Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №640/24113/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Київ № 640/24113/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державної установи «Професійні закупівлі»

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна установа «Професійні закупівлі» (далі – позивач) з позовом до Державної аудиторської служби України (далі – відповідач), в якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок від 13.08.2021 про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-04-07-004992-b.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги, із урахуванням заяви про зміну підстав позову шляхом їх розширення, обґрунтовані тим, що позивачем як замовником, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі UA-2021-04-07-004992-b «Дизельне паливо ДП-Євро5-В0, 600000UAH, 09130000-9, ДК021, 3000, л.», та усі вчинені позивачем дії щодо названої закупівлі відповідали вимогам чинного законодавства.

Повідомили, що за результатами спірної закупівлі між ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» та Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 28.05.2021 було укладено договір № 3152. Звернули увагу, що позивач не є стороною названого договору, тож у позивача відсутній механізм впливу на такий договір.

Зазначили, що 13.08.2021 відповідачем за результатами моніторингу складено, підписано та оприлюднено висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерних пропозицій, зокрема відповідач указав на порушення вимог пункту 2.2 додатку 3 до тендерної документації, а на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону та уклав з ним Договір.

На переконання позивача, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є безпідставним і необґрунтованим, оскільки порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем вчинено не було.

Крім того, спірний висновок було складено відповідачем 13.08.2021, проте договір між учасником ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» та Головним управлінням ДПС у Вінницькій області за результатами процедури закупівлі було укладено 28.05.2021, тобто на момент складання висновку між сторонами було укладено договір, який і надалі є чинним.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 23.07.2021 № 247 здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-04-07-004992-b (назва предмета закупівлі: Код за ДК 021-2015 – 09130000-9 – Нафта і дистиляти (Дизельне паливо, бензин А-95); ДК 021:2015:09130000-9 – Нафта і дистиляти) в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 13.08.2021 № 780, який оприлюднений в електронній системі закупівель 13.08.2021.

Зазначили, що висновок від 13.08.2021 та витяг з наказу Держаудитслужби від 23.07.2021 № 247 оприлюднені в електронній системі закупівель та доступні до перегляду за номером закупівлі UA-2021-04-07-004992-b за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-07-004992-b.

Крім того, повідомили, що проведення процедури закупівлі здійснюється відповідно до Закону № 922-VІІІ. Тендерною документацією згідно із цим Законом є документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини першої та пункту 2 частини другої статті 16 Закону № 922-VІІІ замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Відповідно до статті 29 Закону № 922-VІІІ замовник здійснює розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.

У пункті 3.1 розділу 3 Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації, затвердженої уповноваженою особою ДУ «Професійні закупівлі» Голобородько О.С. протокольне рішення від 06.04.2021 № 81 (далі – Тендерна документація), Замовник передбачив, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи учасника або електронного цифрового підпису (ЕЦП) уповноваженої особи учасника на пропозицію, та шляхом завантаження необхідних документів/інформації/файла(-ів), перелік яких визначено в додатку 1 до цієї Тендерної документації.

Згідно з пунктом 1.5 розділу 1 Загальні положення Тендерної документації замовник-ЦЗО установлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону № 922-VІІІ. Визначені Замовником-ЦЗО згідно із цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначені в додатку 3 до цієї Тендерної документації.

Також згідно з пунктом 2 розділу І додатка 1 до Тендерної документації інформацією, що належить до складу тендерної пропозиції та підлягає завантаженню в ЕСЗ у вигляді файлу є інформація, що підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, відповідно до вимог, зазначених в додатку 3 до Тендерної документації.

Замовник у пункті 2 додатка 3 до Тендерної документації передбачив перелік документів, що повинні надати учасники для підтвердження їх відповідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», зокрема: довідка з інформацією про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (пункт 2.1); копія(-ії) документа(-ів), що підтверджують право власності та/або партнерських відносин з АЗС, на які є посилання у довідці, що вимагається відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього додатка (пункт 2.2); лист(-ти)-гарантія(-ії) від учасника та/або партнерських АЗС учасника про безумовний відпуск пального відповідно до технічного завдання (додаток 2 до тендерної документації) та умов проєкту договору, що викладено в додатку 4 до Тендерної документації (пункт 2.3).

Отже, для підтвердження відповідності такому кваліфікаційному критерію, як «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», учасники повинні надати, зокрема, але не виключно, довідку з інформацією про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а також копії документів, що підтверджують право власності та/або партнерських відносин учасника з тими АЗС, на які є посилання у довідці.

За результатами моніторингу установлено, що учасник ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» у складі тендерної пропозиції надав: довідку у довільної формі, яка містить інформацію про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідні для виконання зобов`язань стосовно поставки товару, який є предметом закупівлі, а саме: у ній зазначено, що ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» гарантує цілодобове отримання нафтопродуктів за скретч-картами на 1606 АЗС у всіх областях України (власні АЗС системи «Авіас»); довідку щодо терміну дії талонів, скретч-карт, якою ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» гарантує використання талонів (скретч-карти) на ПММ на наступних АЗС: Авіас, Укрнафта, ANP, GLORIS, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, Балу, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, Петрол-Гарант, Чернівцінафтопродукт, Элін, ЮКОН, ЮКОН сервіс; довідку з переліком АЗС, у якій зазначено, що на всіх АЗС системи «Авіас» надана можливість заправитися Замовнику, а також вказано їх розташування та бренд, зокрема Авіас, Укрнафта, ANP, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, ЮКОН, ЮКОН сервіс.

Також учасник ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» у складі тендерної пропозиції надав договір від 31.12.2020 № 12/01/01/1658-Р, укладений з ПАТ «Укрнафта», предметом якого є прийом, зберігання та відпуск зі зберіганням пального за умови пред`явлення довірчого документа ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ».

Проте у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» відсутні копії(-ій) документу(-ів), що підтверджують право власності та/або партнерських відносин з іншими АЗС, зокрема: Авіас, ANP, GLORIS, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, Балу, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, Петрол-Гарант, Чернівцінафтопродукт, Элін, ЮКОН, ЮКОН сервіс, на які є посилання у зазначених довідках, чим не дотримано вимоги пункту 2.2 додатка 3 до Тендерної документації.

Не надавши зазначених документів, цей учасник не підтвердив своєї відповідності такому кваліфікаційному критерію, як «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій».

На переконання відповідача, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ Замовник не відхилив тендерної пропозиції ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону № 922-VІІІ.

Крім того, позивач в ідентичних за змістом заявах про зміну підстав позову шляхом їх розширення від 07.09.2021 № 625 та від 24.09.2021 № 727 зазначив, що він не є стороною договору від 28.05.2021 № 3152 та у нього немає механізму впливу на такий договір.

Із цього приводу Держаудитслужба зазначила таке.

Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ централізовані закупівельні організації – юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону.

За нормами частини тринадцятої статті 11 Закону № 922-VІІІ замовник може здійснити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через централізовану закупівельну організацію.

Централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов`язків замовників, що визначені цим Законом, та несе відповідальність згідно із законами України.

Замовник укладає договір про закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) з переможцем процедури закупівлі за результатами тендеру та/або з переможцем відбору закупівлі за рамковою угодою, що були здійснені в його інтересах централізованою закупівельною організацією.

У рішенні про визначення централізованої закупівельної організації може бути встановлено про обов`язковість закупівлі через централізовану закупівельну організацію для певного переліку замовників і визначено перелік товарів та/або послуг, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов`язковою.

Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 15 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 централізовані закупівельні організації організовують і проводять тендери в інтересах замовників відповідно до Закону № 922-VІІІ з урахуванням особливостей укладення і виконання рамкових угод, визначених уповноваженим органом, та цих особливостей.

Для організації та проведення процедур закупівель централізовані закупівельні організації визначають уповноважених осіб відповідно до законодавства.

Із зазначених норм випливає, що за організацію та проведення процедур закупівель відповідають централізовані закупівельні організації, що набувають усіх прав та обов`язків замовників.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» ДУ «Професійні закупівлі» визначено централізованою закупівельною організацією. Зазначена централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом № 922-VІІІ.

Відповідно до додатка 3 Розпорядження № 846 товар ДК 021:2015-09130000-9 нафта і дистиляти належить до переліку товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов`язковою.

Також звернули увагу, що у своєму висновку Держаудитслужба взагалі не зазначає про зобов`язання ДУ «Професійні закупівлі» розірвати укладений за результатами зазначеної закупівлі договір та/або інакше змінити договірні правовідносини.

Безпідставними є також твердження позивача, що відповідач не конкретизував способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Зі змісту відзиву на позовну заяву слідує, що Держаудитслужба зобов`язала позивача усунути встановлене порушення та запропонувала один із можливих шляхів усунення цих порушень, а саме: забезпечити неухильне дотримання законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерних пропозицій учасників та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, яке і є тим «конкретним способом усунення порушення».

Твердження позивача: «Закон № 922-VІІІ не передбачає процедури усунення порушень після визначення переможця процедури закупівлі та укладення з ним договору», на переконання відповідача, є помилковими, а посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.01.2021 у справі № 160/12925/19 є безпідставним, позаяк фактичні обставини цієї справи відрізняються від обставин справи № 640/24113/21. Зокрема, у висновках, які досліджувалися Верховним Судом, було зазначено тільки про сам факт порушення та вимогу «усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель», проте у цій справі Держаудитслужба не лише вказала на факт порушення, а ще й описала його та зазначила, яким способом Замовник має усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: «забезпечити неухильне дотримання законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерних пропозицій учасників».

Отже, Держаудитслужба при зобов`язанні усунення порушення чітко дотримувалася норм і вимог, установлених Законами № 922-VІІІ та № 2939-ХІІ, і жодним чином не порушила прав та охоронюваних інтересів позивача, тому доводи позивача відповідач уважає необґрунтованими та безпідставними, а вимога визнати протиправним та скасувати висновок моніторингу процедури закупівлі не підлягає задоволенню.

Від позивача до суду надійшли заяви про зміну підстав прозову.

Від відповідача до суду надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову шляхом їх розширення.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 31.10.2023 справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Державна установа «Професійні закупівлі» є юридичною особо, зареєстрованою 02.12.2016, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 40996564 міститься відповідний запис.

На виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», 07.04.2021 позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення про закупівлю UA-2021-04-07-004992-b «Дизельне паливо ДП-Євро5-В0, 600000UAH, 09130000-9, ДК021, 3000, л.».

Судом установлено, що за результатами спірної закупівлі між ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» та Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 28.05.2021 було укладено договір № 3152.

Державною аудиторською службою України на підставі наказу від 23.07.2021 № 247 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-04-07-004992-b.

13.08.2021 відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-07-004992-b, відповідно до якого встановлено, що дата закінчення моніторингу: 12.08.2021. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі – Замовник) на 2021 рік (закупівля через Централізовану закупівельну організацію), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену уповноваженою особою ДУ «Професійні закупівлі» (протокольне рішення від 06.04.2021 № 81), тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» (далі – ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ»), тендерну пропозицію Приватного підприємства «ОККО КОНТРАКТ» (далі – ПП «ОККО КОНТРАКТ»), протокольне рішення Уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель в Державній установі «Професійні закупівлі» від 07.05.2021 № 162 «Про відхилення тендерної пропозиції», протокол розкриття тендерних пропозицій, протокольне рішення Уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель в Державній установі «Професійні закупівлі» від 12.05.2021 № 170, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (бензин, дизельне паливо) від 28.05.2021 № 3152, додаткова угода від 08.07.2021 № 2. За результатами моніторингу установлено, що Замовник відповідно пункту 2.2 додатку 3 до тендерної документації на підтвердження кваліфікаційним критеріям установив вимогу щодо надання копії(-ій) документу(-ів), що підтверджують право власності та/або партнерських відносин з АЗС, на які є посилання у довідці, що вимагається відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Додатку 3 до Тендерної документації. Учасник ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» у складі тендерної пропозиції надав довідку у довільної формі, яка містить інформацію про наявність обладнання та матеріально-технічної бази необхідних для виконання зобов`язань стосовно поставки товару, який є предметом закупівлі, а саме - ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» гарантує цілодобове отримання нафтопродуктів за скретч-картами на 1606 АЗС у всіх областях України (власні АЗС системи «Авіас»), довідку з переліком та розташуванням (розміщенням) стаціонарних АЗС для заправки транспортних засобів Замовника, довідку щодо терміну дії талонів, скретч-карт, якою ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» гарантує використання талонів (скретч-карти) на ПММ на наступних АЗС: Авіас, Укрнафта, ANP, GLORIS, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, Балу, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, Петрол-Гарант, Чернівцінафтопродукт, Элін, ЮКОН, ЮКОН сервіс. Разом з тим, учасник ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» в складі тендерної пропозиції надав договір від 31.12.2020 № 12/01/01/1658-Р укладений з ПАТ «Укрнафта», предметом якого є прийом, зберігання та відпуск зі зберіганням пального за умови пред`явлення довірчого документа ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ». При цьому у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» відсутні копії(-ій) документу(-ів), що підтверджують право власності та/або партнерських відносин з іншими АЗС, зокрема: Авіас, ANP, GLORIS, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, Балу, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, Петрол-Гарант, Чернівцінафтопродукт, Элін, ЮКОН, ЮКОН сервіс, на які є посилання у зазначених довідках, чим не дотримано вимоги пункту 2.2 додатку 3 до Тендерної документації. Однак, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», як таку що не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону та уклав з ним Договір.

Відповідно до висновку, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерної пропозиції ПП «ОККО КОНТРАКТ», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця – порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала забезпечити неухильне дотримання законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерних пропозицій учасників та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Уважаючи висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ).

За правилами частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

VI. Оцінка суду

Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закон України «Про публічні закупівлі».

Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі – аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII.

За нормами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно із частинами шостою та сьомою статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20.

Як установлено судом, Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 23.07.2021 № 247 здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-04-07-004992-b (назва предмета закупівлі: Код за ДК 021-2015 – 09130000-9 – Нафта і дистиляти (Дизельне паливо, бензин А-95); ДК 021:2015:09130000-9 – Нафта і дистиляти) в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Моніторингом процедури закупівлі встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

У висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала забезпечити неухильне дотримання законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерних пропозицій учасників та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Крім того, судом не встановлено, що у зобов`язанні щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель йдеться про припинення зобов`язань за договором або його розірвання, як це стверджував позивач.

Як установлено судом, у пункті 3.1 розділу 3 Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації, затвердженої уповноваженою особою ДУ «Професійні закупівлі» Голобородько О.С. протокольне рішення від 06.04.2021 № 81 (далі – Тендерна документація), Замовник передбачив, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи учасника або електронного цифрового підпису (ЕЦП) уповноваженої особи учасника на пропозицію, та шляхом завантаження необхідних документів/інформації/файла(-ів), перелік яких визначено в додатку 1 до цієї Тендерної документації.

Згідно з пунктом 1.5 розділу 1 Загальні положення Тендерної документації замовник-ЦЗО установлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону № 922-VІІІ.

Визначені Замовником-ЦЗО згідно із цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначені в додатку 3 до цієї Тендерної документації.

Також згідно з пунктом 2 розділу І додатка 1 до Тендерної документації інформацією, що належить до складу тендерної пропозиції та підлягає завантаженню в ЕСЗ у вигляді файлу є інформація, що підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, відповідно до вимог, зазначених в додатку 3 до Тендерної документації.

Замовник у пункті 2 додатка 3 до Тендерної документації передбачив перелік документів, що повинні надати учасники для підтвердження їх відповідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», зокрема: довідка з інформацією про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (пункт 2.1); копія(-ії) документа(-ів), що підтверджують право власності та/або партнерських відносин з АЗС, на які є посилання у довідці, що вимагається відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього додатка (пункт 2.2); лист(-ти)-гарантія(-ії) від учасника та/або партнерських АЗС учасника про безумовний відпуск пального відповідно до технічного завдання (додаток 2 до тендерної документації) та умов проєкту договору, що викладено в додатку 4 до Тендерної документації (пункт 2.3).

Отже, для підтвердження відповідності такому кваліфікаційному критерію, як «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», учасники повинні надати, зокрема, але не виключно, довідку з інформацією про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а також копії документів, що підтверджують право власності та/або партнерських відносин учасника з тими АЗС, на які є посилання у довідці.

Судом установлено, що учасник ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» у складі тендерної пропозиції надав: довідку у довільної формі, яка містить інформацію про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідні для виконання зобов`язань стосовно поставки товару, який є предметом закупівлі, а саме: у ній зазначено, що ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» гарантує цілодобове отримання нафтопродуктів за скретч-картами на 1606 АЗС у всіх областях України (власні АЗС системи «Авіас»); довідку щодо терміну дії талонів, скретч-карт, якою ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» гарантує використання талонів (скретч-карти) на ПММ на наступних АЗС: Авіас, Укрнафта, ANP, GLORIS, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, Балу, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, Петрол-Гарант, Чернівцінафтопродукт, Элін, ЮКОН, ЮКОН сервіс; довідку з переліком АЗС, у якій зазначено, що на всіх АЗС системи «Авіас» надана можливість заправитися Замовнику, а також вказано їх розташування та бренд, зокрема Авіас, Укрнафта, ANP, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, ЮКОН, ЮКОН сервіс.

Також учасник ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» у складі тендерної пропозиції надав договір від 31.12.2020 № 12/01/01/1658-Р, укладений з ПАТ «Укрнафта», предметом якого є прийом, зберігання та відпуск зі зберіганням пального за умови пред`явлення довірчого документа ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ».

Проте у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» відсутні копії(-ій) документу(-ів), що підтверджують право власності та/або партнерських відносин з іншими АЗС, зокрема: Авіас, ANP, GLORIS, Rubix, Sentosa Oil, Авіас плюс, Балу, ЗНП, Мавекс, Мавекс плюс, Петрол-Гарант, Чернівцінафтопродукт, Элін, ЮКОН, ЮКОН сервіс, на які є посилання у зазначених довідках, чим не дотримано вимоги пункту 2.2 додатка 3 до Тендерної документації.

Отже, не надавши зазначених документів, цей учасник не підтвердив своєї відповідності такому кваліфікаційному критерію, як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

На переконання суду, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ Замовник не відхилив тендерної пропозиції ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону № 922-VІІІ.

Крім того, згідно зі статтею 2 Закону № 2939-ХІІ одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Проте, доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем суду не надано.

Щодо підстав проведення моніторингу, судом установлено таке.

Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому статтею 8 Закону № 922-VIII (в редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX» «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель».

З огляду на положення статті 6 Закону № 922-VIII, Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель по закупівлі № UA-2021-04-07-004992-b (назва предмета закупівлі: Код за ДК 021-2015 – 09130000-9 – Нафта і дистиляти (Дизельне паливо, бензин А-95); ДК 021:2015:09130000-9 – Нафта і дистиляти).

Зазначений моніторинг розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 23.07.2021 № 247 «Про початок моніторингу закупівель».

Судом установлено, що за результатами розгляду спірної тендерної пропозиції, відповідачем встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Назване порушення у сфері публічних закупівель зафіксоване у висновку про результати моніторингу закупівлі від 13.08.2021, форма та порядок заповнення якого затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем констатуючої частини висновку.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до положень частин дев`ятої-одинадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема у спірному випадку замовника зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом забезпечення неухильного дотримання законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерних пропозицій учасників та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено виконання названої вимоги висновку відповідача, що свідчить про відсутність підстав стверджувати його протиправність.

Щодо доводів позивача про те, що він не є стороною договору від 28.05.2021 № 3152 та у нього немає механізму впливу на такий договір, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ централізовані закупівельні організації – юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону.

За нормами частини тринадцятої статті 11 Закону № 922-VІІІ замовник може здійснити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через централізовану закупівельну організацію.

Централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов`язків замовників, що визначені цим Законом, та несе відповідальність згідно із законами України.

Замовник укладає договір про закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) з переможцем процедури закупівлі за результатами тендеру та/або з переможцем відбору закупівлі за рамковою угодою, що були здійснені в його інтересах централізованою закупівельною організацією.

У рішенні про визначення централізованої закупівельної організації може бути встановлено про обов`язковість закупівлі через централізовану закупівельну організацію для певного переліку замовників і визначено перелік товарів та/або послуг, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов`язковою.

Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 15 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216, централізовані закупівельні організації організовують і проводять тендери в інтересах замовників відповідно до Закону № 922-VІІІ з урахуванням особливостей укладення і виконання рамкових угод, визначених уповноваженим органом, та цих особливостей.

Для організації та проведення процедур закупівель централізовані закупівельні організації визначають уповноважених осіб відповідно до законодавства.

Із зазначених норм слідує, що за організацію та проведення процедур закупівель відповідають централізовані закупівельні організації, що набувають усіх прав та обов`язків замовників.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» ДУ «Професійні закупівлі» визначено централізованою закупівельною організацією.

Названа централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом № 922-VІІІ.

Відповідно до додатка 3 Розпорядження № 846 товар ДК 021:2015-09130000-9 нафта і дистиляти належить до переліку товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов`язковою.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному висновку Держаудитслужба не констатувала про зобов`язання позивача розірвати укладений за результатами зазначеної закупівлі договір та/або змінити договірні правовідносини.

Тож, на переконання суду, безпідставними є твердження позивача, що відповідач не конкретизував способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Щодо тверджень позивача про те, що Закон № 922-VІІІ не передбачає процедури усунення порушень після визначення переможця процедури закупівлі та укладення з ним договору, суд такі доводи вважає помилковими, а посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.01.2021 у справі № 160/12925/19 – безпідставною, оскільки фактичні обставини цієї справи відрізняються від обставин справи № 640/24113/21, тобто правовідносини не є подібними.

Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.