Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №621/3188/26 — Зміївський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

іменем України

Справа № 621/3188/26

Провадження 3/621/851/26

28 серпня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В.Філіп`єва

за участі секретаря судового засідання – А.Дроздової

особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли з відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 160191 від 29.07.2026, 29 червня 2026 року, о 16:00 годині, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , чим порушила порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, в судовому засіданні досліджено письмові докази:

- рапорт чергового ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про отримання повідомлення служби «102» про те, що 06.07.2026 року надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що у нього постійно виникають конфлікти з сусідкою ОСОБА_4 з приводу особистої неприязні.

- письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

- довідку "Армор".

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 свою провину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала а пояснила, що ніколи не порушувала громадський порядок і спокій громадян . Між нею та сусідом ОСОБА_7 давно існують особисті неприязні відносини, а на розгляді в Зміївському районному суді Харківської області на даний час перебуває кримінальне провадження за фактом спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , де він є обвинуваченим, а вона – потерпілою. 29 червня 2026 року вона виходила з квартири за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , і біля під`їзду побачила, як ОСОБА_8 нацькував свою собаку на мешканку цього ж будинку ОСОБА_9 , і саме між ними відбувалася сварка з приводу того, що бійцівська собака не в наморднику і кидається на сусідів. Вона, ОСОБА_2 , підтримала ОСОБА_9 , та почала вимагати, щоб ОСОБА_8 забрав свою собаку додому і не випускав її на людей. Більше жодних свідків цієї події не було, спокій інших громадян порушено не було, жодної образливої поведінки зі свого боку вона не допускала, конфлікт був вичерпаний самостійно. І при цьому ОСОБА_8 звернувся до поліції не в день події 29.06.2026, а тільки 06.07.2026 року, оскільки на даний час постійно їй погрожує такими діями з метою примусити її забрати свою заяву про спричинення їй тілесних ушкоджень у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне:

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати:

чи було вчинено адміністративне правопорушення,

чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,

чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність,

чи заподіяно майнову шкоду,

чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу,

а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку, для яких обов`язковим є встановлення в діях особи саме хуліганського мотиву.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 pоку № 2899-IV).

Тобто, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадках, коли дії, перелічені у диспозиції статті, відбуваються в громадському місці та одночасно з цим порушують громадський порядок і спокій громадян. Сукупність всіх перелічених ознак об`єктивної сторони правопорушення є обов`язковою.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Як встановлено в судовому засіданні, і підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 тривалий час існують особисті неприязні відносини, на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України, де ОСОБА_2 є потерпілою, а ОСОБА_8 – обвинуваченим, що підтверджується, в тому числі рапортом чергового про повідомлення про подію, де ОСОБА_8 повідомив про постійні конфлікти з сусідкою.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей, підтверджених належними і допустимими доказами, що свідчать про вчинення ОСОБА_5 дій, які б порушили громадський порядок і спокій громадян, в тому числі образливе чіпляння, нецензурну лайку, інші дії, направлені на нехтування суспільними нормами моралі.

Суд звертає увагу в тому числі й на строк звернення з заявою ОСОБА_7 на дії сусідки – 06.07.2026 року, тоді як сама подія відбулася 29.06.2026 року, що додатково підтверджує особистий неприязний мотив заявника і відсутність будь-яких вказівок на порушення будь-яких правовідносин в сфері громадського порядку.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

На особу, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, поширюються гарантії передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачені для «кримінального обвинувачення».

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки факт вчинення порушення, передбаченого статтею 173 КУпАП не підтверджений належними й допустимими доказами, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 статті 247 КУпАП.

На підставі викладенного, керуючись ст. ст. 9, ст.173, ст.245, п.1 ст.247, ст.ст.264, 265, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

Повний текст постанови складено 31.08.2026.

Суддя В. Філіп`єва