Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №207/6893/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/469/26 Справа № 207/6893/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

09 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту 4.1. договору про надання правової допомоги № 12-23 від 10 квітня 2023 року,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 16 вересня 2025 року - залишено без змін.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 — залишено без задоволення. Додаткове рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 28 січня 2026 року — залишено без змін.

24 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в обгрунтування якого посилався на те що, оскільки у постанові апеляційного суду не вирішено питання щодо судових витрат, понесених скаржником у зв`язку з отриманням правової допомоги в суді апеляційної інстанції, про які зазначав у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду питання розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції не вирішувалося.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, у якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, яку планує понести ОСОБА_1 складають 35 000,00 грн.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, надано копію договору про надання правничої допомоги від 10 січня 2025 року, Додаток 1 до договору про надання правничої допомоги №03-01/25 від 10.01.2025 року, Акт приймання — передачі №2 від 17.06.2026 року з описом виконаних робіт, квитанція до прибуткового касового ордера №6 на суму 10 000,00 грн, як підставу зазначено: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу та квитанція до прибуткового касового ордера № 7 на суму 15 000,00 грн, як підставу зазначено: участь у судових засіданнях.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до протоколу судового засідання від 17.06.2026 року судові засідання відбувалися за відсутності сторін та їх представників.

За таких обставин, апеляційний суд, ураховуючи фактичний обсяг наданих представником ОСОБА_1 юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту 4.1. договору про надання правової допомоги № 12-23 від 10 квітня 2023 року — задовольнити частково.

Ухвалити у даній справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Вступна та резолютивна частини додаткової постанови проголошені 09 вересня 2026 року.

Повний текст додаткової постанови складено 10 вересня 2026 року.

Судді