Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №243/10180/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6591/26 Справа № 243/10180/25 Суддя у 1-й інстанції - Пронін С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В, Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Усенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом, стягнення недоотриманої пенсії

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом, який було уточнено в процесі розгляду справи, до ГУ ПФУ в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення, зобов`язання виплатити недоотриману суму пенсії спадкодавця, в обґрунтування якого посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого залишилася спадщина у виді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 302 349,03 грн. Після смерті батька, ОСОБА_2 , вона, як спадкоємиця першої черги за законом прийняла спадщину та звернулася із письмовою заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., який постановою 08.08.2025 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки зі змісту отриманої відповіді від ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.07.2025 року за вих. № 0500- 0205-8/65941 з`ясовано, що у пенсійній справі ОСОБА_2 відсутня сума пенсії що належала пенсіонерові, і залишилась недоотриманою у зв`язку із його смертю. На підставі наведеного нотаріусом не встановлено склад спадкового майна, на яке спадкоємиця у своїй заяві просить видати свідоцтво про право на спадщину, а саме - відсутня сума пенсії, що належала пенсіонерові, і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю. Крім того, вказала, що її прізвище згідно паспортних даних зазначено як « ОСОБА_3 », а прізвище її батька як « ОСОБА_3 », тож вона вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення родинних відносин через наявні розбіжності у написанні їх прізвищ. Тому просила суд, встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму його недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 року по 30.11.2024 року у загальній сумі 302 349,03 грн. та стягнути вказану суму недоотриманої пенсії а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 903,27 грн. з відповідача (том 1, а.с.1-12, 115-130, том 2, а.с. 35-52).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом, стягнення недоотриманої пенсії - задоволено у повному обсязі.

Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на суму його недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2024 року у сумі 302 349,03 грн.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області, юридична адреса: 84122, Донецька область, Краматорський район, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок № 3, код ЄДРПОУ 13486010, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2024 року в сумі 302 349,03 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 2 903,27 грн. (том 2, а.с. 172-179).

Не погодившись з таким рішенням суду, ГУ ПФУ в Донецькій області звернулося із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та необґрунтованість рішення, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що нарахування пенсії ОСОБА_2 припинилось з 01.04.2016 року, однак ОСОБА_2 з заявою щодо поновлення виплати пенсії не звертався, тому відповідач вважає, шо за період з 01.04.2016 року по 30.11.2024 року — відсутня сума недоотриманої пенсії, відтак не нарахована пенсія не може входити до складу спадщини, оскільки відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія (том 2, а.с. 184-187).

ОСОБА_1 скористалася своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу по даній справі, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (заповненого російською мовою) серії НОМЕР_3 , виданого 25 травня 1970 року, рос. мовою « ОСОБА_4 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у смт. Володарське Володарського району Донецької області, її батьками є рос. мовою « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_5 » (том 1, а.с. 17, 159).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00054175981 від 15.10.2025 року та №00050789700 від 23.04.2025 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у смт. Володарське Володарського району Донецької області, її батьками є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (том 1, а.с. 24-26, 160-162).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050789960 від 23.04.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрували шлюб 15.07.1961 року (том 1, а.с.163-165).

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 07.07.1998, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт. Володарське Володарського району Донецької області (том 1, а.с. 18-22).

Відповідно до копії паспорту громадянина України, серії НОМЕР_5 виданого Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 12.09.2001, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Миколаївка Садовського району Воронезької області (том 1, а.с. 23).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 07.01.2025 року та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису по смерть, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьк Донецької області, в Україні (том 1, а.с. 28, 153, 154-155).

23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , (том 1, а.с. 152).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., 23 квітня 2025 року за №73973196 зареєстровано спадкову справу №3/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у с. Миколаївка Садовського району Воронезької області російської федерації (том 1, а.с. 29, 173)

24 липня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., складено довідку про склад спадкоємців №79/02-25, відповідно до якої станом на 24 липня 2025 року єдиним спадкоємцем, який помер спадщину після померлого є донька померлого — ОСОБА_1 (том 1, а.с. 30, 187).

Згідно листів ГУ ПФУ в Донецькій області № 0500-0205-8/53878 від 30.05.2025 та № 0500-0205-8/65941 від 03.07.2025, згідно яких ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило приватного нотаріуса, про відсутність у пенсійній справі ОСОБА_2 суми пенсії, що належала пенсіонеру і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю (том 1, а.с. 33, 31-32, 176, 182-183).

Згідно листа ГУ ПФУ в Донецькій області № 0500-0203-8/77546 від 06.08.2025, сума недоотриманої пенсії сума недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 30.11.2024 відсутня (том 1, а.с. 38-39).

08.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. з заявою проаидачу Свідоцтва про право на спадщину, яка складається з недоотриманої пенсії (том 1, а.с. 188).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. від 08.08.2025 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки зі змісту отриманої відповіді від ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.07.2025 за вих. № 0500- 0205-8/65941 з`ясовано, що у пенсійній справі ОСОБА_2 відсутня сума пенсії що належала пенсіонерові, і залишилась недоотриманою у зв`язку із його смертю. На підставі наведеного нотаріусом не встановлено склад спадкового майна, на яке спадкоємець у своїй заяві просить видати свідоцтво про право на спадщину, а саме - відсутня сума пенсії, що належала пенсіонерові, і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю (том 1, а.с. 40-41, 190-191)

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2025 року у ГУ ПФУ в Донецькій області витребувано інформацію про розрахункову суму пенсії (розрахунок пенсії за віком) ОСОБА_2 за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2024 року (том 1, а.с. 55-56).

На виконання зазначеної ухвали ГУ ПФУ в Донецькій області надано розрахунок нарахованої та фактично виплаченої пенсії по пенсійній справі 914290844455 ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 30.11.2024 року відповідно до якого ОСОБА_2 з березня 2016 року ОСОБА_2 нараховано пенсію у розмірі 2 389,03 грн. (том 1, а.с. 88-91)

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2026 року у ГУ ПФУ в Донецькій області витребувано інформацію про розрахункову суму пенсії (розрахунок пенсії за віком) ОСОБА_2 за період з 01 березня 2016 року по 30 листопада 2024 року (том 1, а.с. 199-200).

На виконання ухвали від 13.01.2026 року ГУ ПФУ в Донецькій області повторно надано розрахунок нарахованої та фактично виплаченої пенсії по пенсійній справі 914290844455 ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 30.11.2024 року відповідно до якого ОСОБА_2 з березня 2016 року ОСОБА_2 нараховано пенсію у розмірі 2 389,03 грн. (том 1, а.с. 224-227), а також розрахунок перерахунку пенсії на 01.03.2019 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.03.2019 року по 30.04.2020 року становив 2 423,47 грн., з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року — 2 923,47 грн., з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 2 966,43 грн., з 01.12.2021 року по 30.06.2022 року — 3 166,43 грн., з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року — 3 236,43 грн., з 01.10.2022 року по 31.12.2023 року — 3 316,43 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 1, а.с. 229-234), на 01.04.2020 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року — 2 923,47 грн., з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 2 966,43 грн., з 01.12.2021 року по 30.06.2022 року — 3 166,43 грн., з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року — 3 236,43 грн., з 01.10.2022 року по 31.12.2023 року — 3 316,43 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 1, а.с. 246-250), на 01.05.2020 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року — 2 923,47 грн., з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 2 966,43 грн., з 01.12.2021 року по 30.06.2022 року — 3 166,43 грн., з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року — 3 236,43 грн., з 01.10.2022 року по 31.12.2023 року — 3 316,43 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 2, а.с. 1-5), на 01.03.2021 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.03.2021 року по 30.06.2022 року — 3 434,27 грн., з 01.07.2022 року по 31.12.2023 року — 3 504,27 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 1, а.с. 235-238), на 01.03.2022 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.03.2022 року по 31.12.2023 року — 3 504,27 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 1, а.с. 239-241), на 01.03.2023 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.03.2023 року по 31.03.2024 року — 3 944,27 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 1, а.с. 242-243), на 13.01.2025 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.03.2024 року по 01.12.2024 року — 4 194,27 грн. (том 1, а.с. 244-245), на 13.01.2025 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.07.2019 року по 30.04.2020 року становив 2 423,47 грн., з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року — 2 923,47 грн., з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 2 966,43 грн., з 01.12.2021 року по 30.06.2022 року — 3 166,43 грн., з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року — 3 236,43 грн., з 01.10.2022 року по 31.12.2023 року — 3 316,43 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 2, а.с. 6-11), на 13.01.2025 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.07.2020 по 31.12.2020 року — 2 923,47 грн., з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 2 966,43 грн., з 01.12.2021 року по 30.06.2022 року — 3 166,43 грн., з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року — 3 236,43 грн., з 01.10.2022 року по 31.12.2023 року — 3 316,43 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 2, а.с. 12-16), на 13.01.2025 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.07.2021 по 30.06.2021 року — 3 434,27 грн., з 01.07.2021 року по 31.12.2023 року — 3 504,47 грн., з 01.01.2024 року по 29.02.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.03.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 2, а.с. 17-20), на 13.01.2025 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.07.2022 по 31.12.2023 року — 3 504,27 грн., з 01.01.2024 року по 29.02.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.03.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 2, а.с. 21-23), на 13.01.2025 року, відповідно до якого щомісячний розмір пенсії з надбавками у період з 01.10.2017 року по 30.04.2020 року становив 2 423,47 грн., з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року — 2 923,47 грн., з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 2 966,43 грн., з 01.12.2021 року по 30.06.2022 року — 3 166,43 грн., з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року — 3 236,43 грн., з 01.10.2022 року по 31.12.2023 року — 3 316,43 грн., з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року — 3 756,43 грн., з 01.04.2024 року по 01.12.2024 року — 4 006,43 грн. (том 2, а.с. 24-30).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт спорідненості між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, та прийшов до висновку про доведеність тієї обставини, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , тому позивачка як спадкоємиця першої черги за законом має право на одержання недоотриманої пенсії свого батька, яка увійшла до складу спадщини, однак не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальному порядку через невизнання цього права відповідачем.

При цьому, спадкодавець ОСОБА_2 , мав право на нарахування та виплату пенсії незалежно від того, чи звертався пенсіонер до територіальних органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії, а тому, позивачка, як спадкоємиця померлого, відповідно до положень ст. 1227 ЦК України, має право на отримання пенсії в порядку спадкування за законом, оскільки згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки позивачка позбавлена можливості отримати у спадщину майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом у позасудовому порядку, що порушує її право власності, тому суд визнав за можливе захистити порушені права позивача шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму його недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 року по 30.11.2024 року у загальній сумі 302 349,03 грн. та стягнути вказану суму недоотриманої пенсії з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, частиною 1 статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як вбачається із частини 1 статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 1 статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, свідчить про те, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1227 ЦК України за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту – смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї – спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Частиною 1 статті 52 вказаного вище Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. Як вбачається із частини 3 статті 52 вказаного вище Закону, у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Частиною 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Право на спадщину позивачки підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане на її ім`я та не є предметом спору в даній справі.

Частиною 1 статті 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Колегія суддів наголошує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Jatridis v. Greece) [ВП], № 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II).

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання в порядку спадкування за законом спадкового майна у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавцю.

З відомостей, наданих відповідачем слідує, що спадкодавець ОСОБА_2 отримував пенсію за життя до 01.03.2016 року, а з березня 2016 року відомостей щодо нарахованої та виплаченої пенсії не надано.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів скасування вже призначеної довічної пенсії спадкодавцеві ОСОБА_2 .

Відтак, оскільки такого рішення відповідачем не приймалось, тому призначена спадкодавцеві довічна пенсія за віком у спірний період мала нараховуватися, обліковуватися в будь-якому разі, навіть за умови її не нарахування та не виплати (внаслідок призупинення виплати).

Всупереч вказаного відповідачем було призупинено виплату пенсії спадкодавцеві з 01.03.2016 року, що є порушенням конституційного права на соціальний захист.

Водночас, колегія суддів, погоджується із розрахунком суми недоотриманої пенсії зроблений представником позивача, згідно якого розмір пенсії за період з 01.03.2016 року по 30.11.2024 року складає 302 349,03 грн., що не спростовується відповідачем.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права і зводяться до повторювання аргументів відзиву на позов, яким було надано вичерпну правову оцінку під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76–78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2026 року.

Судді: