Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №500/2958/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2958/26

11 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАКЕН КАРГО" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАКЕН КАРГО" (далі – Товариство, ТОВ "КРАКЕН КАРГО") через представника звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека), Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Управління), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління № 083095 від 28.04.2026 про застосування до ТОВ "КРАКЕН КАРГО" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що за результатами перевірки транспортного засобу, що використовувався позивачем у господарській діяльності, посадовими особами Управління складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.03.2026 № 004621, у якому нібито встановлено, що нормативно допустима маса транспортного засобу становила 40,0 т, тоді як фактична маса 42,37 т. Зазначеним транспортним засобом перевозився товар (насіння ячменю) фактичною масою 25 000 кг, що підтверджується, зокрема, договором, актом, товарно-транспортною накладною (далі - ТТН), фото та відеоматеріалами. Крім того, маса автомобіля становить 8 168 кг, а маса напівпричепа - 6 480 кг, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Таким чином, загальна маса транспортного засобу з вантажем становить 39 648 кг або 39,648 т, тобто є меншою за допустиму максимальну масу 40 т, встановлену підпунктом 1 пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху). За таких обставин відсутні як склад правопорушення, так і правові підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Крім того, вже 27.03.2026 о 17:11 цей самий транспортний засіб із тим самим товаром показав вагу 41 280 кг (вага 2128, талон 870), що на 1 090 кг менше, ніж зафіксовано 26.03.2026. Зазначена різниця додатково підтверджує сумнівність та непослідовність результатів первинного зважування, а відтак – ненадійність покладених в основу оскаржуваної постанови висновків.

Ще представник позивача відзначає, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0074656 від 26.03.2026 не скріплена печаткою вагового комплексу, а також про відсутність методики, на підставі якої має проводитися вимірювання (зважування) фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, що перевозить сипучий (подільний) вантаж.

З огляду на вказане просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

03.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, Укртрансбезпека проти позову заперечує. Зазначає, що під час перевірки встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу (що використовується в своїй господарській діяльності ТОВ «КРАКЕН КАРГО») шляхом проведення точного вагового контролю, а саме: відповідно до талону зважування №863 від 26.03.2026 фактична маса транспортного засобу - 42,37 т при дозволених 40 т, що перевищує встановлену норму на 5,9%. Талон зважування №863 від 26.03.2026 формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. Зважаючи на виявлене порушення, складено також акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 060509 від 26.03.2026. В акті зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини першої статі 60 цього Закону.

У спірному випадку габаритно-ваговий контроль здійснювався двома працівниками Укртрансбезпеки, без залучення власників (балансоутримувачів) зон габаритно-вагового контролю, у зв`язку із чим і відсутній відтиск печатки оператора вагового комплексу. Проведення перевірки підтверджується підписами двох посадових осіб Укртрансбезпеки у довідці №0074656 від 26.03.2026 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акті №060509 від 26.03.2026. Натомість, позивач помилково посилається на попередню редакцію Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок №1567), у зв`язку із цим неправильно трактуючи вимоги нормативних документів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879), який передбачав обов`язок територіальних органів Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Щодо посилань позивача на ТТН №2879 від 26.03.2026, зазначає, що перевищення вагових параметрів встановлено за наслідком точного габаритно-вагового контролю (зважування транспортного засобу), а тому відомості з ТТН не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.

Відповідач вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У задоволені позову просить відмовити у позові повністю (а.с.27-34).

У поясненнях представник позивач не погоджується з аргументами відповідача та наголошує, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю є неналежним доказом унаслідок порушення встановленої форми. При цьому, навіть виходячи виключно з показників відповідача, з урахуванням обов`язкової законодавчої похибки 2% перевищення вагових параметрів становить 3,8%, що не підпадає під склад правопорушення, передбаченого абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З огляду на такі обставини просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення (а.с.49-53).

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

26.03.2026 посадовими особами Управління на підставі направлення на рейдову перевірку №002246 від 23.03.2026 (а.с.40) проведено рейдову перевірку (перевірку на автомобільній дорозі М-09, 237+20 Тернопільської область) транспортного засобу марки DAF XF 460 FT, номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 ), з напівпричіпом марки BODEX KIS 3WA, номерний знак НОМЕР_3 , (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 ), що використовується в своїй діяльності перевізником ТОВ «КРАКЕН КАРГО», під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 (а.с.42 зворот-43).

Водієм для перевірки пред`явлено товарно-транспортну накладну №2879 від 26.03.2026, на підставі якої здійснювалось перевезення вантажу (ячменю), в якій автомобільним перевізником у відповідній графі зазначено ТОВ «КРАКЕН КАРГО» (а.с.43).

Під час перевірки встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу (що використовується в своїй господарській діяльності ТОВ «КРАКЕН КАРГО»), встановлене шляхом проведення точного вагового контролю, а саме: відповідно до талону зважування №863 від 26.03.2026 фактична маса транспортного засобу 42,37 т при дозволених 40 т, що перевищує встановлену норму на 5,9%, чим порушено вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху та Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини першої статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що складено акт №060509 від 26.03.2026. Акт перевірки підписаний водієм у відповідній графі, де ним також висловлено незгоду із результатами зважування.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю також складено акт №004621 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.03.2026 (а.с.41 зворот) та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0074656 від 26.03.2026 (а.с.42).

Листом №24114/39.2/24-26 від 30.03.2026 Управління повідомило позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на який він запрошувався. Згідно даних трекінгу поштових відправлень Укрпошти №R067135446685 лист вручений адресату 09.04.2026 (а.с.44 зворот-45).

За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління 28.04.2026 прийнято постанову №083095 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ТОВ «КРАКЕН КАРГО» за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абзацу 14 частини першої статті 60 цього Закону застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 85000 грн (а.с.46).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 19, 27, 54, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку. Під час проведення рейдових перевірок залучаються посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за згодою).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За змістом пунктів 8, 12 цього ж Порядку рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення. Водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Пункт 13 Порядку №1567 визначає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки). У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.

Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 16 Порядку №1567).

Згідно з пунктами 17 та 19 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”. За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

Таким чином, Управління, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, уповноважене здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Правил, ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктом 3 даних Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 4 даних Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Абзацом четвертим пункту 4 Правил допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з підпунктом “б” пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, комбіновані транспортні засоби максимального значення для автомобільних доріг державного значення - 40 т.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку №879).

Відповідно до пункту 16 зазначеного Порядку габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку №879).

В свою чергу, документальний габаритно-ваговий контроль відповідно до підпункту 5-1 пункту 2 Порядку №879 являє собою визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Натомість, точний габаритно-ваговий контроль відповідно до підпункту 11 пункту 2 вказаного Порядку визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Згідно з пунктом 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Таким чином, точний контроль - це складова габаритно-вагового контролю, який застосовується самостійно або у сукупності із документальним контролем.

У спірному випадку при проведенні рейдової перевірки був проведений точний габаритно-ваговий контроль, за результатами якого встановлене перевищення допустимої вами вантажу.

Так, судом з наданих відповідачем матеріалів перевірки встановлено, що в ході проведення посадовою особою Управління рейдової перевірки транспортного засобу марки DAF XF 460 FT, номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 ), з напівпричіпом марки BODEX KIS 3WA, номерний знак НОМЕР_3 , (свідоцтво про реєстрацію CТЕ№ НОМЕР_6 ), що використовується в своїй діяльності перевізником ТОВ «КРАКЕН КАРГО», виявлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу (що використовується в своїй господарській діяльності ТОВ «КРАКЕН КАРГО»), встановлене шляхом проведення точного вагового контролю, а саме: відповідно до талону зважування №863 від 26.03.2026 фактична маса транспортного засобу - 42,37 т при дозволених 40 т, що перевищує встановлену норму на 5,9%.

У спірних правовідносинах було проведено саме точний габаритно-ваговий контроль шляхом безпосереднього зважування транспортного засобу з використанням вагового обладнання, що відповідає вимогам Порядку №879 та не потребує документального контролю (додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу), на чому наполягає позивач. Відомості з ТТН не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.

Відсутність дозволу на перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів призвело до складання акта №060509 від 26.03.2026 проведення перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову.

За наведеного вище нормативно-правового регулювання, перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху в межах 2% не потребує оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Проте, оскільки вагові параметри транспортних засобів позивача із урахуванням результатів їх зважування відповідачем перевищують нормативні більше, ніж на 2 %, то такі транспортні засоби позивача вважаються великоваговими та мали здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволів. У разі відсутності такого дозволу до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд також звертає увагу на те, що абзацом 14 частини першої статті 60 Закону Закон № 2344-ІІІ, відповідно до якого було накладено штраф на позивача, не містить посилань на будь-яку величину похибки, а прямо вказує на наслідки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, та не передбачає іншого трактування.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 28.07.2022 у справі №380/5173/20, від 18.08.2022 у справі №340/4673/20, від 11.03.2026 у справі №420/2831/20.

Доводи ж позивача щодо недостовірності показів вимірювальної техніки суд вважає безпідставними, а сумніви позивача щодо точності вимірювання є лише його припущеннями, які не можуть слугувати доказом у справі.

Як слідує з матеріалів справи та зазначено у відзиві, в даному випадку перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт здійснювалась посадовими особами Укртрансбезпеки без залучення власників (балансоутримувачів) зон габаритно-вагового контролю, що відповідає приписам Порядку №1567.

При цьому, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0074656 від 26.03.2026 повністю відповідає формі, вимоги до якої затверджені наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207.

Суд відзначає, що відповідно до пункту 3 Порядку №1567 під час проведення рейдових перевірок залучаються посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за згодою).

Оскільки залучення власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю не відбувалось, графа «Оператор вагового комплексу» не потребувала заповнення. Отже, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0074656 від 26.03.2026 оформлена без порушень вимог, передбачених Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207.

При цьому, талон №863 від 26.03.2026 про результати зважування транспортного засобу позивача містить всю необхідну інформацію, зокрема, дату та час, коли відбувалось зважування, державний реєстраційний номер транспортного засобу, що перевірявся, швидкість при якій було здійснено зважування, навантаження на кожну вісь.

Також суд зазначає, що талон зважування формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. Дані з чеку переносяться в довідку та акт, які в свою чергу підписуються посадовими особами. При цьому відсутність підпису оператора вагового комплексу та печатки, не спростовує даних, отриманих за результатами зважування та само по собі не може бути підставою для визнання такого документа не дійсним.

У цій справі суд також вважає за необхідне звернути увагу на сталу правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 29.11.2019 у справі № 359/7194/16-а, від 24.10.2019 у справі № 806/1243/17, від 11.02.2020 у справі № 210/3268/15-а, від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, від 20.12.2019 у справі № 820/3914/17, від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17, від 22.05.2022 у справі №825/2328/16, від 18.01.2023 у справі №826/10888/18, від 04.04.2023 у справі № 320/9672/21, про те, що дефекти адміністративного акта можуть не стосуватися його змісту, а бути пов`язаними з процедурою прийняття.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Враховуючи викладене, відсутність підпису оператора вагового комплексу та печатки не може слугувати достатньою підставою для висновку про протиправність оскарженої постанови.

Щодо доводів про відсутність методики, на підставі якої має проводитися вимірювання (зважування) фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, що перевозить сипучий (подільний) вантаж, слід вказати на таке.

Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене та надані до суду докази позивачем не спростовані висновки контролюючого органу щодо здійснення перевезення вантажу з порушенням габаритно-вагових норм.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи та твердження позивача не свідчать про порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам закону, а відтак скасуванню не підлягає. Штрафна санкція до ТОВ "КРАКЕН КАРГО" як перевізника застосована правомірно.

Відповідач довів правомірність оскаржуваних дій та постанови, такі дії та рішення вчинені (прийняті) з дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними та скасування постанови належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАКЕН КАРГО" (вулиця Підгородня, 27А, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46002, код ЄДРПОУ 45182530) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вулиця Антоновича, 51, місто Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вулиця Тролейбусна, 12, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46027, код ЄДРПОУ Державної служби України з безпеки на транспорті 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 вересня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.