Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №460/4761/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2026 рокум. Рівне№460/4761/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника (адвоката) до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу, на підставі абзацу 2 пункту 3 частини 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що міститься у тексті протоколу №54 від 26 лютого 2026 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу з урахуванням оцінки ситуації судом під час розгляду зазначеної справи.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що він є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що у лютому 2026 року позивач як особа, яка на підставі абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, однак листом №01-1/845 від 27.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивачу, що протоколом №54 від 26.02.2026 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань про надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні заяви позивача. Зазначає, що підставами відмови у наданні позивачу відстрочки є, начебто те, що копії документів доданих до заяви, не відповідають вимогам абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема що смерть брата позивача, який був військовослужбовцем, настала не під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, а під час воєнного стану, крім того не надано рішення ВЛК про причину смерті брата. Зазначене рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питання про надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №54 від 26.02.2026 позивач вважає незаконним, прийнятим всупереч нормам абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та таким, що підлягає скасуванню та перегляду.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 17.03.2026 у паперовій формі шляхом надсилання позовної заяви з додатками на адресу суду поштовими засобами, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 18.03.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 23.03.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи строки на подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовозобв`язаним та згідно з даними військово-облікового документа НОМЕР_11 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з даними військово-облікового документа «ІНФОРМАЦІЯ_11» від 15.09.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відстрочку від призову на військову службу на підставі абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідними братами, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 07.12.1991 та серії НОМЕР_2 від 02.08.1986.

Відповідно до довідки №2836 від 13.10.2015, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 , брат позивача солдат ОСОБА_2 1986 р. н. відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період» від 29.07.2015 №70 був призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки №6/465 від 25.08.2015 солдат ОСОБА_2 з 17.08.2015 був військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_2 надано статус учасника бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 від 08.04.2016.

Відповідно до довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №1608 від 29.09.2015 та №3258 від 26.10.2016 ОСОБА_2 в період з 17.08.2015 по 28.09.2015, з 09.10.2015 по 15.10.2015, з 22.10.2015 по 16.03.2016, з 13.04.2016 по 05.06.2016, з 21.07.2016 по 26.10.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведенн антитерористичної операції в м. Слов`янськ Донецької області.

До матеріалів справи долучено виписний епікриз №2414, відповідно до якого солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 перебував на лікуванні в віділенні офтальмології клініки ЩЛХ, стоматології, отоларингології та очних хвороб військово-медичного клінічного центру Центрального регіону з 13.03.2022 по 23.03.2022 р. Діагноз: вибухова травма (11.03.2022 р.): контузія важкого ступеня, гіфема, частковий гемофтальм, субконьюнктивальний крововилив, параорбітальна гематома лівого ока; вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин лівої орбіти, м`яких тканин лобної ділянки зліва, м`яких тканин скроневої ділянки зліва, м`яких тканин верхньощелепної ділянки зліва з наявністю сторонніх тіл (металеві осколки); вогнепальне осколкове наскрізне поранення м`яких тканин лівого стегна; ЗЧМТ, струс головного мозку. Стан після ПХО (11.03.2022 р.),: вогнепального осколкового поранення м`яких тканин лобної ділянки зліва, лівої очниці, скроні зліва, верхньощепної ділянки зліва, лівого стегна. Стан після ПХО (17.03.22 р.): вогнепального сліпого осколкового поранення мфких тканин лобної ділянки зліва з видаленням стороннього тіла (металевого осколка). Стан після ПОХО (15.03.22 р.) вогнепального осколкового наскрізного поранення м`яких тканин лівого стегна.

Згідно з довідкою ВЛК №231 від 04.04.2022 солдату ОСОБА_2 проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_6 04.04.2022 та встановлено, що травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня).

ОСОБА_2 1986 р. н. помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 13.03.2023.

Згідно з даними лікарського свідоцтва про смерть №12-17.157 та довідки про причину смерті від 06.03.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 36 років. Причина смерті: гострий розлад мозкового кровообігу, внутрішньо мозковий крововилив.

Згідно з сповіщенням про смерть (загибель) від 07.03.2023 ОСОБА_2 1986 р.н. помер ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок захворювання, гострий розлад мозкового кровообігу, внутрішньо мозковий нетравматичний крововилив, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Подоли, Куп`янського району Харківської області.

Відповідно до орденської книжки серії НОМЕР_8 ОСОБА_2 Указом Президента України від 03.10.2024 №684 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Згідно з копією посвідчення «Почесний громадянин Березнівської міської територіальної громади» від 18.11.2025 ОСОБА_2 рішенням Березнівської міської ради від 18.11.2025 №2197 присвоєно звання «Почесний громадянин Березнівської міської територіальної громади» посмертно.

20.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до якої долучив: документи, що підтверджують родинні зв`язки; сповіщення або копія акта службового розслідування; свідоцтво про смерть; лікарське свідоцтво про смерть та довідку ВЛК.

Відповідно до витягу з протоколу №54 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2026 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки копії документів, доданих до заяви, не відповідають вимогам абзацу 2 пункту 3 частини 3 статті 23 Закону: смерть настала не під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, а під час воєнного стану. Крім того, не надано рішення ВЛК про причину смерті брата.

Вважаючи відмову відповідача, оформлену протоколом №54 від 26.02.2026 незаконною, прийнятою всупереч нормам абзацу 2 пункту 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготов та мобілізацію» та такою, що підлягає скасуванню та перегляду, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

Отже, у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача, які полягають у протиправній відмові у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу на підставі абзацу 2 пункту 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформленій протоколом №54 від 26.02.2026 та у зв`язку з цим зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу з урахуванням висновків суду.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу приписів статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

В статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Водночас статтею 23 Закону №3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;

2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;

7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду;

10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;

11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

16) керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

17) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

18) судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;

19) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

20) Голова та інші члени Рахункової палати;

21) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;

22) дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;

23) державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

24) інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.

Приписами частини 3 статті 23 Закону №3543-XII передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, працівники його секретаріату, які мають науковий ступінь та працюють у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості;

3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року);

6) особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Особи, зазначені у пунктах 1-5 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов`язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв`язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_12.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що Законом №3543-XII визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

У ході розгляду справи з наявних у ній матеріалів суд встановив, що позивач вважає, що він має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII.

Так, пунктом 3 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

- військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

- працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

- осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Отже, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули під час проведення антитерористичної операції з числа, зокрема, військовослужбовців, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, серед іншого визначає також алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56 та 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_12 (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_12 (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_12 або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

дату народження;

адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);

адресу електронної пошти;

контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пунктом 59 Порядку №560 встановлено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, ІНФОРМАЦІЯ_12 повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пунктів 57-58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується шляхом автоматичної зміни дати про закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (військовозобов`язаним СБУ та розвідувальних органів - видачі нової довідки за формою згідно з додатком 6) за наявності законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов`язаним документів для оформлення відстрочки або відомостей, отриманих за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та іншими державними реєстрами або базами (банками) даних) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пункту 59 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких військовозобов`язаний втрачає законні підстави для відстрочки.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_12 (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при ІНФОРМАЦІЯ_12 (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначену у заяві про надання відстрочки, або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних ІНФОРМАЦІЯ_12 (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено також додаток 5 до Порядку №560, яким є Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Підпунктом 3 пункту 2 додатку 5 до Порядку №560 визначено вичерпний перелік документів, які дають право на відстрочку особам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а саме:

документи, що підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни),

документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою.

Вказаний перелік є вичерпним та не передбачає подання інших документів в обов`язковому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02.09.2014 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 вирішено ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".

Проте у згодом, відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України Про правовий режим воєнного стану Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

Станом на момент смерті брата позивача (04.03.2023), а також на момент прийняття цього рішення по справі воєнний стан продовжується.

Отже, з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, а не період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Так, спірним у межах розгляду цієї справи є правомірність відмови відповідача, оформленої протоколом №54 від 26.02.2026 у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII.

Зокрема, як слідує з вказаного протоколу комісії для розгляду питань надання військовозобв`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 №54 від 26.02.2026 підставою для відмови слугувало те, що смерть брата позивача настала не під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, а під час воєнного стану. Крім того, не надано рішення ВЛК про причину смерті брата.

Дослідивши матеріали справи, а саме копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 07.12.1991 та серії НОМЕР_2 від 02.08.1986, копію довідки №2836 від 13.10.2015, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 , копію довідки військової частини НОМЕР_4 №6/465 від 25.08.2015, копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 08.04.2016, копії довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №1608 від 29.09.2015 та №3258 від 26.10.2016, копію епікризу №2414, копію довідки ВЛК №231 від 04.04.2022, копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 13.03.2023, копію лікарського свідоцтва про смерть №12-17.157 та довідки про причину смерті від 06.03.2023, копію сповіщення про смерть (загибель) від 07.03.2023, копію орденської книжки серії НОМЕР_8 , копію посвідчення «Почесний громадянин Березнівської міської територіальної громади» від 18.11.2025, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації саме на підставі абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, оскільки як суд зазначав вище, з аналізу положення п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII можна зробити висновок, що законодавець пов`язує право осіб на відстрочку від мобілізації безпосередньо з тим, що їх близькі родичі загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

У свою чергу, суд зауважує, що смерть рідного брата позивача настала ІНФОРМАЦІЯ_10 , тобто під час дії правового режиму воєнного стану, який запроваджений починаючи з 24.02.2022, а не під час участі в антиреторостичній операції, яка тривала у період до 24.02.2022.

Водночас, суд не може залишити поза увагою ту обставину, що смерть рідного брата позивача настала внаслідок захворювання, гострого розладу мозкового кровообігу, внутрішньо мозкового нетравматичного крововиливу, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Подоли, Куп`янського району Харківської області.

Слід зауважити, що згідно з приписами п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Наведене свідчить, що пункт 4 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII передбачає чотири підстави для надання відстрочки від призову, а саме у разі якщо близький родич, зазначений у переліку цієї норми:

загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях,

загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

зник безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях;

зник безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Отже, обставини смерті військовослужбовця або обставини зникнення військовослужбовця безвісти мають ключове значення для надання відстрочки близькому родичу від призову на військову службу.

З матеріалів справи слідує, що рідний брат позивача ОСОБА_2 1986 р. н., призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У сповіщенні про смерть (загибель) від 07.03.2023 зазначено, що ОСОБА_2 1986 р.н. помер ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок захворювання, гострий розлад мозкового кровообігу, внутрішньо мозковий нетравматичний крововилив, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Подоли, Куп`янського району Харківської області.

Підпунктом 4 пункту 2 додатку 5 до Порядку №560 відповідно до підстави, зазначеної у пункті 4 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII у редакції на час подання позивачем заяви передбачено, що жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану для отримання відстрочки від призову на військову службу мають подати:

документи, що підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин,

документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).

У матеріалах справи наявні копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 07.12.1991 та серії НОМЕР_2 від 02.08.1986, які підтверджують родинні зв`язки Захисника та позивача, а саме, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідними братами.

Факт загибелі (смерті) брата позивача під час час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №12-17.157, довідкою про причину смерті від 06.03.2023 та сповіщенням про про смерть (загибель) від 07.03.2023, у якому зазначено, що ОСОБА_2 1986 р.н. помер ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок захворювання, гострий розлад мозкового кровообігу, внутрішньо мозковий нетравматичний крововилив, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Подоли, Куп`янського району Харківської області.

Суд зауважує, що вказані документи були долучені позивачем до його заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 20.02.2026, що жодним чином не заперечується відповідачем і доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач надав увесь перелік необхідних документів, визначених підпунктом 4 пункту 2 додатку 5 до Порядку №560 для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII, а не абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 квітня 2026 року у справі № 160/13713/25 зазначає, що введення законодавцем відповідної підстави (йдеться про п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII) для звільнення від мобілізації дійсно розцінюється як розуміння необхідності забезпечення певної міри соціальної справедливості для сімей, які вже втратили близьких внаслідок війни, під час якої їх близькі захищали Батьківщину. Інше трактування закону було б несправедливим проявом правового пуризму і нівелювало б роль суду в суспільстві, яка полягає у справедливому та неупередженому захисті прав громадян.

Із матеріалів справи суд встановив, що рідний брат позивача був призваний на військову службу ще у 2015 році та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в м. Слов`янськ Донецької області в період з 17.08.2015 по 28.09.2015, з 09.10.2015 по 15.10.2015, з 22.10.2015 по 16.03.2016, з 13.04.2016 по 05.06.2016, з 21.07.2016 по 26.10.2016; під час воєнного стану 11.03.2022 при виконанні бойового завдання у Київській області отримав поранення, які довідкою ВЛК №231 від 04.04.2022 визначено як травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби та помер ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок захворювання, гострий розлад мозкового кровообігу, внутрішньо мозковий нетравматичний крововилив, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Подоли, Куп`янського району Харківської області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що смерть військовослужбовця ОСОБА_2 1986 р.н. пов`язана з проходженням військової служби під час воєнного стану, а тому у його рідного брата (позивача) є правомірні очікування щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку зі смертю рідного брата, який протягом тривалого часу перебував на військовій служби як під час участі в антиреторостичній операції так і під час під час дії правового режиму воєнного стану, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок захворювання, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Подоли, Куп`янського району Харківської області.

Щодо твердження відповідача про необхідність долучення позивачем рішення ВЛК про причину смерті брата, суд зазначає таке.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 квітня 2026 року у справі № 160/13713/25 зазначив, що висновок військово-лікарської комісії або постанова про причинний зв`язок смерті є ключовим документом, який визначає статус в контексті отримання родиною відповідних виплат.

Натомість у цій справі розглядається питання щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, адже його рідний брат був військовослужбовцем, смерть якого настала під час проходження військової служби та в силу Закону № 3543-XII вказана підстава для звільнення від мобілізації має розцінюватися як розуміння необхідності забезпечення певної міри соціальної справедливості для сімей, які вже втратили близьких внаслідок збройної агресії.

Отже, у розумінні пункту 4 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII рідний брат позивача міг здійснювати заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, або забезпечувати національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Відтак комісія з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 під час розгляду документів позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу не дослідила причинно-наслідковий зв`язок смерті мобілізованого військовослужбовця та виконання ним військового обов`язку під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, або під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, що мало своїм наслідком прийняття необґрунтованого рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зміст адміністративної юстиції ефективний судовий захист від порушень у публічно-правових відносинах. Загальні способи звернення до адміністративного суду та захисту права у публічно-правових відносинах визначені частиною першою статті 5 та частиною другою статті 245 КАС України.

Для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права, суд дійшов до висновку, що належним та ефективним способом захисту та відновлення порушених прав та інтересів позивача у цьому випадку буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході розгляду справи не довів правомірності своєї поведінки в спірних правовідносинах, а тому суд вважає, що у цій справі є фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову шляхом

За результатами розгляду спору у цій справі, на переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому суд вважає, що у цій справі є фактичні і правові підстави для ухвалення рішення про часткове задоволення позову.

5. Розподіл судових витрат.

З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 20.02.2026, з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні щодо застосування приписів пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_9 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_10 ).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК