Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №280/5612/26
Суддя: Новікова Інна Вячеславівна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 року Справа № 280/5612/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» до Тернопільської митниці про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
05 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі – позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000365/1 від 28.05.2026.
Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №EVG-1-2020 від 23.10.2019, укладеного між компанією «EVERLASTING MACHINE & TOOL CO., LTD» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» (Україна), Позивачем на митну територію України ввезено товари.
27 травня 2026 року Позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40АА № 26UA403070006092U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Машини виробництва торговельної марки «Кентавр» для приготування бетонних сумішей або будівельних розчинів, перемішування будівельних матеріалів: бетонозмішувачі з електричним приводом, з місткістю барабану 125-180 л, що являють собою змішувальний барабан з розташованими всередині неактивними лопатями, встановлений на опорній рамі зі змінним кутом нахилу, який приводиться в дію (обертання) за допомогою електродвигуна (з редуктором або без нього), у розібраному стані для транспортування: мод. «Кентавр БМ-125Е» - 90 шт.; мод. «Кентавр БМ-140Е» - 180 шт.; мод. «Кентавр БМ-160Е» - 15 шт.; мод. «Кентавр БМ-180Е» - 30 шт. Галузь застосування - приватне господарс.».
До митної декларації позивачем було додано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: пакувальний лист №б/н від 21.01.2026; рахунок-фактура (інвойс) №HCL20250917-3 від 21.01.2026; коносамент №ZM26021306 від 11.03.2026; накладна УМВС № 04485 від 12.05.2026; декларація про походження товару № HCL20250917-3 від 21.01.2026; банківський платіжний документ, що стосується товару №313 від 12.09.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №542 від 29.01.2026; банківський платіжний документ, що стосується товару №640 від 09.03.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №F/26/05/37 від 18.05.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – Довідка про транспортні витрати №1805/1Т від 18.05.2026; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – Додаткова угода №6/6 від 05.03.2026; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація №6 від 05.09.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №EVG-1-2020 від 23.10.2019; договір (контракт) про перевезення №122 від 01.03.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») №101 МСС/25 від 25.12.2025; заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» – заява №б/н від 27.05.2026.
Під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070006092U7 від 27.05.2026 наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема:
«…1. декларантом до митного оформлення заявлено партію товару, імпортовану на підставі зовнішньоекономічного контракту 23.10.2019 №EVG-1-2020 (далі – Контракт), укладеного між компанією «EVERLASTING MACHINE & TOOL CO., LTD» та ТОВ «Торговий дім «АМТ».
До митного оформлення декларантом надано специфікацію від 05.09.2025 №6, додаткову угоду від 05.03.2026 №6/6 та рахунок-фактуру (інвойс) від 21.01.2026 №HCL20250917-3.
Відповідно до відомостей, що містяться у наданих товаросупровідних документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO згідно Інкотермс-2010.
Положеннями ч.10 ст.58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч.2 ст.53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до відомостей декларації митної вартості від 27.05.2026 №б/н до ціни товару додані витрати на транспортування в сумі 3100,00 доларів США, що еквівалентно 137257,77 грн.
З метою підтвердження зазначених витрат декларантом надано до митного оформлення такі документи: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 01.03.2024 №122, укладений між «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» (Експедитор) та ТОВ «Торговий дім «АМТ» (Клієнт), рахунок від 18.05.2026 №F/26/05/37 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідку про транспортні витрати від 18.05.2026 №1805/1Т. Відповідно до вище зазначеного рахунку від 18.05.2026 №F/26/05/37 на оплату транспортно-експедиторських послуг визначено витрати на транспортування партії товарів в трьох контейнерах.
Витрати на перевезення враховують: ТЄО за межами території України становить 90,00 доларів США; фрахт з врахуванням перевалки та НРР, включаючи перевантаження по маршруту Циндао, Китай – Хрубешув - Володимир-Волинський, Україна становить 9 210,00 доларів США; доставка по маршруту Хрубешув - Володимир-Волинський, Україна-Тернопіль, Україна становить 2610,00 доларів США.
Загальна вартість наданих послуг за перевезення склала 11910,00 доларів США включаючи перевантаження контейнерів.
У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 27.05.2026 №26UA403070006092U7 та коносаменті №ZM26021306 від 11.03.2025 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту QINGDAO, CHINA до порту Gdansk, POLAND.
Разом з цим, згідно із відомостями, наведеними у накладній УМВС від 12.05.2026 №04485, товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Хрубешув - Володимир-Волинський та до м. Тернопіль залізничним транспортом.
Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.
До митного оформлення надано супровідний документ Т1 від 11.05.2026 №26PL322080NSENSNM2 та залізничну накладну від 12.05.2026 №04485.
Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг.
Проте, у наданих до митного оформлення рахунку та довідці про транспортні витрати від 18.05.2026 №1805/1Т відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.
У договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 01.03.2024 №122 експедитором зазначено «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o», а згідно відомостей із поданих до митного оформлення транспортних документів: коносаменту від 11.03.2026 №ZM26021306 та накладної УМВС від 12.05.2026 №04485 вбачається, що до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту залучалися треті особи, безпосередні перевізники вантажу.
Однак, будь-яку інформацію, яка б підтверджувала причетність до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту інших перевізників осіб, декларантом до митного оформлення не надано, а саме: не надано рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між експедитором «ІMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o» та безпосередніми перевізниками вантажу.
Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме – витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МК України.
У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів.
Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується; 2. пунктом 2 специфікації від 05.09.2025 №6 визначено строк поставки товару, а саме: жовтень 2025 – лютий 2026.
Проте, із товаросупровідних документів вбачається, що фактично товар доставлений у травні 2026 року;
3. надані до митного оформлення платіжні інструкції від 12.09.2025 №313, від 29.01.2026 №542, від 09.03.2026 №640 не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).
4. відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.
Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №EVG-1-2020 від 23.10.2019 ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.
Враховуючи умови поставки FOB та пункт 3.1.1 Контракту №EVG-1-2020 від 23.10.2019 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення.
Проте, митна декларація країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів, до митного оформлення надана не була.
Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року).
В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МК України.
На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника з наявними відмітками митних органів країни відправлення, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.
Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару…».
У зв`язку із встановленими розбіжностями позивачу запропоновано подати до митного органу додаткові документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано: заявку №28Б від 21.01.2026, акт виконаних робіт №93 від 18.05.2026, прайс-лист від 15.08.2025, комерційну пропозицію від 26.08.2025, виписки з банківського рахунку за січень та березень 2026.
Листом №001-27/05 від 27.05.2026 позивачем повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв`язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000365/1 від 28.05.2026.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Суд зазначає, що фактично зауваження митного органу щодо не підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на тому, що позивачем не підтверджено належним чином вартість витрат пов`язаних з транспортуванням товару.
Суд зазначає, що у пункті 12 заявки №28Б від 21.01.2026 зазначено, що додаткові витрати, зокрема оформлення додаткових документів, страхування, конвой та інше, відсутні.
Тобто зазначеним пунктом сторони зафіксували саме відсутність додаткових витрат понад погоджену вартість послуг, а не відсутність перевантаження як технологічного етапу мультимодального перевезення. Заявка №28Б передбачала маршрут перевезення: порт Циндао, Китай - Гданськ, Польща - Тернопіль, Україна, а також використання двох видів транспорту: судна-контейнеровоза та залізничного транспорту.
Відповідно, перевезення товару морським транспортом до порту Гданськ та подальше переміщення залізничним транспортом до України не є розбіжністю у поданих документах, а є звичайним виконанням погодженого сторонами мультимодального маршруту. Сам по собі факт зміни виду транспорту під час доставки товару не є доказом наявності непідтверджених або додаткових витрат.
Суд зазначає, що акт виконаних робіт №93 від 18.05.2026 підтверджує, що експедитором надано послуги з транспортно-експедиторського обслуговування на загальну суму 11910,00 дол. США, у тому числі: транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України - 90,00 дол.США; фрахт з урахуванням перевалки та навантажувально-розвантажувальних операцій у порту - 9210,00 дол.США; доставка по маршруту Пшемисль - Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна - 2610,00 дол.США.
Суд зазначає, що митним органом не наведено доказів, які би підтверджували існування додаткових витрат на перевантаження, що не були включені до митної вартості товару, як витрати на транспортування товару.
Також, суд зазначає, що надання супровідного документа Т1 та залізничної накладної підтверджує факт подальшого переміщення товару залізничним транспортом та оформлення відповідного транзитного переміщення, однак саме по собі не підтверджує факту надання платної послуги зберігання, її вартості, виконавця такої послуги або обов`язку ТОВ «ТД «АМТ» оплатити таку послугу.
Доводи про понесення позивачем додаткових витрат фактично ґрунтуються на припущеннях митного органу та не містять документального підтвердження їх понесення.
Суд зазначає, що заявка №28Б від 21.01.2026 року містить погоджену загальну вартість послуг за маршрутом Циндао — Тернопіль у сумі 3970,00 дол.США за один контейнер та 11910,00 дол.США загалом за три контейнери. У пункті 12 цієї заявки зазначено, що додаткові витрати відсутні. Акт виконаних робіт №93 від 18.05.2026 та рахунок №F/26/05/37 також не містять окремої плати за зберігання контейнерів, а отже така плата не була нарахована експедитором як окрема складова вартості перевезення.
Твердження митного органу про те, що до перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту залучалися треті особи, а тому декларант мав надати договори, рахунки та банківські документи між експедитором і безпосередніми перевізниками, є безпідставними.
Суд зазначає, що для цілей підтвердження митної вартості значення має не внутрішня структура договірних та фінансових взаємовідносин Експедитора з портами, перевізниками чи іншими залученими особами, а сума витрат, яку декларант фактично сплачує або повинен сплатити Експедитору за організацію перевезення оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України.
Витрати на транспортування товару були підтверджені поданими до митного оформлення документами, а саме: Договором транспортно-експедиторського обслуговування №122 від 01.03.2024 року, заявкою №28Б від 21.01.2026 року, рахунком №F/26/05/37 від 18.05.2026 року, актом виконаних робіт №93 від 18.05.2026 року та довідкою про транспортні витрати №1805/1Т від 18.05.2026 року. Зазначені документи містять реквізити сторін, маршрут перевезення, номери контейнерів, вид вантажу, загальну вартість транспортно-експедиторських послуг та структуру таких витрат.
Стосовно посилань митного органу на те, що «подані документи не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку товарів», суд зазначає таке.
Згідно з декларацією митної вартості до митної вартості оцінюваного товару було включено витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України в сумі 3100,00 дол. США, що за курсом 44,2767 становить 137257,77 грн.
Так, актом виконаних робіт №93 від 18.05.2026 року загальна вартість транспортно-експедиторських послуг за трьома контейнерами визначена у сумі 11910,00 дол. США, з яких 90,00 дол. США становить транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, 9210,00 дол. США - фрахт з урахуванням перевалки та навантажувально-розвантажувальних операцій у порту, 2610,00 дол. США — доставка по території України до міста Тернопіль.
Отже, сума витрат до місця ввезення за трьома контейнерами становить 9300,00 дол.США, тобто 90,00 дол. США + 9210,00 дол. США. У розрахунку на один контейнер це становить 3100,00 дол. США. Саме ця сума і була включена підприємством до митної вартості.
За таких обставин твердження митного органу про неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості є безпідставними.
Стосовно посилань митного органу на те, що «відповідно до пункту 2 Специфікації №6 від 05.09.2025 року строк поставки товару визначено як жовтень 2025 року — лютий 2026 року, тоді як фактично товар доставлений у травні 2026 року, а копії платіжних інструкцій №313 від 12.09.2025 року, №542 від 29.01.2026 року та №640 від 09.03.2026 року не містять обов`язкових реквізитів у вигляді підписів відповідальних осіб платника…», суд зазначає таке.
Суд зазначає, що порушення або зміна строків фактичної доставки товару може мати значення для договірних відносин сторін, однак не свідчить про недостовірність ціни товару, зазначеної в інвойсі, специфікації та інших товаросупровідних документах, і не доводить наявності будь-яких додаткових платежів, які не були включені до митної вартості.
Митний орган не зазначив, яким саме чином фактичне прибуття товару у травні 2026 року вплинуло на числове значення заявленої митної вартості, не встановив збільшення ціни товару, не навів доказів зміни вартості товару продавцем, не вказав на існування будь-яких додаткових платежів, штрафів, компенсацій або інших витрат, які покупець мав сплатити продавцю у зв`язку з фактичним строком доставки товару.
Судом встановлено, що декларантом було подано Контракт №EVG-1-2020 від 23.10.2019 року, Специфікація №6 від 05.09.2025 року, Додаткова угода №6/6 від 05.03.2026 року, інвойс №HCL20250917-3 від 21.01.2026 року, пакувальний лист, коносамент, залізнична накладна та інші документи, які у своїй сукупності підтверджують найменування товару, його кількість, ціну, умови поставки та маршрут переміщення.
Стосовно посилань митного органу на відсутність на платіжних дорученням підписів, суд зазначає, що на підтвердження фактичного руху коштів підприємством були надані не лише платіжні інструкції, а й виписки з банківського рахунку. Отже, митний орган мав можливість перевірити не лише оформлення платіжних інструкцій, а й сам факт здійснення відповідних платежів за зовнішньоекономічним контрактом.
Також, є безпідставними посилання митного органу на неподання позивачем митної декларації країни відправлення (КНР), оскільки такий документ не визначено чинним законодавством України, як обов`язковий документ, який має подаватися під час митного оформлення товару.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Торговий дім «АМТ».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у зв`язку із розглядом справи понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3909,24 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 798,72 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про скасування рішення – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000365/1 від 28.05.2026.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» судовий збір в розмірі 4707,96 грн. (чотири тисячі сімсот сім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua