Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №640/9012/20 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Житомир справа № 640/9012/20

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 23.04.2020 надійшла адміністративна справа за позовом Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" (далі - підприємство "Київавтошляхміст") до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 000015600502, 000015700502, 000015800502 від 13.02.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Келеберда В.І.) від 25.05.2020 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/9012/20 передана на розгляд та вирішення Житомирському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 цю справу передано для розгляду судді Єфіменко О.В.

14.03.2025 Житомирським окружним адміністративним судом прийнято справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.10.2025 Житомирським окружним адміністративним судом призначено адміністративну справу №640/9012/20 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.11.2025.

12.11.2025 протокольною ухвалою суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.12.2025.

10.12.2025 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Єфіменко О.В. судове засідання було відкладене на 14.01.2026.

14.01.2025 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Єфіменко О.В. судове засідання було відкладене на 21.01.2026.

21.01.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку із відсутністю представників сторін та відкладене на 11.02.2026.

11.02.2026 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Єфіменко О.В. судове засідання було відкладене на 12.03.2026.

12.03.2026 протокольною ухвалою суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.04.2026.

02.04.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку із відсутністю представників сторін та відкладене на 22.04.2026.

22.04.2026 в судовому засіданні представники позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, наданих поясненнях. Представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та наданих поясненнях.

Ухвалою суду, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 22.04.2026 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управлiння ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС в м. Києві) № 2636 від 01.11.2019 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" відповідач провів з 26.11.2019 до 10.01.2019 планову виїзну перевірку даного підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за перiод з 01.04.2018 по 30.09.2019, валютного законодавства за перiод з 01.04.2018 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування за перiод з 01.04.2018 по 30.09.2019 та iншого законодавства за вiдповiдний період.

За результатами перевірки складено акт № 20/26-15-05-02-01-14/3359018 від 16.01.2020 (далі - акт перевірки) у висновку якого контролюючим органом встановлено серед інших наступні порушення:

1. п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 №2755-VI (зi змiнами та доповненнями), п. 23, п. 29 Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 «Основнi засоби», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв Укра1ни вiд 27.04.2000 №92 та зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 18.05.2000 №288/4509, п.5, п.7 П(С)БО 15 «Дохiд» затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 14.12.1999 №860/4153, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16.07.1999 №996-XIV (iз змiнами та доповненнями) в результатi чого занижено податок на прибуток, що пiдлягає сплатi на суму 327 931 грн, в т.ч. за: 2018 рiк на суму 191 298 грн, 9 мiсяцiв 2019 року на суму 136 633 гривень.

2. п.195.5 ст. 195 п.198.3 ст.198 п. 201.1 п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 №2755-VI (зi змiнами та доповненнями) в результатi чого занижено податок на додану вартiсть, що пiдлягає сплатi на суму 120 941 грн, в т.ч. за: серпень 2018 року на суму 113 621 грн; вересень 2018 року на суму 583 грн; грудень 2018 року на суму 1 416 грн; травень 2019 року на суму 5 321 гривню.

3. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 №2755-VI (зi змiнами та доповненнями) в частинi несвоєчасної реєстрацiї податкових накладних/розрахункiв коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних на суму 120 941 гривню.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки підприємство «Київавтошляхміст» подало свої заперечення вих. №053/282/01-18/201 від 29.01.2020.

За результатами розгляду заперечення ГУ ДПС у м. Києві прийняло рішення №24265/10/26-15-05-02-01 від 10.02.2020, яким висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення та винесло спірні податкові повідомлення-рішення від 13.02.2020:

- № 00001560502 за платежем податок на прибуток на суму 491 897, 00 грн, з яких 327931,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 163966,00 грн - штрафні санкції;

- № 00001570502 за платежем податок на додану вартість на суму 151 176, 00 грн, з яких 120 941,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 30 235,00 грн - штрафні санкції;

- № 00001580502 за платежем податок на додану вартість на суму 60 470,50 грн, з яких 60470,50 грн - штрафні санкції.

Не погодившись із вказаними податковиими повідомленнями-рішеннями №№000015600502, 000015700502, 000015800502 від 13.02.2020 позивач подав скаргу до Державної податкової служби України від 28.02.2020 № 053/282/01-18/598 за результатами розгляду якої отримав рішення останньої про залишення скарги без розгляду від 16.03.2020 № 9422/6/99-00-08-05-01-06.

Оскільки в ході процедури адміністративного оскарження не було відновлено порушених прав підприємства "Київавтошляхміст", не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами абзацу 1-2 пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

А відповідно до статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 ПК України визначено , що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Стосовно спірного повідомлення - рішення від 13.02.2020 № 00001560502 за платежем податок на прибуток на суму 491 897, 00 грн, з яких 327931,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 163966,00 грн - штрафні санкції суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи дане рішення включає в себе грошові зобов`язання за наступні порушення підприємства "Київавтошляхміст":

- заниження фінансового результату декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року у зв`язку із відображенням по об`єктам основних засобів одночасно суми нарахованої амортизації як в доходах так і витратах із відхиленнями за яке контролюючий орган нарахував 204 950 грн, з них основний платіж - 136 633, штрафна санкція 68 317 грн;

- заниження фінансового результату декларації з податку на прибуток за 2018 рік у зв`язку із здійснення операції з безоплатного отримання товарів по постачальнику ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за яке контролюючий орган нарахував 286 948 грн, з них основний платіж - 191 298, штрафна санкція 95 650 грн.

Як видно з матеріалів справи, ГУ ДПС в м. Києві за результатами аналізу бухгалтерського обліку підприємства "Київавтошляхміст" за 9 місяців 2019 року встановлено неправомірне заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

На переконання контролюючого органу порушення полягає у допущенні позивачем неузгодженості при відображенні в обліку операцій із безкоштовно отриманими основними засобами.

Як зазначено в акті перевірки, ГУ ДПС у м. Києві встановлено відображення по об`єктах основних засобів підприємства одночасно суми нарахованої амортизації як у доходах, так і у витратах із суттєвими відхиленнями. Зокрема, контролюючим органом зафіксовано, що всього по підприємству за вказаний період відображено: за дебетом рахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» та кредитом рахунку 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» на суму амортизації по безоплатно отриманих основних засобах — 482 871,35 грн; за дебетом рахунків 92, 94 та кредитом рахунку 131 «Знос основних засобів» на суму амортизації по безоплатно отриманих основних засобах — 1 136 804,87 грн. На думку відповідача, перевищення суми витрат над сумою одночасно визнаного доходу свідчить про безпідставне виникнення відхилень (від`ємного значення) по об`єктах основних засобів, перелік яких наведено в акті перевірки у вигляді таблиці на аркуші 7 акту перевірки.

Позивач не погоджується з таким висновком відповідача і зазначає, що розбіжність між сумами нарахованої амортизації та визнаного доходу є правомірною та зумовленою обов`язковим переходом підприємства на Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ). Оскільки фінансовий результат від переоцінки основних засобів на дату переходу на МСФЗ вже був відображений у складі нерозподіленого прибутку, у підприємства відсутні підстави для повторного визнання доходу відповідно до Концептуальної основи фінансової звітності. Вказує, що переоцінка основних засобів на дату переходу на МСФЗ жодним чином не вплинула на зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток. Здійснення звичайної переоцінки відповідно до МСФЗ (так як і відповідно до національних П(с)БО) також жодним чином би не вплинуло б на розмір об`єкту оподаткування податком на прибуток, оскільки сума дооцінки була би відображена в складі капіталу в дооцінках (кредитове сальдо рахунку 411 "Дооцінка (уцінка) основних засобів") з подальшим віднесенням до нерозподіленого прибутку.

Пояснює, що безоплатно отриманий основний засіб в розумінні Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» (далі - МСБО20) є грантом, пов`язаним з активом. А відповідно до п.26 МСБО20, грант відображається як відстрочений дохід, який визнається у прибутку або збитку на систематичній основі протягом строку корисної експлуатації активу. Таким чином, відображення суми безоплатно отриманих основних засобів на кредиті 424 рахунку є відображенням відстроченого доходу, визнаного на момент безоплатного отримання основного засобу, який визнається доходом звітного періоду на систематичній основі протягом строку корисної експлуатації активу, тобто пропорційно до суми нарахованої амортизації за рахунок саме безоплатно отриманої частини основного засобу (гранта).

Аналізуючи наведене суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Підпунктом 138.3.1. пункту 138.3. статті 138 ПК України визначено порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування - розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Дослідивши надані позивачем докази, суд зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги, підприємство "Київавтошляхміст" надало суду вичерпний пакет первинних та бухгалтерських документів, а саме: копію наказу № 192-В від 24.10.2019 "Про переоцінення основних засобів по справедливій вартості"; оборотно-сальдову відомість по рахунку 424 за 9 місяців 2019 року; зведену інформацію щодо нарахування амортизації за 9 місяців 2019 року; інформацію щодо переоцінки основних засобів по справедливій вартості станом на 01.01.2018; копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, а також копію висновку № 540-19А8 про вартість майна та звіт про оцінку майна, складений ТОВ "Нотінгем" для відображення їх у фінансовій звітності відповідно до стандартів МСФЗ станом на 01.01.2018.

Також позивач надав суду роз`яснення з офіційного порталу ДПС України в м. Києві від 05.06.2023 в якому зазначено, що результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі статтею 138 ПК України та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Суд зауважує, що перелічені документи в сукупності підтверджують правомірність формування показників бухгалтерського та податкового обліку позивача. Звіт про оцінку майна ТОВ "Нотінгем" та акти приймання-здачі модернізованих об`єктів засвідчують реальне та обґрунтоване збільшення балансової вартості основних засобів. Нарахування амортизації здійснювалося позивачем від належним чином оновленої вартості активів, тоді як підстави для визнання додаткового поточного доходу за рахунком 745 були відсутні, оскільки результат переоцінки на дату переходу на МСФЗ вже був капіталізований у складі нерозподіленого прибутку відповідно до вимог міжнародних стандартів. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем повністю доведено правомірність своїх дій, тоді як контролюючим органом не надано жодних належних доказів на спростування вказаних обставин тому спірне рішення в цій частині слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно заниження фінансового результату декларації з податку на прибуток за 2018 рік у зв`язку із здійснення операції з безоплатного отримання товарів по постачальнику ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за яке контролюючий орган нарахував 286 948 грн, з них основний платіж - 191 298, штрафна санкція 95 650 грн суд зазначає наступне.

В обґрунтування висновку перевірки ГУ ДПС в м. Києві зазначає, що враховуючи, відсутність основних фондів, виробничих потужностей, ФОП ОСОБА_1 не міг фактично провадити фінансово-господарську діяльність та придбавати/постачати послуги, за відсутності залучення сторонніх осіб для здійснення таких операцій, тому вважає, що даний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на документальне оформлення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та витрат. При цьому, підприємство "Київавтошляхміст" здійснило бухгалтерську оцінку отриманих товарів та відобразило їх у бухгалтерських записах та відображено отримання активу.

Вказує, що отримання підприємством "Київавтошляхміст" безоплатних товарів підтверджується збільшенням активу в бухгалтерському обліку підприємства: відповідно до бухгалтерських рахунків 20 «Виробничі запаси», 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками». При цьому, в бухгалтерському обліку операції з безоплатного отримання товарів на суму 1 051 160 грн не відображені. Тобто, всі вищезазначені факти свідчать про неможливість ФОП ОСОБА_1 постачати товари на адресу підприємства "Київавтошляхміст". Крім того, позивач не проявив розумної обережності при укладанні договорів з наведеним контрагентом. За звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та її комерційна привабливість, а й ділова репутація, платоспроможність контрагентів та ризики невиконання зобов`язань й надання гарантій їх виконання, наявність у контрагентів необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Позивач категорично не погоджується з даним висновком контролюючого органу. Зазначає, що ревізори не ставлять під сумнів реальність здійснення господарської операції щодо надходження на підприємство товарів, передбачених укладеними договорами із ФОП ОСОБА_1 , оскільки це було повністю підтверджено під час проведення перевірки наявними на підприємстві документами: актами виконаних робіт, звітами про списання матеріалів, інвентаризаційними відомостями тощо. Крім того, фактичне використання зазначених матеріалів в господарській діяльності може бути фізично підтверджене при виїзді на об`єкт основних засобів, на якому вони були використані - Парковий пішохідний міст через ріку Дніпро на острів Труханів (інвентарний номер 0030070). Реальність надходження на підприємство товарів, передбачених договорами із ФОП ОСОБА_1 , та їх фактичне використання в господарській діяльності підприємства є підтвердженням фактичної поставки зазначених товарів від ФОП ОСОБА_1 , оскільки у підприємства не було інших можливостей для поставки зазначених товарів.

Також зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. А тому сама по собі відсутність окремих документів, таких як товаро-транспортна накладна, сертифікат/паспорт якості, не може свідчити про неможливість поставки товару ФОП ОСОБА_1 .

Пояснює, що з 1 січня 2018 року, відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» № 124-VIII від 15.01.2015, скасовується обов`язкова сертифікація продукції, що виконувалась відповідно до Декрету Кабінету Міністрів від 10 травня 1993 року № 46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію”. Отже наявність сертифікату/паспорту якості не є обов`язковим відповідно до діючого законодавства на момент поставки, а тому їх відсутність аж ніяк не може бути підтвердженням відсутності поставки товару ФОП ОСОБА_1 .

Стосовно відсутності фіксації в`їзду та виїзду автомобіля постачальника на територію підприємства вказує, що така інформація не може свідчити про відсутність поставки товарів від ФОП Мельник, оскільки такі документи не є первинними та не передбачені жодними нормативними документами, в тому числі внутрішніми документами підприємства.

З приводу вибору контрагента для здійснення закупівлі пояснює, що він здійснювався з використанням системи Прозорро шляхом проведення процедури відкритих торгів (код закупівлі ІІА-2018-01-17-002983-с), відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» №922-УШ від 25.12.2015 за принципами здійснення закупівель, які визначені статтею 3 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. В процесі здійснення закупівлі здійснювалася перевірка дотримання кваліфікаційних критеріїв, передбачених умовами тендерної документації, а саме: наявність обладнання та матеріально технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації; наявність досвіду виконання аналогічних договорів. Зазначені кваліфікаційні критерії були повністю підтверджені ФОП ОСОБА_1 і в документальному вигляді і шляхом ознайомлення представників підприємства з виробничою базою та процесом виробництва. Отже вибір контрагента був здійснений відповідно до діючого законодавства, а твердження ревізорів, що підприємство «не проявило розумної обережності при укладанні договорів з вищенаведеним контрагентом» є безпідставним та абсолютно не обґрунтованим

Позивач зазначає що неподання повідомлення форми №20-ОПП, відсутність даних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може бути підтвердженням того, що у ФОП ОСОБА_1 немає у власності або оренді відповідного майна. Касаційний адміністративний суд висловився з цього приводу в постанові по справі №804/7470/16 від 21.02.2018 де зазначив, що посилання контролюючого органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Окрім того, під час проведення господарських операцій підприємство може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Суд підтримує доводи позивача та зазначає, що в матеріалах справи є копії наступних документів: довідки №9 від 22.01.2018 з переліком працівників у ФОП ОСОБА_1 у кількості 7 осіб; договору оренди №60/17-К від 07.03.2017, який підтверджує що ФОП ОСОБА_1 до 31.12.2019 є орендарем майна з метою використання розміщення складу та виробництва; договору постачання від 01.08.2007 з ТОВ "Кадо" про купівлю фрезерно-гравіювального станка моделі - MW-0608; договору купівлі продажу №156 від 08.09.2008 печі плавильної індукційної у ТОВ "Полімпекс"; довідки ФОП ОСОБА_1 №11 від 22.01.2018 про те, що даний підприємець має у своїй власності (орендує) обладнання та матеріально-технічну базу необхідну для постачання товару який є предметом закупівлі "Чавунні вироби код ДК 021:2015-44470000-5 (Вироби чавунної перильної огорожі)" - дільницю для зварювання та збірки металоконструкцій, ливарну дільницю, плавильну індукційну піч, вібростіл для контейнерів, зварювальний апарат, апарат аргонно-дугової зварки, три фрезерний верстат, кран - балку, два автомобіля.

В акті перевірки зазначено, що підприємство "Київавтошляхміст" надало до перевірки договір №2-40 від 22.02.2018 укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 про поставку (відвантаження) "Чавунні вироби код ДК 021:2015-44470000-5 (Вироби чавунної перильної огорожі)" на суму 794 055 грн. В ході перевірки встановлено документальне оформлення даного постачання від ФОП ОСОБА_2 позивачу на підставі документів: видаткова накладна №3 від 02.04.2018, платіжне доручення №90 від 11.04.2018 на суму 794 055 грн. Станом на 30.09.2019 відповідно до наданого до перевірки журналу-ордеру по рахунку 631 з контрагентом ФОП ОСОБА_1 відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість.

Також до перевірки було надано, як зазначено в акті перевірки, договір №6-48 про закупівлю товару від 18.06.2018 укладений між підприємство "Київавтошляхміст" та ФОП ОСОБА_1 про поставку (відвантаження) "Чавунні вироби код ДК 021:2015-44470000-5 (Вироби чавунної перильної огорожі)" на суму 257 105 грн. В ході перевірки встановлено документальне оформлення даного постачання від ФОП ОСОБА_2 позивачу на підставі документів: видаткова накладна №4 від 26.06.2018, платіжне доручення №377 від 03.07.2018 на суму 257 105 грн. Станом на 30.09.2019 відповідно до наданого до перевірки журналу-ордеру по рахунку 631 з контрагентом ФОП ОСОБА_1 відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість.

В акті перевірки зазначено, що підприємство "Київавтошляхміст" отримало безоплатно товари, що підтверджується збільшенням активу в бухгалтерському обліку а саме відповідно до бухгалтерських рахунків 20 "Виробничі запаси", 631 "Розрахунок з вітчизняними постачальниками". При цьому позивач не відобразив в бухгалтерському обліку операції з безоплатного тримання товарів на суму 1 051 160 грн, і відповідно контролюючий орган вважає, що факти свідчать про неможливість ФОП ОСОБА_2 постачати товари на адресу підприємства "Київавтошляхміст".

Факти на які посилається ГУ ДПС в м. Києві - відсутність у контрагента підприємства ФОП ОСОБА_1 у власності або оренді відповідного майна, що підтверджується, на думку ревізорів, неподанням повідомлення форми №20-ОПП, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно; відсутність товарно-транспортної накладної; відсутність фіксації в`їзду та виїзду автомобіля постачальника на територію підприємства; відсутність сертифікату, паспорту якості або іншого документу, що посвідчує відповідність товару вимогам ДСТУ.

Суд критично ставиться до висновків контролюючого органу про безоплатне отримання товару та зазначає, що неподання контрагентом ФОП ОСОБА_1 форми №20-ОПП, відсутність у нього зареєстрованого майна чи дефекти логістики (відсутність ТТН та фіксації в`їзду авто) не є безумовним доказом нереальності господарської операції. Чинне законодавство України покладає на платника податків відповідальність лише за власні правопорушення, відтак можливі недоліки в обліку чи веденні діяльності контрагента не можуть позбавляти позивача права на формування податкових вигод за умови реального фактичного надходження товару, його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності. Оскільки факт фізичного надходження товару на підприємство, його оприбуткування та використання у власні господарській діяльності підтверджуються первинними документами, а відсутність сертифікатів якості не є доказом неотримання майна, у контролюючого органу не було законних підстав кваліфікувати цю поставку як безоплатну та донараховувати податкові зобов`язання.

Верховний Суд у своїх постановах у справах цієї категорії послідовно (зокрема, постанови від 19.06.2018 у справі №808/2447/17, від 19.11.2019 у справі №№826/16304/17, від 04.02.2020 у справі №826/3729/15) зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Суд зазначає, що статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідне лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Отже висновок ГУ ДПС в м. Києві про заниження фінансового результату декларації з податку на прибуток за 2018 рік у зв`язку із здійснення операції з безоплатного отримання товарів по постачальнику ФОП ОСОБА_1 не знайшов підтвердження в ході судового розгляду, відповідно спірне податкове повідомлення-рішення № 00001560502 за платежем податок на прибуток на суму 491 897, 00 грн слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно спірного повідомлення - рішення від 13.02.2020 № 00001570502 за платежем податок на додану вартість на суму 151 176, 00 грн, з яких 120 941,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 30 235,00 грн - штрафні санкції суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи дане рішення включає в себе грошове зобов`язання за таке порушення підприємством "Київавтошляхміст" як відсутність нарахування сум ПДВ по операціях зі списання безнадійної кредиторської заборгованості за серпень, вересень, грудень 2018 та травень 2019 року.

Як зазначає ГУ ДПС в м. Києві на підставі акта перевірки від 16.01.2020 №20/26-15-05-02-01-14/3359018 встановлено порушення п.195.5 ст. 195 п.198.3 ст.198 п. 201.1 п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 120 941 грн., в т.ч. за:

- серпень 2018 року на суму 113621 грн.;

- вересень 2018 року на суму 583 грн.;

- грудень 2018 року на суму 1416 грн.;

- травень 2019 року на суму 5321 гривень.

Підставою для висновків про дане порушення, на думку ревізорів, стало ненарахування компенсуючих податкових зобов`язань в результаті списання кредиторської заборгованості по наступних контрагентах:

- Комунальна корпорація «Київавтодор» (далі - КК "Київавтодор"), період виникнення заборгованості 2010- 2015 р.р. сума заборгованості 681 726 грн;

- ТОВ «Газтехсервіс», період виникнення заборгованості січень - лютий 2016 року, сума заборгованості 31 925 грн;

- ТОВ «Нові», період виникнення заборгованості січень - липень 2015 року, сума заборгованості 3 500 грн.

Як вказує відповідач в бухгалтерському обліку підприємства "Київавтошляхміст" вказані взаємовідносини відображено наступним чином:

Дт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт. 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» на суму безнадійної кредиторської заборгованості по ТОВ «Газтехсервіс» - 40 422,3 грн;

Дт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт. 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» на суму безнадійної кредиторської заборгованості по ТОВ «Нові» - 3500,00 грн.;

Дт. 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» Кт. 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» на суму безнадійної кредиторської заборгованості по Комунальна корпорація «Київавтодор» - 681 726,00 грн.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних КК «Київавтодор» (код 3359026) по вищенаведеним обставинам виписала на користь позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 113 621 грн, ТОВ «Газтехсервіс» (код 24915454) податкові накладні на загальну суму ПДВ 6 737,04 грн, ТОВ «Нові» (код 32978514) податкові накладні на загальну суму ПДВ 583,32 грн.

За результатами аналізу даних підсистеми «Аналітична система», «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ІС «Податковий Блок», в ході проведення перевірки не виявлено розбіжності між задекларованим підприємством "Київавтошляхміст" податковим кредитом та задекларованими контрагентами-постачальниками податковими зобов`язаннями.

Пояснює, що товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у пункті 198.3 ПКУ. а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника відсутнє.

Враховуючи викладене, ГУ ДПС в м. Києві зазначає, що якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг.

Позивач не погоджується з даним висновком контролюючого органу та зазначає, що списана кредиторська заборгованість КК «Київавтодор» в розмірі 681 726,0 грн. виникла в результаті передачі КК «Київавтодор» авізо витрат на утримання комунальної корпорації, членом якої є позивач. Нарахування податкових зобов`язань КК «Київавтодор» не здійснювалося, оскільки не було операції з постачання послуг в розумінні п. 185.1 ст. 185 ПК України, а був розподіл понесених витрат по утриманню корпорації між її членами, відповідно до рішень членів корпорації. Відповідно підприємство «Київавтошляхміст» в періоді понесення витрат на утримання КК «Київавтодор» не отримувало права на податковий кредит та не включало його у зменшення податкових зобов`язань у відповідних періодах.

Про відсутність податкового кредиту в операціях щодо утримання КК «Київавтодор» було повідомлено ревізорам в процесі перевірки, відсутність реєстрації податкових накладних вони могли також перевірити в ЄРПН, проте цього не було зроблено, а в акті перевірки, навпаки, безпідставно було зазначено, що «згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних КК «Київавтодор» по наведеним обставинам виписала на користь КП «Київавтошляхміст» податкові накладні на загальну суму ПДВ 113 621 грн. В підтвердження відсутності податкового кредиту в зазначених операціях в складі заперечень позивач надав картку рахунку 683 по КК «Київавтодор» за період 2011 рік - 9 місяців 2019 року. З метою додаткового підтвердження правоти своєї позиції підприємство звернулося з відповідним запитом до КК «Київавтодор» та отримало письмове підтвердження відсутності податкового кредиту в операціях щодо здійснення відрахувань на утримання КК «Київавтодор».

Що стосується нарахування компенсуючих податкових зобов`язань в результаті списання кредиторської заборгованості ТОВ «Газтехсервіс» та ТОВ «Нові», то пояснює, що діючим законодавством передбачено лише чотири випадки, а саме пп. «а», «б», «в» та «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, коли платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п 189.1 ст. 189 ПК України, а також скласти та зареєструвати податкову накладну. При цьому пункт 198.5 ст. 198 ПК України не містить такої підстави для нарахування податкових зобов`язань як списання кредиторської заборгованості.

Відповідно до частини 198.5. статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Суд вважає висновок ГУ ДПС в м. Києві щодо обов`язку позивача відкоригувати (зменшити) суму податкового кредиту в періоді списання простроченої кредиторської заборгованості протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах закону. Податкове законодавство України, зокрема стаття 192 ПК України, містить вичерпний перелік підстав для зміни розміру податкового кредиту, серед яких списання безнадійної заборгованості відсутнє. Крім того, оскільки товар був фактично поставлений позивачу на підставі відплатного договору, факт його подальшої неоплати протягом строку позовної давності не змінює правову природу операції та не трансформує її у «безоплатне отримання», а отже, сформований за першою подією податковий кредит коригуванню не підлягає.

Суд погоджується з аргументами позивача та зазначає, що списана кредиторська заборгованість у розмірі 681 726,00 грн виникла в межах внутрішнього розподілу витрат на утримання комунальної корпорації між її членами, що, як підтверджується листом КК «Київавтодор» від 27.02.2020 №16-07/8-28, не відноситься до операцій з постачання та не підлягає оподаткуванню ПДВ. Факт відсутності формування податкового кредиту за цими операціями підтверджується дослідженою судом карткою рахунку 683 по підприємству «Київавтошляхміст» за період з січня 2011 року по 9 місяців 2019 року. Оскільки у період 2010–2015 років податковий кредит не реєструвався і позивач не включав зазначені суми до зменшення податкових зобов`язань, висновок ГУ ДПС про необхідність коригування ПДВ при списанні цієї заборгованості є протиправним та повністю спростовується матеріалами справи.

Стосовно спірного повідомлення - рішення від 13.02.2020 № 00001580502 за платежем податок на додану вартість на суму 60 470,50 грн, з яких 60470,50 грн - штрафні санкції суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи дане рішення включає в себе грошове зобов`язання за наступне порушення підприємством "Київавтошляхміст" - відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях зі списання безнадійної кредиторської заборгованості за серпень, вересень, грудень 2018 та травень 2019 року із відповідним нарахуванням ПДВ.

Як зазначає контролюючий орган на підставі акта перевірки від 16.01.2020 №20/26-15-05-02-01-14/3359018 встановлено порушення, з урахуванням листа про розгляд заперечення від 24.09.2019 №11705/10/26-15- 05-02-01 п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині не своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 120 941 гривень. За відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ 120 941,00 грн. у відповідності до п. 1201.2 статті 1201 ПК України застосовано штраф у розмірі 50% від суми встановленого порушення в зальній сумі 60470,5 грн., в т.ч. по періодам:

- за червень 2018 року на суму 56810,5 грн.;

- за вересень 2018 року на суму 291,5 грн.;

- за грудень 2018 року на суму 708 грн.;

- за березень 2019 року на суму 2660,5 гривень.

Суд погоджується з доводами позивача та вказує, що дане рішення є похідним від безпідставних висновків контролюючого органу щодо необхідності коригування податкових зобов`язань при списанні кредиторської заборгованості. Судом встановлено, що списана кредиторська заборгованість перед КК «Київавтодор» (у розмірі 681 726 грн) виникла на підставі авізо в межах внутрішнього розподілу витрат і не пов`язана з операціями з постачання, а заборгованість перед ТОВ «Газтехсервіс» (31 925 грн) та ТОВ «Нові» (3 500 грн) є списаною безнадійною кредиторською заборгованістю за господарськими операціями. Оскільки за жодною із зазначених операцій позивач у відповідних періодах (2010–2016 рр.) не формував податковий кредит, у підприємства «Київавтошляхміст» не виникло обов`язку нараховувати компенсуючі податкові зобов`язання з ПДВ та, відповідно, реєструвати будь-які податкові накладні в ЄРДН за серпень, вересень, грудень 2018 року та травень 2019 року. Відтак, оскільки факт податкового правопорушення повністю спростований, зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд врахує, що відповідно до вимог ст. 71 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зокрема зі змісту ч. 1 ст. 71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Оцінюючи доводи відповідача суд враховує, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню так як спірні податкові повідомлення - рішення №№ 000015600502, 000015700502, 000015800502 від 13.02.2020 були прийняті контролюючим органом на підставі висновків перевірки, які суд вважає необґрунтованими й відповідно спірні рішення слід визнати неправомірними та скасувати.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" (Набережно-Печерська дорога, 2, м. Київ, 01013, ЄДРПОУ:033590018) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул.Шолуденка,33/19 м. Київ, 04116, ЄДРПОУ:44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №№ 000015600502, 000015700502, 000015800502 від 13.02.2020.

Стягнути на користь Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 553 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн 14 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 11 вересня 2026 р.

11.09.26