Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №127/34269/25
Суддя: Медяна Ю. В.
Р І Ш Е Н Н Я№ 127/34269/25
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2026 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання – Кравчук Ю.Ю.,
позивача-відповідача ОСОБА_1 та її представника – адвоката Левицької-Корчун В.І.,
відповідача-позивача ОСОБА_2 та його представника – адвоката Герасимчука О.О.,
провівши відкрите судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить в порядку поділу спільного майна подружжя подружжя визнати за нею право власності на: 2/3 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101; 2/3 частки у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101; 1/2 частку у праві власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на: 1/3 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101; 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101. 1/2 частку у праві власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101, земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101 та автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12.05.2002 сторони у справі зареєстрували шлюб.
У шлюбі у сторін у справі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час перебування у шлюбі сторони у справі придбали житловий будинок, земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , та на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на які зареєстровано за відповідачем. Відповідач в добровільному порядку не бажає провести розподіл майна подружжя.
При цьому, позивач зазначає, що вона має право на виділення їй більшої частки у праві спільної сумісної власності на будинок та земельну ділянку, оскільки вони були придбані за її особисті кошти, а також через те, що діти залишаться проживати з нею.
Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. (т.1 а.с. 57)
Представник відповідача-позивача ОСОБА_2 – адвокат Герасимчук О.О. подав відзив на позовну заяву, в якій просить вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та здійснити поділ майна подружжя саме у рівних частках. Зазначає, що ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для відходу від принципу рівності часток у власності подружжя, і майно було придбано за спільній кошти. (т.1 а.с.100-102)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області задоволено клопотання представника відповідача-позивача ОСОБА_2 – адвоката Герасимчука О.О. про витребування доказів та витребувано у: АТ КБ «Приватбанк» інформацію у формі довідки стосовно відкритих та закритих банківських рахунків на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП за ДРФО НОМЕР_3 ) у період часу з 17.05.2017 по 31.12.2025 із зазначенням номерів таких рахунків та розміру внесених нею банківських вкладів у грошовому вимірі в національній та іноземній валюті; АТ «Укргазбанк» інформацію у формі довідки стосовно відкритих та закритих банківських рахунків на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП за ДРФО НОМЕР_3 ) у період часу з 17.05.2017 по 31.12.2025 із зазначенням номерів таких рахунків та розміру внесених нею банківських вкладів у грошовому вимірі в національній та іноземній валюті; АТ «Міжнародний інвестиційний банк» інформацію у формі довідки стосовно відкритих та закритих банківських рахунків на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП за ДРФО НОМЕР_3 ) у період часу з 17.05.2017 по 31.12.2025 із зазначенням номерів таких рахунків та розміру внесених нею банківських вкладів у грошовому вимірі в національній та іноземній валюті. (т.1 а.с.135)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову. Перелік позовних вимогдоповнено наступною вимогою: в порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право на отримання щомісячно 1/2 частини доходу в сумі 5200,0 (п`ять тисяч двісті) грн, яку отримує відповідач від здачі в оренду майна, що перебуває у спільній сумісній власності на підставі договору оренди № TUB1815 від 14 березня 2025 року укладеного з ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» на весь період дії договору.
Представник відповідача-позивача ОСОБА_2 – адвокат Герасимчук О.О. подав відзив на позовну заяву з урахуванням зміненого предмету позову, в якій просить відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_1 право на отримання щомісячно 1/2 частини доходу в сумі 5200,0 (п`ять тисяч двісті) грн, яку отримує відповідач від здачі в оренду майна, що перебуває у спільній сумісній власності на підставі договору оренди № TUB1815 від 14 березня 2025 року укладеного з ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» на весь період дії договору. Зазначає, що від суми оренди віднімаються податки та збори, а тому вона фактично є меншою за 10 400 грн. на місяць, і ці кошти йдуть на сплату комунальних послуг, тобто на потреби сім`ї, а тому відсутні підстави для їх поділу. (т.1 а.с.151-154)
02.03.2026 ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому просить визнати за ним право власності на: 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 2544,22 доларів США, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 ; 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 28 473, 46 гривень, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_6 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 . Виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною вартістю у сумі 1272, 11 доларів США та 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною вартістю у сумі 14 236, 73 грн., стягнувши їх з ОСОБА_1 (т.2 а.с.35-39)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Герасимчука О.О. та об`єднано в одне провадження цивільну справу №127/34269/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя з цивільною справою №127/6847/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. (т.2 а.с.65, 70)
Представник позивача-відповідача ОСОБА_1 – адвокат Левицька-Корчун В.І. подала відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечувала проти тверджень, наведених в обгрунтування його вимогвідповідвча-позивача. При цьому в даних поясненнях зазначила, що ОСОБА_1 визнає зустрічні позовні вимоги в частині виділення ОСОБА_2 коштів на валютному рахунку у сумі 1 122,11 доларів США. Частина коштів у сумі 300 доларів США з даного рахунку була витрачена на лікування ОСОБА_2 у стоматолога. Кошти на гривневому рахунку поділу не підлягають, оскільки вони були витрачені на потреби сім`ї. (т.2 а.с.72-74)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. (т.2 а.с.93)
Представник відповідача-позивача ОСОБА_2 – адвокат Герасимчук О.О. подав додаткові пояснення у справі, в яких наполягав на тому, що спірній будинок та земельна ділянка придбані саме за спільні кошти подружжя, про наявність підстав для визнання за ним права власності на половину коштів на рахунках ОСОБА_1 та про відсутність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 половини доходів за договором оренди. Просив стягнути н користь ОСОБА_2 судові витрати. (т.2 а.с.105-111)
Представник відповідача-позивача ОСОБА_2 – адвокат Герасимчук О.О. подав клопотання про застосування позовної давності до вимог ОСОБА_1 (т.2 а.с.120-121)
Представник позивача-відповідача ОСОБА_1 – адвокат Левицька-Корчун В.І. подала письмові пояснення, в яких навела аргументи, подібні до викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву. (т.2 а.с.123-124)
Позивача-відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Левицька-Корчун В.І. в судовому засіданні підтримали вимоги первісного позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову з підстав, викладених в позовній заяві. Стверджували, що кошти на придбання спірного будинку та земельної ділянки були особистими коштами ОСОБА_1 , і ціна вказаного майна насправді була більшою ніж вказана в договорах купівлі-продажу. Заперечували проти повного задоволення вимог зустрічного позову з підстав його необгрунтованості та безпідставності. Не заперечували проти виділення ОСОБА_2 коштів на валютному рахунку у сумі 1 122,11 доларів США. Заперечували проти наданого ОСОБА_2 звіту про оцінку автомобіля марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки вартість автомобіля зазначеного у ньому не відповідає дійсності та наголошували на застосуванні при поділі даного автомобіля саме ціни, вказаної ОСОБА_2 в оголошенні про продаж даного автомобіля. Крім цього, адвокат Левицька-Корчун В.І. повідомила, що станом на 09.09.2026 Вінницьким апеляційним судом прийнято постанову, яким залишено рішення Вінницького міського суду Вінницької області про розірвання шлюбу між сторонами у справі та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей без змін.
Повідомила, що докази понесених ОСОБА_1 судових витрат будуть подані в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідач-позивач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Герасимчук О.О. в судовому засіданні заперечував проти повного задоволення первісного позову, оскільки відсутні підстави для відступлення від презумпції рівності часток у спільній сумісній власності подружжя, та просили задовольнити зустрічний позов з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві. При цьому ОСОБА_2 зазначив, що просить не стягувати з ОСОБА_1 кошти, що були витрачені з гривневого рахунку, в частині сум, витрачених на відпочинок дітей. Наголошували на тому, що ОСОБА_1 не довела факт придбання спірних будинку та земельної ділянки саме за свої особисті кошти, а свідок не міг знати про джерело коштів, спрямованих на купівлю даного майна.
Свідок ОСОБА_5 надала суду наступні показання. Повідомила, що вона є подругою ОСОБА_1 та продавцем спірного будинку та земельної ділянки. На початку 2017 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено попередній договір про те, що кошти за дане майно будуть сплачувати частинами. В лютому 2017 року від них поступив перший внесок. В середені травня була зроблена оцінка будинку і в 01.06.2017 вона отримала 55 тисяч доларів, про що було надано розписку. Щодо джерела походження коштів, повідомила, що їй відомо про продаж спільної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_1 та про продаж ОСОБА_1 своєю особистої квартири, і що ці кошти пішли на купівлю її будинку і землі. У даному будинку, з її дозволу, позивач і відповідач проживали з зими 2017 року. Також зазначена, що в оцінці майна була зазначена нижча сума, ніж та, що була отримана нею за продаж зазначеного майна.
В суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про її заінтересованість в результаті розгляду справи немає, її показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Водночас, суд критично ставиться до показів щодо розміру грошових коштів, сплачених за придбання спірного майна, оскільки зазначені суми відрізняються від тих, що вказані у відповідних договорах купівлі-продажу.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 12.05.2002 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 , виданого 12.05.2002 Вінницьким міським відділом РАГС. (т.1 а.с.9)
У шлюбі у сторін у справі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т.1 а.с.14-15)
Згідно з копією договору довічного утримання (догляду), посвідченого 02.10.2007 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №13361, ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_1 належні їй на праві приватної власності 41/100 частину житлового будинку АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 0,0274 га по АДРЕСА_4 , а ОСОБА_1 зобов`язується надавати довічно матеріальне забезпечення. (т.1 а.с.120)
З копії договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.02.2017 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №243 вбачається, що ОСОБА_2 продав квартируза адресою: АДРЕСА_5 . Ціна продажу – 60 000 грн. (п.4) Продаж здійснено за письмовою згодою дружини продавця – ОСОБА_1 (п.8). (т.2 а.с.17)
Відповідно до копії договору дарування квартири, посвідченого 12.07.2012 державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Юкиш О.П., ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . (т.1 а.с.27)
Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 17.05.2017 Данилишеною П.М. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за зареєстрованого в реєстрі за №293, ОСОБА_1 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . Ціна продажу – 79 923 грн. (п.2.1). (т.1 а.с.28-29)
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 01.06.2017 державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Юкиш О.П. та зареєстрованого в реєстрі за №3-176, ОСОБА_5 продала ОСОБА_2 житловий будинок із господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 . Ціна продажу – 47 859 грн. (т.1 а.с.23-24)
З копії заяви ОСОБА_1 від 01.06.2017, посвідченої державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Юкиш О.П. та зареєстрованої в реєстрі за №3-174 вбачається, що ОСОБА_1 дає згоду на укладення вказаного вище договору, та підтверджує, що гроші, які витрачаються на придбання житлового будинку, є їх спільною сумісною власністю. (т.2 а.с.100)
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 01.06.2017 державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Юкиш О.П. та зареєстрованого в реєстрі за №3-177, ОСОБА_5 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0739 га з кадастровим номером 0510100000:02:088:0039 за адресою: АДРЕСА_2 . Ціна продажу – 44 075 грн. (т.1 а.с.25-26)
З копії заяви ОСОБА_1 від 01.06.2017, посвідченої державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори Юкиш О.П. та зареєстрованої в реєстрі за №3-175 вбачається, що ОСОБА_1 дає згоду на укладення вказаного вище договору, та підтверджує, що гроші, які витрачаються на придбання земельної ділянки, є їх спільною сумісною власністю. (т.2 а.с.101)
Факт реєстрації вказаних будинку та земельної ділянки підтверджується витягом з додатку «реєстр нерухомості» №5005483140944 від 08.10.2025. (т.1 а.с.18-19)
Згідно з копією договору купівлі-продажу частки житлового будинку, посвідченого 17.07.2019, ОСОБА_1 продала 41/100 частину житлового будинку АДРЕСА_3 за 135 625 грн. (п.2.1) (т.2 а.с.57-58)
Згідно з копією договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 17.07.2019, ОСОБА_1 продала 41/100 частину житлового будинку АДРЕСА_3 земельну ділянку площею 0,0274 га по АДРЕСА_4 , за 81 848 грн. (п.2.1) грн. (т.2 а.с.57-58)
13.06.2023 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 . (т.1 а.с.20-21)
З копії звіту про незалежну оцінку майна від 21.05.2026 вбачається, що ринкова вартість автомобіля марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату оцінки становить 236 000 грн. (т.1 а.с.145-148)
Відповідно до копії договору оренди №TUB1815 від 14.03.2025, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», ОСОБА_2 передає в строкове платне користування ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» частину цегляної стіни площею 2 кв.м. та частину вимощення площею 2 кв.м. житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . (п.1.1) За щомісячне користування майном ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» сплачується щомісячна орендна плата, яка є фіксованою на весь строк дії цього договору, розмір якої з урахувнням її індексації становить 10 400 грн. з урахуванням ПДФО та ВЗ. (п.3.1). (т.1 а.с.77-80)
Факти прийняття вказаного майна в оренду підтверджується актом від 14.03.2025. (т.1 а.с.81)
Відповідно до копії інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади №39802 від 22.12.2025 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано місце проживання трьох повнолітніх та одної неповнолітньої особи. (т.1 а.с.156 на звороті) Судом встановлено та не заперечувалося учасниками справи, що вказаними особами є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх діти.
З копій квитанцій та єдиних рахунків про сплату комунальних послуг вбачається, що ОСОБА_2 з червня 2025 року по січень 2026 року сплачував комунальній послуги за адресою: АДРЕСА_2 . (т.1 а.с.157-160)
Згідно з копією відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 15.01.2026, на ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб Honda HR-V, згідно договору купівлі-продажу №0541/2019/1656212, а 27.10.2020 вказаний автомобіль було перереєстровано на іншого власника. (т.1 а.с.105)
З витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що ОСОБА_2 працював та отримував дохід, у тому числі в 2016 році та в першій половині 2017 року. (т.2 а.с.22-23)
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 за період з 17.05.2017 по 31.12.2025 не вбачається, що кошти від продажу належної ОСОБА_1 квартири були зараховані на даний рахунок. Водночас, з вказаної виписки вбачається, що кошти на вказаному рахунку як вносилися, так і списувалися. Залишок коштів становить 893,02 грн., а сума витрачених коштів за даний період становить 38 677,92 грн. (т.2 а.с.139-142)
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 №26207330122260.400101.840 USD за період з 17.05.2017 по 31.12.2025 не вбачається, що кошти від продажу належної ОСОБА_1 квартири були зараховані на даний рахунок. Водночас, з вказаної виписки вбачається, що кошти на вказаному рахунку як вносилися, так і списувалися. Залишок коштів становить 2 244,22 доларів США. (т.2 а.с.139-142)
Згідно вимог частин 1, 3, 4 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом . Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно зі статтею 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина 1). Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 3).
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Наведеними нормами права передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у ст. 69 СК України.
Як роз`яснено в п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України) відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.
Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанови Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17, Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19).
Тлумачення змісту статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна чи майнових прав, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті чи оформлені (постанова Верховного Суду від 05 січня 2024 року у справі № 755/12204/18 (провадження № 61-2401св21)).
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у шлюбі, за час якого вони набули майно - житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім цього, під час шлюбу були набуті грошові кошти на банківських рахунках, та доходи від здачі спільного майна в оренду.
Щодо поділу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Положеннями статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
У постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16 викладена правова позиція, що «у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя».
ОСОБА_1 , заявляючи вимогу про поділ будинку та земельної ділянки, просить відступити від рівності часток, і присудити їй частку у розмірі 2/3 від будинку та земельної ділянки, у зв`язку з тим, що дане майно було придбане за її особисті кошти (продаж належної їй квартири згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 17.05.2017), а також те, що на її утриманні перебувають двоє дітей.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Твердження ОСОБА_1 про те, що спірні будинок та земельна ділянка були придбані під час шлюбу, однак за особисті кошти, отримані від продажу подарованої їй квартири, не доведені належними та достатніми доказами сплати особистих коштів за придбане у шлюбі майно з огляду на таке. Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 645/4165/21, від 19 лютого 2025 року у справі № 209/3761/20 зазначив, що посилання на те, що достатнім доказом визнання права особистої власності одного із подружжя на нерухоме майно придбане в період шлюбу є наявність договорів купівлі-продажу особистої власності, які передували або вичинялись одночасно з придбанням спірного майна, Верховний Суд відхиляє, оскільки у спорах про визнання права особистої приватної власності на майно, саме по собі посилання на те, що спірне майно було придбано членом подружжя хоча і за час шлюбу, однак за належні йому особисті кошти, отримані від продажу квартири, не є достатнім доказом сплати особистих коштів за придбане у шлюбі майно, адже він повинен також надати суду належні і допустимі докази придбання спірного майна саме за ці кошти.
На переконання Верховного Суду, таким доказами, зокрема можуть бути: банківські виписки на підтвердження спрямування грошових коштів чи нотаріальна заява/згода другого з подружжя, що майно придбавається за особисті кошти, тощо ( постанови Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 461/1617/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 756/10871/20, від 10 липня 2024 року у справі № 466/7242/22, від 30 липня 2024 року у справі № 522/10944/21).
Позивачем ОСОБА_1 не доведено належними, достатніми та достовірними доказами, що спірні будинок та земельна ділянка придбані саме за її особисті кошти.
Водночас, з копій заяв ОСОБА_1 від 01.06.2017, посвідчених державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори Юкиш О.П. чітко вбачається, що ОСОБА_1 підтверджує, що гроші, які витрачаються на придбання будинку та земельної ділянки, є їх спільною сумісною власністю. Вказана обставина Вінницькою А.І. не спростована.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що на її утриманні перебувають діти та вона потребує коштів для забезпечення їх житловою площею, а сума аліментів, які будуть стягнуті з ОСОБА_2 , є недостатньою, суд відхиляє, з огляду на наступне.
Положення частини третьої статті 70 СК України не може бути застосоване у даній справі в повному обсязі, оскільки дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім і відомості щодо його непрацездатності відсутні.
Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 464/2008/21.
У частині третій статті 70 СК України встановлено, що суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають діти до вісімнадцяти років або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Тобто законодавець пов`язує збільшення частки в праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина (діти), у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона (вони) одержують. Таким чином, закон передбачає такий алгоритм: існує та виконується договір про сплату аліментів на дитину (дітей), рішення суду (судовий наказ) про стягнення аліментів на дитину (дітей); на дитину призначаються аліменти; розмір аліментів, які вона (вони) одержує (одержують), недостатній для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування; під час поділу майна подружжя частка в майні того з них, з ким проживає дитина (діти), за рішенням суду збільшується.
Вказаний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 215/5316/20.
ОСОБА_1 не надано жодних доказів того, що з ОСОБА_2 дійсно стягнуті аліменти на утримання дітей. Матеріали справи містять лише докази наявності судового провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , проте копія рішення, яким завершено розгляд даної справи суду не надано, а тому суд позбавлений можливості оцінити розмір аліментів, які будуть (або було) стягнуто з ОСОБА_2 на утримання дітей.
Так само матеріали справи не містять доказів ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів або від участі в їх утриманні.
Також позивачем не доведено, що розмір аліментів, які ОСОБА_1 одержує (буде одержувати), недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для відходу від принципу рівності часток у праві спільної власності подружжя, а тому поділ житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,0739 га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , слід здійснити шляхом визнання за сторонами права власності на частку вказаного майна.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про отримання щомісячно 1/2 частини доходу в сумі 5200,0 (п`ять тисяч двісті) грн, яку отримує відповідач від здачі в оренду майна, що перебуває у спільній сумісній власності на підставі договору оренди № TUB1815 від 14 березня 2025 року укладеного з ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» на весь період дії договору, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 61 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) та у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 641/9402/13-ц (провадження № 61-773св20).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 уклав договів оренди №TUB1815 від 14.03.2025 з ТОВ «Юкрейн Тауер Компані». За щомісячне користування майном ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» сплачується щомісячна орендна плата, яка є фіксованою на весь строк дії цього договору, розмір якої з урахувнням її індексації становить 10 400 грн. з урахуванням ПДФО та ВЗ. (п.3.1).
Доказів того, що вказаний договір було укладено не в інтересах сім`ї матеріали справи не містять, а тому ОСОБА_1 має право на від доходу за даним договором.
Твердження ОСОБА_2 про те, що кошти, які він отримує за даним договором, витрачаються ним виключно на оплату комунальних послуг у спільному будинку суд до уваги не бере.
Так, хоча ОСОБА_2 і довів факт сплати ним комунальних послуг, проте ним не надано жодного доказу, що дані платежі були здійснені ним саме за рахунок коштів, отриманих за вказаним договором оренди, а не з іншого джерела.
Щодо вимоги про поділ автомобіля марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 не заявляє вимогу про припинення її частки у власності на вказаний автомобіль та стягнення з ОСОБА_2 компенсації за дану частку. ОСОБА_2 в своєму відзиві (т.1 а.с.100-102) також просить саме визначити за сторонами по частки даного автомобіля.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ЦПК України не надає суду такого права, як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (стаття 3 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе визнати за сторонами право власності на 1/2 частку у праві власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя підлягає частковому задоволенню, шляхом визнання за ОСОБА_1 :
- права власності на 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101;
- права власності на 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101;
- права власності на 1/2 частку у праві власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101;
- 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101;
- 1/2 частку у праві власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
- право на отримання щомісячно 1/2 частини доходу, який отримує відповідач від здачі в оренду майна, що перебуває у спільній сумісній власності на підставі договору оренди № TUB1815 від 14 березня 2025 року укладеного з ТОВ «Юкрейн Тауер Компані»;
Щодо клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Герасимчука О.О. про застосування строкуп озонові давності, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 72 СК України передбачено, що позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. Оскільки позов ОСОБА_1 подала до суду на час, коли шлюб між сторонами у справі не розірвано, відсутні підстави для застосування позовної давності.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на: 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 2544,22 доларів США, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 ; 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 28 473, 46 гривень, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_6 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 . Виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною вартістю у сумі 1272, 11 доларів США та 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною вартістю у сумі 14 236, 73 грн., стягнувши їх з ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
З положень ч. 1, 3 ст. 61 СК України випливає, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, у тому числі, грошові кошти на банківських рахунках.
Стосовно 1/2 частини банківського вкладу у розмірі 2544,22 доларів США, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не заперечує факт того, що розміщені на даному рахунку кошти є спільною власністю подружжя та не заперечує проти їх поділу.
Водночас, суд звертає увагу на те, що фактичний залишок коштів на даному рахунку становить 2 244,22 доларів США.
При цьому, 300 доларів США, на поділ яких також претендує ОСОБА_2 були зняті з рахунку 24.07.2025.
Придбання, і витрачання коштів у період спільного проживання здійснюється в інтересах сім`ї. Тому саме сторона, яка це заперечує, повинна доводити протилежне (постанова КЦС ВС від 6 березня 2024 року у справі № 209/1815/22).
На майно, набуте дружиною, чоловіком у період шлюбу, але за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя. Тому, у разі виникнення спору щодо цього майна спростувати вказану презумпцію має сторона, яка вважає це майно особистою приватною власністю.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 504/1126/19 від 11.02.2022.
Таким чином, незалежно від того, чи проживало подружжя разом або окремо у зв`язку з припиненням шлюбних відносин, презумпція щодо спільності їх майна і здійснення витрат в інтересах сім`ї є чинною і підлягає спростуванню в загальному порядку, а тому саме по собі припинення фактичних шлюбних відносин не є підставою для визнання витрат коштів такими, що були здійснені не в інтересах сім`ї.
ОСОБА_2 не довів, що вказані 300 доларів США були витрачені не в інтересах сім`ї, а тому вказані кошти не підлягають поділу.
Стосовно 1/2 частини банківського вкладу у розмірі 28 473, 46 гривень, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_6 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що ОСОБА_2 просить розподілити кошти у сумі 28 473,46 грн., яка складається з: 27 580,44 грн. – кошти, витрачені ОСОБА_1 у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 та 893,02 грн. – залишок на рахунку.
Водночас, ОСОБА_2 не довів, що кошти, витрачені ОСОБА_1 у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 не були витрачені в інтересах сім`ї.
Проте з виписки по картковому рахунку вбачається, що 20.07.2025 ОСОБА_1 здійснила платіж на суму 10 000 грн., з призначенням платежу – консультація в форматі тренінг. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник надали пояснення, що ці кошти були витрачені на навчання позивача.
Суд звертає увагу на те, що навчання є нематеріальним благом, яке споживається виключно особою, яка його отримує, і тому за своєю суттю є індивідуальним та таким, що об`єктивно не може бути використане в інтересах сім`ї.
Таким чином, суд дійшов висновку, що розподілу між сторонами підлягає сума у розмірі 10 893,02 грн., з яких: 10 000 грн. – витрати ОСОБА_1 на навчання, 983,02 грн. – залишок на рахунку.
Таким чином, зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на:
- 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 2 244,22 доларів США, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 ;
- 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 10 893,02 гривень, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_6 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 .
Також підлягає виділенню у власність ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною вартістю у сумі 1122, 11 доларів США та 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною вартістю у сумі 5 446,51 грн., стягнувши їх з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 7 267,20 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що зустрічний позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у сумі 829,73 грн.
Крім цього, ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат та їх розміру представник Вінницького Д.А. долучив наступні докази: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2025, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Герасимчуком О.О. (т.2 а.с.112-113); акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 22.04.2026 №22 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2025 (т.2 а.с.114); довідку від 22.04.2026 про отримання гонорару у сумі 12 000 грн. (т.2 а.с.114 на звороті)
Частинами першою та другою статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Судом було встановлено, що сума гонорару адвоката встановлено у фіксованій формі, і його розмір не залежить від обсягу витраченого адвокатом часу.
Так, в п.3.1 Договору про надання правової допомоги сторони погодили, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 12 000 грн.
Факт сплати гонорару ОСОБА_2 підтверджується копією довідки від 22.04.2026 про отримання гонорару у сумі 12 000 грн..
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до суми задоволених вимог у сумі 9 349,39 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 11, 364, 368 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 15, 16, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити частково.
В порядку поділу майна подружжя:
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у праві власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку у праві власності на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
-
-визнати за ОСОБА_1 право на отримання щомісячно 1/2 частини доходу, який отримує відповідач від здачі в оренду майна, що перебуває у спільній сумісній власності на підставі договору оренди № TUB1815 від 14 березня 2025 року укладеного з ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», на весь період дії договору. Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 , загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 431279505101, земельну ділянку загальною площею 0,0739га в межах згідно планом, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431308805101, та на автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 7 627,20 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити частково.
В порядку поділу майна подружжя:
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 2 244,22 доларів США, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 2 244,22 доларів США, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 10 893,02 гривень, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_6 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину банківського вкладу у розмірі 10 893,02 гривень, розміщеного на банківському рахунку № НОМЕР_6 IBAN НОМЕР_5 , укладеного між АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 .
Виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів у сумі 1122, 11 доларів США та 1/2 частину грошових коштів, у сумі 5 446,51 грн., шляхом стягнення їх з ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 829,73 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 349,39 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач-відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач-позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua