Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №480/6682/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Справа № 480/6682/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6682/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.05.2025 № 182950011409 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити дії та нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню 60 років звернулася до Конотопського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про призначення пенсії за віком та із заявою про призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день звернення. Своїм рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило у призначенні грошової допомоги, у зв`язку із відсутністю 30 років спеціального страхового стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності. На переконання позивача, відмова відповідача у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є протиправною, оскільки нею дотримано всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого призначення. У зв`язку з цим, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.08.2025 позовну заяву залишено без руху, оскільки необхідно визначити суб`єктний склад у даній справі, з урахуванням положень п. 4.ч. 5 ст.160 КАС України.

На виконання зазначеної ухвали, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог та просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.05.2025 № 182950011409 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити дії та нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчинити дії та сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з:

1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 30 до 35 років) роботи на певних визначених законодавством посадах;

2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності;

3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.

Згідно наданих позивачем при зверненні документів страховий стаж, який дає право для отримання виплати грошової допомоги, згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” становить 28 років 11 місяців 4 дні.

До стажу, який дає право для отримання виплати грошової допомоги, не зараховано період роботи 01.09.1986-13.05.1994 на посаді музичного вихователя в «Яслах-саді №8 Конотопського заводу поршнів», оскільки дана посада відсутня в постанові КМУ № 909 від 04.11.1993 р. “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”.

Враховуючи вище викладене та норми чинного законодавства Головним управлінням прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії, в зв`язку відсутністю законних підстав.

Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь-які протиправні дії відносно позивача.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

З 19.02.2025 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку із чим остання перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області.

16.05.2026 позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок-допризначення у зв`язку з наданими документами для отримання виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.05.2025 № 182950011409 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в зв`язку з відсутністю законних підстав (а.с. 9 зв.бік - а.с. 10).

У рішенні зазначено, що згідно наданих заявницею при зверненні документів страховий стаж, який дає право для отримання виплати грошової допомоги, згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” становить 28 років 11 місяців 4 дні. До стажу, який дає право для отримання виплати грошової допомоги, не зараховано період роботи 01.09.1986-13.05.1994 на посаді музичного вихователя в «Яслах-саді №8 Конотопського заводу поршнів», оскільки дана посада відсутня в постанові КМУ № 909 від 04.11.1993 р. “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються, серед іншого, Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Згідно ст.4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1058-IV, даний Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею восьмою Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею дванадцятою Закону №1788 передбачено, що право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно із абзацом першим п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до абзацу другого вказаної норми, виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України (абзац третій п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV).

Такий Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні 23.11.2011 року №1191 (далі - Порядок №1191).

Пунктом першим Порядку №1191 передбачено, що цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та механізм її виплати.

Пунктом п`ятим Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п.6 Порядку №1911, для визначення розміру грошової винагороди допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (п.7 Порядку №1191).

Із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 затверджено "Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Перелік №909), яким установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.

Зокрема, Переліком №909, серед іншого, передбачено дошкільні навчальні заклади, (посади директора (завідуюча), вихователя-методиста, вихователя, асистента вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичних керівників, вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів, практичних психологів).

Матеріалами справи, а саме копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 підтверджується, що позивач 04.08.1983 прийнята в диткомбінат № 8 Конотопського заводу поршнів вихователем на період декретної відпустки, з 02.07.194 переведена постійно вихователем диткомбінату № 8, з 01.09.1986 переведена музичним вихователем диткомбінату № 8 (наказ № 150/к від 29.08.86), з 26.06.1987 Конотопський завод поршнів перейменований на Конотопський завод "Мотордеталь", з 30.09.1993 ясла-садок № 8 перейменовано на школу-садок № 8 "Волошка", з 13.05.1994 звільнена у зв`язку з переводом на роботу в міську станцію юних туристів за погодженням між керівниками ст. 36 п. 5 КЗпП України (наказ № 142 від 11.05.1994) (а.с. 22-27).

Як вбачається із спірного рішення, до стажу позивача, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, не було зараховано період роботи з 01.09.1986 по 13.05.199 на посаді музичного вихователя, оскільки Переліком № 909 така посада не передбачена.

Із даного приводу суд зазначає, що у згаданому переліку передбачена посада музичного керівника.

Як встановлено із наявних в матеріалах справи штатних розписів школи-садка № 8 Конотопського заводу "Мотордеталь" за період з 1986 по 1994 роки, у них наявна посада музичного керівника, в той час як посада музичного вихователя відсутня (а.с. 29-33).

Наказом відділу освіти Конотопської міської ради від 17.11.2011 № 853 вирішено змінити в розпорядчих частинах пункту 4 наказу № 02/15-к від 29.08.1986 по Конотопському заводу поршнів та наказу № 142 від 11.05.1994 по Конотопському заводу "Мотордетаь" назву посади "музичний вихователь "на музичний керівник", ти самим привести у відповідність назву посади в дошкільному закладі № 8 "Волошка" відповідно до штатного розпису. Спеціалісту групи централізованого обслуговування відділу освіти Конотопської міської ради ОСОБА_2 зробити виправлення у трудовій книжці ОСОБА_1 на підставі даного наказу (а.с. 18-19).

З огляду на вищевстановлені обставини, суд доходить висновку, що у трудову книжку позивача було неправильно внесено назву посади, на якій ОСОБА_1 працювала з 01.09.1986 по 13.05.1994, а саме зазначено "музичний вихователь" замість "музичний керівник".

На час внесення спірних записів до трудової книжки позивача діяли постанова Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. N 301 "Про трудові книжки працівників".

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Отже, на переконання суду, неправильне зазначення назви посади у трудовій книжці позивача не може бути підставою для позбавлення права на зарахування спірного періоду роботи до стажу, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи з 01.09.1986 по 13.05.1994 на посаді музичного вихователя школи-садка № 8 "Волошка" Конотопського заводу "Мотордеталь" до стажу, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 23.05.2025 № 182950011409.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити дії та нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчинити дії та сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом вище, згідно пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Отже право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується не лише з виходом на пенсію з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а і з наявністю у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.

При цьому в межах розгляду даної адміністративної справи суд не обраховував спеціальний страховий стаж роботи позивача на певних визначених законодавством посадах, а також судом не досліджувалося питання неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії, оскільки в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено щодо з`ясування даних підстав.

А відтак, враховуючи викладене та те, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не з`ясовано всіх підстав, передбачених пунктом 5 Порядку № 1191, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити дії та нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчинити дії та сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" задоволенню не підлягають.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Також суд звертає увагу, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, а тому з урахуванням скасування вище зазначеного рішення, саме ГУ ПФУ в Вінницькій області повинно зарахувати спірний період роботи до стажу позивача, що дає право на отримання пенсії за вислугу років, та повторно розглянути заяву позивача про перерахунок-допризначення пенсії для отримання виплати одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 968,96 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.05.2025 № 182950011409 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії для отримання виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 01.09.1986 по 13.05.1994.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про перерахунок пенсії для отримання виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на виконання пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко