Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №420/21339/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21339/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 30.04.2026 № 965120138239 про відмову у виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (юридична адреса: 73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6; код ЄДРПОУ 21295057, адреса для листування (поштова адреса): 73027, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Комкова, 76-A, e-mail: gu@ks.pfu.gov.ua) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії, яку отримувала пенсіонерка на момент смерті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 30.04.2026 № 965120138239 про відмову у виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову зазначивши, що Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання Позивачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , громадянин України, уродженець м. Олешки, Херсонської області, Україна, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.08.2024 №6523-5003389885.

Є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 08 серпня 2023 року, актовий запис №56 від 11.02.1984 року.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 07.03.2026 № 484 (проживала за адресою: АДРЕСА_3 )

Судом встановлено, що померла ОСОБА_2 перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримувала пенсію за віком призначену на підставі Закону №1058.

01.04.2023, у зв`язку з неотриманням пенсійних виплат більше ніж 6 місяців на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058 нарахування та виплату пенсійних коштів було припинено, оскільки місце проживання ОСОБА_2 включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства Розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.

Рішенням від 30.04.2026 № 965120138239 про відмову у виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті допомоги на поховання, у якому зазначено, що Виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.04.2023, відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 з часу припинення виплати пенсії із заявою про поновлення виплати з повідомленням про одержання / неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку не зверталася. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Так, відповідно до приписів статті 53 Закону №1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розділ V якого визначає порядок звернення за допомогою на поховання.

Так, розділом V зазначеного Порядку передбачено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Суд звертає увагу, що фактично відмова у виплаті допомоги на поховання обґрунтована лише тим, що ОСОБА_2 на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) фактично не отримував пенсію, у зв`язку з призупиненням її виплати з 01.04.2023 року.

Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача помилковими з урахуванням того, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера.

Для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.

Суд зазначає, що відповідач під час розгляду документів поданих позивачем не висловив зауважень щодо їх повноти та достовірності.

Суд також зазначає, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не виплачувалась нарахована пенсія, оскільки його місце проживання було на тимчасово окупованій території та виплату пенсії призупинено відповідно до п.4 частини першої ст.49 Закону №1058, однак пенсія йому мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги «в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті», тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.

Інших підстав для відмови в оформленні та виплаті допомоги на поховання оскаржуване рішення не містить.

Наведене зумовлює висновок суду про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 30.04.2026 № 965120138239 про відмову позивачу в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 ..

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 30.04.2026 № 965120138239 про відмову у виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) оформити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) допомогу на поховання ОСОБА_2 , за його заявою.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко