Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №480/7015/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Справа № 480/7015/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/7015/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 25 м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403), у якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 184150012149 від 15.07.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно статті 37 Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 27.07.1992 по 08.09.2023 у податкових органах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2025 щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з урахуванням довідок, виданих Головним управління ДПС у Сумській області від 07 липня 2025 № 117/Ш/18-28-10-02-13 про складові заробітної плати для державного службовця та довідки від 07 липня 2025 № 118/Ш/18-28-10-02-06 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії та з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 27.07.1992 по 08.09.2023 працювала у системі органів державної податкової служби та її правонаступників, займала посади посадових осіб контролюючих органів, 31.03.1994 прийняла Присягу державного службовця, а протягом служби їй присвоювалися персональні та спеціальні звання, а також ранги державного службовця. На переконання позивачки, наявність спеціального звання не виключає період роботи у податкових органах зі стажу державної служби, а навпаки прямо врегульована спеціальним законодавством.

Позивачка зазначає, що після досягнення пенсійного віку отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 08.07.2025 вона звернулася із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та подала, зокрема, довідки Головного управління ДПС у Сумській області від 07.07.2025 про складові заробітної плати.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.07.2025 №184150012149 у переведенні на зазначений вид пенсії відмовлено. Підставою відмови визначено відсутність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби: пенсійний орган не зарахував роботу в податкових органах, посилаючись на присвоєння позивачці спеціальних звань.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позовну заяву залишено без руху. 23.09.2025 позивачка подала заяву про усунення недоліків та уточнений адміністративний позов.

Ухвалою суду від 03.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №480/7015/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що станом на 01.05.2016 позивачка не перебувала на посаді державної служби, віднесеній до відповідної категорії посад державних службовців. Також відповідач вказав, що за період роботи в податкових органах позивачці присвоювалися спеціальні звання відповідно до податкового законодавства, у зв`язку з чим відповідні посади, на його думку, не можуть бути віднесені до посад державної служби для цілей статті 37 Закону №3723-XII.

У відповіді на відзив позивачка заперечила проти доводів відповідача та наголосила, що пункт 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII вимагає обчислювати стаж державної служби, набутий до 01.05.2016, за законодавством, чинним у відповідні періоди. Позивачка послалася на Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, норми Податкового кодексу України та практику Верховного Суду, відповідно до яких служба посадових осіб податкових органів зі спеціальними званнями зараховується до стажу державної служби.

На підставі повторного автоматизованого розподілу від 29.05.2026 справу передано судді Кунець О.М. Ухвалою від 12.06.2026 справу прийнято до провадження та вирішено продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

30.06.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно подало відзив, зміст якого по суті відтворює заперечення, наведені у відзиві від 17.10.2025. У відповіді від 10.07.2026 представник позивачки просила не враховувати повторний відзив як поданий без встановлення судом нового строку та повідомила, що підтримує позов і попередньо викладену відповідь на відзив у повному обсязі. Оскільки заперечення відповідача були своєчасно викладені у первісному відзиві та є тотожними за змістом, суд оцінює їх у сукупності з іншими матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За формою РС-право страховий стаж позивачки становить 42 роки 10 місяців 19 днів.

08.07.2025 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної за Законом №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке рішенням від 15.07.2025 №184150012149 відмовило у переведенні на пенсію державного службовця.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не перебувала на державній службі, а періоди роботи з 27.07.1992 по 01.05.2016 не можуть бути враховані до стажу державної служби, оскільки позивачці відповідно до податкового законодавства присвоювалися спеціальні звання. Інших самостійних підстав для неврахування спірної роботи та відмови у переведенні на пенсію рішення не містить.

Довідкою Головного управління ДПС у Сумській області від 07.07.2025 №109/18-28-11-01-08 про стаж роботи у податкових органах підтверджено, що позивачка працювала у відповідних податкових органах з 27.07.1992 по 08.09.2023. Загальна тривалість такого стажу станом на 08.09.2023 визначена як 31 рік 01 місяць 13 днів.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, зокрема, що 27.07.1992 позивачку призначено начальником відділу обліку та звітності - головним бухгалтером державної податкової інспекції; 31.03.1994 вона прийняла Присягу державного службовця. У подальшому ОСОБА_1 послідовно обіймала посади державного, старшого та головного державного податкового інспектора, керівні посади у територіальних податкових органах та Головному управлінні ДПС у Сумській області.

Матеріалами також підтверджено присвоєння позивачці персональних і спеціальних звань, зокрема персонального звання «інспектор податкової служби III рангу» у 1993 році, спеціальних звань податкової служби у подальшому, 13 рангу державного службовця з 01.07.2013 та 6 рангу державного службовця з 03.09.2019.

Довідка №109/18-28-11-01-08 містить також відомості про реорганізацію державних податкових органів та правонаступництво, а в її висновку прямо зазначено, що займані ОСОБА_1 посади відносилися до посад державної служби відповідно до законодавства, чинного у відповідні періоди.

Разом із заявою про переведення позивачка подала довідки Головного управління ДПС у Сумській області від 07.07.2025 №117/Ш/18-28-10-02-13 та №118/Ш/18-28-10-02-06 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, які знаходяться на час переведення в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого Закон України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» визнано таким, що втратив чинність, крім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зберігають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років такого стажу.

Пунктом 12 розділу XI Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII передбачено право на пенсію державних службовців, зокрема, жінок, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності необхідного страхового стажу та відповідного стажу державної служби. Особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, мають таке право незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Отже, для збереження після 01.05.2016 права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII необхідною є сукупність передбачених законом умов щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. Аналогічний підхід висловлено у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справах №569/350/17, №586/965/16-а, від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.

У даній справі між сторонами фактично відсутній спір щодо досягнення позивачкою необхідного пенсійного віку та наявності достатнього загального страхового стажу. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її страховий стаж за даними РС-право становить 42 роки 10 місяців 19 днів. Визначальною підставою оскаржуваної відмови є саме неврахування роботи у податкових органах до стажу державної служби.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, стаж державної служби, набутий до 01.05.2016, підлягає оцінці за правовим регулюванням, чинним у відповідні періоди, а не виключно за ознаками посади, встановленими Законом №889-VIII після його набрання чинності.

До 01.05.2016 порядок обчислення стажу державної служби визначався, зокрема, Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283). Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховувалася робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів державної податкової та контрольно-ревізійної служби, її територіальних органів, а також на посадах інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Частиною другою статті 46 Закону №889-VIII передбачено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Спеціальним законодавством, яке регулювало статус працівників державної податкової служби, також прямо передбачалося їх належність до державної служби. Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» встановлював особливості правового статусу посадових осіб податкових органів, проходження ними атестації та присвоєння персональних або спеціальних звань.

З набранням чинності відповідними положеннями Податкового кодексу України законодавець зберіг той самий підхід. За змістом пункту 342.4 статті 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Статтею 344 Податкового кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім працівників підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб, у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні звання, у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення передбаченого законом віку.

Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону №3723-XII було прямо визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби незалежно від місця роботи на час досягнення відповідного віку.

Таким чином, висновок відповідача про те, що саме факт присвоєння спеціального звання виключає можливість зарахування податкової служби до стажу державної служби, суперечить наведеному спеціальному правовому регулюванню. Законодавець не протиставляє спеціальне звання статусу державного службовця у цих правовідносинах, а прямо передбачає зарахування відповідної служби до спеціального стажу.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17, відповідно до якої посадові особи державної податкової служби, яким присвоювалися спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а період проходження такої служби зараховується до стажу державної служби для цілей пенсійного забезпечення за статтею 37 Закону №3723-XII.

Посилання відповідача на те, що дія Закону №889-VIII не поширюється на окремі категорії працівників, яким присвоюються спеціальні звання, не спростовує наведеного, оскільки питання збереження пенсійного права та обчислення стажу врегульовано спеціальними перехідними нормами Закону №889-VIII, нормами статті 37 Закону №3723-XII і спеціальними нормами податкового законодавства.

Також суд враховує, що матеріали справи не містять доказів проходження ОСОБА_1 служби у підрозділах податкової міліції. Наведені в довідці №109/18-28-11-01-08 посади стосуються державних податкових інспекцій, органів доходів і зборів та контролюючих органів: начальника відділу, державного, старшого і головного державного податкового інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора тощо. Тому правові висновки у справах, які стосувалися працівників податкової міліції, не є застосовними до встановлених у цій справі обставин.

Станом на 01.05.2016 тривалість роботи позивачки у податкових органах, починаючи з 27.07.1992, перевищувала 20 років. Отже, за умови зарахування цих періодів відповідно до законодавства, чинного під час їх набуття, ОСОБА_1 належить до кола осіб, визначених пунктом 12 розділу XI Закону №889-VIII, за якими зберігається право на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

При цьому довідкою Головного управління ДПС у Сумській області від 07.07.2025 №109/18-28-11-01-08 загальна тривалість роботи позивачки у податкових органах визначена як 31 рік 01 місяць 13 днів. Пенсійний орган не навів у спірному рішенні зауважень щодо достовірності цієї довідки, фактичних періодів роботи або правонаступництва податкових органів.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не довело правомірності виключення спірного періоду зі стажу державної служби.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.07.2025 №184150012149 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Щодо належного способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Уточненим позовом ОСОБА_1 просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати спірний стаж та повторно розглянути заяву від 08.07.2025. Разом з тим саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області було визначене за принципом екстериторіальності органом, який розглянув цю заяву та прийняв оскаржуване рішення.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування документів за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує електронну пенсійну справу та приймає рішення за результатами розгляду заяви.

Отже, усунення наслідків протиправного рішення та повторне вирішення заяви, щодо якої це рішення було прийнято, має бути покладене саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Покладення такого обов`язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яке оскаржуваного рішення не приймало, не забезпечить належного відновлення порушеного права.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Тому з метою повного та ефективного захисту права позивачки суд вважає необхідним зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати період роботи з 27.07.1992 по 08.09.2023 до стажу державної служби та повторно розглянути заяву від 08.07.2025.

При повторному розгляді заяви відповідач має врахувати довідки Головного управління ДПС у Сумській області від 07.07.2025 №117/Ш/18-28-10-02-13 та №118/Ш/18-28-10-02-06 про складові заробітної плати і надати їм оцінку відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.

Суд при цьому не визначає конкретний розмір пенсії та не здійснює замість пенсійного органу її розрахунок, оскільки після врахування спірного стажу та заробітної плати відповідні обчислення належать до повноважень органу Пенсійного фонду. Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки суд лише усуває встановлене порушення та зобов`язує повторно вирішити питання відповідно до закону і правової оцінки суду.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню: по суті вимоги щодо скасування протиправної відмови, зарахування спірного стажу та повторного розгляду заяви є обґрунтованими, однак обов`язок зарахувати стаж і повторно розглянути заяву має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а не на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Водночас у цій справі основний спір виник унаслідок прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправного рішення, а зміна судом суб`єкта, на якого покладається обов`язок повторного розгляду, не зменшує фактичного обсягу відновленого права позивачки.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачкою судового збору у розмірі 1211,20 грн. Тому суд вважає за необхідне стягнути цю суму на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.07.2025 №184150012149 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи (служби) у податкових органах з 27.07.1992 по 08.09.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Сумській області від 07.07.2025 №117/Ш/18-28-10-02-13 та №118/Ш/18-28-10-02-06, а також правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти за результатами повторного розгляду відповідне рішення.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 25, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець