Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №160/6386/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокуСправа №160/6386/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 29.01.2026 року № 046350021812, протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.01.2026 року № 046350021812;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.2000 року по 05.07.2005 року, період роботи з 16.08.2005 року по 26.12.2005 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 21.01.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою від 21.01.2026 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач, який розглядав заяву за принципом екстериторіальності, у призначенні пенсії відмовив. Позивач вважає, що період його навчання в Донецькому національному технічному університеті підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки, на його думку, професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу, скільки видом навчання та здобуттям професійних навичок, а під час навчання він проходив виробничу практику на підземних роботах. Період роботи з 16.08.2005 по 26.12.2005 на посаді підземного диспетчера з повним робочим днем у шахті підтверджений записами трудової книжки, пільговою довідкою та відомостями реєстру застрахованих осіб, а непроведення роботодавцем атестації робочих місць за умовами праці не може позбавляти працівника права на пільгове пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві зазначено, що заяву позивача від 21.01.2026 відповідач розглядав за принципом екстериторіальності, натомість позивач на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області не перебуває та проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідач також указав, що записи в трудовій книжці підтверджують лише загальний стаж роботи і не містять відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах; період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу, визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки за пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить 42 роки 11 місяців 01 день, пільговий стаж за Списком № 1 - 19 років 10 місяців 20 днів; до пільгового стажу не зараховано період з 16.08.2005 по 26.12.2005, оскільки не підтверджено повний робочий день у шахті та не надано атестацію робочих місць, а період навчання не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки Донецький національний технічний університет не належить до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Відповідно до частини першої статті 257 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся через Павлоградське об`єднане управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; заяву прийнято і зареєстровано 21.01.2026 за № 671, що підтверджується розпискою-повідомленням. До заяви позивач додав, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, паспорт, диплом про навчання та довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача та прийняття рішення за її результатами здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.01.2026 № 046350021812 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. У цьому рішенні зазначено, що вік заявника становить 43 роки 02 місяці 02 дні; страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 42 роки 11 місяців 01 день; пільговий стаж особи (за Списком № 1) становить 19 років 10 місяців 20 днів; роботи підземні, професії пост. № 202 (25) становить 19 років 10 місяців 20 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу, згідно пост. № 202 (25) та за Списком № 1 не зараховано період з 16.08.2005 по 26.12.2005, згідно довідки № 831 від 26.12.2025, оскільки не підтверджено повний робочий день у шахті, атестацію робочих місць не надано. За наведеного відповідач вирішив відмовити у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через недосягнення пенсійного віку та відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 цього Закону через відсутність необхідного пільгового стажу на підземних роботах по постанові № 202 - 25 років.

З наданого разом із рішенням розрахунку стажу роботи (форма РС-право від 29.01.2026 за пенсійною справою № 046350021812) вбачається, що до стажу позивача враховано, зокрема, періоди навчання у вищих (середніх) навчальних закладах з 01.09.2000 по 10.07.2003 (2 роки 10 місяців 10 днів) та з 29.09.2003 по 31.12.2003 (3 місяці 3 дні), а також період з 16.08.2005 по 26.12.2005 тривалістю 4 місяці 11 днів. При цьому періоди з 11.07.2003 по 28.08.2003, з 19.07.2004 по 14.09.2004, з 27.12.2005 по 11.03.2007 і всі наступні періоди роботи позивача враховано з позначкою «Ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в», тоді як період з 16.08.2005 по 26.12.2005 такої позначки не має і до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, не включений.

Відповідно до диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 та додатка до нього позивач у 2005 році закінчив Донецький національний технічний університет, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Гірниче обладнання» та здобув кваліфікацію гірничого інженера-електромеханіка; у додатку до диплома тип закладу освіти визначено як державний вищий навчальний заклад, а назву диплома - як диплом спеціаліста. Період навчання позивача становив з 01.09.2000 по 05.07.2005.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_3 під час навчання позивач проходив виробничу практику з повним робочим днем у шахті на ДВАТ «Шахта «Благодатна» ДП ДХК «Павлоградвугілля» у періоди з 11.07.2003 по 28.08.2003 (учень підземного електрослюсаря) та з 19.07.2004 по 14.09.2004 (учень електрослюсаря підземного), а з 16.08.2005 по 26.12.2005 працював у ВАТ «Павлоградвугілля» шахта «Дніпровська» на посаді підземного диспетчера з повним робочим днем у шахті. Аналогічні відомості наведені у пільговій довідці від 26.12.2025 № 831, виданій ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське».

Із наданої позивачем довідки форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що за 2005 рік страхувальником позивача була шахта «Дніпровська» філія відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (код згідно з ЄДРПОУ 26460851), заробітну плату позивачу нараховано за серпень (16 днів), вересень (30 днів), жовтень (31 день), листопад (30 днів) та грудень (25 днів) 2005 року, і за всі ці місяці проставлено відмітку про сплату страхових внесків. У розділі «Відомості по спеціальному стажу» цієї довідки за 2005 роком по зазначеному страхувальнику відображено спеціальний стаж тривалістю 4 місяці 11 днів за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ014А1». Такий самий код підстави відображено у цій довідці і за 2003, 2004, 2006 та 2007 роки, тобто за періоди, які відповідач до пільгового стажу зарахував.

Не погоджуючись із відмовою у зарахуванні спірних періодів, позивач 06.02.2026 звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування пільгового стажу роботи. Листом від 10.03.2026 № 10583-7453/В-02/8-0800/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача, що оскільки Донецький національний технічний університет не відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зарахувати навчання до пільгового стажу підстави відсутні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до частини другої цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідний список затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років». Розділом I цього Списку («Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт») до таких робіт і професій віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461; на час виконання позивачем спірної роботи діяли списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, яка втратила чинність згідно з постановою № 461.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383). Пунктом 2 Порядку № 383 визначено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи; до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка, а за її відсутності або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Щодо органу, на який може бути покладено обов`язок вчинити дії, суд зазначає таке. Пунктом 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку № 22-1 лише після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії. Отже, компетентним органом для розгляду заяви позивача від 21.01.2026 про призначення пенсії є саме той орган, який розглядав її за принципом екстериторіальності і прийняв за результатами такого розгляду оскаржуване рішення, - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Щодо періоду роботи з 16.08.2005 по 26.12.2005 суд зазначає таке.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442). Пунктом 3 цієї постанови на керівників підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання покладено обов`язок провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з ним трудящих. Згідно з пунктом 2 Порядку № 442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, проведення атестації робочих місць за умовами праці є обов`язком роботодавця, виконання якого не залежить від волі працівника і на нього не може бути покладено. Відповідно і виписка із наказу по підприємству про проведення атестації, передбачена пунктом 10 Порядку № 383, є документом, складення та видача якого перебувають поза межами впливу працівника. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації здійснюють уповноважені державні органи, а не працівник. Тому непроведення або несвоєчасне проведення роботодавцем атестації робочих місць за умовами праці саме по собі не може позбавляти працівника, який фактично був зайнятий повний робочий день на роботах, передбачених відповідними списками, конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо пенсійного забезпечення на пільгових умовах, якщо характер і умови виконуваної роботи підтверджені іншими належними доказами.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19), зазначивши, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і що цей висновок є також застосовним щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці; непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а відповідальність за це покладається на власника підприємства, а не працівника. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить з того, що зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах у період з 16.08.2005 по 26.12.2005 підтверджена сукупністю доказів. Записи трудової книжки серії НОМЕР_3 містять відомості про роботу позивача у цей період у ВАТ «Павлоградвугілля» шахта «Дніпровська» на посаді підземного диспетчера саме з повним робочим днем у шахті. Ці ж відомості підтверджені пільговою довідкою від 26.12.2025 № 831, виданою правонаступником підприємства - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське», яка була предметом дослідження відповідача під час розгляду заяви позивача. Крім того, у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за цей період по страхувальнику - шахті «Дніпровська» філії ВАТ «Павлоградвугілля» (код згідно з ЄДРПОУ 26460851) - обліковано спеціальний стаж тривалістю 4 місяці 11 днів за кодом підстави «ЗПЗ014А1», тобто за кодом, який відповідає категорії працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202. Страхові внески за всі місяці цього періоду сплачено, що відображено у довідці форми ОК-5.

Показовим є й те, що спеціальний стаж за тим самим кодом підстави «ЗПЗ014А1» обліковано в реєстрі застрахованих осіб і за 2003, 2004, 2006 та 2007 роки, і саме ці періоди роботи позивача відповідач до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зарахував.

Займана позивачем у спірний період посада підземного диспетчера з повним робочим днем у шахті охоплюється розділом I Списку робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, який відносить до відповідних робіт і професій усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих шахт для видобутку вугілля.

Наведене дає підстави для висновку, що період роботи позивача з 16.08.2005 по 26.12.2005 підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за Списком № 1 та до стажу роботи за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV. У цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо періоду навчання з 01.09.2000 по 05.07.2005 суд зазначає таке.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Водночас стаття 56 Закону № 1788-XII має назву «Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію» і регулює обчислення загального стажу роботи, а не спеціального (пільгового) стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Це прямо випливає із частини шостої статті 56 Закону № 1788-XII, згідно з якою при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Тобто до спеціального (пільгового) стажу законодавець дозволяє зараховувати саме періоди роботи, а не інші періоди, перелічені у частині третій статті 56 Закону № 1788-XII.

Виняток із цього правила є єдиним і прямо встановленим законом: за частиною п`ятою статті 56 Закону № 1788-XII час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Тотожне правило закріплено в абзаці шостому частини першої статті 24 Закону № 1058-IV. Періоду навчання законодавець серед таких винятків не назвав, а поширювальне тлумачення норм, що встановлюють пільгові умови пенсійного забезпечення, не допускається.

Наведене узгоджується і зі змістом частини першої та частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, які пов`язують право на пенсію за віком на пільгових умовах виключно із роботою (зайнятістю) особи на роботах, передбачених відповідними списками, за результатами атестації робочих місць, а також із пунктом 3 Порядку № 383, за яким до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями. Навчання у закладі освіти роботою на посадах чи за професіями, передбаченими Списком № 1 або Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, не є і не може підтверджуватися результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Доводи позивача про те, що Донецький національний технічний університет слід розглядати як заклад професійної (професійно-технічної) освіти, а тому до спірних відносин підлягає застосуванню частина перша статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників), суд відхиляє з таких підстав.

Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII у редакції, чинній на час навчання позивача, чітко розмежовував професійно-технічну освіту (статті 40, 41) і вищу освіту (статті 42, 43). Статтею 43 цього Закону визначено, що вищими навчальними закладами є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші, при цьому університет належав до вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації. Натомість перелік професійно-технічних навчальних закладів, наведений у статті 41 цього Закону та у статті 18 Закону № 103/98-ВР, університетів не містить, а згідно з частиною шостою статті 41 Закону № 1060-XII випускникам професійно-технічних навчальних закладів присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії). Відповідно до статті 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти забезпечує реалізацію потреб громадян в оволодінні саме робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

Позивач же, як убачається з диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 та додатка до нього, здобув у Донецькому національному технічному університеті повну вищу освіту за спеціальністю «Гірниче обладнання» та кваліфікацію гірничого інженера-електромеханіка; тип закладу освіти в додатку до диплома визначено як державний вищий навчальний заклад. Ці ж відомості підтверджуються довідкою форми ОК-5, у якій відповідний страхувальник поіменований як державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет». Отже, позивач навчався у закладі вищої освіти, здобув повну вищу освіту та кваліфікацію інженера, а не робітничу професію, у зв`язку з чим стаття 38 Закону № 103/98-ВР до спірних відносин не застосовується.

Посилання позивача на пункт 8 Порядку № 637 також не може бути підставою для задоволення позову в цій частині, оскільки ця норма визначає лише спосіб підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти (дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних), але не встановлює підстав для зарахування такого періоду до спеціального (пільгового) стажу. Підтвердження ж спеціального стажу роботи здійснюється за пунктом 20 Порядку № 637 уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, у яких зазначаються саме періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи та розділ, підрозділ, пункт і найменування списків, куди включається цей період роботи.

Не спростовує наведеного і довід позивача про проходження ним виробничої практики під час навчання. Періоди такої практики з 11.07.2003 по 28.08.2003 та з 19.07.2004 по 14.09.2004, протягом яких позивач фактично виконував роботу з повним робочим днем у шахті, відповідач урахував окремо і зарахував до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, саме як періоди роботи. Решта ж часу навчання виконанням робіт, передбачених відповідними списками, не була.

Безпідставним є й довід позивача про незарахування періоду навчання з 01.01.2004 через відсутність сплати страхових внесків. Як вбачається з оскаржуваного рішення та розрахунку стажу роботи, за доданими документами до страхового стажу позивача зараховано всі періоди, зокрема періоди навчання з 01.09.2000 по 10.07.2003 та з 29.09.2003 по 31.12.2003. Незарахування до страхового стажу періоду навчання після 01.01.2004 зумовлене не оцінкою поведінки страхувальника, а тим, що за частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, до страхового стажу зараховуються періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2004, тоді як після набрання чинності Законом № 1058-IV страховий стаж за частиною першою статті 24 цього Закону становлять періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які сплачені страхові внески.

За наведеного суд доходить висновку, що правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати позивачу період навчання в Донецькому національному технічному університеті з 01.09.2000 по 05.07.2005 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, немає, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, призначає пенсії та підготовляє документи для їх виплати. Обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також щодо встановлення всіх умов, яким має відповідати особа для призначення пенсії, покладено на органи Пенсійного фонду України. Адміністративний суд, перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію такого суб`єкта поза межами перевірки за названими критеріями і не може підміняти орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, віднесених законом до його компетенції. Тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.01.2026 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За викладених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: підлягають задоволенню вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу період роботи з 16.08.2005 по 26.12.2005 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 21.01.2026; у задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо зарахування періоду навчання з 01.09.2000 по 05.07.2005, слід відмовити.

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.01.2026 року № 046350021812 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та до стажу роботи за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 16 серпня 2005 року по 26 грудня 2005 року на посаді підземного диспетчера з повним робочим днем у шахті на шахті «Дніпровська» філії відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (код згідно з ЄДРПОУ 26460851).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21 січня 2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012) судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова