Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №500/2378/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №500/2378/26

Суддя: Подлісна Ірина Миколаївна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2378/26

11 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки правильності військового обліку було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до Закону України №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 18.05.2024 року, яким було внесено зміни до статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

26.02.2026 року адвокатом Доманською В.А. було скеровано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Зборів) для витребування наступної інформації:

- Надати інформацію щодо усіх наявних порушень правил військового обліку, а саме, які правила військового обліку були порушені моїм довірителем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2022 року по 2026 рік включно;

- Надати належним чином завірені документи, що підтверджують усі наявні порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2022 року по 2026 рік включно;

- Надати належним чином завірені копії протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративними правопорушеннями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2022 року по 2026 рік включно;

- Надіслати відповідь на даний запит за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на адвокатське звернення від 26.02.2026 року відповідь, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 було надіслано засобами Укрпошта повістку з датою явки на 14.02.2026 року на уточнення даних. Повістка повернулась 23.02.2026 року з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.04.2024 року, п.41, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення або день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання у встановленому законом порядку, якщо особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси місця проживання у вказані терміни по повістці громадянин ОСОБА_1 не прибув без поважних причин ТЦК та СП, де перебуває на обліку військовозобов`язаних, повідомив дані щодо нього для внесення до бази розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (неявка по повістці).

Оскільки, Позивач не був притягнутий ІНФОРМАЦІЯ_3 (Зборів) до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, то і факту притягнення до відповідальності його не було (оскільки протокол по КУпАП відносно Позивача не складався), а тому відомості до Реєстру внесені безпідставно.

При цьому, як встановлено, факт вчинення Позивачем правопорушення передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення» не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, представник позивача просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 15.05.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Як вбачається з витягу застосунку «Резерв+», у Позивача відображена інформація «Не прибув за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення 22.02.2026 року.

Позивач через застосунок «Резерв+» шляхом електронної взаємодії з Єдиним державним реєстром військовозобов`язаних, призовників та резервістів «Оберіг» отримав зазначену інформацію.

Таким чином, Позивач був поінформований через портал електронних послуг «Резерв+» про те, що він знаходиться в розшуку по причині неприбуття за повісткою до ТЦК та СП, в якому він знаходиться на обліку.

Разом з цим, інформація (відомості) про порушення Позивачем адміністративного правопорушення за ст.210, ст.210-1 КУпАП (а саме дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів не міститься, а тому не може бути предметом оскарження.

Підсумовуючи, варто зазначити, що позовні вимоги Позивача щодо протиправності дій Відповідача є безпідставними, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 як органом ведення Реєстру внесено достовірну інформацію: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», тобто відсутня протиправність дій Відповідача.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

19.05.2026 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 19.06.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.

Від представника позивача 17.08.2026 до суду надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Справа розглянута з урахування періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за цією адресою (копія паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків додається), являється військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Зборів) (далі ІНФОРМАЦІЯ_5 (Зборів)), що підтверджується витягом з мобільного застосунку "Резерв-".

Під час оновлення військово-облікових даних в мобільному застосунку "Резерв" Позивачу, ОСОБА_1 , було згенеровано військово-обліковий документ в якому міститься позначка "Порушення правил військового обліку" (Дата звернення: 22.02.2026 року).

- Надіслати відповідь на даний запит за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись із протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі- Закон №2232-ХIIV).

Згідно із частинами першою, третьої статті І Закону №2232-ХII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХII).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Також пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання- у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (пункт 20 Порядку №1487). Паперовим військово-обліковим документом є: військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці (для громадян до 25 років), видані до 18 травня 2024 року (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559); військово- обліковий документ за формою, затвердженою пунктом І постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, Пунктом 2 цієї постанови обумовлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово облікового документа нового зразка.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Військово-обліковий (замінюється): документ оформляється (створюється) та видається в електронній формі- засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі- Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі- на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року 2559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі- Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі- Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_3 (Зборів) до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: до відомості з про притягнення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №94 цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі- Реєстр).

Як установлено пунктом 6 розділу IIІ Порядку №94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.

Порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру регулюється розділом ГУ цього Порядку, відповідно пункту 2 якого актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі- шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі- шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації (пункт 12 розділу ПІ Порядку №94).

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №94 верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру відповідно до покладених на них обов`язків.

Відповідно до пункту 18 розділу II Порядку №94 призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд тадрук облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ.

Відповідно до абз. 2 ст. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.

Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабміну Мо1487 та ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», Нацполіція за зверненням ТЦК здійснює доставку за вчинення адмінправопорушень за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП та досудове розслідування за статтями 335, 336, 337 ККУ.

Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, щодо того, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду, визначених законодавцем.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах Закону, зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підміняти рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії 1, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах №1640/2594/18 та №826/9749/17 відповідно.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача- суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача, яка полягає у внесенні даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем- правил військового обліку без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень та/або вчинення дій.

Отже, за викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем , що є, на переконання суду, найбільш ефективних способом захисту, який призведе до відновлення порушеного права позивача у даних правовідносинах з урахуванням приписів ст.13 Конвенції.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1331.50 грн. згідно квитанції від 10.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua