Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №280/5888/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2026 року Справа № 280/5888/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання громадянину ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 04 березня 2026 року № 2174, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 12 березня 2026 року № 923140146733;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 за заявою від 04 березня 2026 року № 2174.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлої спадкодавиці ОСОБА_2 , однак відповідачем відмовлено, оскільки виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена. Призупинення виплати пенсії, на думку позивача, жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера, виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 26 червня 2026 року подав відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з дислокацією у місті Мелітополь Запорізької області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Згідно матеріалів електронної пенсійної справи фактичне місце проживання померлої ОСОБА_2 – місто Мелітополь Запорізької області, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 квітня 2024 року в зв`язку з надходженням до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області списків з банківської установи ПАТ КБ “Приватбанк” про одержувачів, які не одержували пенсію більше, як один рік, згідно пункту 16 “Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках”, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596. Слід зазначити, пенсія ОСОБА_2 з 01 квітня 2024 року не нараховувалась і не виплачувалась. Вказує, що за життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо подовження виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався. Пенсійна справа знята з обліку з 01 червня 2024 року у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У період з 03 серпня 2026 року по 02 вересня 2026 року суддя Татаринов Д.В. перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Заповіту від 26 березня 2019 року за номером № 353 в спадковому реєстрі, копією рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 лютого 2026 року у справі № 335/1524/26 та копією Свідоцтва про смерть від 26 лютого 2026 року Серії НОМЕР_2 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлої спадкодавиці ОСОБА_2 .

На звернення позивача, відповідачем прийняте рішення від 12 березня 2026 року П/С №923140146733 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , у якому повідомлено про те, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 квітня 2024 року у зв`язку в зв`язку з надходженням до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області списків з банківської установи ПАТ КБ “Приватбанк” про одержувачів, які не одержували пенсію більше, як один рік. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталася. Враховуючи норми статті 53 та вимоги пункту 14-4 розділу XV “Прикінцеві положення Закону №1058-IV прийнято рішення щодо відмови у оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 . ОСОБА_1 за заявою від 04 березня 2026 року № 2174.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №1058-IV до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до статті 53 Закону №1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок № 22-1).

Пунктами 5.1 та 5.2 розділу V Порядку № 22-1 встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як встановлено судом, та не є спірним між сторонами, за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд вказує, що призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера.

Так, відповідно до наведених вище норм виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.

Закон № 1058-IV не містить жодних застережень, обмежень, заборон виплати вказаної допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку № 22-1.

Відтак, позивач виконав усі умови, визначені Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у відповідача відсутні.

Суд також зазначає, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не виплачувалась нарахована пенсія, оскільки її місце проживання було на тимчасово окупованій території та виплату пенсії призупинено, однак пенсія їй мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги “в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті”, тобто пенсії, яка ОСОБА_2 мала нараховуватись.

Інших підстав для відмови в оформленні та виплаті допомоги на поховання оскаржуване рішення не містить.

Наведене зумовлює висновок суду про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12 березня 2026 року №П/С №923140146733 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 та наявність підстав для його скасування.

Суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача оформити та виплатити позивачу допомогу на поховання померлу ОСОБА_2 за заявою від 04 березня 2026 року № 2174.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90,139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання громадянину ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 04 березня 2026 року № 2174, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 12 березня 2026 року № 923140146733.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 за заявою від 04 березня 2026 року № 2174.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтями 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов