Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №520/25839/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 вересня 2026 року №520/25839/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/25839/26 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Миргородського Едуарда Олексійовича в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (адреса: вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 23912956), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 02230856) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» (адреса: вул. Достатку, буд. 12, м. Харків, 61066, ЄДРПОУ 38991787) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС», в якому просить:

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Приватну консалтингову фірму «КОМФОРТ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 38991787) укласти з органом охорони культурної спадщини Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення «Квартал 1, 2, 4, 5, Жилий будинок, Дитячі заклади ХТЗ», прийняту на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 під охоронним номером 63 та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7225-Ха, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г, загальною площею 96,2 кв.м, у житловому будинку літ. «В-4» за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1219566763101).

Аргументуючи цю вимогу, прокурор зазначив, що за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19 розташований житловий будинок літ. «В-4», який є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення «Квартал 1, 2, 4, 5, Жилий будинок, Дитячі заклади ХТЗ» з охоронним номером 7225-Ха, а нежитлові приміщення 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г загальною площею 96,2 кв.м у цьому будинку з 07.04.2017 перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС». Охоронний договір на зазначену частину пам`ятки з органом охорони культурної спадщини не укладено, чим порушено вимоги статті 23 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768. Правопорушення у вигляді неукладення охоронного договору є триваючим. Підставою для представництва інтересів держави прокурор назвав бездіяльність Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, які, будучи обізнаними про порушення, заходів, спрямованих на укладення охоронного договору, у тому числі шляхом звернення до суду, не вжили.

Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/25839/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про здійснення розгляду справи з обов`язковою участю прокурора та повідомлення про дату і час розгляду справи, зобов`язано відповідача надати належним чином засвідчені копії всіх наявних доказів, що стосуються предмету спору, витребувано у Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації останній акт технічного стану частини пам`ятки, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Сторони про відкриття провадження у справі повідомлені судом належним чином.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк до суду не надійшов, заяви про визнання позову та клопотань про продовження процесуального строку до суду також не надходило. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Харківська обласна державна (військова) адміністрація і Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації 04.09.2026 подали до суду спільні пояснення, у яких позовні вимоги керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова підтримали, вважають позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, та повідомили, що станом на 04.09.2026 охоронний договір на нежитлові приміщення 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г загальною площею 96,2 кв.м у житловому будинку літ. «В-4» за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19 не укладений.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

За адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19 розташований житловий будинок літ. «В-4», який у композиції містобудівного комплексу є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення «Квартал 1, 2, 4, 5, Жилий будинок, Дитячі заклади ХТЗ». Зазначений об`єкт культурної спадщини взято на державний облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 під охоронним номером 63 та занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7225-Ха. Паспорт та облікова картка об`єкта культурної спадщини затверджені начальником управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації 10.06.2013.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г загальною площею 96,2 кв.м у житловому будинку літ. «В-4» за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1219566763101) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38991787). Підставою набуття права власності є договір купівлі-продажу від 07.04.2017, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 361. Державна реєстрація права власності проведена 07.04.2017 о 17 годині 40 хвилин 10 секунд, номер відомостей про речове право 19877801, на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34685409 від 07.04.2017, прийнятого о 17 годині 53 хвилини 13 секунд.

Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації листом від 09.04.2026 № 05-25/849 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» щодо укладення охоронного договору на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення «Квартал 1, 2, 4, 5, Жилий будинок, Дитячі заклади ХТЗ», а саме: на нежитлові приміщення 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г загальною площею 96,2 кв.м у житловому будинку літ. «В-4» за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19.

Листами від 27.05.2026 № 05-22/1396, від 27.07.2026 № 05-22/1943 та від 14.08.2026 № 05-22/2092 Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації повідомив, що звернень від власника нежитлових приміщень щодо укладення охоронного договору на зазначену пам`ятку, а також звернень щодо надання дозволів на проведення будь-яких робіт, пов`язаних з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією вказаної пам`ятки, до Департаменту не надходило.

Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова на виконання вимог статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» листами від 24.03.2026 № 51-104-1781вих-26 (№ 51-562-26), від 12.05.2026 № 51-104-2927вих-26 (№ 51-562-26), від 09.07.2026 № 51-104-4344вих-26 (№ 51-562-26) та від 22.07.2026 № 51-104-4607вих-26 повідомила Харківську обласну державну (військову) адміністрацію і Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про наявність порушень та підстав для вжиття заходів представницького характеру за фактом неукладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» з уповноваженими органами охорони культурної спадщини охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним номером 7225-Ха.

З відповідей органів охорони культурної спадщини - листів Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 15.04.2026 № 05-25/898, від 27.05.2026 № 05-22/1396, від 27.07.2026 № 05-22/1943 та від 14.08.2026 № 05-22/2092 - вбачається, що охоронний договір на зазначену пам`ятку культурної спадщини не укладено, заходи, спрямовані на захист інтересів держави з вказаного питання, не вживалися, при цьому органи охорони культурної спадщини прямо зазначили, що не заперечують щодо вжиття заходів представницького характеру. Інших причин нездійснення захисту інтересів держави самостійно зазначені органи не навели.

Виконуючи вимоги частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова листом від 17.08.2026 № 51-562-26 попередньо повідомила Харківську обласну державну (військову) адміністрацію та Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації про звернення з цим позовом до суду. Позовну заяву подано до суду 19.08.2026.

Після відкриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» листом від 27.08.2026 № 24/08 звернулося до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації з проханням укласти охоронний договір на приміщення № 28, 28а, 28б, 28в, 28г в літ. «В-4» загальною площею 96,2 кв.м у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Біблика, будинок 19. Копію цього листа долучено до матеріалів справи разом з поясненнями позивачів від 04.09.2026. Станом на 04.09.2026 охоронний договір на зазначену частину пам`ятки не укладений.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 3 статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Як то передбачено частиною 7 статті 41 Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За приписами статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

У силу застереження статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Суспільні відносини з приводу охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь унормовані приписами Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі за текстом - Закон № 1805-III), преамбулою якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1805-III, об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону № 1805-III рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Частиною першою статті 13 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Статтею 23 Закону № 1805-III встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Суд зазначає, що відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону (частина 4 статті 23 Закону № 1805-III).

Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону № 1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі за текстом - Порядок № 1768).

Пунктом 1 Порядку № 1768 передбачено, що охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1768 власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

У пункті 12 Порядку № 1768 указано, що власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Наведений висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 806/1536/18 та від 08 травня 2024 року у справі № 240/17530/23.

Таким чином, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 13 грудня 2018 року у справі № 826/4605/16, від 20 січня 2025 року у справі № 120/10793/22 та від 16 вересня 2025 року у справі № 420/8947/24.

У постанові від 24 травня 2021 року у справі № 640/4482/20 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства уповноваженим органом на укладення охоронного договору на пам`ятку місцевого значення є власник або уповноважений ним орган.

Отже, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності. Оскільки всі власники пам`яток культурної спадщини незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти охоронний договір, то у разі невиконання ними вимог частини першої статті 23 Закону № 1805-III орган охорони культурної спадщини або прокурор, якщо відповідний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, має право звернутися до суду з позовом про зобов`язання власника пам`ятки культурної спадщини укласти такий договір.

Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 24.02.2026 № 130В затверджено Положення про Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації в новій редакції. Відповідно до пункту 1 Положення Департамент є органом охорони культурної спадщини Харківської обласної державної (військової) адміністрації. Згідно з підпунктом 18 пункту 5 Положення до повноважень Департаменту належить укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини.

Таким чином, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації є тим органом охорони культурної спадщини, з яким власник частини пам`ятки місцевого значення, розташованої на території Харківської області, зобов`язаний укласти охоронний договір.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г загальною площею 96,2 кв.м у житловому будинку літ. «В-4» за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19, який є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення з охоронним номером 7225-Ха, 07.04.2017. Отже, обов`язок укласти охоронний договір на цю частину пам`ятки з органом охорони культурної спадщини мав бути виконаний не пізніше ніж через один місяць з 07.04.2017.

Суд наголошує, що обов`язок, встановлений статтею 23 Закону № 1805-III та пунктом 12 Порядку № 1768, виникає у власника в силу самого факту набуття у власність пам`ятки чи її частини і не поставлений законодавцем у залежність від обізнаності власника про статус майна, від отримання вимоги органу охорони культурної спадщини чи від будь-яких інших обставин. З огляду на це доводи прокурора щодо обізнаності Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» про статус майна на результат вирішення спору не впливають і окремої оцінки суду не потребують.

Правопорушення у вигляді неукладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини є триваючим: воно припиняється лише виконанням обов`язку відповідним суб`єктом. Станом на день ухвалення цього рішення охоронний договір на нежитлові приміщення 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г загальною площею 96,2 кв.м у житловому будинку літ. «В-4» за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 19 не укладений, а отже обов`язок, встановлений статтею 23 Закону № 1805-III, не виконаний.

Окремої оцінки потребує та обставина, що вже після відкриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» листом від 27.08.2026 № 24/08 звернулося до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації з проханням укласти охоронний договір на спірні приміщення. Суд зазначає, що стаття 23 Закону № 1805-III і пункт 12 Порядку № 1768 покладають на власника пам`ятки чи її частини обов`язок укласти охоронний договір, а не обов`язок звернутися із заявою про його укладення. Такий обов`язок вважається виконаним з моменту укладення охоронного договору з відповідним органом охорони культурної спадщини, а не з моменту подання звернення. За поясненнями Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 04.09.2026 охоронний договір станом на цю дату не укладений, заходи щодо його укладення тривають. За таких обставин звернення від 27.08.2026 не припинило триваючого правопорушення і не є підставою для відмови у позові, а свідчить лише про те, що обов`язок, який мав бути виконаний ще у 2017 році, залишається невиконаним на день ухвалення цього рішення.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відсутність укладеного між Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» охоронного договору на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення «Квартал 1, 2, 4, 5, Жилий будинок, Дитячі заклади ХТЗ» не узгоджується з приписами статті 66 Конституції України, не виправдовується дією факторів нездоланної чи непереборної дії та порушує публічні інтереси суспільства на створення належних умов для збереження культурно-історичного надбання.

Витребуваний пунктом 6 ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року останній акт технічного стану частини пам`ятки наявний у матеріалах справи: його копію додано до позовної заяви як додаток 1 і досліджено судом.

Суд зазначає, що вимога позову прокурора не порушує прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» і не може бути кваліфікована у якості невиправданого втручання у мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки охоронним договором не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`ятки та відповідальність за порушення такого режиму.

Перевіряючи наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сам факт незвернення належного позивача до суду свідчить про те, що орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Судом установлено, що Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова чотири рази - листами від 24.03.2026 № 51-104-1781вих-26, від 12.05.2026 № 51-104-2927вих-26, від 09.07.2026 № 51-104-4344вих-26 та від 22.07.2026 № 51-104-4607вих-26 - повідомила уповноважені органи про виявлені порушення пам`яткоохоронного законодавства і про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру. Кожного разу - листами від 15.04.2026 № 05-25/898, від 27.05.2026 № 05-22/1396, від 27.07.2026 № 05-22/1943 та від 14.08.2026 № 05-22/2092 - органи охорони культурної спадщини підтверджували, що охоронний договір не укладено, заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не вживалося, і прямо зазначали, що не заперечують щодо вжиття заходів представницького характеру. Жодних інших причин незвернення до суду самостійно ці органи не навели.

Проміжок часу між першим повідомленням прокурора від 24.03.2026 і зверненням до суду 19.08.2026 становить майже п`ять місяців. Протягом цього строку ані Харківська обласна державна (військова) адміністрація, ані Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації жодного заходу, спрямованого на примусове виконання обов`язку власника укласти охоронний договір, не вжили і до суду з відповідним позовом не звернулися. Така поведінка компетентних органів є бездіяльністю у розумінні висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18.

Вимоги частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення органів, в інтересах яких подано позов, прокурором виконані: відповідне повідомлення направлено листом від 17.08.2026 № 51-562-26, тобто до звернення до суду 19.08.2026.

Крім того, обидва органи, в особі яких подано позов, після відкриття провадження у справі 04.09.2026 подали суду пояснення, у яких позов прокурора підтримали в повному обсязі. Тим самим наявність порушення інтересів держави і правильність визначення прокурором органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, підтверджені самими позивачами.

У спірних правовідносинах бездіяльність компетентних органів порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи щодо збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь. Саме охоронний договір є першочерговим документом, який встановлює гарантії збереження окремої пам`ятки культурної спадщини з урахуванням її особливостей, стану та цінності і встановлює конкретні обов`язки власника щодо її збереження.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені прокурором причини представництва інтересів держави у спірних правовідносинах свідчать про існування підстав для звернення до суду із цим позовом згідно зі статтею 131-1 Конституції України, статтями 54, 66 Конституції України, статтею 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», частинами 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання предметної юрисдикції цього спору, суд виходить з такого. Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини укладається між органом охорони культурної спадщини як суб`єктом владних повноважень і власником (користувачем) пам`ятки, його форма і зміст визначені Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768, а обов`язок його укласти встановлено статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Такий договір визначає взаємні права та обов`язки його сторін у публічно-правовій сфері охорони культурної спадщини і укладається на підставі закону, а тому є адміністративним договором у розумінні пункту 16 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже спір про зобов`язання укласти охоронний договір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Вирішуючи питання про обсяг задоволення позову, суд зазначає таке.

Прокурор просить зобов`язати відповідача укласти охоронний договір на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768. Суд відмічає, що безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 жодних умов та порядку укладення охоронного договору на пам`ятку містобудування місцевого значення не визначено. Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 затверджено підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, який і визначає умови та процедуру укладення охоронного договору на пам`ятку містобудування місцевого значення. З огляду на це вимога прокурора підлягає задоволенню із зазначенням у резолютивній частині рішення саме Порядку № 1768, а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, у зв`язку з чим у цій частині вимога прокурора задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зважає на те, що і статтею 23 Закону № 1805-III, і пунктом 12 Порядку № 1768 обов`язок укласти охоронний договір обмежений строком в один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність. Прокурор строку виконання обов`язку в позовній заяві не визначив. Разом з тим судове рішення, яким відповідача зобов`язано вчинити певні дії, має бути виконуваним, а обов`язок - визначеним у часі. Визначення такого строку є конкретизацією способу захисту порушеного права, що випливає зі змісту заявленої вимоги та з вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» і пункту 12 Порядку № 1768, і не виходить за межі позовних вимог у розумінні частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому позов підлягає задоволенню в частині обтяження відповідача обов`язком укласти відповідний охоронний договір протягом одного місяця з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, що відповідає приписам частини 2 статті 14 та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Ураховуючи наведене, позов належить задовольнити: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням суду укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір на спірну частину пам`ятки на умовах і в порядку, визначених Порядком № 1768.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. За подання позовної заяви Харківською обласною прокуратурою (код ЄДРПОУ 02910108) сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 2200 від 17.08.2026.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позов у цій справі пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, тобто суб`єктів владних повноважень. Витрати на залучення свідків та проведення експертиз у справі не понесені. За таких обставин сплачений судовий збір розподілу між сторонами не підлягає.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Миргородського Едуарда Олексійовича в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (адреса: вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 23912956), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 02230856) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» (адреса: вул. Достатку, буд. 12, м. Харків, 61066, ЄДРПОУ 38991787) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна консалтингова фірма «КОМФОРТ-СЕРВІС» (адреса: вул. Достатку, буд. 12, м. Харків, 61066, ЄДРПОУ 38991787) протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 520/25839/26 укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (ідентифікаційний код 02230856) охоронний договір на частину пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення «Квартал 1, 2, 4, 5, Жилий будинок, Дитячі заклади ХТЗ», прийнятої на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 під охоронним номером 63 та занесеної до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7225-Ха, а саме: на нежитлові приміщення 1-го поверху № 28, 28а, 28б, 28в, 28г, загальною площею 96,2 кв.м, у житловому будинку літ. «В-4» за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1219566763101), на умовах і в порядку, визначених Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо рішення суду не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар