Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №480/6085/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Справа № 480/6085/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/6085/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26,м. Дніпро, 49094), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 184050009242 від 21.02.2025 в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення Кролевецької центральної районної лікарні, а саме: листопад 2002 року; січень 2003 року; лютий, вересень 2004 року; серпень, листопад 2006 року; травень 2007 року; серпень, вересень 2008 року; січень 2009 року; лютий 2010 року та з 01.03.2010 по 31.03.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення Кролевецької центральної районної лікарні, а саме: листопад 2002 року; січень 2003 року; лютий, вересень 2004 року; серпень, листопад 2006 року; травень 2007 року; серпень, вересень 2008 року; січень 2009 року; лютий 2010 року та з 01.03.2010 по 31.03.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 13.11.2001 по 31.03.2014 позивачка працювала молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення Кролевецької центральної районної лікарні. За наслідками атестації робочих місць їй неодноразово підтверджувалося право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

14.02.2025 позивачка звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке рішенням від 21.02.2025 №184050009242 відмовило у призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки становить 28 років 9 місяців 17 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 0 років 0 місяців 0 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно з довідкою від 15.04.2024 №01-09/656, оскільки за актом перевірки від 22.05.2024 №1800-1006-1/3838, на думку пенсійного органу, не простежується робота позивачки повний робочий день.

Позивачка не погоджується з таким висновком та зазначає, що її зайнятість на відповідній посаді і фактично відпрацьований час підтверджуються трудовою книжкою, уточнюючою довідкою, табелями обліку робочого часу, розрахунковими листками заробітної плати та матеріалами атестації робочих місць.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №480/6085/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. До участі у справі залучено другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову. Відповідач посилався на пункт 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повторив висновок оскаржуваного рішення про те, що пільговий стаж за Списком №2 не підтверджений, оскільки за актом перевірки не простежується зайнятість позивачки повний робочий день.

14.08.2025 позивачка подала до суду клопотання про долучення додаткових доказів. Зазначила, що під час перевірки комплекту матеріалів було виявлено відсутність двох копій табелів обліку робочого часу - за листопад 2006 року та січень 2009 року. До клопотання додано засвідчені комунальним підприємством «Кролевецька лікарня» Кролевецької міської ради копії відповідних табелів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 13.11.2001 по 31.03.2014 вона працювала молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення Кролевецької центральної районної лікарні.

Записами у трудовій книжці підтверджено, що 13.11.2001 позивачку переведено молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення. У трудовій книжці також містяться записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 за результатами атестації робочих місць, проведеної у 1998, 2003, 2008 та 2013 роках. 01.04.2014 позивачку переведено на іншу посаду.

Відповідно до довідки Кролевецької центральної районної лікарні від 15.04.2024 №01-09/656 ОСОБА_1 у період з 01.03.2010 по 31.03.2014 працювала повний робочий день молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення, виконувала роботи, пов`язані з дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, доглядом за хворими, дезінфекцією та іншими роботами туберкульозного відділення. У довідці зазначено, що позивачка не перебувала у відпустках без збереження заробітної плати.

Уточнююча довідка від 15.04.2024 №01-09/656 містить посилання на Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, а також на накази про атестацію робочих місць. Відомості про пільговий характер відповідної посади узгоджуються із записами трудової книжки.

Крім того, позивачкою подано табелі обліку робочого часу та розрахункові листки заробітної плати. Із наведених документів вбачається облік її роботи на посаді молодшої медичної сестри палатної туберкульозного відділення, зокрема у листопаді 2002 року - 120 годин, січні 2003 року - 120 годин, лютому 2004 року - 120 годин, вересні 2004 року - 120 годин, серпні 2006 року - 120 годин, листопаді 2006 року - 130 годин, травні 2007 року - 134 години, серпні та вересні 2008 року - по 144 години, січні 2009 року - 120 годин та лютому 2010 року - 120 годин.

Щодо періоду з 01.03.2010 по 31.03.2014 матеріали справи містять табелі обліку робочого часу за відповідні роки та розрахункові листки заробітної плати. У цих документах відображено фактично відпрацьовані години, дні щорічних відпусток та окремі періоди тимчасової непрацездатності. Вони узгоджуються з виданою роботодавцем довідкою №01-09/656 про зайнятість позивачки повний робочий день у зазначений період.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У таких довідках зазначаються періоди роботи, професія або посада, характер виконуваної роботи, відповідний розділ, підрозділ, пункт Списку та первинні документи, на підставі яких видана довідка.

Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383. Відповідно до пункту 2 цього Порядку під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників відповідного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних із виконанням трудових обов`язків.

Згідно з пунктом 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні в період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями за умови підтвердження документами відповідних умов праці, а після 21.08.1992 - також за результатами атестації робочих місць.

Посада молодшої медичної сестри туберкульозного відділення у спірні періоди відносилася до робіт зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Крім того, для працівників туберкульозних закладів та відділень нормативно встановлювалася скорочена тривалість робочого тижня. Тому оцінка повної зайнятості такої особи має здійснюватися виходячи з установленої саме для цієї професії та умов праці тривалості робочого часу, а не із загальної 40-годинної тривалості робочого тижня.

Оскаржуваним рішенням відповідач не заперечив належність професії позивачки до Списку №2 та не поставив під сумнів результати атестації робочого місця. Єдиною підставою для неврахування спірного пільгового стажу зазначено те, що за актом перевірки не простежується робота позивачки повний робочий день.

Разом із тим такий висновок не узгоджується із сукупністю доказів у справі. Уточнююча довідка №01-09/656 прямо підтверджує зайнятість позивачки повний робочий день у період з 01.03.2010 по 31.03.2014, містить відомості про професію, характер роботи та нормативну підставу пільгового пенсійного забезпечення. Табелі обліку робочого часу та розрахункові листки заробітної плати дозволяють простежити фактичну зайнятість позивачки у заявлені місяці та періоди.

При цьому відповідач не навів у рішенні розрахунку нормальної тривалості робочого часу за кожний із спірних місяців, не зазначив, у яких саме місяцях та на скільки фактична зайнятість позивачки була меншою за 80 відсотків установленого для її посади робочого часу, а також не спростував відомості табелів і розрахункових листків конкретними первинними документами.

Більше того, у ході розгляду справи позивачкою додатково надано засвідчені роботодавцем табелі за листопад 2006 року та січень 2009 року, які усувають виявлену під час формування судового пакета неповноту копій доказів. Вказані документи безпосередньо підтверджують облік робочого часу позивачки у ці місяці.

Суд також враховує, що періоди щорічної відпустки, відображені у табелях, не свідчать про припинення трудових відносин або переведення позивачки на роботу, яка не дає права на пільгове пенсійне забезпечення. Натомість у довідці №01-09/656 окремо зазначено про відсутність відпусток без збереження заробітної плати у підтвердженому нею періоді.

Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств та перевіряти обґрунтованість їх видачі й достовірність поданих відомостей. Отже, за наявності сумнівів щодо окремих даних пенсійний орган мав можливість витребувати додаткові первинні документи та здійснити конкретну перевірку кожного періоду, а не виключати весь підтверджений період лише з огляду на загальний висновок акта перевірки.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надано доказів, які б спростовували відомості первинних документів щодо зайнятості позивачки у конкретні заявлені періоди.

За таких обставин суд доходить висновку, що листопад 2002 року; січень 2003 року; лютий, вересень 2004 року; серпень, листопад 2006 року; травень 2007 року; серпень, вересень 2008 року; січень 2009 року; лютий 2010 року та період з 01.03.2010 по 31.03.2014 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивачки за Списком №2.

При цьому суд звертає увагу, що предметом цього спору не є правомірність незарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 31.01.2001, а також не є питання остаточної наявності у позивачки права на призначення пенсії на конкретну дату чи правильності визначення пенсійного віку. Позовні вимоги обмежені перевіркою правомірності неврахування конкретно визначених періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2, тому суд вирішує спір у цих межах.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2025 №184050009242 у частині неврахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З матеріалів позову вбачається, що позивачкою заявлено судовий збір у сумі 1211,20 грн. Оскільки оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначені витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань цього відповідача за умови наявності у матеріалах справи належного доказу їх сплати.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2025 №184050009242 у частині незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення Кролевецької центральної районної лікарні: листопад 2002 року; січень 2003 року; лютий, вересень 2004 року; серпень, листопад 2006 року; травень 2007 року; серпень, вересень 2008 року; січень 2009 року; лютий 2010 року та з 01.03.2010 по 31.03.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи молодшою медичною сестрою палатною туберкульозного відділення Кролевецької центральної районної лікарні: листопад 2002 року; січень 2003 року; лютий, вересень 2004 року; серпень, листопад 2006 року; травень 2007 року; серпень, вересень 2008 року; січень 2009 року; лютий 2010 року та з 01.03.2010 по 31.03.2014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець