Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №160/12324/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №160/12324/26

Суддя: Ільков Василь Васильович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Справа № 160/12324/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Департамента охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії ,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

Через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ,в якій позивач, з урахуванням уточнень від 18.05.2026 року, просить:

визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійсненного призову ОСОБА_1 під час мобілізації, на особливий період – протиправними;

визнати протиправним і скасувати Наказ начальника Центрально - Чечелівського об`єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 у, в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 року №48;

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Витребувано додаткові докази по справі, зокрема у відповідача 1:

висновок медичного огляду, викладений в постанові відповідної ВЛК від 09.02.2026 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 або інші медичні документи, які підтверджують придатність його до військової служби, направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 сформоване за допомогою Єдиного державного реестру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з накладенням на таке направлення кваліфікованого електронного підпису у день його формування;

витяг з журналу реєстрації направлень проходження на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Постанови Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 р. №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та докази видачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 такого направлення під особистий підпис;

результати проведення професійно-психологічного відбору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є підставою (основою) віднесення військовозобов`язаного до категорії осіб, які підлягають призову па військову службу під час мобілізації, на особливий період;

документи на підставі, яких ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було здійснено призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період (наказ про призов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який виданий керівником відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до військової частини установи), витяг із наказу про призов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини, тощо);

- повістка щодо призову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, а також докази вручення під особистий підпис.

Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_7 докази, а саме:

- наказ, розпорядження, тощо, на підставі яких 09.02.2026 року організація проведення військово-лікарської комісії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здійснювалась ІНФОРМАЦІЯ_2 та підтвердження проведення військово-лікарської комісії 09.02.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази по справі:

наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

усі наявні докази щодо суті спору.

03.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 подали відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року залучено до участі у справі №160/12324/26 співвідповідачів Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 02012674; адреса - 49000 Дніпро, просп. Дмитра Яворницького 75 А); військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ відсутнє, адреса – АДРЕСА_1 ) та - Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради (49000 м.Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 19; код ЄДРПОУ 01984624). Відповідно до ч.6 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

08.06.2026 року Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради подали відзив на позовну заяву.

09.06.2026 року позивачем подано заява про виконання ухвали суду.

09.06.2026 року Військова частина НОМЕР_1 подали відзив на позовну заяву.

09.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_9 по справі № 160/12324/26 подали відзив на позовну заяву.

09.06.2026 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.

15.06.2026 року позивачем подано відповідь на відзив.

15.06.2026 року позивачем до суду подано заяву про зміну предмету позову, де позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при Військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.02.2026 року №2026-0209-2054 0968-0, оформлену у вигляді довідки військово лікарської комісії за результатами проведеного 09.02.2026 року;

визнати протиправним і скасувати Наказ начальника Центрально Чечелівського об`єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 року №48;

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

15.06.2026 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову.

Продовжено строк розгляду справи №160/12324/26 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 11.09.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що позивач добровільно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де останнього представники РТЦК та СІІ незаконно утримувався в період з 09 до 11 лютого 2026 року.

Вказує, що без направлення на проходження військово-лікарської комісії, Позивача було силоміць доставлено на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При здійсненні медичного огляду, Позивачем було повідомлено лікарям про значні проблемі зі станом здоров`я, необхідністю лікування.

Вказує, що у подальшому на підставі поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.02.2026 №1/1546, довідки ВЛК №2026-0209-2054-0968-0 від 09.02.2026 (придатний), наказу командира військової частини НОМЕР_1 було призвано на військову службу з подальшим переміщенням Позивача до військової частини.

Після чого, позивач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, з огляду на те, що порядок проведення, майже, кожного з вказаних етапів призову Позивача на військову службу, був грубо порушений відповідачами, починаючи з незаконного утримання Позивача (незважаючи на добровільну явку до приміщення Відповідача 1) та примусового доставлення Позивача для проходження військово- лікарської комісії, а потім до приміщення РТЦК та СГТ, а також здійснення незаконного призову на військову службу, тому вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідні документи, які свідчать про наявність підстав для отримання відстрочки та/або бронювання від мобілізації Позивач до ІНФОРМАЦІЯ_11 не надавав.

Вказують, що у цьому випадку позивачем під час проходження позаштатної військово лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 не були надані відповідні підтверджуючі документи, які б могли стати підставою для визнання позивача непридатним до військової служби, і докази надання таких документів в матеріалах даної справи відсутні.

Оскільки, ВЛК визнала Позивача придатним до військової служби, то і видання 10.02.2026 року відповідачем наказу №146/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» щодо Позивача є правомірним.

При цьому також вказують про те, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії.

Також, відповідач зазначає, що у матеріалах справи також відсутні докази того, що на час видання оскаржуваного рішення ВЛК Позивачем до Відповідача надані відповідні документи, які спростовують рішення ВЛК про придатність Позивача до військової служби.

Направлення Позивача на проходження військово-лікарської при ІНФОРМАЦІЯ_2 є законним та обґрунтованим.

Таким чином, Позивач був правомірно направлений на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 і будь-які порушення прав Позивача відсутні.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2, Військової частини НОМЕР_1 ,

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командир частини зобов`язаний був видати наказ про зарахування Позивача до списків особового складу частини у день його прибуття до військової частини, що і було зроблено шляхом видання відповідного наказу, а тому зазначений наказ є правомірним.

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 р. №48 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, вважають, що вимоги Позивача про скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Позивача ОСОБА_1 , є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, через що відсутні правові підстави для його скасування судом.

V. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 3, Департамента охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.262 КАС України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена за місцем знаходження (реєстрації) відповідача, яке підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно положень ст.126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Згідно із ч. 6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

VІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 4, Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2

VІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 5, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що 09.02.2026 року позивач проходив військово-лікарську комісію в межах ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 КНП «МКЛ №16» ДМР за направленням Центрально ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Після проведення медичного огляду військовозобов`язаного Позивач був визнаний згідно графи ІІІ Розкладу хвороб наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. (зі змінами), придатним до військової служби.

Виявлені під час медичного огляду захворювання у Позивача за вище зазначеним Розкладом хвороб не є перешкодами для його військової служби у ЗСУ.

Вказують, що під час проведення ВЛК Позивачу 09.02.2026р., членами комісії ВЛК було оглянуто лікарську інформацію наявну з 2020р. в електронній системи охорони здоров`я (ЕСОЗ), де було виявлено деякі медичні записи про захворювання ОСОБА_1 .

Особисто Позивач під час проведення ВЛК не надав членам ВЛК інших додаткових паперових медичних документів щодо наявних в нього тяжких хронічних хвороб, довідок МСЕК, на підставі яких він міг бути визнаний ВЛК непридатним для військової служби. Таким чином, на законних підставах за результатами медичного огляду ВЛК та Розкладу хвороб наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року.

Позивач був визнаний придатним до служби у Збройних силах України.

При цьому, вказують, що позивач не звертався зі скаргою для перегляду висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» до ВЛК регіону чи до ЦВЛК.

Отже, Позивачем не дотримано встановленої процедури оскарження результатів позаштатної ВЛК та його доводи про неповноту проведеного медичного огляду та незаконність висновків ВЛК про його придатність до військової служби не можуть бути прийняті до уваги судом через порушення досудового порядку врегулювання спору.

VІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2026 року позивач проходив військово-лікарську комісію в межах ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 КНП «МКЛ №16» ДМР за направленням Центрально ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Після проведення медичного огляду військовозобов`язаного Позивач був визнаний згідно графи ІІІ Розкладу хвороб наказу МОУ № 402 від 14.08.2008р. (зі змінами), придатним до військової служби.

Згідно пояснень відповідача 5, виявлені під час медичного огляду захворювання у Позивача за вище зазначеним Розкладом хвороб не є перешкодами для його військової служби у ЗСУ.

Згідно матеріалів справи встановлено, що під час проведення ВЛК Позивачу 09.02.2026р., членами комісії ВЛК було оглянуто лікарську інформацію наявну з 2020р. в електронній системи охорони здоров`я (ЕСОЗ), де було виявлено деякі медичні записи про захворювання ОСОБА_1 .

За результатами огляду, дійшли висновку, що позивач є придатним до служби у Збройних силах України.

Отже, позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 09.02.2026 року визнала Позивача придатним до військової служби, що підтверджується відповідною довідкою від 09.02.2026 № 2026-0209-2054-0968-0.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 10.02.2026 року № 146/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивач призваний на військову службу і відправлений до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується роздрукованою Послужною карткою до військового квитка (тимчасового посвідчення) щодо Позивача: позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 09.02.2026 року визнала Позивача придатним до військової служби - позивача знято з військового обліку 10.02.2026 року.

У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 р. №48 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

ІХ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

30 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1487, якою затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Умови та порядок перевірки військово-облікових документів під час мобілізації визначені пунктами 50 54 Порядку №560, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно до пункту 50 згаданого Порядку №560 передбачено, що право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі уповноважені представники).

Під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації пункт 52 Порядку №560.

Згідно пункту 54 Порядку №560 встановлено, що під час перевірки ВОД:

- уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний назвати своє прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред`явити службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина України (посвідченням офіцера, військовим квитком);

- поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.

У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. №1487 або Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення ПРОПОНУЄ резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) ПРОСЛІДУВАТИ до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. ІЗ ЗАЗНАЧЕНОЮ МЕТОЮ ГРОМАДЯНИНУ ОФОРМЛЮЄТЬСЯ ТА ВРУЧАЄТЬСЯ ПОВІСТКА.

Тобто, із наведеної норми слідує, що якщо громадянин порушує правила військового обліку, то зазначене не звільняє посадових осіб (групи оповіщення) від виконання своїх обов`язків та ОФОРМЛЕННЯ І ВРУЧЕННЯ ТАКОМУ ГРОМАДЯНИНУ ПОВІСТКИ З ЦІЄЮ МЕТОЮ.

Далі, вказаними приписами передбачено, що у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За приписами ст.261 КУпАП України визначено, що про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а саме:

- організовують оповіщення, зокрема, шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. №1487 або Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення ПРОПОНУЄ резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) ПРОСЛІДУВАТИ до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка- пункт 54 Порядку №560.

Також і за пунктом 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою:

- взяття на військовий облік;

- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Повістки мають право вручати, зокрема, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки пункт 31 Порядку №560.

За приписами пунктів 39-40 Порядку №560 визначено, що у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов`язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів.

Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки підпункт 1 пункту 41 Порядку №560.

У відповідності до вимог пункту 89 Порядку №560 передбачено, що на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору (у разі потреби) резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби вручається під особистий підпис або надсилається районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу їх місця проживання.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки п.81 Порядку №560.

Відповідно, із аналізу наведених приписів слідує, що посадові особи (РТЦК та СП) мали обов`язок дотриматися вище описаної процедури оповіщення позивача та призову на військову службу під час мобілізації, а саме: вручити позивачеві повістку з метою: взяття на облік; проходження ВЛК; уточнення персональних даних; про призов на військову службу та відправлення до місця проходження служби.

При цьому, у разі, якщо громадянин порушує правила військового обліку, група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 має обов`язок оформити та вручити відповідну повістку, у разі відмови у її отриманні скласти відповідний акт про відмову, старший групи оповіщення має обов`язок ЗАПРОПОНУВАТИ прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , і лише у разі відмови, поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, має повноваження затримати та доставити до ІНФОРМАЦІЯ_2 такого громадянина, при цьому, зі складанням відповідного протоколу з дотриманням вимог ст.261, 262 КУпАП.

Х. ОЦІНКА СУДУ

Із аналізу наведених нормативно-правових актів слід вказати, що група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 має повноваження діяти чітко до наведеної процедури та повноваженнями на примусове затримання та доставлення військовозобов`язаного, прийому такої особи за Довідкою, яка не передбачена жодним нормативно-правовим актом у ІНФОРМАЦІЯ_2 його посадовими особами, примусове утримання у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 без належних для цього умов для такого утримання, вищевказаними нормативно-правовими актами, такими повноваженнями не наділена.

Так, згідно матеріалів справи 09.02.2026 року позивач проходив військово-лікарську комісію в межах ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 КНП «МКЛ №16» ДМР за направленням Центрально ІНФОРМАЦІЯ_12 , згідно якої встановлено такий діагноз:

К21.0 Гастроезофагеальний рефлюкс з езофагітом

G54.4 Ураження попереково-крижових корінців, не класифіковані в інших рубриках

167.3 Прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія

Опис діагнозу: Гастродуоденіт, ерозивний гастрит. ГЕРХ. ХНМК І ст з легкою координаційною недостатністю

Вертеброгенна люмбоішалгія зліва з больовим синдромом.

Отже, відповідачами не було спростовано про наявність у позивача певних захворювань.

При цьому, слід вказати про те, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 10.02.2026 року № 146/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивач призваний на військову службу і відправлений до військової частини НОМЕР_1 .

Однак, відповідач 1 передчасно дійшов до висновку щодо прийняття такого наказу.

Так, слід вказати про те, що позивач має певні захворювання, що не спростовано відповідачами.

Під час медичного огляду позивач фактично примусово тримався у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 та не мав можливості надати додаткові докази на підтвердження стану свого здоров`я.

Під час медичного огляду позивачем повідомлено про наявність у державній електронній системі ЕСОЗ офіційних медичних записів про захворювання Позивача, починаючи з 2020 року, які не були враховані відповідачами, а додатково надати документи він не мав можливості.

Відтак, із наведених даних, слід зробити висновок, що позивач не міг особисто подати та надати медичні документи, щодо підтвердження дійшого стану його здоров`я.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що мобілізація позивача була здійснена без дотримання вищенаведеної процедури, що у подальшому призвело до передчасного направлення позивача до відповідно ВЧ.

За приписами пункту 74 Порядку №560 передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування п.74-1 Порядку №560.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис.

Із аналізу наведених приписів, можна зробити висновок, що з метою проходження військовозобов`язаним медичного огляду військово-лікарською комісією, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 з цією метою має бути у електронного вигляді сформовано відповідне направлення, яке має бути зареєстроване у журналі направлень, за формою згідно з додатком 12 та видане військовозобов`язаному під особистий підпис.

Медичний огляд військовозобов`язаного під час призову за мобілізацією здійснюється за правилами глави 3 розділу II Положення №402 та включає визначений ними дослідження, оформлення результатів у картці обстеження та медичного огляду та прийняття постанови ВЛК, що оформлюється довідкою ВЛК, копія якої видається особі з підписом про ознайомлення та датою.

Суд враховує, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку діям лікарів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, оскільки це потребує спеціальних знань медицини.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності, обмеженої придатності або непридатності до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18 та від 12.02.2021 року у справі №820/5570/16.

Враховуючи наведе, слід відмовити у задоволенні вимог позивача, звернутих до комісії.

Верховний Суд у п.п.25-27 постанови від 30 червня 2026 року у справі №138/36/24 виснував, що термінологію нормативних актів, які регулювали діяльність відповідних відомств, пов`язану з військовим обліком, було синхронізовано значно пізніше. Однак, такі недоліки в належному врядуванні і підтриманні термінології нормативних актів в актуальному стані не можуть тлумачитися проти інтересів особи і призводити до порушення її прав, зокрема, передбачених статтею 58 Конституції України і статтею 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Правозастосовна практика, керуючись принципом пріоритету суті над формою, повинна оцінювати зміст рішення держави про звільнення особи від військового обов`язку, а не технічне оформлення цього рішення.

Суд зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2023 року у справі № 640/22934/20.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання або обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка вирішення органу влади повинна бути чіткою та зрозумілою, як і можливі наслідки.

Європейський суд з прав людини також підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, в силу вищенаведених положень Порядку №560 відповідач 1 здійснив призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період всупереч процедурі, встановленій Державою Україна та втіленій у вищенаведених підзаконних нормативно-правових актах.

Як наслідок, суд констатує, що є протиправною примусова мобілізація особи, що проведена з порушенням процедури, встановленої Порядком №560.

Отже, слід визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.02.2026 року за №146/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 , який призваний відповідно до мобілізаційного розпорядження і направлений до військової частини НОМЕР_1 , який не відповідає принципу «належного урядування», який, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). В даній справі виключно суд є тим органом влади, який здатен реально забезпечити виправлення помилки, допущеної відповідачем-1.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), пункт 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11 червня 2009 року, також рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, пункт 71).

Тобто, позивач не повинен зазнати негативних наслідків через недотримання посадовими особами відповідача 1 процедури призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та фактичного ігнорування ними такої процедури, встановленої Порядком №560.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року).

Однак в даній справі відповідачем 1 не наведено доводів, які б належним чином виправдовували призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без дотримання процедури його проведення, передбаченої Порядком №560.

Держава-відповідач нестиме відповідальність за Конвенцією за порушення прав людини, спричинені діями її представників при виконанні ними своїх службових обов`язків (див., наприклад, рішення у справі Крастанов проти Болгарії (Krastanov v. Bulgaria), заява №50222/99, пункт 53, від 30 вересня 2004 року). Проте держава також нестиме відповідальність, якщо її представники перевищують межі своїх повноважень або діють всупереч інструкціям (див. рішення у справах Молдован та інші проти Румунії (№ 2) (Moldovan and Others v. Romania (no. 2), заяви №№ 41138/98 і 64320/01, пункт 94, ECHR 2005-VII (витяги), та Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), від 18 січня 1978 року, пункт 159, Series А № 25).

У цій справі йдеться про право позивача на законне поводження щодо нього, яке є складовою принципу верховенства права та втілено в принципах законності, правової визначеності, які створюють пов`язані між собою в т.ч. приватні права громадян та публічні обов`язки органів державної влади.

В свою чергу, відповідач 1, діючи всупереч встановленої законодавством процедури та не зважаючи на обставини, які мали значення для правильного вирішення юридичної ситуації за участю позивача, допустив порушення прав останнього, мобілізувавши його всупереч встановленої Державою Україна відповідної процедури такого призову.

При цьому, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.

Судом констатовано, що ігнорування відповідачем 1 процедури призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, незалежно від причин такого ігнорування, не може створювати негативні наслідки для позивача.

А враховуючи те, що судом вище було встановлено та відповідачем 1 не спростовано, що позивача було мобілізовано протиправно, визнанню протиправними та скасуванню підлягають і усі правові акти, в яких втілено таку процедуру, зокрема, відповідні накази відповідача-1 та відповідача-2.

Відтак, слід визнати протиправним та скасувати наказ №48 від 11.02.2026 року командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню у вказаній вище частині.

ХІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Департамента охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1,2, кожного окремо.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Департамента охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.02.2026 року за №146/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 , який призваний відповідно до мобілізаційного розпорядження і направлений до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ №48 від 11.02.2026 року командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 гривень.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1 : ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Відповідача 3: Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 02012674; адреса - 49000 Дніпро, просп. Дмитра Яворницького 75 А).

Відповідача 4: Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ відсутнє, адреса – АДРЕСА_1 ).

Відповідача 5: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради (49000 м.Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 19; код ЄДРПОУ 01984624).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 11.09.2026 року.

Суддя В.В. Ільков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua