Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №340/3839/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року справа № 340/3839/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина), військової частини НОМЕР_2 (далі - військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності щодо:

- нарахування і виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) за 2022-2025 роки;

- нарахування і виплати додаткової винагороди у сумі 30000 грн за місяць пропорційно часу участі в бойових діях у лютому-березні 2025 року;

- нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за 2022-2025 роки.

Водночас просив суд зобов`язати відповідачів нарахувати і виплатити кошти.

Пояснив, що грошове забезпечення не індексували і не виплатили при звільненні матеріальної допомоги за весь період проходження служби.

Зазначив, що брав участь у бойових діях упродовж лютого-березня 2025 року, однак не виплатили додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн за місяць.

Військова частина не подала відзиву на позов, будучи обізнаною про відкриття провадження у справі (а.с.29).

Військова частина 2 заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.78-81).

Пояснила, що ОСОБА_1 не подав заяви і документів, які підтверджують право на виплату матеріальної допомоги.

Зазначила, що не нарахували додаткову винагороду, оскільки позивач брав учать у бойових діях за наявності висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

10 червня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.27-28).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині з 25 лютого 2022 року по 25 березня 2025 року (а.с.9, 93-94).

Військова частина припинила діяльність, увійшовши до складу військової частини НОМЕР_3 (а.с.47, 50, 60-61).

За час діяльності військової частини грошове забезпечення її військовослужбовцям виплачувала військова частина НОМЕР_3 (а.с.47, 50, 60-61).

31 грудня 2024 року позивач подав до військової частини рапорт про звільнення з військової служби і виплату матеріальної допомоги за 2022-2024 роки (а.с.69).

Разом з рапортом подав свідоцтво про хворобу, медичну документацію і довідку військово-лікарської комісії, які датовані до 11 серпня 2024 року.

25 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до військової частини рапорт про виплату при звільненні матеріальної допомоги за 2022-2025 роки (а.с.68).

За час проходження служби не виплатили матеріальної допомоги жодного разу (а.с.78-81).

Військова частина 2 повідомила, що грошове забезпечення не індексували лише у 2023 році (а.с.93-94).

Військова частина 2 визнала, що у січні-лютому 2025 року позивача залучили до виконання бойових завдань, однак не нарахували і не виплатили додаткової винагороди, право на яку встановлено приписами постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова), оскільки він приховав від командування військової частини інформацію про непридатність до військової служби (а.с.93-94).

Військова частина НОМЕР_3 повідомила, що виконував бойові завдання у складі роти вогневої підтримки (а.с.93-94).

Позов подано до суду 09 червня 2025 року (а.с.26).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, спір пов`язаний з проходження публічної (військової) служби.

Отже, відноситься до компетенції адміністративного судочинства.

Дотримано строку звернення до суду, оскільки позов подано упродовж 3-ох місяців з дня звільнення з військової служби.

Щодо нарахування і виплати додаткової винагороди відповідно до приписів Постанови з розрахунку 30000 грн за місяць пропорційно часу участі у бойових діях.

Так, ОСОБА_1 стверджує, що брав участь у бойових діях у лютому-березні 2025 року.

Військова частина НОМЕР_3 повідомила, що брав участь у бойових діях у січні-лютому 2025 року (а.с.93-94).

Водночас не заперечує участі у бойових діях у березні 2025 року, оскільки не досліджувала документацію військової частини щодо залучення військовослужбовців до виконання бойових завдань у березні місяці (а.с.93-94).

Військова частина НОМЕР_3 , обґрунтовуючи відсутність підстав виплати додаткової винагороди за січень-лютий 2025 року, досліджувала матеріали службового розслідування щодо виплати позивачу грошового забезпечення від 22 березня того ж року (а.с.101-132).

Під час службового розслідування не досліджували накази військової частини про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року, оскільки їх приймають на початку наступного місяця (квітень).

14 травня 2025 року військова частина склала довідку №1612/1608 про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях (а.с.16).

У ній зазначено, що з 05 вересня 2024 року по 24 березня 2025 року брав безпосередню участь у бойових діях у березні 2025 року на підставі журналу бойових дій від 12 березня того ж року №61 (а.с.16).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що у лютому-березні 2025 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях.

Військова частина не нарахувала додаткову винагороду (а.с.129 (на звороті)).

ОСОБА_1 не приховував відомості про непридатність до військової служби, оскільки 31 грудня 2024 року подав рапорт про звільнення зі служби за станом здоров`я.

Тому відповідачі допустили протиправну бездіяльність стосовно нарахування і виплати коштів.

Приписами пункту 1-1 Постанови визначено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Отже, позов в цій частині вимог належить задовільнити.

Щодо нарахування і виплати матеріальної допомоги за 2022-2025 роки.

Так, матеріальну допомогу не виплатили жодного разу.

ОСОБА_1 надав докази двох звернень про виплату матеріальної допомоги: 31 грудня 2024 року і 25 березня 2025 року.

Приписами пунктів 1, 7, 9 Розділу 24 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (у редакції на день звільнення з військової служби), який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Отже, матеріальну допомогу, за наявності підстав, виплачують за рапортом військовослужбовця.

Такі рапорти мають подавати щороку, оскільки матеріальну допомогу виплачують раз на рік.

Тому рапорти, які подав ОСОБА_1 , слід вважати рапортами про виплату матеріальної допомоги за 2024-2025 роки.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про відсутність підстав виплати матеріальної допомоги за 2022-2023 роки.

Згідно припису пункту 6 Окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 №183/уд матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань виплачують військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;

поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов`язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;

безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;

сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав зазначених в абзацах четвертому та дев`ятому цього пункту). Інші підстави для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та її розміри будуть доведені окремим рішенням Міністра оборони України.

Згідно припису пункту 6 Окремого доручення Міністра оборони України від 09 січня 2025 №156/уд матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачують військовослужбовцям один раз у 2025 році в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або зниклим безвісти;

внаслідок події, яка настала у 2025 році або у грудні 2024 року, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події, а саме:

смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;

народження дитини у військовослужбовця, в тому числі її усиновлення;

порушення стану здоров`я військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/о), довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії, висновок лікарсько-консультативної комісії), а саме:

захворювання військовослужбовця на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;

перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов`язані із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування:

перебування військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця на лікуванні онкологічного захворювання, що потребує хірургічного лікування, променевої та (або) хіміотерапії, незалежно від року встановлення діагнозу онкологічного захворювання;

поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов`язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

поранення (тяжкі травми, каліцтва) дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, пов`язаного з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Право на матеріальну допомогу ОСОБА_1 пов`язував зі захворюванням (варикоз), яке пов`язане з проходженням військової служби (а.с.22).

Такий зв`язок встановлено військово-лікарською комісією 07 травня 2024 року.

У 2024 році лікарі встановили, що позивач хворіє на варикоз 10 років (а.с.21)

Оскільки військово-лікарська комісія не встановила, що захворювання пов`язане зі захистом Батьківщини, тому позивач не набув права на виплату матеріальної допомоги.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

Щодо індексації грошового забезпечення за 2022-2025 роки.

Так, позовна заява не містить мінімального рівня обґрунтування цієї вимоги.

Позовна заява зводиться до цитування норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» без висновків щодо їх застосування у його випадку.

ОСОБА_1 не зазначає базового місяця, з яким пов`язує право на індексацію грошового забезпечення.

Згідно довідки про нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу упродовж 2022 року виплатили індексацію (а.с.100).

Виплату індексації грошового забезпечення припинено з 01 січня 2023 року (а.с.100).

Підстава припинення виплати - припис пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Цією нормою права зупинили на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Приписами частини 1 статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Приписами частин 1-4 статі 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У 2024 році індекс споживчих цін перевищив поріг індексації у 103%.

Військова частина з серпня по грудень 2024 року виплатила індексацію, що відповідає вимогам законодавства (а.с.100).

Приписами частини 1 статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Станом на день звільнення зі служби (25 березня 2025 року) величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації у 103%.

Тому з 01 січня по 25 березня 2025 року не виникли підстави індексації грошового забезпечення (а.с.100).

Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.

Сторони не понесли судових витрат (а.с.27-28).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити частково позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, яка збільшується до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях за лютий-березень 2025 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 ) додаткову винагороду відповідно до постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, яка збільшується до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях за лютий-березень 2025 року.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ