Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №520/197/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2026 року № 520/197/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.12.2024 О/р НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 29.11.2024 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 16.01.1986 по 21.05.1992, з 21.05.1992 по 10.01.1994, з 10.01.1994 по 28.04.1998 , з 01.06.1998 по 17.03.2005, з 18.03.2005 по 25.12.2009 та з 28.12.2009 по 17.06.2010 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 14.11.2024 року № 01-05-20/170 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Постанова КМУ від 12 липня 2024 № 823, додаток 4).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважаючи, що він має право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", 29.11.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про переведення його на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону. Однак рішенням від 06.12.2024 № О/р 084750003537 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Позивач не погоджується з такою відмовою, вважає її протиправною та просить відновити його право на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив, в якому вказав, що на призначення пенсії за Законом № 889 можуть розраховувати дві категорії осіб: державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Законом № 889 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 27 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України. Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Позивачем, ані до заяви про переведення на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу", а ні до позовної заяви не додано доказів віднесення займаних посад до відповідної категорії державної служби. Право особи на призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VIII, слід визначати відповідність займаної посади до посад, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Відповідно до статті 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, в залежності від яких, встановлюються ранги державних службовців. В зв`язку з вищевикладеним підстави для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" відсутні, так як немає можливості, у зв`язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців до 01.05.2016. Посилався на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 22.05.2024 у справі №500/1404/23. Враховуючи наведені обставини, просив відмовити у задоволенні позову.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підтримало правову позицію відповідача.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

29.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".

За принципом екстериторіальності заяву розглянув відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.12.2024 № О/р 084750003537 відмовлено у переведенні на зазначений вид пенсії, зважаючи на відсутність необхідного стажу. Так, відповідачем не було враховано довідку, надану позивачем: від 14.11.2024 року № 01-05-20/170, яка видана Преображенською сільською радою Оріхівського району Запорізької області, оскільки вказана довідка не відповідає вимогам Порядку № 622 (з змінами та доповненнями).

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII.

За змістом пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отож, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Так, частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За результатом розгляду заяви позивача від 29.11.2024, за принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення №О/р084750003537 від 06.12.2024, яким відмовило позивачеві у переводі з пенсії за віком, призначеної у відповідності з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу".

Як слідує зі змісту вказаного рішення №О/р084750003537 від 06.12.2024 відповідно до статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не зарахувало до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 на посадах в Оріхівській міській раді.

В адміністративному позові позивач, вказує, що до стажу державної служби підлягають врахуванню періоди роботи останнього з 16.01.1986 по 21.05.1992, з 21.05.1992 по 10.01.1994, з 10.01.1994 по 28.04.1998 , з 01.06.1998 по 17.03.2005, з 18.03.2005 по 25.12.2009 та з 28.12.2009 по 17.06.2010 на різних посадах в органах місцевого самоврядування.

В контексті вказаного, для вірного вирішення питання із правозастосування нормативно правових актів, які врегульовують спірні правовідносини, як до 01.05.2016 так і після цієї дати, слід розрізняти поняття і правовий зміст визначень "посада державного службовця", "державний службовець", "робота на посаді державних службовців", "страховий стаж", "необхідний стаж державної служби", "посадова особа місцевого самоврядування", "робота на посаді в органах місцевого самоврядування" і "стаж служби в органах місцевого самоврядування". Вірне розуміння і як наслідок застосування в контексті тої чи іншої частини нормативно-правового акта, а особливо пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII і частини 1 статті 37 Закону №3723-XII, має істотне значення для правильного вирішення даного спору, про що зазначено нижче по тексту рішення суду.

Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

У статті 2 Закону №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Так, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

За змістом частини 7 статті 21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

В свою чергу, пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за №3723-XII (далі Закон №3723-ХІІ).

Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (далі Закон № 889-VIII). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом вище по тексту рішення вказано на умови за яких особи, відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

В той же час, за правовим регулюванням пункту 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Стаж державної служби за періоди роботи (служби), в силу вимог пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отож, виходячи із послідовного аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, про необхідність застосування у спірному випадку положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283 (далі - Порядок №283).

Так, приписами пункту 2 Порядку №283 визначалося, що до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, згідно пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Таким чином, посади в органах місцевого самоврядування, які обіймав позивач у період з 16.01.1986 по 21.05.1992, з 21.05.1992 по 10.01.1994, з 10.01.1994 по 28.04.1998 , з 01.06.1998 по 17.03.2005, з 18.03.2005 по 25.12.2009 та з 28.12.2009 по 17.06.2010 передбачені статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відтак, періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача та третьої особи про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.

Окрім вказаного, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.

Зазначені обставини додатково вказують на безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) не може бути зарахований як стаж державного службовця.

Разом з цим, при вирішенні спірних правовідносин, виходячи із встановлених обставин справи, та коментованих правових норм, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу сторін на таке.

Як уже відзначалось судом, служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. "Посадовою особою місцевого самоврядування" є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 1, 2 Закону №2493-III).

Частиною 2 статті 1 і пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VIII (станом на 01.05.2016) визначено поняття державного службовця і посаду державної служби.

"Державний службовець" це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що у разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.

Як зазначено у Законі №3723-ХІІ його дія поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування згідно із Законом №2493-III.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що "посади в органах місцевого самоврядування" (посадові особи органу місцевого самоврядування) не є "посадами державної служби" (державними службовцями), але окремі питання проходження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, в частині правового розуміння поняття "стажу служби в органах місцевого самоврядування", прирівнювалось до "стажу державної служби", а відтак на позивача до 01.05.2016 розповсюджувалась дія Закону №3723-ХІІ.

З огляду на коментовані норми і встановлені обставини, враховуючи висновок суду про необхідність врахування до стажу державної служби періодів роботи позивача з 16.01.1986 по 21.05.1992, з 21.05.1992 по 10.01.1994, з 10.01.1994 по 28.04.1998 , з 01.06.1998 по 17.03.2005, з 18.03.2005 по 25.12.2009 та з 28.12.2009 по 17.06.2010, у ОСОБА_1 наявний необхідний стаж не менше 10 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (станом на 01.05.2016), а тому спеціальний стаж позивача, який прирівнюється до стажу, який слід вважати стажем на посадах державної служби, відповідає умовам, передбачених пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року для переведення його на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

На переконання суду, позивач має право на переведення на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ.

Стосовно доводів позивача про необхідність врахування для обчислення пенсії довідки Преображенської сільською радою Оріхівського району Запорізької області від 14.11.2024 року № 01-05-20/170 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Постанова КМУ від 12 липня 2024 № 823, додаток 4), суд зазначає таке.

Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (надалі по тексту також - Порядок №622).

Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно пункті 5 і 6 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 за №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" (надалі по тексту також Постанова №823), яка згідно з пунктом 3 цієї Постанови застосовується з 1 січня 2024 року, пункти 5 і 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб викладено в такій редакції:

5.Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 за № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 за № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

6. У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.

У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 року здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.

За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 року з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Пунктом 4 Постанови №823 доповнено Порядок додатками 1-6, зокрема:

Додаток 1 до Порядку ДОВІДКА про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)

Додаток 2 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця

Додаток 3 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі

Додаток 4 до Порядку ДОВІДКА про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)

Додаток 5 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд)

Додаток 6 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.

Таким чином, з 1 січня 2024 року застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року за №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року за № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб".

Зокрема, для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особа подає до органу пенсійного фонду України довідки про заробітну плату державних службовців за формами згідно з додатками 1-6 до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року за №622, а не за формами, що були затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".

Постанова правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", якою були затверджені форми довідок, втратила чинність 13.11.2024 на підставі Постанови Пенсійного фонду №30-1 від 18.09.2024.

Водночас, слід вказати на те, що оскаржуване рішення не містить оцінки наданої позивачем довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), на предмет її належності/неналежності для здійснення перерахунку пенсії.

Відтак, позовна вимога про необхідність врахування довідки про заробітну плату є передчасною та до задоволення не підлягає. У випадку, який досліджується судом орган пенсійного фонду ще не вчинив жодних дій/не прийняв будь-якого рішення щодо довідки, про необхідність врахування яких вказує позивач, тобто такі правовідносини не стали спірними.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.12.2024 О/р НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".

Щодо позовних вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає таке.

У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Із врахуванням тієї обставини, що рішення відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтується на дискреційних повноваженнях останнього як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Отже, із метою належного та ефективного захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 29.11.2024 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 16.01.1986 по 21.05.1992, з 21.05.1992 по 10.01.1994, з 10.01.1994 по 28.04.1998 , з 01.06.1998 по 17.03.2005, з 18.03.2005 по 25.12.2009 та з 28.12.2009 по 17.06.2010.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до положень ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158Б) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.12.2024 О/р НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 29.11.2024 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 16.01.1986 по 21.05.1992, з 21.05.1992 по 10.01.1994, з 10.01.1994 по 28.04.1998 , з 01.06.1998 по 17.03.2005, з 18.03.2005 по 25.12.2009 та з 28.12.2009 по 17.06.2010.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.