Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №120/16028/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 вересня 2026 р. Справа № 120/16028/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача, оформленого протоколом від 28 серпня 2025 року №74/в, в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 .

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду, постановленою суддею Воробйовою І.А. від 22.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.01.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

23.02.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки жодним доказом у справі не встановлено, що саме поведінка військовослужбовця у стані сп`яніння стала причиною утоплення. Акт розслідування нещасного випадку не містить висновку про причинний зв`язок між сп`янінням та смертю.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду, постановленою суддею Воробйовою І.А. від 13.04.2026 року залучено в якості другого відповідача - комісію ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат.

Розпорядженням керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду №223 від 23 червня 2026 року, у зв`язку із тим, що суддя ОСОБА_3 відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду №019-К від 19.06.2026 виключена зі штату Вінницького окружного адміністративного суду, призначений повторний автоматизований розподіл справи №120/16028/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу, адміністративну справу №120/16028/25 передано на розгляд судді Свентуху В.М.

Ухвалою суду адміністративну справу прийнято до провадження.

Представником ІНФОРМАЦІЯ_5 подано додаткові пояснення в яких зазначено, що право членів сім`ї на отримання одноразової грошової допомоги не може розглядатися відокремлено від правового статусу військовослужбовця, оскільки є похідним від нього. Якщо законом визначено випадки, коли на військовослужбовця не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців, то такі гарантії не можуть бути реалізовані й членами його сім`ї, право яких виникає виключно у зв`язку із правовим статусом військовослужбовця та лише у випадках і на умовах, визначених законом.

В свою чергу, представником позивача надано заперечення на додаткові пояснення в яких зауважено, що додаткові пояснення ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично не містять доводів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, а спрямовані виключно на наведення нових обставин, які не були предметом розгляду Комісії при його прийнятті.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.06.2024 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з витягом із протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 04.11.2024 №3026 встановлено, що травма, одержана в результаті нещасного випадку (утоплення), яка призвела до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

Згідно витягу з наказу (по особовому складу) командира НОМЕР_4 окремої механізованої Інгулецької бригади від 17.07.2024 року №72-РС, молодшого сержанта ОСОБА_2 , колишнього сержанта резерву 40 запасної роти, виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку зі смертю.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , позивач, задля реалізації права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та відповідним пакетом документів, який направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до витягу з протоколу засідання ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.08.2025 року №74/в, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

У вказаному витягу зазначено наступне: "Дружині ОСОБА_1 (РНОКПІП - НОМЕР_5 ) померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, пов`язаної з проходженням військової служби, молодшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 перебував в самовільному залишенні частини з 16.02.2024 по 04.04.2024 та був зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2024 №156. Тіло останнього було знайдено на березі річки із ознаками утоплення.

У витязі з єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.11.2024 №12024221090000559 зазначено що кримінальну справу за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України закрито 28.09.2024 за пунктом 2 частини 1 статті 284 Кримінально-процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 04.02.2025 №02-07/07 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові та сечі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,93‰ в крові та 3,06‰ відповідно в сечі".

Вважаючи рішення відповідача, оформлене протоколом від 28 серпня 2025 року №74/в, в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.02.1993 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

У постанові від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19 Верховний Суд зазначив: "Системний аналіз положень Закону №2011-XII, Порядку №975, статті 58 Конституції України, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 13 травня 1997 року № 1-зп, та встановлених судами обставин справи, дають підстави колегії суддів для висновку, що призначення і виплата позивачам спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть [……], а не на день прийняття відповідачем спірного рішення.".

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).

Згідно із частиною 1 статті 16-1 Закону №2011-XII випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 частини 1 статті 16-1 Закону №2011-XII визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

- 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

- 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Отже, саме ІНФОРМАЦІЯ_5 уповноважене призначати і виплачувати одноразову допомогу.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 10 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Так, на виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 (далі - Порядок №975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).

Такий Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Згідно з пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Так, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку - утоплення.

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 04.11.2024 року №3026 травма, одержана в результаті нещасного випадку (утоплення), яка призвела до смерті, та причина смерті пов`язані з проходженням військової служби.

Отже, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок утоплення в період проходження ним військової служби та пов`язана з її проходженням.

Відповідно до витягу з протоколу засідання ІНФОРМАЦІЯ_4, від 28.08.2025 року №74/в ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Підставою для відмови зазначено те, що згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 04.02.2025 року №02-07/07 під час судово-токсикологічного дослідження у крові та сечі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,93‰ та 3,06‰ відповідно.

Отже, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги стало перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння на час смерті.

Щодо застосування підпункту "б" пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, суд зазначає, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Тобто, допомога не призначається, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19.

Суд зауважує, що у даному у випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Відповідачем не надано суду доказів того, що смерть ОСОБА_2 внаслідок утоплення перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчиненням ним у стані алкогольного сп`яніння певних активних дій, які безпосередньо призвели до його смерті.

Суд зазначає, що факт перебування ОСОБА_2 на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.

Отже, відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу є безпідставним.

Під час судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Подібних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №240/11937/25 від 18 листопада 2025 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити одноразову грошову допомогу суд зазначає, що вирішення питання про її призначення належить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_5 та передбачає перевірку наявності всіх установлених законодавством умов для здійснення такої виплати.

Суд не може підміняти уповноважений орган та самостійно приймати рішення з питань, віднесених до його компетенції.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 7562,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_4, оформлене протоколом від 28 серпня 2025 року №74/в, в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги в зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 7562,50 грн. (сім тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач (1): ІНФОРМАЦІЯ_5 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_6);

Відповідач (2): ІНФОРМАЦІЯ_4 (АДРЕСА_2).

Суддя Свентух Віталій Михайлович