Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №320/56578/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Київ справа №320/56578/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2025 року №82662-2410-1008-UA32100030000066252 ГУ ДПС у Київській області.

В обґрунтування позову позивач вказав, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:075:6002 площею 1,6305 га, розташованої на території Димерської селищної громади Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту. Контролюючий орган обчислив податок із застосуванням нормативної грошової оцінки 4 138 577,738902 грн за один гектар та ставки 2 відсотки. Водночас Димерська селищна рада повідомила, що рішення про проведення нормативної грошової оцінки саме цієї земельної ділянки не приймалося, а інформація про нормативну грошову оцінку одного квадратного метра земель промисловості відповідного виду використання за межами селища Димер станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відсутня. Позивач зазначив, що за відсутності нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки податкове зобов`язання мало визначатися виходячи з площі ділянки та нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Київській області. За інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, цей показник станом на 01.01.2025 становив 31 230,17 грн за гектар. За розрахунком позивача, із застосуванням ставки 2 відсотки сума податку за 2025 рік становила б 1 018,42 грн. Оскільки податковий орган не розкрив джерела показника 4 138 577,738902 грн за гектар та не підтвердив його документами, позивач вважає спірне рішення необґрунтованим. Окремо позивач послався на порядок вручення податкового повідомлення-рішення. За даними електронного кабінету документ вважається врученим 26.05.2025, а у відповіді на адвокатський запит податковий орган повідомив про направлення його рекомендованим листом із трек-номером 0601140383639, однак опису вкладення не надав. Позивач наголосив, що неправильне визначення бази оподаткування призвело до завищення зобов`язання на 133 940,60 грн та що суд не вправі самостійно замінювати застосовану контролюючим органом базу і здійснювати новий податковий розрахунок замість нього. Тому просив скасувати податкове повідомлення-рішення повністю.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/56578/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів на підтвердження правомірності спірного податкового повідомлення-рішення та заперечень проти наведених позивачем обставин до суду не подав. Тому суд вирішує спір на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням встановленого законом розподілу обов`язку доказування.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем Донецької області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.10.2016 № НВ-3207485572016 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.10.2016 № 70648893 позивачу належить земельна ділянка з кадастровим номером 3221855300:09:075:6002 площею 1,6305 га. Ділянка розташована на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області та належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; у матеріалах позову її вид використання співвіднесено з кодом 11.02.

04.04.2025 Головне управління ДПС у Київській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 82662-2410-1008-UA32100030000066252, яким визначило позивачу податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2025 рік у сумі 134 959,02 грн.

У детальному розрахунку контролюючий орган застосував такі показники: площа земельної ділянки — 1,6305 га; нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації — 4 138 577,738902 грн за гектар; період оподаткування — 12 місяців; ставка земельного податку — 2 відсотки; пільга — 0. Підсумкова сума визначена за формулою: 1,6305 га Ч 4 138 577,738902 грн/га Ч 12/12 Ч 2 % = 134 959,02 грн.

За даними електронного кабінету платника податків спірне податкове повідомлення-рішення вручено позивачу 26.05.2025. У листі від 13.10.2025 № 72900/6/10-36-24-03, наданому у відповідь на адвокатський запит від 06.10.2025 № 9, відповідач також повідомив про направлення рішення рекомендованим листом із повідомленням про вручення за трек-номером 0601140383639.

Опис вкладення до такого поштового відправлення відповідач не надав.

На адвокатський запит від 02.10.2025 № 2 Димерська селищна рада листом від 16.10.2025 № 3413/03-18 повідомила, що рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:075:6002 не приймалося.

Листом від 06.11.2025 № 3669/03-18, наданим у відповідь на адвокатський запит від 20.10.2025 № 13, Димерська селищна рада повідомила про відсутність інформації щодо нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02), розташованої на території громади за межами селища Димер, станом на 01.01.2024 та 01.01.2025.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 08.10.2025 № 29-28-0.222-9319/2-25 повідомила, що нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі по Київській області станом на 01.01.2025 становить 31 230,17 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Стаття 67 Конституції України покладає на кожного обов`язок сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Отже, обов`язок зі сплати податку кореспондує обов`язку контролюючого органу визначати його виключно за передбаченими законом елементами та на підставі належних вихідних даних.

Частинами першою та другою статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка, а плата за землю справляється відповідно до закону.

За підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок є обов`язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок і земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Пункт 269.1 статті 269 цього Кодексу відносить до платників плати за землю, зокрема, власників земельних ділянок. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пункт 271.1 статті 271 Податкового кодексу України розмежовує базу оподаткування залежно від проведення нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, базою є така оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації (підпункт 271.1.1). Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, базою є площа земельної ділянки (підпункт 271.1.2). Вибір однієї з цих баз не є предметом розсуду податкового органу, а залежить від об`єктивно встановленої та документально підтвердженої обставини — наявності належно проведеної нормативної грошової оцінки.

За пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у визначених Кодексом межах. Пункт 277.1 статті 277 цього Кодексу передбачає, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по відповідній області з дотриманням граничних розмірів, визначених Кодексом. За пунктом 284.1 статті 284 ставки плати за землю встановлюють відповідні органи місцевого самоврядування в межах ставок, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим періодом для плати за землю є календарний рік. Пункт 286.1 статті 286 визначає, що підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші передбачені законом дані. Згідно з пунктом 286.5 статті 286 нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком, що має містити, серед іншого, кадастровий номер, площу земельної ділянки, ставку та пільгу.

Пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачає використання нормативної грошової оцінки земельних ділянок для визначення розміру земельного податку. За змістом Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка проводиться у встановленому законом порядку, її результати оформлюються технічною документацією, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із відповідної технічної документації. Технічна документація підлягає затвердженню уповноваженим органом у порядку, визначеному статтею 23 цього Закону. Отже, числове значення нормативної грошової оцінки має бути простежуваним до затвердженої технічної документації та офіційних відомостей кадастру.

Відповідно до пунктів 42.1– 42.2 статті 42 та пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вручається платнику у визначений Кодексом спосіб, зокрема шляхом відображення в електронному кабінеті та/або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Належність вручення впливає, зокрема, на перебіг строку оскарження, але не замінює перевірки матеріальної правомірності визначеного податкового зобов`язання.

Суд зазначає, що спірним в межаї даної справи є не сам статус позивача як платника земельного податку та не належність йому земельної ділянки, а документальної і правової обґрунтованості конкретної бази, яку відповідач застосував для розрахунку податку за 2025 рік. Право власності позивача, площа 1,6305 га, кадастровий номер, категорія земель, двовідсоткова ставка, дванадцятимісячний період оподаткування та відсутність пільги сторонами фактично не оспорюються. Визначальним є показник 4 138 577,738902 грн за гектар, оскільки саме його використання сформувало суму 134 959,02 грн.

Сам детальний розрахунок підтверджує лише арифметичне застосування зазначеного показника, але не підтверджує його походження. Податкове повідомлення-рішення не містить посилання на витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, реквізити затвердженої технічної документації, рішення органу місцевого самоврядування про її затвердження, дату набрання таким рішенням чинності чи послідовність застосованих коефіцієнтів індексації. Жодного з таких документів відповідач до суду не подав.

Лист Димерської селищної ради від 16.10.2025 № 3413/03-18 суд оцінює з урахуванням того, що закон не вимагає прийняття окремого рішення про нормативну грошову оцінку щодо кожної індивідуально визначеної земельної ділянки: оцінка може випливати із затвердженої технічної документації щодо відповідної території. Тому сам по собі факт відсутності рішення, у назві якого вказано конкретний кадастровий номер, не був би достатнім для висновку про незаконність податкового нарахування.

Водночас цей лист має оцінюватися разом із листом Димерської селищної ради від 06.11.2025 № 3669/03-18 про відсутність інформації щодо нормативної грошової оцінки одиниці площі земель промисловості відповідного виду використання за межами селища Димер. У сукупності ці документи ставлять під обґрунтований сумнів наявність офіційного джерела використаного відповідачем показника. Для спростування такого сумніву контролюючому органу достатньо було подати витяг із технічної документації, відомості Державного земельного кадастру або належний розрахунок із посиланням на затверджену документацію. Відповідач цього не зробив.

Лист Держгеокадастру від 08.10.2025 № 29-28-0.222-9319/2-25 підтверджує нормативну грошову оцінку одного гектара ріллі по Київській області — 31 230,17 грн. Цей показник не доводить точного розміру податку, який у будь-якому разі має бути визначений компетентним контролюючим органом з урахуванням чинного рішення про ставку та всіх передбачених законом вихідних даних. Проте він підтверджує, що у випадку непроведення нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки закон передбачає іншу модель оподаткування, ніж застосована у спірному рішенні.

Разом із тим предметом цієї справи є правомірність уже прийнятого податкового повідомлення-рішення, а не визначення судом замість контролюючого органу нового грошового зобов`язання. Для самостійного остаточного розрахунку суду належало б обрати правову базу, встановити належну локальну ставку та перевірити весь комплекс податкових даних, що виходить за межі судового контролю та означало б підміну компетенції відповідача.

Довід позивача про ненадання опису вкладення до рекомендованого листа не є самостійною підставою для скасування рішення. Позивач визнає, що документ відображено в його електронному кабінеті та вручено 26.05.2025; позов подано 16.11.2025, тобто у межах шестимісячного строку звернення до суду. Отже, спосіб поштового направлення не перешкодив реалізації права на судовий захист і не вплинув на правильність визначення бази оподаткування.

Прийняття податкового повідомлення-рішення 04.04.2025, тобто до граничної дати 1 липня, відповідає пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, який установлює кінцевий строк надсилання, а не заборону здійснити нарахування раніше. Тому дата прийняття спірного рішення також не свідчить про його протиправність.

Обставина, що ОСОБА_1 є уродженцем Донецької області, підтверджує анкетні дані позивача, однак сама по собі не змінює правил оподаткування належної йому земельної ділянки у Київській області та не утворює податкової пільги без передбачених законом додаткових умов. Позивач не обґрунтовує позов існуванням такої пільги, а спірне рішення також містить нульовий показник пільги. Тому зазначена обставина не впливає на висновок щодо правомірності застосованої нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, посилання позивача на неможливість часткового збереження спірного нарахування є обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 826/15139/16 та від 17.04.2018 у справі № 2а-10031/12/2670 сформульовано підхід, за яким суд, установивши неправильність розрахунку податкового зобов`язання, не повинен перебирати на себе функції контролюючого органу і самостійно визначати інший розмір зобов`язання, якщо це потребує нового застосування елементів податку.

Цей підхід є релевантним до спірних правовідносин, оскільки вся сума 134 959,02 грн є результатом одного неподільного розрахунку із застосуванням недоведеної бази.

Скасування податкового повідомлення-рішення в повному обсязі не означає встановлення відсутності у позивача обов`язку зі сплати земельного податку за 2025 рік. Воно означає, що конкретне грошове зобов`язання не може вважатися правомірно визначеним на підставі недоведеного показника нормативної грошової оцінки. За наявності передбачених законом підстав питання про належний розмір податку вирішується компетентним органом у межах його повноважень та строків, але не шляхом виправлення судом дефектного розрахунку.

Отже, відповідач не довів, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3221855300:09:075:6002 була проведена, оформлена і затверджена у встановленому законом порядку та що показник 4 138 577,738902 грн за гектар відповідав офіційним даним, чинним для 2025 року. Не доведено також спосіб формування цього показника з урахуванням індексації. За таких обставин податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам законності й обґрунтованості, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позов підлягає задоволенню.

Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтверджено сплату позивачем судового збору в сумі 1 079,68 грн. Тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, – задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2025 року №82662-2410-1008-UA32100030000066252 ГУ ДПС у Київській області;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 079,68 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.