не надано.

Відповідно до матеріалів справи, 14 липня 2026 року державним виконавцем Пересічанською Я.В. на адресу позивача направлена вимога щодо надання:

- інформації про виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік;

- інформації щодо вжитих заходів з виконання рішення суду, а також документів на підтвердження перерахування грошових коштів стягувачу у відповідності до рішення суду;

- копії заявки до фінансово-економічного управління ПС ЗСУ на фінансування грошових коштів, що підлягають виплаті, у разі їх невиплати.

Також у вимозі зазначено, що невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (а.с. 74-75 т. 1).

Листом від 22 липня 2026 року позивач повідомив державному виконавцю Пересічанській Я.В. про те, що за ВП № 80160377 військовою частиною сформовані необхідні документи та замовлено відповідне фінансування, зокрема 7 липня 2026 року (вих. № 26/1/4751) була подана заявка на кошти на виконання рішення суду стосовно ОСОБА_1 ; виділення фінансування на оплату задоволених вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб в/ч НОМЕР_1 та залежить від фінансування вищими органами військового управління; коштів рішення суду буде виконане одразу після надходження відповідного фінансування (а.с. 76 т. 1).

За поясненням державного виконавця Пересічанської Я.В., до листа від 22 липня 2026 року не було додано розрахунку нарахованої ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, а також не надано доказів, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, зокрема доказів направлення заявок на фінансування до відповідних вищих органів-розпорядників бюджетними коштами.

23 липня 2026 року державним виконавцем Пересічанською Я.В. в межах виконавчого провадження № 80160377 було прийнято постанову про накладення на боржника (в/ч НОМЕР_1 ) штрафу у сумі 5100,00 грн у зв`язку із не виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (а.с. 13-15 т. 1).

Під час розгляду даної справи (3 вересня 2026 року) позивачем направлено до державного виконавця Пересічанської Я.В. лист (вих. № 0501/2/1/242), в якому зазначено, що на виконання судових рішень, зокрема в межах виконавчого провадження № 80160377, в/ч НОМЕР_1 щомісячно вживає всіх можливих заходів, спрямованих на якнайшвидше виконання рішення судів, зокрема формує та подає до фінансового органу вищого рівня основні заявки-розрахунки з метою отримання відповідних коштів і що виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб в/ч НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження фінансування вищими органами військового управління (а.с. 28-29 т. 2).

Доказів на підтвердження щомісячного формування та направлення до фінансового органу вищого рівня заявок-розрахунків стосовно отримання відповідного фінансування суду не надано.

В матеріалах справи наявна довідка-розрахунок від 2 вересня 2026 року (вих. № 6593) грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на 2022 рік, складена позивачем, яка містить суму нарахованих допомог, розрахованих на виконання рішення суду, із зазначенням у довідці сум нарахованих та сплачених ОСОБА_1 допомог під час проходження ним військової служби, а також різниці між розрахованими сумами допомог на виконання рішення суду та виплаченими раніше сумами цих допомог. При цьому безпосередньо розрахунку цих допомог довідка не містить (а.с. 31 т. 2).

Не погодившись із постановою державного виконавця Пересічанської Я.В. від 23 липня 2026 року 23 липня 2026 року у ВП № 80160377 про накладення на в/ч НОМЕР_1 штрафу у сумі 5100,00 грн, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п. 1); накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16).

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів […] (ч. 6).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів […] та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).

Частинами 1 та 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містяться уст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, […].

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства. При цьому в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

На зазначеному наголошено Верховним Судом у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20, від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 т. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року вказав, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів:

- на підтвердження виконання позивачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року № 520/10438/24 у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження № 80160377 строк (протягом 10 робочих днів після відкриття провадження у справі – з 5 лютого по 18 лютого 2026 року), зокрема в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік (відповідно до матеріалів справи розрахунок нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року № 520/10438/24 сум грошового забезпечення ОСОБА_1 був зроблений позивачем у липні 2026 року (без надання суду доказів на підтвердження включення у вказаний розрахунок сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік);

- на підтвердження здійснення розрахунку сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік саме у встановлений судом спосіб (з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704);

- на підтвердження направлення позивачем до відповідного розпорядника коштів у встановлений виконавцем строк та пізніше заявок про виділення коштів на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року № 520/10438/24, зокрема в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік (наявні у справі матеріали не містять доказів на підтвердження направлення такого розрахунку відповідному забезпечувальному органу), -

суд приходить до висновку про доведеність першим відповідачем належними доказами правомірності спірної постанови.

Як наслідок, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 256, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (орган державної влади без статусу юридичної особи, структурний підрозділ Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024), Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45752470, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024) - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Волгіна Н.П.