Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №320/56407/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Київ справа №320/56407/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Державної наукової установи "Центр інноваційних технологій охорони здоров`я" Державного управління справами до Управління західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМАШНЯ КУХНЯ" про визнання дій протиправними та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

Державна наукова установа "Центр інноваційних технологій охорони здоров`я" Державного управління справами звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМАШНЯ КУХНЯ", в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 04 листопада 2025 року до закупівлі з унікальним номером оголошення UA-2025-09 03-013153-a.

В обґрунтування позову позивач вказав, що оскаржуваний висновок не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, правової визначеності та пропорційності. На думку позивача, Управління не конкретизувало передбачений законом механізм припинення договірних зобов`язань, а вимога розірвати договір не узгоджується зі статтею 651 Цивільного кодексу України, оскільки договір може бути розірвано за згодою сторін, з підстав, передбачених договором або законом, чи за рішенням суду. Позивач зазначив, що 06.11.2025 скористався правом звернутися за роз`ясненням змісту висновку та просив відповідача назвати конкретні заходи і нормативні приписи, за якими Замовник має розірвати договір. На час подання позову відповіді на звернення не отримав. Це, за твердженням позивача, додатково свідчить про нечіткість покладеного на нього зобов`язання. Щодо встановлених під час моніторингу невідповідностей позивач вказав, що ТОВ «Домашня кухня» подало технологічні карти на всі страви запропонованого меню, а кожна карта містила визначений пунктом 14 додатка 2 до тендерної документації перелік відомостей та необхідні підписи. Неточності в назвах сировини, описі алергенів або окремих показниках позивач вважає технічними описками, які не спотворюють тендерну пропозицію, не змінюють предмет закупівлі та не впливають на її ціну. Оскільки всі документи були наявні, Замовник не вбачав підстав ані для розміщення повідомлення про усунення невідповідностей за пунктом 43 Особливостей, ані для відхилення пропозиції за пунктом 44 Особливостей. Позивач також наголосив, що висновок не містить відомостей про неефективне, незаконне або нецільове використання бюджетних коштів, заподіяння збитків, корупційні дії чи зловживання. Договір № 314/К/1 від 22.09.2025 виконувався та забезпечував щоденне чотириразове харчування орієнтовно 45 пацієнтів стаціонару, серед яких діти, вагітні жінки, породіллі та військовослужбовці. Тому розірвання договору, на переконання позивача, створює загрозу безперервності життєво необхідної послуги та є неспівмірним із характером зафіксованих неточностей.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/56407/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти його задоволення. В обґрунтування заперечень вказав, що моніторинг проведено уповноваженим територіальним органом на підставі доручення Держаудитслужби та наказу Управління. Тендерною документацією Замовник самостійно встановив обов`язок надати технологічні карти на кожну страву із достовірними відомостями про сировину, її кількість, вихід, харчову й енергетичну цінність, технологію приготування та характеристики готової страви. Учасник, який бере участь у закупівлі, зобов`язаний виконати всі ці вимоги, а Замовник — належно перевірити пропозицію. Відповідач зазначив, що в частині технологічних карт на масло вершкове, сосиску відварну, котлету курячу запечену та котлету асорті запечену містилися внутрішні суперечності, однак Замовник не розмістив повідомлення з вимогою їх усунути, чим порушив пункт 43 Особливостей. Окремо встановлено невідповідність технічним вимогам технологічних карт на вінегрет без горошку для пацієнтів із цукровим діабетом та кашу гречану з маслом виходом 0,180 кг для дітей віком 4– 18 років. Ці невідповідності стосуються складу, ваги, кількості поживних речовин та енергетичної цінності, тому не можуть вважатися лише формальними помилками. Відповідно, Замовник мав відхилити пропозицію ТОВ «Домашня кухня» на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Стосовно способу усунення порушення відповідач вказав, що висновок не припиняє договір автоматично і не підміняє волевиявлення його сторін або судове рішення. Замовника зобов`язано вжити заходів шляхом розірвання договору відповідно до законодавства, тобто обрати передбачений цивільним та господарським законодавством правовий механізм. Якщо тендерна пропозиція підлягала відхиленню, договір за результатами закупівлі не мав бути укладений; тому припинення зобов`язань спрямоване на усунення наслідків порушення і є пропорційним.

Третя особа у письмових поясненнях підтримала позов. ТОВ «Домашня кухня» вказало, що на час надання пояснень виконало частину договору та надало послуги на суму 517 504,00 грн за загальної ціни договору 999 372,00 грн. На думку третьої особи, розірвання не поверне сторони у первісний стан, завдасть їй майнових і репутаційних втрат та поставить під загрозу харчування пацієнтів. Третя особа також зазначила, що закон не встановлює висновок органу фінансового контролю як самостійну підставу розірвання договору, а питання дійсності правочину вирішується судом.

У відповіді на відзив позивач повторно зазначив, що навіть за наявності невідповідностей висновок повинен містити чіткий, законний та реально виконуваний спосіб їх усунення. Позивач вказав, що відповідач не врахував специфіку послуг, фактичне виконання договору та ризики для пацієнтів, а відсутність відповіді на запит від 06.11.2025 підтверджує невизначеність висновку.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач не погодився з такими доводами. Управління вказало, що виявлені порушення стосуються не лише оформлення, а й технічних характеристик лікувального харчування. Часткове виконання договору після оприлюднення висновку не усуває порушення, допущеного під час визначення переможця. Відсутність встановлених збитків також не спростовує порушення, оскільки моніторинг закупівель має превентивний характер і спрямований на додержання законної процедури.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.09.2025 позивач оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором UA-2025-09-03-013153-a щодо закупівлі кейтерингових послуг за ДК 021:2015 — 55520000-1 (послуги з харчування пацієнтів, які обслуговуються в ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС, у тому числі послуги з доставки їжі). Тендерну документацію затверджено протокольним рішенням уповноваженої особи від 03.09.2025 № 123.

За результатами процедури переможцем визначено ТОВ «Домашня кухня», з яким 22.09.2025 укладено договір про закупівлю кейтерингових послуг № 314/К/1 загальною ціною 999 372,00 грн. За умовами договору виконавець мав щоденно доставляти готову їжу за встановленим графіком, а строк надання послуг охоплював період до 31.12.2025.

На виконання доручення Державної аудиторської служби України від 09.10.2025 № 003100-18/12564-2025 Управління наказом від 14.10.2025 № 88-з розпочало моніторинг зазначеної процедури закупівлі. Підставою для моніторингу була інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Під час моніторингу досліджувалися питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації, відповідності тендерної документації вимогам законодавства, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладення та оприлюднення договору, а також пояснення Замовника і документи, розміщені в електронній системі закупівель.

Пунктами 1 і 6 розділу III тендерної документації передбачалося подання учасником документів, які підтверджують відповідність його пропозиції технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі згідно з додатком 2. У пункті 14 додатка 2 Замовник вимагав надати технологічні карти на кожну страву запропонованого циклічного семиденного чотириразового меню. Карти мали містити, серед іншого, найменування та норми сировини, технологічні вимоги до її якості, фізико-хімічні показники — білки, жири, вуглеводи, вихід страви, енергетичну цінність, дані про алергени, технологію приготування, характеристики готової страви, дані та підписи осіб, які карту склали і затвердили.

У складі пропозиції ТОВ «Домашня кухня» містився файл « 1.2.26. Технологічні карти Тендер ДНУ ЦІТОЗ ДУС.pdf». Під час зіставлення карт із меню Управління встановило такі невідповідності:

1. у технологічній карті на «Масло вершкове, шт» (сторінка 51 файла) у графі найменування сировини та напівфабрикатів зазначено «макаронні вироби (пшениця твердих сортів)», а не масло вершкове;

2. у технологічній карті на «Сосиску відварну, кг» (сторінка 69 файла) як сировину зазначено «сарделька м`ясна», а не сосиска відварна;

3. у карті на страву «Котлета куряча запечена» (сторінка 44 файла) серед алергенів зазначено м`ясо — яловичину і свинину, хоча найменування страви вказує на куряче м`ясо;

4. у карті «Котлета асорті запечена (ЦД)» (сторінка 45 файла) відомості про сировину, фізико-хімічні показники, технологію приготування та смак наведено для котлети, запеченої з курячого філе;

5. у карті «Вінегрет без горошку (ЦД)» (сторінка 13 файла) заявлено вихід готової страви 0,050 кг, тоді як сума зазначених у карті компонентів без картоплі становить 0,032 кг;

6. для «Каші гречаної з маслом» у меню передбачено порції 0,120 кг, 0,150 кг і 0,180 кг. У відповідних картах кількість гречаної крупи становить 0,045 кг, 0,054 кг і знову 0,045 кг. При цьому інші складові у порції 0,180 кг порівняно з порцією 0,150 кг не збільшені, а показники білків, жирів, вуглеводів та енергетичної цінності для більшої порції зменшені.

04.11.2025 Управління оприлюднило висновок про результати моніторингу. У висновку зафіксовано порушення пункту 43 Особливостей у зв`язку з нерозміщенням повідомлення про усунення тих невідповідностей, які могли бути виправлені, та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей у зв`язку з невідхиленням пропозиції, що не відповідала технічним вимогам тендерної документації.

У зобов`язальній частині висновку Управління, керуючись статтями 5 і 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов`язало Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

06.11.2025 позивач через електронну систему закупівель звернувся до Управління за роз`ясненням, які конкретно заходи він має здійснити для розірвання договору та якими нормативно-правовими актами вони передбачені.

Не погодившись із висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням рівності, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі — Закон № 2939-XII). Згідно зі статтею 2 цього Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про закупівлі та іншими визначеними законом питаннями.

Статтею 5 Закону № 2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, установленому Законом України «Про публічні закупівлі». За пунктом 7 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю має право пред`являти керівникам та іншим особам підконтрольних підприємств, установ та організацій обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Відповідно до статті 15 цього Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання.

Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі — Закон № 922-VIII) визначає правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Принципами закупівель є добросовісна конкуренція, максимальна економія, ефективність та пропорційність, відкритість і прозорість, недискримінація учасників, об`єктивне та неупереджене визначення переможця, запобігання корупційним діям і зловживанням.

За пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини, яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Пунктом 1 частини другої статті 22 цього Закону передбачено включення до тендерної документації інструкції з підготовки тендерних пропозицій, а технічна специфікація повинна визначати характеристики предмета закупівлі, необхідні замовнику.

Частина перша статті 8 Закону № 922-VIII наділяє центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи повноваженнями здійснювати моніторинг процедур закупівель. Рішення про початок моніторингу приймається за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною другою цієї статті, серед яких інформація від громадських об`єднань про ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу посадова особа органу державного фінансового контролю складає і підписує висновок, який оприлюднюється в електронній системі закупівель. У висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язання щодо його усунення.

Частина восьма статті 8 Закону № 922-VIII передбачає, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення порушення. Замовник має право одноразово звернутися за роз`ясненням змісту висновку та визначених у ньому зобов`язань.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552. Зобов`язання щодо усунення порушення повинно містити посилання на структурну одиницю нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути порушення, а також конкретний спосіб його усунення.

На період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування закупівлі проводяться з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Пунктом 23 Особливостей передбачено здійснення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами моніторингу закупівель у порядку, встановленому статтею 8 Закону № 922-VIII.

За пунктом 43 Особливостей, якщо замовник під час розгляду тендерної пропозиції виявив невідповідності в поданій інформації та/або документах чи відсутність документів, подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Водночас цей механізм не охоплює відсутність інформації та/або документів про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, а виправлення не може змінювати предмет закупівлі, запропоновані марку, модель тощо.

Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо вона не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником згідно з пунктом 43 Особливостей.

За частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частина перша статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За рішенням суду договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Так, предметом судового розгляду в межах даної справи є законність висновку від 04.11.2025 як індивідуального акта. Тому суд має перевірити компетенцію відповідача і підстави моніторингу; фактичне існування кожної групи встановлених невідповідностей, правильність застосування пунктів 43 і 44 Особливостей; визначеність способу усунення порушення; пропорційність покладеного зобов`язання з урахуванням виконання договору та суспільної важливості харчування пацієнтів.

Щодо компетенції та процедури моніторингу суд зазначає, що Управління є структурним підрозділом міжрегіонального територіального органу Держаудитслужби, а контроль за дотриманням законодавства про закупівлі прямо віднесено до завдань органів державного фінансового контролю. Моніторинг розпочато наказом від 14.10.2025 № 88-з на виконання доручення Держаудитслужби від 09.10.2025. Інформація громадських об`єднань про ознаки порушення є самостійною законною підставою, передбаченою статтею 8 Закону № 922-VIII. Позивач не навів доказів того, що наказ прийнято неналежним суб`єктом, поза територіальною компетенцією або з порушенням установленої процедури. Отже, доводи про відсутність у відповідача повноважень є необґрунтованими.

Оцінюючи зміст тендерної пропозиції, суд виходить із того, що вимоги тендерної документації після закінчення строку її оскарження є однаково обов`язковими для Замовника та всіх учасників. Учасник не може самостійно визначати, які з установлених Замовником відомостей є важливими, а які можуть бути подані недостовірно або суперечливо. Замовник, своєю чергою, не може після розкриття пропозицій знижувати встановлений ним рівень підтвердження технічних характеристик для окремого учасника, оскільки це суперечило б рівному ставленню та об`єктивному визначенню переможця.

Суд відхиляє твердження позивача, що достатнім було саме фізичне подання файла з технологічними картами. Пункт 14 додатка 2 вимагав не формальної наявності документа із відповідною назвою, а змістовної інформації про конкретну страву: її сировину, норми компонентів, харчові показники, алергени, вихід і технологію приготування. Документ, внутрішні відомості якого стосуються іншого продукту або не узгоджуються між собою, не підтверджує відповідну характеристику лише тому, що його заголовок збігається з назвою страви в меню.

Невідповідність у карті на масло вершкове не зводиться до орфографічної похибки: у складі продукту зазначено макаронні вироби. В карті на сосиску наведено інший м`ясний виріб — сардельку. В карті курячої котлети вказано алергени, пов`язані з яловичиною та свининою, а карта котлети асорті фактично містить опис виробу з курячого філе. Кожна з цих розбіжностей створює невизначеність щодо того, яку саме рецептуру та який склад учасник пропонував застосовувати. Для закупівлі лікувального харчування відомості про склад та алергени мають самостійне якісне значення.

Разом із тим ці чотири карти були подані, а виявлені суперечності могли бути предметом уточнення шляхом механізму пункту 43 Особливостей за умови, що їх виправлення не змінювало б запропонований предмет закупівлі. Саме тому Управління не поставило Замовнику за провину негайне відхилення пропозиції через кожну з таких розбіжностей, а обґрунтовано зафіксувало порушення обов`язку розмістити повідомлення про їх усунення. Твердження позивача, що повідомлення не було потрібним через наявність усіх документів, суперечить змісту пункту 43, який поширюється не лише на відсутні документи, а й на невідповідності у вже поданій інформації.

Інший характер мають невідповідності в картах на вінегрет без горошку та кашу гречану з маслом. У першому випадку заявлений вихід 0,050 кг не підтверджується наведеними кількостями інгредієнтів, сума яких становить 0,032 кг, причому картопля у складі відсутня. У другому випадку більша порція каші 0,180 кг містить менше гречаної крупи, ніж порція 0,150 кг, і ту саму кількість крупи, що й порція 0,120 кг; інші складові не збільшені, а поживна та енергетична цінність зменшена. Позивач не надав розрахунку, який пояснював би таку різницю технологічною втратою, способом приготування або іншою об`єктивною причиною.

Ці розбіжності безпосередньо стосуються кількісних і якісних характеристик запропонованого харчування. Для порцій, розрахованих на різні вікові та медичні групи, вихід, склад і енергетична цінність не є другорядним оформленням. Їх зміна означала б коригування самої технічної пропозиції після завершення строку її подання. Отже, висновок відповідача про невідповідність пропозиції пунктам 1 і 6 розділу III та додатку 2 тендерної документації є підтвердженим, а Замовник мав застосувати абзац другий підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, за якими учасник публічної закупівлі повинен відповідати всім установленим тендерною документацією критеріям та подати документи, що дають замовнику змогу перевірити таку відповідність; невідхилення пропозиції учасника, який не виконав обов`язкових вимог, і укладення з ним договору свідчать про порушення законодавства під час проведення закупівлі. Такий підхід викладено, зокрема, у постановах від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20, від 02.03.2023 у справі № 160/4436/21, від 28.09.2023 у справі № 140/13717/21 та від 19.10.2023 у справі № 420/25126/21.

Посилання позивача на відсутність бюджетних збитків не спростовує встановлених порушень. Додержання вимог до оцінки тендерної пропозиції є самостійним об`єктом контролю. Закон не ставить обов`язок відхилити невідповідну пропозицію у залежність від доведення вже заподіяної шкоди бюджету. Моніторинг має не лише відшкодувальну, а й превентивну функцію: забезпечити законність, рівність учасників і недопущення витрачання публічних коштів за договором, який не мав бути укладений за результатами правильно проведеної процедури.

Щодо визначеності зобов`язальної частини висновку суд виходить із того, що вона повинна читатися у взаємозв`язку з описом порушення. Управління встановило, що Замовник визнав переможцем учасника, пропозиція якого підлягала відхиленню, та уклав із ним договір. Це порушення вже неможливо виправити повторним розглядом пропозиції в межах завершеної процедури. Тому відповідач визначив результат, якого має досягти Замовник, — припинення договірних зобов`язань, і назвав спосіб — розірвання договору відповідно до законодавства.

Формулювання «відповідно до законодавства» не наділяє висновок силою правочину про розірвання та не означає негайного одностороннього припинення договору поза встановленою процедурою. Воно зобов`язує Замовника діяти правомірно: звернутися до контрагента з пропозицією про розірвання, використати передбачену договором або законом процедуру, а за відсутності згоди — вирішувати питання у належному судовому порядку або оприлюднити аргументовану інформацію про причини неможливості усунення порушення. Частина восьма статті 8 Закону № 922-VIII прямо передбачає ці варіанти поведінки після оприлюднення висновку.

Отже, довід позивача про суперечність висновку статті 651 Цивільного кодексу України ґрунтується на ототожненні зобов`язання вжити законних заходів із безпосереднім розірванням договору контролюючим органом. Управління не змінило і не припинило договір власним актом, не визначило договір недійсним та не зобов`язало ТОВ «Домашня кухня» погодитися на розірвання. Тому положення цивільного законодавства щодо форми та підстав припинення договору не порушені самим фактом прийняття висновку.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.05.2023 у справі № 640/17543/20, відповідно до яких після оприлюднення висновку замовник може усунути порушення, подати аргументовані заперечення або повідомити про неможливість усунення; розірвання договору є допустимим способом реагування, коли за належного застосування закупівельного законодавства договір узагалі не мав бути укладений. Аналогічні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 21.09.2023 у справі № 260/3644/21 та від 01.02.2024 у справі № 640/18786/22.

Суд відхиляє посилання третьої особи на постанови, в яких за інших фактичних обставин спосіб усунення порушення визнавався непропорційним або недостатньо конкретним. Висновок про пропорційність завжди залежить від характеру конкретного порушення, стадії виконання договору, можливості його виправлення та змісту зобов`язальної частини. У цій справі порушення стосується неправомірного визначення переможця через невідповідність саме технічним вимогам, а у висновку прямо названо договір і спосіб припинення зобов`язань. Тому наведена третьою особою практика не змінює оцінки спірного акта.

Щодо запиту від 06.11.2025 суд зазначає, що право на роз`яснення забезпечує можливість уточнити зміст висновку, однак саме по собі ненадання відповіді до дня подання позову не змінює фактів і правових підстав, що існували на час прийняття висновку. Позивач розумів визначений результат (розірвання договору) та сформулював запит саме щодо правового механізму його досягнення. Крім того, закон надавав позивачу можливість оприлюднити аргументовані заперечення або інформацію про неможливість усунення. Отже, ця обставина не є достатньою та самостійною підставою для скасування висновку.

Оцінюючи пропорційність, суд бере до уваги, що харчування пацієнтів стаціонару є суспільно важливою та безперервною послугою. Водночас саме її медична значущість посилює, а не зменшує потребу в точній відповідності технологічних карт умовам закупівлі. Суперечності щодо складу, алергенів, виходу порції та енергетичної цінності не можуть бути знехтувані стосовно дітей, пацієнтів із цукровим діабетом та інших осіб, для яких раціон є складовою лікування.

Обов`язок забезпечити безперервність харчування покладається на позивача як на заклад охорони здоров`я та замовника. Однак цей обов`язок не надає права продовжувати договір, укладений після порушення правил оцінки пропозицій. Замовник повинен одночасно виконувати вимоги законодавства про закупівлі та організувати надання необхідних послуг у законний спосіб. Матеріали справи не містять доказів того, що виконання висновку неминуче призводило б до фактичного припинення харчування без можливості застосувати інший передбачений законодавством механізм забезпечення нагальної потреби.

Суд також враховує, що на дату висновку (04.11.2025) договір діяв і був виконаний лише частково. Наведені третьою особою акти включають послуги, надані після оприлюднення висновку, зокрема, у листопаді та грудні 2025 року. Подальше виконання сторонами договору після того, як їм стало відомо про висновок, не може ретроспективно свідчити про протиправність акта на дату його прийняття. Часткова оплата послуг може впливати на порядок розрахунків і наслідки припинення договору, але не усуває первинного порушення процедури закупівлі.

Несприятливі майнові наслідки для третьої особи також не є самодостатньою підставою для скасування висновку. Учасник публічної закупівлі повинен подати пропозицію, що відповідає тендерній документації, та не може мати законного очікування на збереження договору, укладеного внаслідок невідхилення невідповідної пропозиції. Водночас припинення договору не позбавляє виконавця права на оплату належно наданих і прийнятих послуг або на застосування інших цивільно-правових засобів захисту за наявності відповідних підстав.

Зіставивши легітимну мету заходу — відновлення законності закупівлі, рівності учасників та недопущення подальшого витрачання публічних коштів за договором, який не мав бути укладений, — із наслідками для позивача і третьої особи, суд доходить висновку, що обраний спосіб не є явно надмірним. Менш обтяжливе виправлення технологічних карт після визначення переможця та укладення договору фактично означало б зміну технічної пропозиції поза конкурентною процедурою і не відновило б порушені принципи закупівель.

Таким чином, відповідач довів, що оскаржуваний висновок прийнято уповноваженим органом на законній підставі; описані в ньому невідповідності підтверджуються змістом технологічних карт; пункти 43 і 44 Особливостей застосовано відповідно до характеру порушень; спосіб усунення сформульовано достатньо конкретно та з відсиланням до законної процедури; баланс між публічним інтересом і правами учасників дотримано.

За таких обставин правові підстави для визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 04.11.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-09-03-013153-a відсутні, а в задоволенні позову належить відмовити.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Державної наукової установи "Центр інноваційних технологій охорони здоров`я" Державного управління справами до Управління західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМАШНЯ КУХНЯ" про визнання дій протиправними та скасування висновку, – відмовити.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.