Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №480/3040/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/3040/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації.

Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Відповідач порушив перед позивачем терміни виплати індексації грошового забезпечення. Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини грошових доходів, яка передбачена чинним законодавством. Оскільки така компенсація відповідачем не виплачена, то, на думку позивача, наявна протиправна бездіяльність відповідача.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 13.03.2025 на виконання рішення суду у справі № 480/871/24; стягнути з відповідача на користь позивача таку компенсацію втрати частини доходів.

Судом відкрито провадження у справі 17.04.2025.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що компенсація втрати частини доходів виплачується виключно у разі затримки виплати доходів, які не мають разового характеру, перелік яких визначено у п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Оскільки у такому переліку до внесення змін Законом від 04.02.2021 не містився такий дохід, як індексація грошового забезпечення, то підстави для виплати спірної компенсації відсутні. Крім того, дії відповідача ставляться в залежність від бюджетного фінансування.

Встановлені судом фактичні обставини.

18.10.2023 позивача було виключено із списків особового складу відповідача та знято з усіх видів забезпечення.

Рішенням від 20.06.2024 у справі № 480/871/24 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.

На виконання рішення суду відповідач 13.03.2025 сплатив позивачу кошти у сумі 82320,85 грн.

Зазначені фактичні обставини визнаються учасниками справи, а тому у відповідності до норми ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ст. 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Суд зазначає, що на момент несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення індексація грошових доходів віднесена Законом до доходів, які не мають разового характеру. А до внесення змін Законом від 04.02.2021, як і після, до такого переліку віднесено заробітну плату (грошове забезпечення), яким і є індексація грошового забезпечення.

Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону). Аналогічні положення закріплені у Порядку.

Отже, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється у місяці виплати заборгованості доходів, які не мають разового характеру. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу. Суд зазначає, що особа має право на таку компенсацію незалежно від підстав нарахування заборгованості, добровільно або на виконання судового рішення. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу.

Крім того, законодавство не вимагає від особи, якій несвоєчасно виплачено дохід, подавати будь-які звернення для виплати компенсації.

Отже, виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов`язок щодо її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у рішенні від 11.04.2025 у зразковій справі № 280/8933/24 (п. 97) та у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 (п. 30).

Факт того, що нормами спеціального законодавства, які регулюють питання виплати грошового забезпечення військовослужбовців, не передбачено виплати компенсації за порушення строків виплати грошового забезпечення, не впливає на обов`язок відповідача здійснити таку виплату, оскільки такі обов`язки на нього покладено нормою ст. 2 Закону.

Судом встановлено, що відповідач на виконання рішення суду сплатив позивачу 13.03.2025 індексацію грошового забезпечення.

Як вже зазначалося, компенсація втрати частини доходів провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати перерахованої пенсії.

Суд звертає увагу, що спір у даній справі виник стосовно невиплати компенсації, а не її розміру чи порядку нарахування. Відповідач взагалі заперечував право позивача на таку компенсацію. Обов`язок розрахунку компенсації за кожен місяць несвоєчасно виплаченого позивачу утримання покладено на відповідача. Тому суд не підміняє суб`єкта владних повноважень та не здійснює розрахунок конкретної суми компенсації у цій справі.

Отже, суд відмовляє у задоволенні вимоги стягнути компенсацію, оскільки вона на даний час відповідачем не нарахована позивачу.

Тому суд виходить за межі позовних вимог та задовольняє їх частково, здійснивши формулювання резолютивної частини рішення для ефективного подальшого виконання рішення суду.

Суд визнає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відсутності нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів, що не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 КАС України, а також зобов`язує відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку компенсацію.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, а саме у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, виплаченої 13.03.2025.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів, а саме у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, виплаченої 13.03.2025.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук