Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №127/27488/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27488/26

Провадження 2/127/7627/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_3 », перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб між сторонами зареєстровано 23.04.2013, про що складено актовий запис № 640. У шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка зазначила, що з часом сімейно-шлюбні відносини між сторонами погіршилися через розбіжності у поглядах на життя, відмінність характерів, життєвих принципів і цілей. Сторони подружніх відносин не підтримують, шлюб фактично припинено та існує формально. Спору щодо визначення місця проживання дітей немає. Майнові вимоги у межах цієї справи не заявляються.

Подальше спільне життя та збереження шлюбу позивачка вважає неможливими, просила строк на примирення не надавати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_7 », а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1064,96 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та витрат на пересилання поштової кореспонденції у розмірі 144 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 23.04.2013 серії НОМЕР_1 встановлено, що 23 квітня 2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, про що складено актовий запис № 640. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_7 ».

Відповідно до свідоцтва про народження від 11.09.2013 серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження від 06.07.2016 серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження від 27.05.2022 серії НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За змістом ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. Суди мають повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та враховувати обставини життя подружжя.

Оцінюючи встановлені обставини у сукупності, суд враховує, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, подружні відносини між сторонами припинені, спільного бажання зберігати сімейні відносини немає. Відомостей про примирення сторін суду не надано.

Наявність у сторін спільних дітей не може бути підставою для примусового збереження шлюбу за відсутності сімейних відносин між подружжям та за небажання одного з них продовжувати шлюбні відносини. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, тому примушування особи до його збереження всупереч її волі не допускається.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що має істотне значення, тому позов у частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги є домовленістю, за якою адвокат, адвокатське бюро чи адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за надання правничої допомоги.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати та інші умови визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір - розумним з огляду на складність справи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачкою надано договір про надання правничої допомоги № LE-153 від 30.07.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Грушко Жанною Вячеславівною, ордер серії АВ № 1325457 від 04.08.2026, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 04.08.2026 та квитанцію до платіжної інструкції № 2.779857879.1 від 30.07.2026 про оплату юридичних послуг згідно з договором № LE-153.

Відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 04.08.2026 встановлено, що вартість усних консультацій, рекомендацій, роз`яснень, огляду практики справ з розірвання шлюбу визначена у розмірі 3000 грн, а підготовки та подання позовної заяви про розірвання шлюбу - у розмірі 7000 грн, загальна вартість наданих послуг становить 10 000 грн.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що справа є незначної складності, предмет спору не потребував складного правового аналізу, обсяг підготовлених та поданих доказів не є значним, а справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. З огляду на характер виконаної адвокатом роботи та критерії співмірності й розумності суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивачки 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат на пересилання поштової кореспонденції суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до квитанції ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2184344 від 04.08.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 направлено рекомендоване відправлення з описом вкладення, загальна вартість послуг становила 162,18 грн. Оскільки позивачкою заявлено до стягнення 144 грн та зазначений розмір не перевищує фактично понесених і документально підтверджених витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 144 грн таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 81, 89, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 23 квітня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 640.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 144 (сто сорок чотири) гривні витрат, пов`язаних із пересиланням поштової кореспонденції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. В. Горбатюк