Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №160/23756/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокуСправа №160/23756/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 19480,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та має не заявлений до суду податковий борг у сумі 19480,00 гривень.

Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб (ккдб 18050400), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлені терміни сум єдиного податку 1.2 групи, нарахованого на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 046522131188 від 26.07.2022, у загальному розмірі 19480,00 грн, а саме: 20.08.2023 – 1340,00 грн; 20.09.2023 – 1340,00 грн; 20.10.2023 – 1340,00 грн; 20.11.2023 – 1340,00 грн; 20.12.2023 – 1340,00 грн; 20.01.2024 – 1420,00 грн; 20.02.2024 – 1420,00 грн; 20.03.2024 – 1420,00 грн; 20.04.2024 – 1420,00 грн; 20.05.2024 – 1420,00 грн; 20.06.2024 – 1420,00 грн; 20.07.2024 – 1420,00 грн; 20.08.2024 – 1420,00 грн; 20.09.2024 – 1420,00 грн.

З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, у зв`язку з несплатою фізичною особою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 ПКУ, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по фізичній особі ОСОБА_1 була сформована податкова вимога форми «Ф» №0027645-1305-0436 від 19.12.2023 на суму 5360,00 грн, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку. Однак вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Ухвалу суду від 11.08.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача 11.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , був зареєстрований як фізична особа-підприємець, державну реєстрацію ФОП припинено 22.09.2024, та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується відповіддю № 3273442 від 04.09.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 19480,00 грн, який виник внаслідок несплати платником податків у встановлені терміни сум єдиного податку 1.2 групи, а саме: 20.08.2023 – 1340,00 грн; 20.09.2023 – 1340,00 грн; 20.10.2023 – 1340,00 грн; 20.11.2023 – 1340,00 грн; 20.12.2023 – 1340,00 грн; 20.01.2024 – 1420,00 грн; 20.02.2024 – 1420,00 грн; 20.03.2024 – 1420,00 грн; 20.04.2024 – 1420,00 грн; 20.05.2024 – 1420,00 грн; 20.06.2024 – 1420,00 грн; 20.07.2024 – 1420,00 грн; 20.08.2024 – 1420,00 грн; 20.09.2024 – 1420,00 грн.

З урахуванням вимог п. 57.3 ст. 57 ПКУ, у зв`язку з несплатою у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 ПКУ, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по фізичній особі ОСОБА_1 була сформована податкова вимога форми «Ф» №0027645-1305-0436 від 19.12.2023 на суму 5360,00 грн, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та повернута за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною в матеріалах справи.

Доказів добровільного погашення відповідачем податкового боргу матеріали справи не містять.

Оскільки сума податкового боргу станом на дату подання позовної заяви відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності визначає розділ ХIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 291 ПК України у цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої-третьої групи визначає стаття 292 Податкового кодексу України.

Доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (пункт 292.1 статті 292).

Ставки єдиного податку визначає стаття 293 Податкового кодексу України.

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку стаття 295 Податкового кодексу України, згідно пунктів 295.1 295.3 якої, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження погашення боргу відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою, є не погашеною та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 19480,00 грн (дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун