Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №317/2436/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/2436/26

Провадження № 1-кп/317/713/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12026082040000025 від 05.01.2026 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР та ТОВ «Кушугумський медичний центр» за сумісництвом на посадах лікаря, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12026082040000025 від 05.01.2026 відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України.

В січні 2024 року, точний час та дата у судовому розгляді не встановлені, але не пізніше 23.01.2024 у ОСОБА_5 , який був особою призовного віку, яка підлягає мобілізації під час дії запровадженого воєнного стану, виник злочинний умисел на незаконне отримання статусу особи з інвалідністю. Разом з тим, не маючи клінічних показань до встановлення інвалідності, в тому числі усвідомлюючи, що не проходив жодного лікування ні в умовах стаціонару, ні амбулаторно, не маючи відповідних медичних документів та документів про результати обстежень, у ОСОБА_5 виник умисел на подання до ЛКК та МСЕК завідомо підроблених медичних документів, що містять відомості про захворювання, які є підставою для надання йому статусу особи з інвалідністю.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 23.01.2024, перебуваючи у місті Запоріжжя (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), отримавши від невстановленої досудовим розслідуванням особи підроблені офіційні документи, а саме виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» №1231 3МР на ім`я ОСОБА_5 від 11.05.2023, консультативний висновок спеціаліста КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР від 18.02.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 15.03.2023 на ім`я ОСОБА_5 , які містять відомості про захворювання та обстеження, з метою оформлення йому направлення на МСЕК для подальшого оформлення статусу особи з інвалідністю.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.01.2024, ОСОБА_5 , який є особою призовного віку, яка підлягає мобілізації, перебуваючи за адресою: Запорізька обл., смт. Кушугум, вул. Партизанська, 65/1А, у приміщенні ТОВ «Кушугумський медичний центр», усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер і значення своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, передав підроблені офіційні документи, а саме виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» №1231 ЗМР на ім`я ОСОБА_5 від 11.05.2023, консультативний висновок спеціаліста КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР від 18.02.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 15.03.2023 на ім`я ОСОБА_5 , які містять відомості про захворювання та медичні обстеження, з метою оформлення йому направлення на МСЕК для подальшого оформлення статусу особи з інвалідністю.

У подальшому, 23.01.2024 ЛКК ТОВ «Кушугумський медичний центр» на підставі наданих ОСОБА_5 завідомо підроблених документів, було видано останньому направлення на МСЕК за формою № 088/о та 23.01.2024 підписане членами ЛКК. Видане направлення на МСЕК разом з документами, наданими ОСОБА_5 , які містили завідомо неправдиві відомості про захворювання та медичні обстеження останнього, були направлені до обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 КУ «Обласний центр медикосоціальних експертиз» ЗОР, якою на підставі вказаних завідомо підроблених для ОСОБА_5 документів, видано довідку до акту огляду № 149 від 24.01.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 надано статус особи з 2 групою інвалідності, безстроково, та видано довідки до акту огляду МСЕК, для підтвердження статусу.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи умисно, перебуваючи за адресою: Запорізька обл., смт. Кушугум, вул. Партизанська, 65/1А, у приміщенні ТОВ «Кушугумський медичний центр» усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи злочинні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються підприємством, установою, з метою отримання статусу особи з інвалідністю, використав завідомо підроблені офіційні документи, а саме виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» №1231 ЗМР на ім`я ОСОБА_5 від 11.05.2023, консультативний висновок спеціаліста КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР від 18.02.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітнорезонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 15.03.2023 на ім`я ОСОБА_5 .

Крім того, в січні 2024 року, точний час та дата у судовому розгляді не встановлені, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, після чого, ОСОБА_5 встановив що відповідно до статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю йому необхідно отримати статус особи з інвалідністю. Вивчивши порядок проходження медико-соціальної експертної комісії, ОСОБА_5 розумів, що для отримання статусу особи з інвалідністю йому необхідно мати відповідні захворювання, яких останній не має.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2023 року, у ОСОБА_5 , який був особою призовного віку, яка підлягає мобілізації та не має права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, переслідуючи мету ухилення від мобілізації, з метою уникнення обмежень, встановлених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року, виник злочинний умисел на подання до медико-соціальної експертної комісії завідомо підроблених медичних документів, що містять відомості про захворювання, які є підставою для надання йому статусу особи з інвалідністю.

24.01.2024, ОСОБА_5 , на підставі завідомо підроблених документів, а саме виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» №1231 ЗМР на ім`я ОСОБА_5 від 11.05.2023, консультативний висновок спеціаліста КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР від 18.02.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітнорезонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 15.03.2023 на ім`я ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи що не має захворювань зазначених у вказаній медичній документації, отримав статус особи з 2 групою інвалідності, безстроково.

У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи у місті Запоріжжя, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232- XII, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, усвідомлюючи що він не має реальних правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, із використанням довідки до акту огляду МСЕК яка містить завідомо неправдиві відомості про наявність у нього статусу особи із 2 групою інвалідності, зі допомогою мобільного додатку «Резерв+», оформив відстрочку від призову на військову службу.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обгрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №1804/178 від 11.02.2025 ОСОБА_5 скасовано 2 групу інвалідності, визнано особою, яка не має статусу інваліда з 03.01.2024.

Таким чином, ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указу Президента України №3685- IX від 08.05.2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 та Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, з метою ухилення від призову за мобілізацією в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, із використанням підроблених офіційних документів та документів, що містять завідомо неправдиві відомості, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, 24.01.2024, ОСОБА_5 , на підставі завідомо підроблених документів, а саме виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» №1231 ЗМР на ім`я ОСОБА_5 від 11.05.2023, консультативний висновок спеціаліста КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР від 18.02.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітно резонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 15.03.2023 на ім`я ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи що не має захворювань зазначених у вказаній медичній документації, отримав статус особи з 2 групою інвалідності, безстроково.

Отримавши статус особи з 2 групою інвалідності, у січні 2024 року, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння шахрайським шляхом чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особам із інвалідністю.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння шляхом обману чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особам з інвалідністю, у січні 2024 року ОСОБА_5 знаходячись приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 11-Б, усвідомлюючи що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» він не є особою з інвалідністю, достовірно розуміючи що він не має захворювань зазначених у вказаній медичній документації, а статус особи з 2 групою інвалідності, безстроково він отримав в наслідок свої протиправних дій, на підставі завідомо підроблених медичних документів, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, подав заяву про призначення йому пенсійного забезпечення, як особі з 2 групою інвалідності.

У подальшому, відповідно до положень діючого законодавства та документів наданих ОСОБА_5 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області, у період з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року, на банківську картку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 відкриту у АТ КБ «Приват Банк» щомісячно здійснювалося нарахування грошових коштів у якості пенсійного забезпечення за інвалідністю, на загальну суму 81 508 гривень 75 копійок, які були використані ОСОБА_5 на власний розсуд.

Таким чином, в період часу з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» він не є особою з інвалідністю, достовірно розуміючи що він не має захворювань зазначених у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» №1231 ЗМР на ім`я ОСОБА_5 від 11.05.2023, консультативному висновку спеціаліста КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР від 18.02.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновку магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 15.03.2023 на ім`я ОСОБА_5 та статус особи з 2 групою інвалідності ним було отримано в результаті вчинення протиправних дій, шляхом обману заволодів чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особи інвалідністю на загальну суму 81 508 гривень 75 копійок, чим спричинив Державі в особі Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Окрім того, в період часу з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» він не є особою з інвалідністю, достовірно розуміючи що він не має захворювань зазначених у наданих ним до лікарсько-консультативної комісії документах та статус особи з 2 групою інвалідності, отримано ним в результаті вчинення протиправних дій, шляхом обману заволодів чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особи з інвалідністю на загальну суму 81 508 гривень 75 копійок, які нараховувались йому щомісячно у вищевказаний проміжок часу у безготівковій формі на банківську картку № НОМЕР_1 відкриту у АТ КБ «Приват Банк» на його ім`я таким чином фактично набувши майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом та спричинивши Державі в особі Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Так, у період часу з 17 лютого 2024 року по 04 квітня 2025 року ОСОБА_5 , безпідставно отримуючи щомісяця пенсійне забезпечення особи з інвалідністю, маючи злочинний умисел на володіння, використання та розпорядження майном — бюджетними грошовими коштами, загальна сума яких за вказаний період склала 81 508 гривень 75 копійок, нарахованими та виплаченими йому у якості пенсійного забезпечення особи з інвалідністю, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, перебуваючи у різних невстановлених досудовим розслідуванням місцях, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вказані грошові кошти набуті ним і перебувають у його володінні в результаті вчинення кримінального правопорушення, здійснив ряд фінансових операцій у вигляді зняття готівкових коштів, банківських переказів, оплати послуг тощо, які були направлені на його особисті потреби та витрати, з метою легалізації цих коштів тим самим розпорядившись ними, а також використовував вищевказаний банківський рахунок для отримання інших грошових переказів для змішування коштів отриманих в наслідок вчинення кримінального правопорушення з метою маскування їх походження.

Таким чином, заволодівши у період часу з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року в наслідок вчинення кримінальних правопорушень чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особи з інвалідністю у сумі 81 508 гривень 75 копійок, які нараховувалися йому щомісяця на відкриту у АТ КБ «Приват банк» на його ім`я банківську картку № НОМЕР_1 тобто набувши майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом у період часу з 17 лютого 2024 року по 04 квітня 2025 року ОСОБА_5 , використовуючи вищевказану банківську картку, вчиняв умисні дії, спрямовані на приховування та маскування походження цього майна одержаного злочинним шляхом, джерела його походження та зміну форми (перетворення) у випадках зняття готівкових коштів, а також з метою вільного володіння, використання та розпорядження зазначеним майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання ОСОБА_5 злочинним шляхом, здійснював ряд фінансових операцій за допомогою банківської картки за вищевказаним рахунком, тим самим використавши та розпорядившись на власний розсуд та потреби безпідставно отриманими ним у якості пенсійного забезпечення особи з інвалідністю грошовими коштами, нарахованими йому у вищевказаний проміжок часу, у загальній сумі 81 508 гривень 75 копійок, таким чином легалізувавши майно одержане злочинним шляхом.

Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за:

- ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підроблених документів;

- ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману;

- ч. 1 ст. 209 КК України, як легалізація (відмивання) майна одержаного злочинним шляхом, а саме набуття, володіння та розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.

У підготовчому судовому засіданні прокурором подана до суду угода про визнання винуватості від 11.09.2026 укладена між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026082040000025, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 за участі захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_7 дійшли згоди щодо обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України. ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою вину у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України та зобов`язався сплатити внесок на потреби Сил оборони України в розмірі 10000,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) упродовж 15 днів з моменту набрання вироком законної сили.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання ОСОБА_5 у відповідності до ст. 65 КК України з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винного:

- за ч. 1 ст. 190 КК України – обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців;

- за ч. 4 ст. 358 КК України – обмеження волі на строк 1 рік;

- за ст. 336 КК України – позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 1 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України – позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю та без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначили покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю та без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України сторонами узгоджено звільнення від відбування ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на ОСОБА_5 обов`язків передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_5 .

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України, КК України, просив її затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечувала проти затвердження угоди та надала згоду на її затвердження, зазначила що ОСОБА_5 завдану шкоду у розмірі 81508,75 грн. відшкодував у повному обсязі у добровільному порядку, про що до угоди додано відповідний лист та просила цивільний позов залишити без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, щиро розкаявся, підтвердив обставини викладені у обвинувальному акту та угоді, дав згоду на застосування визначеного в угоді покарання, вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, правильність правової кваліфікації кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України, суд дійшов висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що до угоди додано письмову згоду представника потерпілого Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровські області на укладення з ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, думку обвинуваченого і його захисника, які просять затвердити угоду про винуватість, перевіривши угоду про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України. Угода може бути затверджена судом з наступних підстав.

Кваліфікація кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України проведена вірно, існують достатні фактичні підстави для винуватості. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим ОСОБА_5 є можливим.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, немає.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнає свою провину повністю, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Таким чином суд вважає необхідним затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості з призначенням покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України – обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців;

- за ч. 4 ст. 358 КК України – обмеження волі на строк 1 рік;

- за ст. 336 КК України – позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 1 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України – позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю та без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначили покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю та без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України сторонами узгоджено звільнення від відбування ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на ОСОБА_5 обов`язків передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з добровільною сплатою ОСОБА_5 заподіяної шкоди.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України, ст. ст. 100, 124, 314, 368, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11.09.2026 в кримінальному провадженні № 12026082040000025 від 05.01.2026, укладену між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 11.09.2026, покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України – обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців;

- за ч. 4 ст. 358 КК України – обмеження волі на строк 1 рік;

- за ст. 336 КК України – позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 1 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України – позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю та без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування остаточно призначеного покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені статтею 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду у зв`язку з добровільною сплатою ОСОБА_5 заподіяної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1